УКМ

Аудіо

Новини сфери клімату та енергетики. Дайджест УКМ у січні, 15.01.2021

До вашої уваги — дайджест УКМ за грудень та першу половину січня. Аби щомісяця отримувати дайджест кліматичних та енергетичних новин від УКМ варто підписатися на нашу розсилку.

Національні новини

Новини мережі

  • 23 грудня пройшла презентація попередніх результатів всеукраїнського опитування “Зміна клімату та кліматична адаптація”.  Опитування провела УКМ в особі громадських організацій “Екоклуб”, “Еколтава”, “Екосенс”, “Екодія”, “Голос природи”, “Наш дім – Манява” та “Українська молодіжна кліматична асоціація”  за фінансової підтримки Фонду ім. Гайнріха Бьолля, Бюро Київ — Україна та Шведського агентства міжнародного розвитку (SIDA) через Шведське товариство охорони природи (SSNC). Із презентацією попередніх результатів, а також відеозаписом події можна ознайомитися на сайті УКМ.
  • 12 грудня виповнилося 5 років з дня підписання Паризької угоди. На сайті УКМ опубліковано аналітичну статтю щодо підсумків пятиріччя документу.

Новини організацій-членів УКМ

ГО “Екоклуб”

  • Відео про те, як працює перша сонячна електростанція для водоканалу у Вознесенську, місті з найдорожчим тарифом на електроенергію.

U-Cycle

ГО Zero Waste Society
  • Coca-cola (компанія-переможниця Бренд-аудиту 2020), відповіла ГО Zero Waste Society на 3 питання: кількість пластику, що вони виготовляють щороку, плани щодо зменшення його використання та чи збираються відмовлятись від одноразового пакування. Більше про переможницю рейтингу – ТОП-засмічувачів України тут.

Екодія

  • Команда Екодії шукає адміністратора/ку, що любить добре налагоджені процеси, а ще мріє розвиватися у сфері адміністрування й діловодства в одній з найбільших громадських організацій України.
  • Які рішення допоможуть покращити якість життя в селі та призведуть до економічного зростання в умовах кліматичних змін?Розповідає Екодія в матеріалі для Рубрики.
  • Що потрібно Україні напротивагу вугіллю? Та чому дотувати вугільну галузь у 2021 ще більше, ніж останні 5 років — хибне рішення українського уряду, читайте тут.
  • Наша планета стрімко втрачає льодовий покрив. Та що це означатиме для людей, які мешкають далеко від полюсів і не бачать цього на власні очі? Розповідає Екодія у статті для НВ.
  • Екодія заявила, що підтримує готовність України долучитися до Європейського зеленого курсу та зменшувати свій вплив на зміну клімату. Члени ГО підготували власні рекомендації щодо того, як Україна може приєднатися до ЄЗК у різних секторах.
  • На десяти станціях київського метрополітену з’явилися банери Екодії.
  • Екодія підтримує співпрацю між Україною та ЄС з метою декарбонізації економіки та реалізації положень Паризької угоди. Детальніше з позицією ГО щодо використання водню можна ознайомитися за посиланням.

Еколтава

  • У співпраці з благодійним фондом Peli can live та командою проєкту #ЛісосмугиЖиття, Еколтава планує реалізувати пілотний проєкт #ВідродженняЛісосмуг для відновлення лісосмуг в одній із ОТГ Полтавщини.
  • Еколтава презетнувала дослідження «Кліматична (не)справедливість: вплив зміни клімату на вразливі соціальні групи в містах України». Ознайомитися з дослідженням повністю можна тут.

Zero Waste Lviv

  • Як зменшити кількість відходів після свят — читайте тут.
  • У рамках проєкту “Дослідження нових впливів пандемії COVID-19 на генерування твердих побутових відходів”, який Zero Waste Lviv здійснювали у другій половині минулого року, вдалоcь напрацювати ряд рекомендацій для закладів торгівлі продовольчими та непродовольчими засобами та ін закладів.  аби вони працювали не лише безпечно, але і безсміттєво.

