УКМ

Аудіо

Новини у сфері клімату та енергетики. Дайджест УКМ у червні, 11.06.2020

До вашої уваги — дайджест УКМ у травні. Аби щомісяця отримувати дайджест кліматичних та енергетичних новин від УКМ варто підписатися на нашу розсилку.

НАЦІОНАЛЬНІ НОВИНИ

 Відокремлення Мінприроди від Міненерго

Урядова програма стимулювання економіки

Неоднозначні кадрові рішення

НАЙБЛИЖЧІ ПОДІЇ ОРГАНІЗАЦІЙ УКМ

  • ГО Екодія запрошує приєднатися до онлайн-акції з вимогою поставити амбітну кліматичну мету. Дізнайся, як приєднатися до акції:

👉 bit.ly/2MQvuYk

  • 15 червня кампанія ХутрOFF запрошує вийти на акцію до офісу партії «Слуга народу» із закликом підтримати законопроєкт 2360 про заборону хутрових ферм в Україні. Докладніше:

👉 bit.ly/3cNtxX6

НОВИНИ УКМ

  • Вийшов подкаст MyOxygen з Іллею Єременко, Головою Ради Української Кліматичної Мережі та координатором проєктів ГО «Екоклуб» про громадський активізм, клімат, «зелені» інвестиції та низькі ціни на електроенергію. Послухати тут:

👉 bit.ly/2BWToPI

  • УКМ закликає прийняти комбінований сценарій другого Національно-визначеного внеску, що відповідає очікуванням кліматичної спільноти та передбачає найбільше скорочення парникових газів до 2030 року. Ознайомитися з позицією УКМ:

👉 bit.ly/3hmazKT

НОВИНИ ЧЛЕНІВ УКМ

 

ГО «Екоклуб»

  • Засідання за позовом до «Екоклубу» перенесене на 25 червня. 1 червня мало відбутися перше судове засідання за позовом до «Екоклубу» ТОВ «Технопривід Інвест Груп» — представників деревообробного заводу Кроноспан. На жаль, у одного із захисників «Екоклубу» було підтверджено COVID-19, тому «Екоклуб» був змушений клопотати про перенесення засідання — воно відбудеться 25 червня. 

👉 bit.ly/2Ys5uYr

 

ГО «Еколтава»

  • 15 травня ГО Еколтава провели онлайн-вебінар «Місто без води: у чому основна загроза зникнення водойм Полтавщини, чи є рішення?»

👉 bit.ly/2znWmMd

  • Команда ГО Еколтава опублікувала відповідь коаліції «Енергетичний перехід», на заяви міністерки Буславець щодо розвитку зеленої енергетики. У ній члени ГО Еколтава не погоджуються з позицією уряду, що «вугільна галузь є одним з найважливіших елементів енергонезалежності України й тому вкрай важливо забезпечити безперебійну роботу вітчизняних вугільних підприємств».

👉 bit.ly/37kyXrv

 

Центр екологічних ініціатив «Екодія»

  • 25–26 травня «Екодія» разом з партнерами: мережею CAN СЄКЦА, Фондом Фрідріха Еберта та BUND (Друзями Землі Німеччини) провели онлайн-конференцію «Кліматичний діалог між секторами в країнах Східного партнерства». Представники урядів, громадянське суспільство й експерти з Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії, Молдови, Росії, України і країн ЄС разом шукали найкращі шляхи посилення кліматичних цілей у важкі часи пандемії COVID.

👉 bit.ly/3fgWa0i

  • Експертка з кліматичного мережування Ольга Бойко разом із художниками розповіла про те, як і чому активізм та мистецтво можуть взаємодіяти й допомагати одне одному.

👉 bit.ly/3cRbwHp

  • Експерт із землекористування Михайло Амосов розповів про загрози, що постануть перед людьми, якщо не боротися зі змінами клімату у своїй колонці для Факти ICTV.

👉 bit.ly/3cRL8NM

 

ГО U-Cycle

  • ГО U-Cycle обурила новина щодо рішення Окружного адміністративного суду міста Києва скасувати пішохідну зону на Контрактовій площі та вулиці Петра Сагайдачного. Вони заявили, що підтримують ініціативи КМДА зі створення пішохідних зон у Києві та закликали мера Віталія Кличка та адміністрацію міста дотримуватися подальшого введення цих ініціатив у своєму відео:

👉 bit.ly/3fh1dOi

  • Команда U-Cycle активно працює над розробленням концепцій розвитку велоінфраструктури для Херсона, Бердянська та Мелітополя. Відбулися публічні консультації для жителів цих міст, на яких презентували драфти стратегічних документів та, зокрема, схему веломереж. Більше про це:

👉bit.ly/30wjwev

  • Голова ради U-Cycle Богдан Лепявко в ефірі Українського радіо розповів про те, як варто розвивати велосипедну інфраструктуру в Києві та інших містах.

👉 bit.ly/36upehM

 

ГО «Форза»

  • Команда ГО «Форза» вирішила зібрати зріз думок щодо питань лісу та клімату в Карпатах та завдань, які потрібно ставити перед лісівниками на наступне десятиріччя. Представники організації будуть вдячні, якщо Ви зможете приділити 10 хв часу для відповідей на запитання. Опитувальник за покликанням:

👉bit.ly/2UBqDyx

 

МБО «Екологія-Право-Людина»

  • Команда ЕПЛ опублікувала свої пропозиції щодо порядку денного для нового міністерства у сфері охорони довкілля.

👉 bit.ly/2Yp5N6n

  • ЕПЛ обрала 11 шкіл Львова для реалізації проєкту ЕПЛ «Ефективне управління органічними відходами у Львові» та передала в ДП «Парк-Високий Замок» подрібнювач для зелених відходів

👉 bit.ly/3dUmayz

👉 bit.ly/2XS4dev

МОЖЛИВОСТІ В ОРГАНІЗАЦІЯХ УКМ

  • ГО «Екодія» запрошує на Перший у світі віртуальний Форум нової доби «НА КОРДОНАХ». Форум збирає найактивніших представників громадянського суспільства: теоретиків-філософів, практиків, громадських діячів, підприємців, психологів, дієвих урядовців. Щоб взяти участь у форумі зареєструйтеся:

👉 bit.ly/37n3rJC

  • ГО U-Cycle запрошує на щорічні Загальні збори, які відбудуться 13 червня 2020 року. Це відкрита подія для всіх дійсних членів та друзів U-Cycle.

👉 bit.ly/3cRhB6H

  • ГО «Екоклуб» та Energy Efficiency and Climate Projects запрошують повчитися та підвищити фаховість у сферах енергоаудиту та енергоменеджменту в лікарнях.

Заявки приймають від:

— енергоменеджер(ок) медичних закладів міського підпорядкування з Херсонської, Миколаївської, Одеської, Кіровоградської та Запорізької областей;

— працівни(ць) органів місцевого самоврядування міст, що перебувають у зазначених вище областях (учасники вебінару мають бути дотичні до тепло- та електропостачання медичних закладів);

— представни(ць) Міністерства розвитку громад та територій України та Державної агенції з енергоефективності та енергозбереження України.

Деталі програми, спікери та анкета реєстрації:

👉 bit.ly/2UCAbcC

  • Екоклуб «Зелена Хвиля» шукає волонтерів. Покликання на анкету:

👉 bit.ly/3dUWPnV

 

Контакти Української кліматичної мережі

climategroup.org.ua  

ucn@climategroup.org.ua
Підписатися на розсилку дайджесту УКМ
Отримувати анонси та новини членів мережі


Україна має прийняти амбітний національно визначений внесок до Паризької Угоди, 10.06.2020

Сьогодні відбудеться засідання Експертної ради Мінекоенерго (перейменовано на Міненерго) щодо розгляду прогнозних сценаріїв до Другого національно визначеного  внеску до Паризької угоди. Громадськість підготувала позицію щодо затвердження внеску, оскільки, на нашу думку, українська влада ігнорує кліматичну кризу, не беручи її до уваги при формуванні політики країни та не протидіючи їй. Розвиток енергоефективності та відновлюваних джерел енергії відбувається недостатньо швидко.

У рамках підготовки оновленого Національно визначеного внеску, Міністерство розробило три сценарії, один з яких зовсім не передбачає скорочення викидів та не відповідає затвердженому законодавству Україні та взятим на себе міжнародним зобов’язанням. Другий та третій сценарії охоплюють реалізацію прийнятого законодавства та міжнародних зобов’язань, але попри це, не є досконалими у цілях розвитку зеленої енергетики, енергоефективності та інших.