Екологія-Право-Людина

  • Заява ЕПЛ про гальмування парламентом головних реформ у сфері охорони довкілля.
  • Вийшов посібник присвячений питанням методології виявлення територій, придатних для оголошення об’єктами природно-заповідного фонду (ПЗФ). Читайте його тут.
  • З річним звітом діяльності ЕПЛ можна ознайомитися за посиланням.
  • Аналітичний документ “Парки замість бетону: нова політика у сфері управління зеленими насадженнями”, що покликаний допомогти у проведенні реформ у сфері управління зеленими насадженнями.
  • Міжнародна благодійна організація “Екологія-Право-Людина” започаткувала співпрацю із Національною асоціацією адвокатури України.
  • Про результати координаційної зустрічі робочої групи з питань війни та довкілля.  Про координаційну зустріч РГ з питань сталого сільського господарства та промисловості.
  • Дивіться відео про те, як працює Майстерня екологічно-правових рішень ЕПЛ.
  • Аналітичний документ “Екологічна свідомість українців та довкілля”.

Єдина Планета

  • ГО Єдина Планета у партнерстві з Екологічна Альтернатива відкрила ЕКОХАБ! Тепер обговорити останні новини зі світу охорони природи та зоозахисту можна в колі друзів у зручний час у зручному місці.
  • У партнерстві з Кампанія ХутроOFF у видавництві «Мушля» виходить перша в Україні дитяча книжка про хутрові ферми.
  • Єдина Планета розпочала збір підписів під петицією до президента України з вимогою заборонити виробництво хутра зважаючи на нові факти зараження норок коронавірусом, поки це не спричинило нової пандемії.
“ФОРЗА”
  • Запрошуємо вступати до Facebook-групи “Ліс і клімат”, створеної командою ГО “ФОРЗА”
  • Триває реалізація проекту «SUMCITYNET: міста за покращення доступності та кліматично сталу міську мобільність»
  • Що таке парклети та навіщо вони потрібні?
НЕЦУ
  • Національний екологічний центр України має зауваження до проєкту Стратегії розвитку Зони відчуження на 2021 – 2030 роки
  • Звернення НЕЦУ щодо Закону України “Про Внутрішній водний транспорт” до Віце-прем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиної
  • Аналітичний документ «Довкільна та кліматична стійкість Східного партнерства – оцінка перспективи досягнення в Україні». Головне питання дослідження: який оптимальний сценарій розвитку екологічної політики до 2025 року може забезпечити екологічну та кліматичну стійкість України?

ГО “Екосфера”

  • Екосистемний підхід до розвитку гідроенергетики та європейські підходи до оцінки екосистемних послуг… На якому етапі сьогодні у цих процесах знаходиться Україна?
  • Про успіхи проєкту очищення від сміття долини річки Теребля. Дивіться також промоційний ролик у рамках проекту “Очистимо долину річки Теребля від сміття!”.
  • ГО “Екосфера” оголосила набір серед спільнот та територіальних громад області для участі у проєкті «Енергетичні можливості для закарпатських громад». Взяти участь можна до 20 січня.
  • Запрошуємо тестувати новий інтернет-ресурс для реєстрації лісопорушень в режимі онлайн! Чекаємо ваших повідомлень та фото і відео.
WWF-Україна
  • Карта найцінніших лісів України, оновлена WWF-Україна, доступна онлайн для всіх.
  • У рамках Новорічної кампанії в Україні з 14 грудня 2020 року до 14 січня 2021 року завдяки 1024 благодійникам WWF-Україна зібрали 261 669,5 гривень!
  • Ветерани природи. Що вам варто знати про праліси та як допомогти їх збереженню — розказує WWF-Україна
  • WWF-Україна тепер має свій Telegram-канал і стежити за їхньою діяльністю стало ще зручніше. Підписуйтеся https://t.me/wwfukraine
  • WWF-Україна реалізував серію тренінгів на тему сучасних методів моніторингу та синхронізаційних обліків диких тварин.
Зелена Хвиля
  • Встигніть виграти книжку «Агенти домашніх тварин. Нові домашні улюбленці та нові друзі» ! До 18 січня заповнюйте анкету, щоб взяти участь у вікторині.