У зв’язку з цим громадськість закликає:

  • прийняти план, що передбачатиме найбільше скорочення  парникових газів до 2030 року;
  • у майбутньому переглянути його на ще більш амбітний сценарій;
  • затвердити цілі зі скорочення викидів у 2030 році на рівні, який відповідає Комбінованому сценарію чутливості, та який є найбільш амбітним та відповідає взятим Україною міжнародним зобов’язанням.

Розвиток за цим сценарієм дасть можливість скоротити викиди на 72% у порівнянні з 1990 роком у 2030 році та мати 86% скорочення викидів у 2050 році, що недостатньо, але із наявних пропозицій є найкращим варіантом.

Із повним текстом звернення можна ознайомитися нижче:


Уряд має переглянути Програму стимулювання економіки для подолання наслідків COVID-19, 05.06.2020

27 травня Кабінетом Міністрів України була затверджена Програма стимулювання економіки для подолання наслідків епідемії COVID-19. УКМ, зі свого боку, вітає намір Уряду відновити економічне зростання та створити нові робочі місця. Але водночас у нас спричинили занепокоєння певні положення цього документу.

Так, одним з антикризових заходів є заборона встановлення завищених національних цілей щодо скорочення викидів СО2.

Така ініціатива, на нашу думку, неприйнятна, бо затвердження амбітного національно-визначеного внеску є необхідним для дотримання Україною взятих на себе міжнародних зобов’язань.

Ці зобов’язання передбачені Рамковою конвенцією ООН про зміну клімату, Паризькою угодою та Угодою про асоціацію між Україною та ЄС щодо стримування глобальної середньої температури на рівні не вище 2°С понад доіндустріальні рівні та зменшення викидів парникових газів.

Відмовитися від своїх зобов’язань та перекреслити державні стратегічні документи — це великий удар по іміджу України. Не кажучи вже про марнування коштів платників податків на розроблення цих стратегічних документів.

До того ж головний політичний та економічний партнер України — Європейський Союз — затвердив за основу розвитку на наступні 30 років Зелений Курс. Він передбачатиме тотальне озеленення економіки та промисловості та зобов’язання для бізнесу удосконалювати свої технології в бік низьковуглецевих.

У ЄС планується введення carbon border tax (вуглецевого податку на кордоні). Такий податок означатиме, що українська продукція буде нерелевантною на європейських ринках через високі викиди СО2 під час її виготовлення. Певно, що така ситуація не сприятиме виходу України з кризи, а лише поглибить її. Тому уряд уже зараз має готувати промисловість до «озеленення», а не залишати статус кво.

Амбітні кліматичні цілі потребують фінансових витрат та політичної волі, проте в перспективі вони принесуть економічне процвітання Україні та адаптацію до кліматичної кризи, що з кожним роком стає все гострішою.

УКМ закликає Кабінет Міністрів України переглянути прийняту Програму стимулювання економіки для подолання наслідків епідемії COVID-19 в бік її озеленення та виключити положення щодо недопущення встановлення завищених національних цілей щодо скорочення викидів СО2. Закликаємо підтримати розвиток галузей, що сприяють низьковуглецевому розвитку України!

Із повною версією звернення можна ознайомитися нижче:


Новини у сфері клімату та енергетики. Дайджест УКМ у травні, 14.05.2020

Тримайте дайджест УКМ у травні. Аби щомісяця отримувати дайджест кліматичних та енергетичних новин від УКМ варто підписатися на нашу розсилку.

Національні новини

  • З 16 квітня 2020 року  – т.в.о. Міністра енергетики та захисту довкілля України стала Ольга Буславець.
  • 17 квітня у Парламенті зареєстровано законопроект №3356 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язковості використання рідкого біопалива (біокомпонентів) у галузі транспорту. Документ передбачається обов’язкову частка рідкого біопалива в загальному річному обсязі продажу бензину: із 1 липня 2021 р. – не менше 5% об’ємних; із 1 липня 2023 р. – не менше 6% об’ємних; із 1 липня 2025 р. – не менше 7% об’ємних. 5 травня законопроект було підтримано Комітетом ВРУ з енергетики та житлово-комунальних послуг.
  • За даними інформаційного порталу ”Економічна правда”, СБУ звернулася до Парламенту з листом щодо загрози енергетичній безпеці країни та дестабілізації Об’єднаної енергетичної безпеки через неконтрольоване зростання виробників “зеленої” енергетики і недосконалість ціноутворення. СБУ повідомляє про необхідність переходу до нової конкурентної моделі підтримку “зеленої” енергетики через проведення аукціонців з розподілу квоти, та про необхідність заборони підключення ВДЕ, які перешкоджатимуть видачі потужності діючих об’єктів генерації.

Найближчі події організацій УКМ

1) 15 травня відбудеться вебінар: “У чому основна загроза зникнення водойм Полтавщини”, який організовує Еколтава. Детальніше в події.

2) ГО “Дзига”, Екоклуб “Зелена Хвиля” разом з партнерами ініціювали і продовжують “Марафон Знань” – серію онлайн-вебінарів про довкілля та екологічну тематику. Детальніше.

Новини членів УКМ

13 травня об 11:00 відбулася онлайн-пресконференція Відновлювана енергетика: вихід з кризи, а не здобич олігархів. Нещодавно НРКЕКП (державний регулятор у сфері енергетики) заявила про необхідність зупинити розвиток відновлюваної енергетики в Україні. Які ризики несе таке рішення і хто насправді постраждає від нього найбільше? Онлайн трансляція заходу є на сторінці Коаліції у Facebook та на YouTube-каналі bit.ly/2WIbmw5.

Центр екологічних ініціатив Екодія

  • 21 квітня 2020, у зв’язку з балансовими обмеженнями в енергосистемі, енергоблок №2 Запорізька атомна електростанція, відповідно до регламентних процедур, було розвантажено, відключено від мережі та виведено в резерв. Одразу ж з’явилася думка, що це несправедливість – вимкнути блок АЕС у період кризи, а Служба безпеки України попередила про “загрозу енергетичної безпеки країни через неконтрольоване зростання виробників “зеленої” енергетики”. Коаліція “Енергетичний перехід” (100% ВДЕ в Україні), до якої входить і Екодія, вважає неприпустимим маніпулювання громадською думкою щодо того, що відновлювана енергетика складає загрозу енергетичній безпеці України та є занадто дорогою для населення. У чому ж насправді проблеми та які можливі рішення для побудови безпечної енергетики та справедливого переходу на 100% ВДЕ читайте тут bit.ly/2SdAida
  • Були випущені матеріали про спільне між такими кризовими явищами, як коронавірус та зміна клімату: Анна Акерманн та Оксана Алієва  розповідають, як пов’язані ці дві кризи у матеріалі bit.ly/2RHoCPE; про те, як коронавірусна та кліматична кризи впливають на світ, хто потерпає від них найбільше і як виходячи з однієї з цих криз, можна активніше розпочати боротьбу і з другою bit.ly/3ayCB14;

ГО Екоклуб 

  • 18 травня о 11.50 відбудеться судове засідання між ТОВ “Техноприводу Інвест Груп”  та Екоклуб Рівне. До того, ТОВ “Техноприводу Інвест Груп” вчергове подали клопотання про перенесення підготовчого засідання, посилаючись на коронавірус і карантинні заходи. Екоклуб отримав судовий позов від представників Кроноспану. ТОВ “Технопривід Інвест Груп” (кінцевий власник “КРОНОСПАН ХОЛДІНГС П.Л.С., Кіпр)” планує спорудження деревообробного заводу у с. Городок поблизу Рівного. Технопривід заявили про безпеку планового підприємства для здоров’я місцевих мешканців та стану довкілля. Екоклуб порівняв характеристики очікуваного забруднення від діяльності планованого заводу з безпечними концентраціями** забруднювачів і заявив, що безпечні рівні буде перевищено у рази. Технопривід вважає, що такі заяви Екоклубу псують ділову репутацію компанії і подав до суду на Екоклуб. Слідкуйте за перебігом справи разом з Екоклуб

ГО U-Cycle

  • U-cycle разом з іншими організаціями та ініціативами, що працюють у сфері безпеки дорожнього руху підписали звернення до Міністерства внутрішніх справ України стосовно запуску системи автофіксації порушень. Текст звернення: https://bit.ly/3f1jDDA

ГО Еколтава

  • В травні, команда Еколтави надіслала звернення до Одеської ОДА з проханням надати пересипу лиману Сасик охоронний статус та зберегти його від забудови. Пересип лиману – це частина Азово-Чорноморського екологічного коридору та є особливо важливим для птахів. Лиман Сасик входить Смарагдової мережі Європи, тобто за Бернською конвенцією Україна має здійснювати низку заходів для збереження біорізноманіття на цій території. 
  • ГО “Еколтава” провела ряд вебінарів для громад: Нуль відходів “Нуль відходів у громадах: ОСББ, ОТГ та бізнесі” (запис), “Цифрова безпека активістів та організації в інтернеті” (запис), Прибуток&природа: як знайти баланс? Розкаже “Free Svydovets” (подія), Вебінар “Актуальні кліматичні цілі для громад в умовах кризи” (запис), “Зміна клімату та соціальна (не)справедливість” (запис).