Презентація попередніх результатів опитування “Зміна клімату та кліматична адаптація”, 24.12.2020
У 2020 році Українська кліматична мережа проводила всеукраїнське опитування про вплив зміни клімату на життя та здоров’я жителів громад. І зараз готові представити попередні результати цієї роботи!
Клімат стрімко змінюється, напевне і ви відчули на собі суттєве погіршення екологічної ситуації.
Безсніжні зими, посухи, пожежі, повені, град, пилові бурі, урагани — ось неповний перелік тривожних проявів зміни клімату, які щороку набирають обертів.
  •  Які прояви зміни клімату відчувають на собі громади в різних регіонах країни?
  • Наскільки українці розуміють масштаб загрози?
  • Що робить і має робити місцева влада?
  • Чи готові громади запроваджувати заходи з адаптації до зміни клімату?

Відповіді на ці та інші питання дали експерти та експертки під час своїх виступів.

Участь у презентації брали:

  • Оксана Алієва, координаторка програми “Зміна клімату та енергетична політика” Фонду ім. Гайнріха Бьолля, Бюро Київ – Україна;
  • Ольга Максимович, директорка Навчально-наукового Центру соціологічних досліджень Прикарпатського регіону ДВНЗ “Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника”;
  • Михайло Михайлович Осипчук, професор кафедри математичного і функціонального аналізу Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника;
  • Оксана Мар’юк, Голова Ради УКМ, юрисконсультка ГО “Екоклуб”;
  • Тетяна Жавжарова, керівниця ГО “Екосенс”, м. Запоріжжя;
  • Євген Колішевський, кервник ГО “Голос Природи”, м. Кам’янське;
  • Микола Скиданюк, керівник ГО “Наш дім – Манява”, Івано-Франківська обл.;
  • Марина Цигрик, виконавча директорка ГО “Еколтава”, м. Полтава.

Тут можна переглянути повне відео презентації дослідження

Збір анкет “Зміна клімату та кліматична адаптація” проходив онлайн по всій території України та офлайн у м. Київ та в областях, де знаходяться організації мережі, які безпосередньо проводили опитування: в Рівненській, Полтавській, Івано-Франківській, Дніпропетровській та Запорізькій.
Ознайомитися з питаннями анкети можна за посиланням:
https://bit.ly/3p6a0HX

Анкетування створене на основі 7-ми індикаторів оцінки вразливості населеного пункту до зміни клімату:

  • вразливість до підтоплення;
  • вразливість до теплового стресу;
  • вразливість зелених зон;
  • вразливість до стихійних метеорологічних явищ;
  • вразливість до погіршення якості та зменшення кількості питної води;
  • вразливість до інфекційних захворювань і алергій;
  • вразливість енергетичних систем.

З основними висновками та методологією можна ознайомитися нижче:

Опитування провела Українська кліматична мережа в особі громадських організацій “Екоклуб”, “Еколтава”, “Екосенс”, “Екодія”, “Голос природи”, “Наш дім – Манява” та “Українська молодіжна кліматична асоціація” за фінансової підтримки Фонду ім. Гайнріха Бьолля, Бюро Київ — Україна.

5-річчя Паризької угоди: загальна мобілізація чи визнання безпорадності?, 14.12.2020

Оголосити «надзвичайний кліматичний стан» у всьому світі закликав світових лідерів генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй Антоніу Гуттіереш під час вступної промови на конференції, присвяченій 5-річчю Паризької угоди. На його думку, екологічна ситуація стала «драматичною» і потребує максимум уваги влади аж до досягнення кліматичної нейтральності. Рішення Гуттіереш вбачає у впровадженні урядами планів по трансформації економіки під час виходу з кризи, спричиненої пандемією коронавірусу.

«Члени G20 досі витрачають на 50% коштів більше в пакетах стимулювання економік на сектори, пов’язані з виробництвом і споживанням викопного палива, ніж на низьковуглецеву енергетику. Це неприйнятно. Трильйони доларів, необхідні для відновлення від наслідків пандемії – це гроші, які ми беремо в борг у майбутніх поколінь», – сказав генеральний секретар ООН.

Паризька угода: передумови та умови

Необхідність рішучих заходів по боротьбі зі змінами клімату спричинило глобальне потепління. Його ж, у свою чергу, зумовили масові викиди вуглекислого газу від людського господарювання. Фактично, запустили процес промислова революція та науково-технічний прогрес, через які клімат став суттєво змінюватись вперше за останні 11 тисяч років.

За даними Всесвітньої метеорологічної організації ООН, найближче десятиліття може стати найспекотнішим за історію людства. За даними WMО, станом на кінець жовтня 2020 року середня світова температура була на 1,1 градуса за Цельсієм вищою, ніж в кінці доіндустріальної епохи наприкінці 18 століття. 

При цьому Всесвітня метеорологічна організація у своєму звіті про стан клімату за 2020 рік підрахувала, що за останні 50 років понад 11 000 катастроф були пов’язані з погодою або зміною клімату. Внаслідок вирування стихій загинуло понад 2 мільйона людей, а економічні збитки сягнули 3,6 трильйонів доларів.

З огляду на економічні, екологічні та соціальні небезпеки зміни клімату, світові лідери ведуть активну співпрацю в аспекті сталого розвитку та досягнення кліматичної нейтральності (тобто досягнення  нульового рівня викидів парникових газів).

Однією з таких міжнародних угод був Кіотський протокол, однак він передбачав зобов’язання не для всіх країн. Фактично за межами цієї угоди опинились великі забруднювачі – Китай та Індія, а США демонстрували незгоду з подібним вибірковим підходом до вирішення всесвітньої проблеми. 

Паризьку (кліматичну) угоду ухвалили 12 грудня 2015 року на Конференції ООН з проблем клімату (COP21). Вона є частиною Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату і прийшла на зміну Кіотському протоколу. Документ підписали представники 196 країн світу, в тому числі й Україна. 

Паризька угода має на меті не допустити перевищення глобальної середньорічної температури на планеті до 2100 року більш ніж на 2 градуси від доіндустріального рівня. Також сторони мають намір зробити все можливе для утримання потепління в межах 1,5 градуси за Цельсієм. Однак у 2018 році прогнози науковців засвідчили, що наявних зусиль та ініціатив недостатньо і за збережених тенденцій температура зросте на 3,3 градуси. 

Щоб досягти поставлених цілей, учасники угоди зобов’язалися до 2020 року розробити національні стратегії переходу на “зелені” технології й безвуглецеву економіку, прийняти національні плани щодо зниження викидів CO2 в атмосферу, а також переглядати їх кожні п’ять років в бік посилення. 

Яким буде внесок кожної з країн – їхній вибір. Національно визначені внески – це основна суть домовленостей. І часто країни визначають їх не амбітно, або ж маніпулюють даними (визначають внесок, що не передбачає зусиль для скорочення викидів, а є наслідком економічної кризи і закриття підприємств). НВВ мають бути досягнуті «так швидко, як це можливо», а санкцій за невиконання чи контролю за дотриманням практично немає, що є одним з основних аргументів критики Паризької угоди. 

Паризька угода передбачає також і фінансову підтримку з боку розвинених країн країнам, що розвиваються, для запровадження заходів досягнення кліматичної нейтральності. Ці гроші акумулює і перерозподіляє Green Climate Fund (Зелений кліматичний фонд). Щорічна сума від розвинених країн – 100 млрд доларів.

Світові тенденції: глибоко занепокоєні, думаємо, обіцяємо

В 2017 році президент США Дональд Трамп заявив про вихід США з Паризької угоди. Мовляв, зобов’язання США в рамках угоди спричиняють «несправедливий економічний тягар, покладений на американських робітників, підприємства та платників податків». При цьому наголосили: США скоротили викиди.

«Наші результати говорять самі за себе: викиди в США за критеріями забруднювачів повітря, які впливають на здоров’я людини та навколишнє середовище, зменшилися на 74% за період з 1970 по 2018 роки. Чисті викиди парникових газів в США знизилися на 13% у 2005-2017 роках, навіть коли наша економіка зросла на понад 19 відсотків», – повідомив тоді Держдеп США.

Заява спричинила активізацію екологічної та кліматичної дипломатії, оскільки США створили небезпечний прецедент (це перша наразі країна, яка вийшла з Паризької угоди) і тому, що 15% всіх світових викидів парникових газів спричиняє саме економіка США.

Юридично вихід США з Паризької угоди завершився 4 листопада 2020 року. При цьому США залишались підписантами та членами інших рамкових міжнародних домовленостей, пов’язаних з боротьбою зі зміною клімату, зокрема Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату. 

При цьому Джо Байден, який обійме посаду президента США у січні 2021 року, ще будучи кандидатом, написав у Твіттері, що поверне країну до числа учасників Паризької угоди.

«Адміністрація Трампа офіційно вийшла з Паризької кліматичної угоди. І рівно через 77 днів до неї повернеться адміністрація Байдена», – написав Джо Байден.