WWF-Україна

  • За підтримки WWF-Нідерланди зібрали 16 тисяч євро на відновлення русла струмка Лостун, що передбачає частковий демонтаж залишків греблі Лостунець. Демонтаж греблі на Лостуні запланований на 2020 рік та є частиною програми WWF-Україна ВІЛЬНІ РІЧКИ. LET IT FLOW! Дізнатись більше про подальші плани з реалізації Програми: bit.ly/3aAuLUK
  • У спільному спецпроекті з Українська правда розповіли про водну культуру українців, стан рідкісних видів і причини збільшення кількості рубок в нашій країні.І що має зробити держава для подолання викликів і збереження біорізноманіття та природних ресурсів України 

ГО О.ЗЕРО

  • Підтримує прийняття Законопроекту про відходи 2207-1, яке стоїть на порядку денному 12 травня: https://bit.ly/2Wo07tL. Разом з командою “Батарейки, здавайтеся!”, закликають депутатів дійти до законопроєкту про відходи в порядку денному та підтримати законопроєкт 2207-1, в розробці драфту якого брали участь провідні громадські організації України, як основний. Важлива також підтримка друзів і громади, детальніше за посиланням.

ЕГО “Зелений Світ”

  • Виступає за зниження “зеленого тарифу” для об’єктів малої гідроенергетики. Відповідне звернення ЕГО “Зелений Світ” адресовано Міністерству енергетики та захисту довкілля України. Детальніше за посиланням. 

ГО “Голос Природи”

  • Активісти «Голос Природи» обстежили лісопосадку, яка знаходиться в лівобережній частині Кам’янського. В ході перевірки були виявлені ділянки з незаконно вирубаними деревами, вік яких може становити більше 40 років. Детальніше про незаконне вирубування дерев на сайті

ГО “Форза”

  •  Розпочали проект “SUMCITYNET: міста за покращення доступності і кліматично-сталу міську мобільність”, в рамках якого співпраця партнерів з Польщі, України і Білорусі буде спрямована на сприяння вирішення проблем, з якими зіштовхуються сучасні міста – заторів, шкідливих викидів, обмеженої доступності міст для велосипедистів, людей похилого віку, осіб з інвалідністю. Проект реалізовується за підтримки Європейського Союзу в рамках Програми транскордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства Польща-Білорусь-Україна 2014-2020. Джерело

МГЕО «Наш дім – Манява»

  •  Упартнерстві з Верховинською селищною радою розпочинає капітальний ремонт покрівлі з використанням енергозберігаючих технологій та підлоги в приміщенні дитячого садка в рамках проекту «Покращення навчальних умов у закладі дошкільної освіти «Сонечко» (смт. Верховина)». Детальніше за посиланням

Можливості в організаціях УКМ: 

1) U-cycle шукають волонтерів для розробки Національної велосипедної стратегії. U-Cycle готується до розробки Національної велосипедної стратегії, і першим кроком є збір думок та побажань від майбутніх користувачів, активістів та чиновників. Дослідження буде проводитися шляхом якісного дослідження: онлайн-інтерв’ювання людей у різних областях і містах України та аналіз побажань і значень, які висловили співрозмовники. Детальніше. 

2)  ГО “Екоклуб” запрошує в команду медіа-координатора(ку) кампанії у сфері захисту довкілля. Дедлайн – до 20 травня 2020 року. Очікуваний початок роботи: 1 червня 2020 р., зайнятість: від 50 % до 100 % (обговорюється). Деталі…

3) ГО “Екодія” шукає фахівця чи фахівчиню у кліматичну команду до відділ клімату і транспорту. Зайнятість від 50% до 100% (обговорюється). Більше деталей щодо вакансії.

4) МБО «Екологія-Право-Людина» (ЕПЛ) у співпраці з Environmental Law Alliance Worldwide (ELAW) розпочинає новий проект «Посилення екологічної демократії в Україні». Проект покликаний підвищити спроможність громадськості брати участь у боротьбі за екологічну справедливість та триватиме впродовж 2-х років. Учасниками цих заходів зможуть стати зацікавлені громадські організації та активісти. Детальніше на сторінці ЕПЛ.


Побороти вірус та занедбати довкілля? Чому Уряд не має скорочувати фінансування природоохоронної сфери, 28.04.2020

18 квітня набув чинності Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2020 рік”, який скорочує видатки на енергоефективні та природоохоронні заходи, та водночас збільшує фінансування вугільної галузі під виглядом вжиття заходів для боротьби з епідемією захворювання COVID-19.

УКМ засуджує нехтування заходами захисту довкілля

УКМ виступає категорично проти зменшення фінансування по бюджетній програмі 2401270 «Здійснення природоохоронних заходів, зокрема з покращення стану довкілля» і вимагає від народних депутатів України якнайшвидше переглянути ці зміни. 

УКМ публікує звернення до Уряду від 33 екологічних організацій країни.

Переглянути звернення в PDF-форматі

 

 


Запрошуємо до команди асистента/ку з комунікацій, 25.04.2020

З квітня  по листопад 2020 року Мережа розпочинає ще один проект з кліматичної адаптації, підтриманий Фондом ім.Гайнріха Бьолля в Україні. Тож, оголошуємо конкурс на вакансію медіа асистента/ки УКМ. 

Активна фаза роботи припадає на травень-листопад 2020, але ми прагнемо залучити, навчити нового/ву спеціаліста/ку для стабільної роботи в УКМ надалі, в якості комунікаційника/ці. Ознайомитися з роботою УКМ можна на сайті, або у соц.мережі.

Гарантуємо та пропонуємо: 

  • менторство та введення в курс справ протягом 2 місяців 
  • гнучкий графік та можливість працювати віддалено 
  • міцна та дружня команда 
  • можливість навчання, реалізація власних  творчих ідей 
  • зайнятість на 70% 
  • щомісячна заробітня плата –  7000 гривень + можливість надбавок. 

 

Орієнтовні обов’язки на посаді: 

Поточні операційні:

Модерація поштової розсилки членів УКМ 

Ведення контент плану для постингу у соціальних мережах

Наповнення медіа – бази УКМ 

Прийом запитів від громадськості у соціальних мережах

Прийом запитів від ЗМі, та організація надання коментарів для ЗМІ від імені УКМ 

Підготовка текстів для новин 

Періодичний постинг новин УКМ соціальних мережах: Facebook ,Twitter 

Прийом телефонних запитів до УКМ 

Участь у робочих онлай та офлайн  засіданнях та зустрічах ради і членів УКМ 

Стратегічні комунікаційні задачі 

  1. Просування та наповнення Telegram-каналу УКМ 
  2. Випуск щомісячних новинних дайджестів УКМ
  • Як подати кандидатуру? 
  1. Відправити резюме українською мовою на пошту ucn@climategroup.org.ua  до 12 травня 12:00 2020 року з темою листа “медіа асистент/ка 2020” 
  • Відбір на вакансію: 

1 етап: розгляд поданих резюме до 15 травня та відбір від 3 до 5 кандидатів/кандидаток 

2 етап: проведення онлайн інтерв’ю з кандидатами протягом 18-19 травня 

3 етап: сповіщення результатів та початок введення в курс справ 

Цінуємо кандидатів та кандидаток, які: 

  • знають англійську на розмовному рівні 
  • мають високу цифрову грамотність: користування програмами, додатками, онлайн-сервісами.
  • долучені до екологічного руху України, або мають досвід роботи у громадській організації  
  • мають досвід та навички роботи в сфері комунікацій: журналістика, PR, SMM, маркетинг, філологічна освіта
  • ініціативні та енергійні 

Маєте питання? Ми вам допоможемо.

Звертайтеся: Оксана Мар’юк – oksana.maryuk@gmail.com,

Маргарита Мостова – ritamostovaya@gmail.com, +380 99 92 99 794 

 


Масштабні пожежі в Україні та світі: нові антирекорди 2020, 22.04.2020

Київ у страшному диму – горять ліси й торфовища у Житомирській та Чернігівській областях. Кілька тижнів палає Зона відчуження. Численні пожежі фіксують на всій території країни – за останні тижні, за попередніми підрахунками, вогонь знищив більше 40 тисяч гектарів лісів, луків і сільских територій. Кількість загорянь з початку 2020-го більш як на чверть перевищує показники попереднього року.

Хоча й минулий рік і в нашій країні, і загалом на планеті відзначився рекордною кількістю пожеж. У 2019 році платформа Global Forest Watch Fires нарахувала по всьому світу чотири з половиною мільйони займань. Це на 400 тисяч більше, ніж у 2018 році.

Палало в Європі та Каліфорнії, небачені дотепер пожежі сталися навіть в Арктиці. У Всесвітній метеорологічній організації стверджують, що ліси Північної півкулі горіли торік частіше й інтенсивніше, ніж будь-коли за останні 10 тисяч років. Тільки у Сибіру влітку згоріло близько дев’яти мільйонів гектарів лісу – це більше, ніж площа усієї Португалії.

Величезні площі лісів знищені в Амазонії. Австралійський континент вигорів майже повністю.

За словами голови УКМ Іллі Єременка, зміна клімату створює для пожеж ідеальні умови: температура стає вищою, засухи – частішими та тривалішими. Все стає сухим і готовим спалахнути, як тільки з’являється людина із сірником. Пожежі, відповідно, самі збільшують парникові викиди в атмосферу, особливо, коли горять торфовища – щороку обсяги викидів вуглекислого газу через них сягають орієнтовно восьми мільярдів тонн. Це, за даними Greenpeace, становить половину викидів, які роблять усі вугільні електростанції світу. Тобто від пожеж парниковий ефект значно посилюється і створюються умови для нових займань.

Ілюстрація – мапа вогнищ NASA станом на 22 квітня 2020


Кліматичні новини березня та анонси квітня, 09.04.2020
  • 12 грудня 2019 року прийнято Закон України № 377-IX “Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів”. Він визначає правові та організаційні засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів та спрямований на виконання зобов’язань України за міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. 

          Введення Закону в дію відбудеться 01.01.2021.

 

 

 

  • Україна планує синхронізувати свою політику з країнами-членами ЄС, в тому числі шляхом долучення до Європейської зеленої угоди. Європейська зелена угода – це провідний напрям реформ Європейського Союзу на наступні десятиріччя, який передбачає комплексні зміни в економіці, енергетиці, транспорті, сільському господарстві, індустріальному виробництві та інших сферах. 

24 січня 2020 року Кабмін прийняв постанову № 33 “Про утворення міжвідомчої робочої групи з питань координації подолання наслідків зміни клімату в рамках ініціативи Європейської Комісії “Європейська зелена угода”. Міжвідомча група координуватиме процеси та рішення, що стосуються подолання наслідків зміни клімату та взаємодії України з Європейською комісією з цих питань.

 

  • Мінекоенерго розробило проект Єдиної екологічної платформи. “ECO Platform” – електронна комунікаційна система взаємодії суспільства та органів виконавчої влади, здатна оперативно реагувати на запити суспільства щодо використання природних ресурсів.

 

 

  • В зв’язку із відставкою уряду Олексія Гончарука, Олексій Оржель пішов у відставку. 10 березня 2020 року  тимчасово виконуючим обов’язки Міністра енергетики та захисту довкілля  Міністра енергетики та захисту довкілля України було призначено Віталія Шубіна

 

Зауваження та пропозиції просимо надсилати до 17 квітня 2020 року на адресу shapovalova@menr.gov.ua.


Тендер на проекти з підвищення амбітності кліматичної політики на місцевому рівні, 06.04.2020

Передумови: у 2018 році міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак заявив про початок процесу розробки нового Національно Визначеного Внеску (НВВ), який триватиме у 2019–2020 рр. Наприкінці 2019 року новостворене Міністерство енергетики та захисту довкілля оголосило про перегляд Енергетичної стратегії на період до 2035 року та початок розробки Національного плану з енергетики та клімату на 2021–2030 рр. Перераховані документи є стратегічно важливими для майбутньої кліматичної політики в Україні та ми наголошуємо, що вони мають відповідати цілі утримати потепління на рівні 1,5-2 С до кінця сторіччя.

Тому громадські організації та незалежні експерти різних напрямків об’єдналися, аби запропонувати цілі для ключових секторів. Спільно була розроблена Дорожня карта кліматичних цілей України до 2030 року. 

Члени УКМ – громадська організація “Центр екологічних ініціатив “Екодія” оголошує тендер за фінансової підтримки Федерального міністерства екології, охорони природи та ядерної безпеки Німеччини (German Federal Ministry for the Environment, Nature Conservation and Nuclear Safety), у рамках проєкту Міжнародної Кліматичної Ініціативи (ІКІ).

Метою проєкту є проведення робіт і заходів для підвищення амбітності кліматичної політики на місцевому рівні через роботу з кандидатами на посади міських голів, партіями та кандидатами у депутати, а також з місцевою владою та громадськістю.

Очікувані результати та продукти. 

  • Матеріали (у т.ч., аналітичні та/або публікації) на тему “Що виконання цілей ДК означатиме для вашого міста”?”, яка може включати потреби, потенціал і вигоди від реалізації цілей у секторах, запропонованих у Дорожній карті. 
  • Відповіді від партій і кандидатів на позицію міського голови, щодо включення у програми кандидатів на посади міських голів, партій і кандидатів на посади депутатів цілей, відповідних розробленій Дорожній карті кліматичних цілей 2030.
  • Комунікаційні заходи з представниками місцевої влади, населенням регіону, представниками ЗМІ щодо необхідних складових для амбітної кліматичної політики відповідно до Дорожньої карти.

Критерії до учасників тендеру:

  • Громадська організація зареєстрована в Україні
  • Організація – член УКМ 
  • Попередній досвід роботи з місцевою владою та/або громадськістю
  • Готовність бути присутніми на загальному плануванні проекту (орієнтовно 1 день у м. Київ)

Бюджет реалізації всіх заходів становить гривневий еквівалент 16 000 євро. У рамках конкурсу планується ухвалення 4-8 контрактів (на 2 000-4 000 євро кожен)

Термін виконання робіт і надання послуг: травень-листопад 2020 року.

Кінцевий термін приймання тендерних пропозицій від учасників: 14 квітня 2020 року, до 18:00 за київським часом. Результати відбору тендерної комісії будуть оприлюднені не пізніше 24.04.2020 року

Тендерні пропозиції приймаються за адресою: info ат ecoaction.org.ua.

Тема листа: Підвищення місцевої кліматичної амбітності.

Аплікаційну форму можна завантажити тут, та форму для заповнення бюджету тут.

За додатковою інформацією звертайтесь до Ольги Бойко на адресу ob аt ecoact.org.ua


Форум кліматичних амбіцій: роль місцевого самоврядування та молоді у протидії зміні клімату, 02.03.2020

27 лютого відбувся кліматичний форум «Підвищення кліматичних амбіцій: позиція ОМС та Молоді» у стінах ВРУ. Захід минув у синергії представників національного уряду, представників органів місцевого самоврядування, молоді, громадських організацій, в тому числі жіночих та екологічних. На заході обговорювали можливості для підвищення кліматичних амбіцій ОМС, впливу молоді на розробку та впровадження рішень та проєктів з питань клімату. У рамках Форуму було передане Звернення до Уряду та підписано Меморандум про співпрацю між Асоціацією Столичних міст Америк та Асоціацією міст України.