Значних зусиль до досягнення кліматичної нейтральності та скорочення викидів докладає Євросоюз в рамках втілення Нового Зеленого курсу. На грудневому саміті Євросоюз ухвалив нове амбітніше рішення щодо нових кліматичних цілей до 2030 року. Відповідно до нього викиди CO2  до 2030 року порівняно з рівнем 1990 року необхідно скоротити щонайменше на 55 відсотків. Рішення дозволило встановити нову планку для країн ЄС на шляху до досягнення так званої кліматичної нейтральності у 2050 році – мети, визначеної Європейською Комісією як пріоритетна. До цього Євросоюз ставив собі за ціль до 2030 року, у порівнянні з показником 1990 року, скоротити викиди CO2 на 40 відсотків.

Під час саміту, присвяченого 5-річчю Паризької угоди, низка світових лідерів зробили конкретні заяви щодо свого внеску у боротьбу з глобальним потеплінням.

Канцлерка Німеччини Анґела Меркель пообіцяла виділити понад 500 мільйонів євро на підтримку глобальних зусиль у боротьбі зі зміною клімату, а також подвоїти фінансування програм, що допоможуть впоратися зі зміною клімату до 4 млрд євро. Ці кошти протягом 2020-2021 років спрямують на розвиток технологій у сфері відновлюваних джерел енергії, а через Світовий банк і регіональні банки розвитку буде фінансуватися створення вітрових і сонячних електростанцій, а також розробка технологій для зберігання енергії та розбудови електромереж в країнах, що розвиваються. Крім того, канцлерка пообіцяла докласти зусиль , аби через рік сформувати план для захисту клімату в бідних країнах за допомогою міжнародного співтовариства.

Очільник Китаю Сі Цзіньпін заявив, що його країна скоротить викиди на 65% до 2030 року, порівняно з рівнем 2005 року. Раніше на Генеральній асамблеї ООН у вересні 2020 року він повідомив, що Китай планує досягти вуглецевої нейтральності до 2060 року.

Уряд Японії оголосив про наміри досягти кліматичної нейтральності до 2050 року, поставивши перед собою аналогічні цілі, що й Європейський Союз. Японський уряд наголосив на тому, що компанії в таких галузях, як електроенергетика, автовиробництво та металургія, вживатимуть суворих заходів, щоб виконати міжнародні обіцянки. Раніше японський уряд ставив за мету скоротити викиди на 80% до 2050 року і заявляв, що вони стануть «практично нульовими» у другій половині нинішнього століття «настільки скоро, наскільки можливо».

Президент Росії Володимир Путін доручив уряду країни забезпечити скорочення викидів парникових газів до 70% відносно рівня 1990 року до 2030 року, а також затвердити стратегію соціально-економічного розвитку Росії до 2050 року з низьким рівнем викидів CO₂.

Загалом тема кліматичної кризи стала ключовою у міжнародному дискурсі. Про це спілкуються світові лідери під час більшості політично-економічних заходів, наприклад, під час останньої зустрічі «Великої двадцятки». Міжнародні банки припиняють фінансувати проекти, які загрожують клімату. Низка окремих міст розробляють власні стратегії досягнення нульового рівня викидів.

Однак наразі зусиль недостатньо, значна частка заяв залишаються заявами. Низка світових гравців, які є лідерами у рівні викидів, не поспішають згортати виробництво і перелаштовувати його з огляду на вартість і «економічну недоцільність». Це зокрема Китай, Бразилія, Індія. Сумніви у пропозиціях дієвих ініціатив з боку «Великої двадцятки» викликає те, що наразі там головує Саудівська Аравія, яка не надто мотивована до згортання видобутку та використання викопного палива. Для частини країн, видобувні галузі є економікоутворюючими, і їх модернізація або переорієнтація на інші галузі є надто дорогою ( наприклад, Чехія та Польща), що спричиняє опір урядів цих країн ставати на шлях вуглецево-нейтральної економіки.

Український вуглецевий слід: буксуємо на місці?