«Вирішення питання клімату – це питання багатьох сфер. Сильні громади – основа розвитку країни» – зазначила Ірина Ставчук, заступниця Міністра енергетики та захисту довкілля України:

Представник ЄС в Україні Кшиштоф Гирульські у своєму виступі наголосив, що Європейська рада – на передовій Міжнародних заходів боротьби зі зміною клімату. Амбіційні цілі міст до 2020 року були виконані, зокрема викиди СО2 зменшилися на 20%, натомість економічні показники зросли на 6%, проте цього не достатньо:

“Нам потрібні зміни.Є потреба у втіленні законів на всіх рівнях. Для України це виклик, потрібна висока активність громад та молоді. Реформи з “гори в низ” – є не ефективними. Одна з тез нової зеленої Угоди ставить за мету зробити Європу першим континентом вільним від СО2″

Форум дав поштовх міжсекторального діалогу між владою, місцевою владою та громадою. Також було обговорено питання екологічної освіти в школах.
Юрій Кононеко, начальник головного управління загальної та середньої освіти директорату шкільної освіти МОН України, зазначив, що формування екологічної культури є важливою складовою сучасної освіти. Проте екологічні предмети не будуть виокремлені в нові предмети:

“Відповідно до стратегії МОН, необхідно, щоб була менша кількість предметів, в які втілюватимуться комплексні підходи вивчення тем, зокрема і екологічної”.

Оксана Удовик,представниця Інноваційної лабораторії ПРООН, презентувала інноваційні та інтерактивні методи залучення молоді, зокрема проєкт «UPSHIFT plus» – проєкт для молоді від ПРООН для вирішення проблем змін клімату та деградації довкілля та закликала молодь долучатися до Інноваційної лабораторії ПРООН. Іншим цікавим досвідом поділився Кирило Томляк, керівник проєкту «Кліматичні краплі». Цей додаток відстежує та винагороджує екологічно-дружні вчинки з метою захисту довкілля та клімату планети.
Хуго Аґро з Португальської Асоціації молодіжних ініціатив презентував Португальський досвід залучення молоді до екологічно дружніх вчинків.

Також, мова йшла про створення «Зеленого офісу ВРУ». Олександр Маріковський вважає, що необхідно формувати екологічну політику у повній координації громадськості, влади, молоді, залучати ГО з чистою репутацією.
Про роль Муніципалітетів у реалізації кліматичної політики зазначив Олександр Слобожан, виконавчий директор Асоціації Міст України:

«70% викидів СО2 припадає саме на міста. Перехід на ВДЕ (відновлювальні джерела енергії) є важливою складовою розвитку міст. Сьогодні 7 міст проголосили ціль за 100% перехід на ВДЕ до 2050 року. Основні виклики, які стоять перед містами, це потреба у великих інвестиціях, відсутність злагодженої комунікації на різних рівнях управління”.

Досвідом міст Америк поділився Себастьян Наварро, генеральний секретар Асоціації Столичних міст Америк:

«Кліматичні зміни сьогодні – це велика проблема. Укладення Паризької угоди у 2020 році – важлива віха історії. Важливим є створення української мережі міст для боротьби зі змінами клімату і отримання державної підтримки. Я переконаний, що зараз є покоління, яке трансформує і вирішить цю проблему. Зробімо це разом!».

Міський голова Житомира Сергій Сухомлин, презентував напрацювання міста на шляху до цілі переходу на 100% відновлюваної енергетики до 2050 року. Насамперед, термомодернізацію будинків, розвиток системи водопостачання, енергоефективності освітлення вулиць.
Оксана Кисіль презентувала ініціативу “Угода Мерів” та зазначила:

«Зміни клімату – наша реальність. Вони відбуваються просто зараз і є загрозою для всього людства».

Пані Оксана звернула увагу на проблему спроможності громадян сплачувати нові технології ВДЕ та поставила запитання: «Чи зможе місто дозволити собі 100% ВДЕ?». Проблемою на сьогодні , на її думку, є відсутність у стратегіях міст оцінки кліматичних ризиків.

Форум ініціювала депутатка Житомирської міської ради Ірина Ярмоленко. Співорганізаторами стали ГО Центр Суспільних Комунікацій, Українська Кліматична мережа, у співпраці з Асоціацією міст України та за підтримки Представництва ЄС в Україні та ПРООН, спільно з Комітетом Верховної ради з питань екологічної політики та природокористування


Як боротися зі зміною клімату: кроки для України до 2030 року, 18.02.2020

2019 рік став черговим тривожним сигналом і стер останні сумніви щодо нагальності проблеми глобальної зміни клімату. Він був найгарячішим для України і другим для світу (після 2016). Катастрофічні пожежі, посилені спекотною та сухою погодою, охопили Австралію, Бразилію, Сибір та деякі інші регіони. Рекордно потужні урагани в США, повінь у Венеції, тепла і майже безсніжна зима в Україні – прояви кліматичної кризи можна перелічувати довго. І всі вони нагадують, що діяти потрібно зараз.

Громадськість розробила Дорожню карту кліматичних цілей України до 2030 року. У документі експерти та науковці із різних сфер описують, яких результатів має досягти наша країна за найближчі 10 років, щоб скоротити викиди парникових газів – основну причину глобальної кліматичної кризи.

Фото: Представлений посібник “Дорожня карта кліматичних цілей України до 2030 року” 

18 лютого співавтори та співавторки Дорожньої карти презентували розроблені цілі, визначені для п’яти секторів: енергетика, будівлі, транспорт, відходи та об’єднаний сектор сільського господарства, землекористування та лісівництва.

  • Відмовитися від використання вугілля
    Енергетика в Україні є головним джерелом парникових викидів. Тому відмова від викопного палива у цьому секторі – першочергова ціль кліматичної політики. За даними Climate Analytics, країни Східної Європи мають відмовитися від вугілля до 2031 року. Тож Україна у 2030 має закрити усі державні та приватні шахти і скоротити споживання вугілля до не більш як 5% – при чому, ця частина має використовуватися лише для підтримки залишкових потужностей вугільного сектору у період переходу. Пріоритетом має стати розвиток відновлюваної енергетики на ринкових засадах та підтримка малої генерації енергії (приватні станції та енергокооперативи)
  • Зробити будинки більш енергоефективними
    Україна зараз одна з найменш енергоефективних країн. 18% тепла, наприклад, не доходить до споживачів. У 2030 році цей рівень втрат при теплопостачанні має скоротитися до 5,6%, а кількість інвестицій у підвищення енергоефективності будівель має зрости у 20 разів. Загальне споживання енергії у будівлях має знизитися на чверть завдяки заходам з енергоефективності. А мінімальною вимогою для нових і вже збудованих будівель має бути використання відновлюваних джерел для забезпечення принаймні половини потреб в енергії.
  • Розвивати громадський транспорт
    Приватні автомобілі є не лише джерелом парникових викидів. Вони забруднюють повітря, особливо в містах, спричиняють шум та затори, займають міський простір. Для подолання всіх цих проблем, частка використання приватних авто має скоротитися до 10%. Натомість має зростати використання велосипедів та громадського транспорту. ¾ транспорту (і приватного, і громадського) має бути електричним. Половина місцевих бюджетів на транспорт має спрямовуватися саме на розвиток громадського транспорту. До 70% має зрости частка безпечних для велосипедів магістралей.
  • Знизити кількість відходів на душу населення мінімум на третину
    Зараз більша частина побутових відходів накопичується на сміттєзвалищах. Тож майбутнє законодавство України має спонукати до їх переробки та зменшення їх утворення – мінімум на третину від нинішнього рівня. 12-25% побутових відходів мають перероблятися.
  • Збільшити площу лісів до 20% країни
    Сільське господарство, землекористування та лісівництво об’єднані у Дорожній карті у єдиний сектор. Ліси поглинають СО2 з атмосфери, перетворюючи його на кисень. Їх площа до 2030 року має займати п’яту частину нашої країни, поглинання ними СО2 має вирости на половину, а площа лісових пожеж – навпаки скоротитися на стільки ж. Деградовані орні землі, які вже менш корисні для сільського господарства, мають бути виведені з користування та відновлені. Видобуток торфу має скоротитися на 90%, а торфовища, які часто є місцями розгоряння пожеж, необхідно відновити. Тим паче, торфові болота поглинають ще більше СО2, аніж ліси.

Детальніше із дорожньою картою можна ознайомитися за посиланням: https://ecoaction.org.ua/roadmap_climate_goals.html

Громадськість рекомендує врахувати визначені нею цілі при роботі над цими документами та інтегрувати їх у політики у відповідних секторах. Дорожню карту кліматичних цілей підтримують громадські організації різних напрямків: Українська кліматична мережа, Екодія, Clean Energy Lab, ОПОРА, Ukrainian Nature Conservation Group, Центр Суспільних Комунікацій, ВГО «Асоціація малих міст України», ГО «Плато», ГС «МУСІ», Професійна спільнота #ECODIIT, 350.org, U-Cycle.