Перший національно визначений внесок України, оприлюднений українським урядом у 2016 році, передбачав впродовж наступних 15 років скоротити рівень викидів парникових газів до рівня 60% від 1990 року. Але вже на момент його оголошення Україна викидала лише близько 40% газів від кількості в 1990 році. Причина у тому, що з 1990 року низка підприємств-забруднювачів закрилась, тож і викиди скоротились. Це не було ні амбітним наміром, ні навіть наміром хоч щось змінювати, модернізувати чи скорочувати. Фактично український НВВ означав взагалі збільшення рівня викидів на 43% з моменту його оголошення.

Зрештою, після захоплення Росією частини українських територій та закриття там частини промислових підприємств, частка українських викидів знову скоротилась, але уряду наразі не варто цим пишатись.

Презентація другого НВВ кілька разів переносилась,спершу її планували на весну, потім осінь 2020 року. Однак наразі публічно розрахунки ще не оголошені, хоча, як відомо, моделювання уже провели та попередні цифри представники уряду мали. Громадськість обґрунтовано вважає, що і другий НВВ буде недостатньо амбітним і закликає владу обрати за основу отриманий внаслідок моделювання «комбінований сценарій чутливості, який є найбільш амбітним, реалістичним та відповідає взятим Україною міжнародним зобов’язанням». 

«Розвиток за цим сценарієм дозволить скоротити викиди на 72% порівняно з 1990 роком у 2030 році та мати 86% скорочення викидів у 2050 році, що не є достатнім, але із наявних пропозицій поки найкращим варіантом», – зазначають представники Української кліматичної мережі у зверненні до уряду України.  

Загалом українська політика в аспекті протидії змінам клімату досить суперечлива і непослідовна.  Україна на дипломатичному та публічному рівні постійно декларує курс на «зелену» економіку, вуглецеву нейтральність та скорочення викидів. Зокрема Дмитро Кулеба заявляв про наміри України рухатись у тому ж напрямку, що і Євросоюз, отже, у напрямку втілення нового Зеленого курсу. У січні 2020 року навіть була створена відповідна робоча група.

Під час Кліматичного Саміту у 2019 році президент підписав Указ №722/2019 “Про цілі сталого розвитку України на період до 2030 року“, який офіційно закріпив зобов’язання нашої держави слідувати 17 цілям та уточнюючим показникам. Але цей документ лише закріпив ці цілі юридично , а не дав конкретних механізмів для їхнього досягнення. Для цього мають бути ухвалені інші нормативно-правові акти.

Зі скрипом були ухвалені деякі закони про виконання зобов’язань відповідно до Угоди про асоціацію. Зокрема, у грудні 2019 року  закон «Про регулювання господарської діяльності з озоноруйнівними речовинами та фторованими парниковими газами» та «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів». Ці закони згідно з умовами виконання Угоди про асоціацію України з ЄС імплементують положення, відповідно, регламентів ЄС 842/2006 і 2037/2000 та Директиви 2003/87/ЄС.  Для того, аби вони запрацювали, потрібно ухвалити низку підзаконних нормативно-правових актів. Крім того,  варто імплементувати й інші закони в рамках Угоди про асоціацію, зокрема законопроект №4167 «Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення» (наразі на розгляді профільного комітету), у якому мали би бути імплементовані положення Директиви 2010/75/ЄС про промислові викиди.

У січні 2020 року Міністерство енергетики та захисту довкілля презентували концепцію Зеленого енергетичного переходу України (Ukraine Green Deal). Громадськість розкритикувала її за неамбітність, оскільки вона передбачає кліматичну нейтральність до 2070 року (в ЄС до 2050 року) та лише 40% відновлюваних джерел до 2050 року (в ЄС 100% до 2050 року). Однак і ця стратегія не перетворилась у план дій.

Водночас Україна приступила до розробки Національної стратегії адаптації до зміни клімату на період до 2030 року за підтримки ООН та Євросоюзу. В листопаді 2020 відбулось перше засідання Робочої групи з розробки Національної стратегії адаптації до змін клімату до 2030 року.

При цьому навесні була згорнута підтримка відновлюваної енергетики, що спричинило суттєву кризу з інвесторами у цій галузі. Продовжились та збільшились дотації у видобувну галузь ( що є забруднювачем та генератором викидів). А урядовий проект Програми стимулювання економіки для подолання наслідків епідемії COVID-19 передбачав подальше збільшення видобутку викопних палив, ігнорування питань охорони довкілля у транспортному, сільськогосподарському та енергетичному секторах, що аж ніяк не сприяє зменшенню викидів та кліматичній нейтральності.

Однак при цьому скорочення викидів залежить і від місцевої політики. Низка українських міст України (Житомир, Тростянець, Чортків, Львів, Кам’янець-Подільський та інші)  оголосили про перехід на 100% енергії з відновлюваних джерел до 2050 року. Житомир вже отримав результати моделювання сценарію переходу на 100% ВДЕ, на що треба буде витратити за весь період близько 3 млрд гривень. Однак для цього потрібні також і сприятливі умови з боку держави, оскільки політична воля та спроможність до змін місцевої влади теж має свої  .

***

Загалом Паризька угода є важливим документом-фундаментом для міжнародної співпраці зі змінами клімату. Однак для його успішного втілення та реальних реальзультатів потрібні як дієві мотиваційні чинники ( зокрема, фінансові механізми), так і вагомі санкції або заходи з контролю за виконанням оголошених зобов’язань. Лише тоді угода працюватиме. Бо у теорії документ та домовленості правильні, однак наразі кліматична дипломатія не має реальних значних успіхів за останні 5 років. Для того, аби Паризька угода працювала – її треба втілювати.

 

Авторка: Світлана Чернецька


Новини сфери клімату та енергетики. Дайджест УКМ у грудні, 11.12.2020

До вашої уваги — дайджест УКМ за жовтень, першу половину листопада та анонси. Аби щомісяця отримувати дайджест кліматичних та енергетичних новин від УКМ варто підписатися на нашу розсилку.

Національні новини

  • 2 листопада Міненерго виступило з ініціативою створити Фонд декарбонізації. Передбачається, що Фонд наповнюватиметься частиною податку на викиди вуглекислого газу, а кошти з нього йтимуть виключно на проекти, що призводять до скорочення викидів СО2 та мають енергоефективний, екологічний та соціальний ефекти. Створення Фонду передбачено без утворення окремого юридичного суб’єкту. Його формат – «стаття в бюджеті», за аналогією до Державного фонду регіонального розвитку, Державного дорожнього фонду.  У парламенті підтримали цю ініціативу та 9 листопада зареєстрували законопроєкт про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо запровадження державного фонду декарбонізації (реєстр № 4347). Зі зверненням УКМ щодо створення Фонду декарбонізації можна ознайомитися за посиланням. 
  • 12 листопада відбулася установча зустріч Робочої групи з розроблення Національної стратегії адаптації до зміни клімату на період до 2030 року. Робота над документом відбувається за підтримки проєкту ПРООН/ЄС EU4Climate. До складу робочої групи входять працівники організацій-членів мережі, а також 6 представників безпосередньо від УКМ. 3 грудня на засіданні робочої групи представили можливу структуру документуа також заслухали коментарі учасників робочої групи до структури.
  • 20 листопада Кабінет Міністрів призначив нового тимчасового виконувача обов’язків Міністра енергетики – Бойка Юрія Миколайовича, який до цього працював заступником Міністра.
  • 26 листопада представники УКМ взяли участь у 6-му засіданні робочої групи з підготовки другого Національно-визначеного внеску України до Паризької угоди. На зустрічі представники Міндовкілля та ЄБРР презентували результати моделювання сценаріїв викидів парникових газів в Україні та представлені секторальні розрахунки, політики та заходи щодо скорочення викидів парникових газів, а також інвестицій, необхідних для досягнення цілей другого НВВ України (для комбінованого сценарію чутливості). Запрошуємо ознайомитися із презентацією за результатами онлайн зустрічі щодо підготовки другого Національно-визначеного внеску до Паризької угоди.
  • 26 листопада заступника Міністра з питань європейської інтеграції Ярослава Демченкова обрано заступником Голови комітету зі сталої енергетики Європейської Енергетичної Комісії ООН

Новини мережі

Організації-члени УКМ дослідили способи підвищення амбітності кліматичної політики на місцевому рівні через роботу з кандидатами на посади міських голів, партіями та кандидатами у депутати, а також з місцевою владою та громадськістю. 15 грудня відбудеться онлайн-подія “Як визначити локальні кліматичні цілі та залучити місцевих стейкхолдерів”!