У 2015 році Україна разом з 194 іншими країнами світу підписала Паризьку угоду і погодилася скорочувати парникові викиди, які призводять до зміни клімату. В рамках угоди усі підписанти мають представити свої національно визначені внески (НВВ) – плани такого скорочення. Український уряд зараз переглядає наш НВВ до 2030 року і має представити його вже незабаром. Також наприкінці минулого року Мінекоенерго оголосило про перегляд Енергетичної стратегії до 2035 року та початок розробки Національного плану з енергетики та клімату на 2021–2030 рр. Всі ці документи мають передбачати скорочення викидів парникових газів.


У Верховній Раді відбудеться Форум “Підвищення кліматичних амбіцій органів місцевого самоврядування та молоді”, 22.01.2020

Основна мета форуму: надати пропозиції до Уряду із вдосконалення підходів зі скорочення викидів парникових газів та поліпшення комунікації між різними сторонами цього процесу.

Центр Суспільних Комунікацій з партнерами запрошують органи місцевого самоврядування, громадський сектор, в тому числі жіночі та молодіжні організації, медіа, еко-активістів до співпраці – спільне доопрацювання публічних пропозицій до Уряду у сфері національної кліматичної політики. Ця робота буде пророблена під час форуму. 

Деталі заходу на сторінці у мережі FaceBook.

Заходи форуму проходитимуть у два етапи. В пообідній час представники Міністерства енергетики та захисту довкілля представлять спільні напрацювання щодо майбутьої кліматичної політики країни. Серед заявлених спікерів радник ООН Маркус Бранд, виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан, радниця прем’єр-міністра Анастасія Попсуй, міський голова Житомира Сергій Сухомлин, народні депутати профільних комітетів – Олександр Маріковський та Олександр Юрченко, та багато інших представників місцевого самоврядування  та громадського сектору. 

В офіційній частині також виступить генеральний секретар Асоціації міст Америк Себастіан Наварро, який презентує можливості партнерства між владою та приватним сектором. Країни Америки мають позитивний досвід реалізації подібних ініціатив на захист клімату. Зокрема, Асоціація започаткувала в Латинській Америці втілення 500 проектів для сталого екологічного розвитку, вартістю близько 50 млн дол  кожен.

Ранкові воркшопи передбачають участь молоді, громадських активістів, депутатів, журналістів, зокрема, у вебінарі щодо діяльності міжнародної спільноти навколо збереження клімату від німецької організації Plant for the Planet, а також у грі спільно з її французькими розробниками “Кліматичний колаж”, яка легко та доступно пояснює важливість збереження територій життя, та наслідки для майбутніх поколінь, якщо негайно не вжити попереджуючих заходів. “Кліматичний колаж”- гра, яка заснована на колективному інтелекті та творчості, що водночас у легкий спосіб доносить результати екологічного звіту IPCC (Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату при ООН). Реєстрація на заходи за посиланням тут. 

 “В умовах кліматичних змін, важлива робота місцевих органів влади.  Оскільки вони є найближчими до населення, можуть та повинні приймати амбітні рішення, які будуть визначальними як для мешканців населених пунктів, так і для національного рівня. Близько 70 відсотків результатів сталого розвитку досягаються місцевими органами влади. Для успішної діяльності їм потрібні знання, як саме  інтегрувати збереження клімату, адаптації громад до зміни клімату, енергоефективності, відновлюваних джерел енергії, зменшення викидів CO2 , та який вони матимуть внесок в економічний сталий розвиток міст та покращення життя громадян”, – зазначає ініціаторка проекту, депутатка Житомирської міської ради Ірина Ярмоленко.

Текст звернення за посиланням: https://cutt.ly/Prmx4U0  Рекомендації до звернення можна внести ТУТ.

“Окрему роль у підготовці відводимо питанню залучення молоді та наданню інструментів взаємодії майбутнім політичним діячам, які мають у подальшому приймати рішення на збереження клімату. Також у партнерстві з Європейською асамблеєю жінок-депутаток ми звертаємо увагу на досягнення гендерної рівності та розширення прав і можливостей усіх жінок та дівчат, оскільки це матиме позитивні наслідки, включаючи якісну освіту, подолання бідності, чисту енергію, зменшення нерівності, хороше здоров’я, зменшення голоду, чиста вода та каналізація, гідна робота та економічне зростання”, – поділилася думками  співорганізаторка форуму Марія Савіна, виконавча директорка “Ліги інтернів”.


Сучасна освіта з питань зміни клімату: чи існує вона в країнах-учасницях Паризької Угоди?, 24.12.2019

Цього року кілька організацій-членів УКМ відвідали міжнародні кліматичні переговори країн у Мадриді – COP25. Вперше новий досвід незалежних спостерігачів переговорів отримали представники УЕК «Зелена хвиля»

Олександра Халаїм, голова “Зеленої Хвилі” дослідила як на цьогорічній кліматичній конференції ООН піднімають питання кліматичної освіти для молоді. 

Як учасники COP25 сприймають освіту з питань зміни клімату? Які навчальні інструменти та методи використовують університети та інші освітні установи, представлені на СОР цього року? Що заважає ефективній комунікації кліматичних знань?

Досить багато нових відкриттів на СОР було пов’язано з університетською освітою в США. Примітно, скільки американських університетів та пов’язаних з ними організацій брали участь у COP25. Більше десятка ВНЗ привезли великі (до 25 кожен!)  делегації натхненої студентської молоді. Молоді люди організували багато сайд-івентів, щоб показати свою обізнаність та презентувати практичні проекти по темі кліматичних змін.

Так, на сайд-івенті «SDGS for the SDGS: Students Doing Goal-Oriented Science for Sustainable Development Goals», велика група найактивніших студентів з пяти університетських кампусів (Colorado, Clark, Michigan, Connecticut (США) та Monash (Австралія)) презентувала свої локальні дослідницькі проекти, які стосуються цілей сталого розвитку. Цікаво, що ці дослідження здебільшого виявилися теоретичними, ніж прикладними, як логічно було б очікувати від студентських проектів, і як це більш прийнятно у ВНЗ Західної Європи.

Але разом із тим, на першому тижні COP25 такого рівня та розмаху сайд-івентів, організованих європейськими університетами, не було. Що це – низька зацікавленість європейських ВНЗ у кліматичній конференції, чи брак організаційних ресурсів щодо підготовки сайд-івенту для СОР?

Але повернемося до прихованих бар’єрів та особливостей освіти з питань зміни клімату в США.  Показовою була коротка розмова за кавою у перерві з професором університету Міннесоти, який привіз на СОР студентську групу. Він викладає курси, пов’язані з зміною клімату, і скаржиться на низький інтерес студентів до цих курсів. За його думкою, причиною цього є майже повна відсутність кліматичних курсів у програмі коледжів у США. Випускники коледжів приходять до університету, не знаючи нічого про проблему зміни клімату – та не зацікавлені дізнатися про неї, стверджує він.

Аналогічний розрив між кліматичною наукою та молодіжним активизмом був підкреслений на панельній дискусії “Contributions of higher education to climate action and implementation of the Paris Agreement”, що організували декани та викладачі університетів  Vanderbilt University, Moravian College, University of Hawai’i (США), National University of Singapore, and Monash University (Австралія). Як було зазначено у представленому дослідженні Goldman and Hyams (2019), “студенти американських коледжів та університетів, як правило, не обізнані щодо концепцій зміни клімату”. Необхідними є інституційні зміни, щоб зробити кліматичні курси обов’язковими в коледжах, підкреслили доповідачки.

Так само було показано недостатність комунікації кліматичної науки для місцевих активістів та місцевих органів самоврядування. «Дослідження на місцевому рівні можуть допомогти тим, хто приймає рішення, відповідати на місцеві проблеми, пов’язані з кліматом… але питання доступу до цієї інформації… залишається викликом», – вказують автори презентованого дослідження (Goldman and Hyams 2019).

Необхідність якісної комунікації науки про клімат піднімалася в приватній розмові з професором з Колорадоського університету. «Нам потрібно робити кліматичну науку більш доступною для сприйняття, та привносити набагато більше міждисциплінарності як в нашу університетську освіту, так і в наші наукові дослідження. Мої колеги з різних факультетів здебільшого просто не знають про наші кліматичні дослідження, оскільки ми не маємо платформи для міждисціплінарного спілкування в університеті”, – каже вона.

Важливе питання в цю проблематику додала Кетлін Роджерс, президент міжнародної організації “Earth Day Network”, у своєму вступному слові на одному з сайд-івентів першого тижня СОР. Від імені організації вона окреслила наміри «Earth Day Network» щодо втілення екологічної освіти до всіх сфер громадянського життя через включення її як складової до системи громадянської освіти. Кліматична та екологічна освіта повинні бути переорієнтовані з освіти, що надає сухі наукові факти та теоретичні знання, до інтегрованої громадянської освіти, що є конструктивним обгрунтованим закликом до дії, стверджує Кетлін.

Кожній дитині, яка народжується сьогодні, найближчим часом доведеться притримуватися «вуглецево-нейтрального» способу життя, щодо викидів парникових газів. І це буде не питанням власної екологічної свідомості чи особистого вибору; це буде викликано простою необхідністю вижити.

Ось чому кліматична освіта повинна ефективно відповідати цим терміновим викликам, будучи частиною громадянської освіти, використовуючи інструменти ефективної наукової комунікації, надаючи молоді навички для практичного втілення змін. Нам потрібні інноваційні трансформативні методи навчання, які слід запровадити у наших університетах. Університетах, що наразі не здатні навчити своїх студентів, як рятувати Землю та себе в умовах кліматичних змін.

Авторка: Олександра Халаїм ГО УЕК “Зелена Хвиля”

Фото: моменти з цьогорічної конференціїї ООН з питань клімату у Мадриді 


Україна розробить стратегію переходу на відновлювану енергетику, запровадить податки на викопне паливо та реформує вугільну сферу, 18.12.2019

18 грудня в Укрінформі українською делегацією було представлено результати участі у щорічній Конференції сторін Рамкової Конвенції ООН з питань клімату СOP25. У Мадриді на вищому сегменті переговорів, міністр енергетики та захисту довкілля Олексій Оржель представив новий курс України у протидії зміні клімату. 

“ВРУ вже зробила кілька важливих кроків на шляху до скорочення викидів парникових газів. У останні дні кліматичних переговорів у Мадриді, паралельно ВРУ проголосувала за два законопроєкти, що стосуються протидії зміні клімату: законопроєкт № 0874 про озоноруйнівні речовини та фторовані парникові гази, та № 0875 – про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів. Ці законопроєкти були подані ще попереднім урядом, ми довго вагалися чи підтримувати їх. Цими законами, ми зобовязуємо підприємства-забруднювачі ставити датчики для вимірювання викидів на виробництві, щоб зрозуміти який об’єм викидів. Розуміючи скільки ці об’єкти генерують викидів – змінюємо податки на ці викиди, і змінюємо відповідальність. Наша мета зробити не вигідним забруднювати повітря.” – говорить Олександр Маріковський, народний депутат України, заступник голови Комітету з питань екологічної політики та природокористування Верховної Ради України.

Про податок на викиди та зелений тариф для України

“У минулому році ми встановили податки на СО2 до 10 грн за 1 тонну. У порівнянні з попередніми роками, це вже на 24 рази більше для забруднювачів. Уже зареєстровано законопроект про підвищення податку на викиди СO2 у 4 рази. Але запровадження податків не панацея. ТЕЦ і інші підприємства-забруднювачі не мають зупинитися. Українському суспільству це не вигідно. Вони мають надалі безперебійно забезпечувати потреби у енергоресурсах.” – продовжує Маріковський.

“Зелений тариф буде існувати надалі. Але буде реструктуризація, збільшиться термін його виплати, але знизиться розмір ставки. Адже, виплати ставок по зеленому тарифу суттєво впливають на економіку країни. Стратегія розвитку 2050  року має включати перехід на відновлювану енергетику (ВДЕ). Зараз у нас зелений тариф, мені здається, найвищий у світі (12 євроцентів). Тож, ми робимо щось не так. Запустився енергоринок, це допоможе зменшити ставку зеленого тарифу за рахунок конкуренції на ринку. ВДЕ-  це шлях до зменшення викидів, але є нюанси: треба шукати баланс між економікою і довкіллям.” підкреслив нардеп.

Про результати цьогорічних кліматичних переговорів та новий курс для української енергетики

Олексій Оржель у своїй промові на переговорах розповів про розробку візії зеленого переходу для української енергетики, що буде передбачати реструктуризацію вугільної галузі. 

“Розпочато процес підготовки інтегрованого енергетичного і кліматичного плану для України. Уряд продовжує тримати курс на поступовий розвиток ВДЕ, почалася розробка візії зеленого енергетичного переходу. Є плани запровадити податок на викопне паливо (вуглецевий податок): його акциз буде 27 грн, його розмір перераховуватиметься залежно від виду палива, та в залежності від того, який там вміст вуглецю та обсягу викидів у атмосферу. Його наслідки не є критичними для споживачів але, це допоможе уряду зібрати за різними оцінками  приблизно від 4 до 5 млн грн для енергоефективності. Хочемо запровадити більше заходів з енергоефективності у комунальній сфері та на промисловому рівні.”повідомила Ірина Ставчук, заступниця Міністра енергетики та захисту довкілля.

“В Україні є низка державних шахт, які є нерентабельними. На деяких з них собівартість тонни вугілля складає до 60 тисяч гривень.  Для держави економічно невигідно їх підтримувати. Набагато вигідніше ці шахти закривати, але паралельно з переорієнтацією шахтарів, запровадженням соціальних програм та виплат шахтарям, щоб вони могли знайти собі нове місце роботи. Зараз іде аудит державних шахт, щоб визначити план які шахти і у який період будуть закриватися. Є багато міжнародних і закордонних інституцій, які цей процес вже пройшли, і готові нас підтримувати в цьому.”доповнила Ставчук.  

Основна ціль цьогорічних переговорів – прояснити основні правила міжнародної торгівлі квотами на викиди вуглецю (стаття 6). По цьому питанню країни не прийняли рішення. Також, делегати не змогли погодити єдину систему інвентаризації викидів. Але домовилися, що у 2020-му всі країни мають подати оновлені національні внески у Паризьку Угоду. Оновлені внески мають включати реальну ситуацію: здешевлення технологій ВДЕ та амбітні цілі кожної держави. Для України у цих переговорах важливі правила дії  механізму реалізації Паризької Угоди. Україна розпочала процес оновлення свого національно-визначеного внеску, він має бути завершений не пізніше 1 вересня 2020 року. Держава уже кілька років поспіль проти перенесення квот на одиниці викидів з Кіотського Протоколу, адже ринок цих квот буде функціонувати лише тоді, коли буде попит на ці квоти. 

Додатковим політичним завданням для України на СOP25 стала актуалізація питання Криму. Росія включає до свого звіту викиди в окупованих українських територіях, що суперечить міжнародному праву. 

Роль бізнесу та міст у скороченні викидів

“Кліматичні переговори стають майданчиком для співпраці не лише урядів країн, а й бізнесів, фінансових інституцій та міст. Цьогоріч 600 інвесторів підписали звернення до урядів з вимогою скоротити субсидії у вугільну галузь і почати перехід держав на низьковуглецевий розвиток. Уряди  мають поставити ціль досягти кліматичної нейтральності. Але, як показують результати переговорів, урядам домовитися складно. В цей момент міста можуть це зробити скоріше та прийняти локальні стратегії низьковуглецевого розвитку. Сьогодні ніхто не ставить під сумнів можливість переходу країн і міст на  відновлювану енергетику. Містам треба брати цей процес у свої руки. Вже 7 українських міст офіційно заявили про ціль переходу на 100 % ВДЕ до 2050 року. У світі таких міст вже понад 247 та ще 33 регіони.” – підкреслив позиції громадськості Ілля Єременко, голова Української кліматичної мережі. 

Роль бізнесу в скороченні викидів та адаптації до кліматичних змін щороку зростає.

“Чим вищий податок на викиди в країні, тим менше підприємств можуть це витримати. Але у бізнесу є рішення: нові проекти з відновлюваної енергетики (ВДЕ) та енергоефективності. За рахунок розвитку ВДЕ можемо одночасно скорочувати викиди та нарощувати економічний потенціал. Наша компанія підтримує курс уряду. На ринку є ще компанії, що можуть дати можливості скоротити платіжки за тепло за рахунок сучасних технологій.” — підкреслив Сергій Савчук, виконавчий директор групи компаній “Кліар Енерджі”

Нагадаємо, майже 200 країн з 2 по 15 грудня дискутували про те, яким чином буде досягнута глобальна мета країн у Паризькій Угоді — утримання глобального потепління не більше ніж на 1,5 градуси. Країни ухвалили декларацію «Чилі-Мадрид. Час діяти», проте відклали ухвалення ключових рішень щодо врегулювання міжнародного ринку вуглецевих квот (стаття 6) до наступних переговорів країн у Ґла́зґо (Шотландія). 
Запис брифігну: https://cutt.ly/2rq5ZsC


Як країнам боротися з глобальним потеплінням. А не робити вигляд, 13.12.2019

Країни визначають власні кліматичні цілі

Ми всі в одному каное. Підвищення глобальної температури у 2019 році за різними оцінками вже сягнуло 0,8-1,1 градуса за Цельсієм. Щоб врятувати ситуацію, країни домовились скорочувати викиди, підписавши Паризьку угоду до Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату (РК ЗК). Для її виконання країни розробляють цілі зі скорочення викидів – Національно визначені внески (НВВ) зі скорочення викидів парникових газів, які подають до секретаріату Конвенції. Україна подала свій перший документ з планами зі скорочення викидів у вересні 2016 року.

Перший НВВ України отримав оцінку “незадовільно” від громадських екологічних організацій, тому що він передбачає можливість росту, а не скорочення викидів до 2030 року майже у два рази у порівнянні з поточним рівнем. Зараз рівень викидів України сягає приблизно 32-34% від їх рівня у 1990 році. Ціль першого поданого НВВ: у 2030 році Україна має не перевищити 60% викидів від їх рівня у 1990 році.

Зараз в Україні відбувається процес перегляду своєї кліматичної цілі в рамках проєкту за підтримки ЄБРР. Згідно з Указом Президента, процес розробки нової цілі має бути завершений не пізніше 30 вересня 2020 року. Поки все по плану. Секретаріат РК ЗК просить країни подати свої оновлені цілі не пізніше цього терміну, аби мати достатньо часу на їх аналіз перед наступними переговорами країн СОР 26 у Глазго. Після оцінки НВВ кожної країни буде підготований спеціальний узагальнюючий звіт (synthesis report), що “розкаже” на скільки цього достатньо для протидії подальшим кліматичним змінам.

В цілому, в рамках Паризької кліматичної Угоди передбачається, що країни будуть подавати свої цілі зі скорочення викидів кожні 5 років, але Секретаріат ООН пропонує наступний раунд подання провести у 2020 році. І тут є певна невизначеність. Ті країни, які подали свої цілі у різний час (в проміжок з 2016 по 2019 рік), мають переглянути їх через 5 років. Але їх закликають зробити це разом з іншими раніше – у 2020 році. Мета — синхронізувати терміни, аби всі країни почали подавати дані одночасно і згідно з узгодженою формою. Це значно полегшить оцінювання амбітності поставлених країнами цілей, їх можна буде порівнювати, а головне – вирахувати, до якого рівня потепління нас “ведуть” нові п’ятирічні цілі країн. Разом з тим, не всі країни хочуть знову переглянути свою ціль і спільно подати її у 2020-му.

Згідно з доповіддю ООН про розрив у рівнях викидів 2019 року та згідно зі  звітом про 1,5 градуси Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату (IPCC), поточні цілі країн (185 країн станом на грудень 2019 року подали свої НВВ), ведуть планету на 3,2-3,5 градуси потепління до 2100 року. В той час як глобальна ціль Паризької Угоди — втримати підняття температури на рівні не більше 1,5 градуси за Цельсієм.

Радісна новина в тому, що при перегляді своїх цілей, країни не можуть поставити цілі менш амбітні, ніж попередні, а мають переглядати їх тільки у бік більш інтенсивного скорочення викидів.

Що таке вуглецева нейтральність, та як скорочувати викиди не скорочуючи?

На цьогорічних переговорах у Мадриді (СОР25) наголошують на результатах того ж звіту IPCC про 1,5 градуси. Згідно з ним, єдиний шлях утримати глобальне потепління в рамках 1,5 градуси до кінця століття – всім країнам досягти вуглецевої нейтральності до 2050 року.

Що це означає? Всередині країни рівень викидів парникових газів має дорівнювати рівню їх поглинання лісами, болотними та іншими екосистемами. Для цього важливо під час підготовки НВВ країни звертати особливу увагу на заходи, спрямовані на природні рішення (nature based solutions). Деякі експерти пропонують сюди додавати «негативні викиди» – тобто штучне поглинання вуглецю з атмосфери спеціальними установками (Carbon Capture Storage). Але екологічні організації та групи фахівців переконані, що це призведе лише до закріплення статусу-кво і дозволить надалі викидати багато парникових газів. “Прикриватися” тим, що їх можна буде вловити з атмосфери. Наприклад, уряд Норвегії заявив, що у 2030 році скоротить викиди до рівня 40-50%, у порівнянні з їх рівнем у 1990-му, досягне вуглецевої нейтральності до 2050 року. Але що стоїть за цим?

Насправді, Норвегія планує скоротити викиди лише частково, решту скорочення хочуть продемонструвати завдяки технологіям уловлювання вуглецю та реалізації проєктів зі скорочення викидів в інших країнах (так званий carbon offsetting). Але як тоді ці інші країни досягнуть «нуля викидів», якщо їх скорочення зарахується Норвегії?

Справжня вуглецева нейтральність у 2050 році має стати ядром при підготовці всіх майбутніх національно визначених внесків країн. Вуглецевий бюджет планети складає 420-770 Гт СО2-еквіваленту для досягнення цілі потепління не більше ніж на 1,5°C. При нинішніх річних викидах у 42 Гт залишається лише 12 років, поки цей вуглецевий бюджет буде вичерпаний. Отже, до 2030 року рівень викидів у світі повинен впасти до 25-30 Гт на рік.  Для цього країни, і Україна також, мають порахувати, що потрібно зробити вже до 2030 року, щоб досягти «нуля викидів» у 2050-му. Зробити це на основі кращих технологій. НВВ кожної країни до 2030 року має стати проміжним кроком для досягнення довгострокової мети. Щоб розрахувати, яким саме чином скорочувати викиди, країни проводять оцінку технологічних потреб (Technology Needs Assessment).

Планувати спільно – спільно реалізувати

Важливою складовою при підготовці країнами своїх національних цілей зі скорочення викидів, є адаптація до наслідків зміни клімату. Заходи з адаптації мають стати складовою Плану дій з досягнення НВВ. Необхідно передбачити роль субнаціональних зацікавлених сторін у цьому процесі. Що мають робити міста, бізнес, громадськість для скорочення викидів? Аби знайти правильну відповідь, вони мають бути залучені до процесу розробки Національно визначених внесків своєї країни, та розуміти, хто що має робити для досягнення спільної національної мети. Цей процес формування кліматичної цілі має супроводжуватись гендерним аналізом: як впливатиме досягнення цілі зі скорочення викидів на становище жінок? Чи залучені вони у відповідні процеси зі скорочення викидів та адаптації до змін клімату?

Заявили, треба діяти!

Не менш важливим кроком після розробки цілей є їх виконання. З цим пунктом складно, особливо в Україні. Є безліч прикладів з різних країн за часів дії Кіотського протоколу, коли цілі зі скорочення викидів залишились лише цілями, а не реальним зменшенням рівня викидів. Виконання має супроводжуватись постійним оцінюванням ефективності результатів. Інакше існує ризик при високих цілях опинитись в скрутному становищі, здивовано озиратись у 2029 році, чому нічого не робили ці 9 років.

Найголовніше, всі країни мають діяти разом, і переслідувати не тільки внутрішні інтереси. Фокусуватися на збереженні клімату і планети. При колективному підході, всі країни одночасно мають поставити цілі досягнення вуглецевої нейтральності до 2050 року (із проміжною кліматичною ціллю у 2030 році), постійно оцінювати виконання поставлених перед собою цілей та оновлювати їх.

Авторка: Оксана Алієва, координаторка програми “Зміна клімату і енергетична політика” Фонду ім. Г. Бьолля, Бюро Київ — Україна

  • Добавить в Словарь
    • Новый список слов для Украинский -> Английский…
    • Создать новый список слов…
  • Копировать

« Попередня сторінка