Новини організацій-членів УКМ

ГО “Екоклуб”

  • У Баранівці запрацювала сонячна електростанція 10 кВт. Вона генеруватиме енергію для освітлення та роботи обладнання міжшкільного ресурсного центру Баранівської територіальної громади Мрії в дії. За чотири дні тестового режиму станція виробила близько 30 кВт⋅год. За результатами її роботи відвідувачі центру зможуть спостерігати онлайн.

ГО “Еколтава”

  • Триває опитування мешканців та мешканок Полтавської області щодо впливу зміни клімату на їхнє життя.
  • 25 листопада Ekoltava разом з партнерами провела презентацію масштабного дослідження “Кліматична (не)справедливість : вплив зміни клімату на вразливі соціальні групи населення”. Більше про адаптацію до змін клімату різних соціальних груп населення можна послухати у записі трансляції презентації: https://cutt.ly/JhdUfqa.

ГО “Екодія”

  • Чому спалювання вугілля забруднює повітря. Як це шкодить здоров’ю і чи викликає серйозні хвороби. Можна дізнатися з ролику ЕкодіїІнші відео про Справедливу трансформацію можна переглянути тут:

Як справедлива трансформація вирішить проблему зміни клімату?

Як вугільні регіони долучаються до справедливої трансформації?

Скільки шахт в Україні не приносять прибутку?

Що таке справедлива трансформація шахтарських регіонів?

  • Завершився конкурс кліматичних ілюстрацій завершився і визначили трьох переможців:

 

 

Zero Waste Lviv

Хмельницький енергетичний кластер

Дзига

ГО Zero Waste Society

Агентство економічного розвитку

  • АЕР підвели підсумки проекту “Підвищення місцевої кліматичної амбітності громад Миколаївської області”.

ГО “Єдина Планета”

U-Cycle

Інформаційний центр “Зелене Досьє”

  • Станом на листопад 2020 перелік країн, які заявили про наміри або цілі із скорочення викидів, закріпили їх законодавчо, або знаходяться на етапі обговорення складається з 127 країн. Огляд позицій цих країн тут
  • Читайте більше про перехід до кліматичної нейтральності

МБО “Екологія-Право-Людина”

  • Заява ЕПЛ про гальмування парламентом головних реформ у сфері охорони довкілля
  • 14 грудня ЕПЛ запрошує на онлайн тренінг «Інституційний розвиток для ОГС». Мета заходу – підвищити рівень знань, вмінь та навичок в рамках інституційної складової діяльності українських організацій громадянського суспільства.
  • Без права на життя. Чи знаємо ми свої екологічні права? Запис онлайн-дискусії
  • Триває реєстрація на онлайн тренінг Інституційний розвиток для ОГС. Деталі – https://bit.ly/3gqWwDv 
  • ЕПЛ проаналізувала проєкти законів №4187 та №4187-1 (щодо підтримки розвитку вітчизняних галузей надрокористування та щодо спрощення надрокористування). Наш вердикт: ці документи не можна ухвалювати в такому вигляді. Повний текст аналізу й рекомендації ЕПЛ https://bit.ly/3mZxldW
  • МБО «Екологія-Право-Людина»  розпочала нову співпрацю з Фундацією Джеймса Голдсміса (JMG Foundation) в напрямку боротьби зі зловживаннями та забезпечення прозорості та ефективності у лісовому секторі.

ГО “Зелена Хвиля”

WWF-Україна

  • Проєкт “Співжиття заради збереження” бере участь у народному голосуванні, яке проводить MC.today разом із Глобальний договір ООН в Україні. Проголосувати можна тут.
  • WWF-Україна перезапускає сайт  “Сталий розвиток лісового господарства в Україні”
  • 19 грудня проявіть свого Доброго Бігуна у Щедрий Забіг: покажи своє добре серце! на підтримку найбільшої кицьки Європи — рисі! Реєструйтеся на платформі та залучайте кошти на збереження рисі кожним кілометром свого бігу! Підтримати програму “Врятуємо рись” можна за посиланням.
  • WWF-Україна шукає партнерів серед місцевих громад (ОТГ) у межах поліського та лісостепового регіонів для реалізації проєкту “Нарощування потенціалу місцевих громад щодо захисту лісів, як крок до стійкого управління лісами”.
  • Проєкт “Співжиття заради збереження” переміг у конкурсі «Партнерство заради сталого розвитку-2020» в категорії «Планета»!

Закликаємо Уряд прийняти амбітний національно визначений внесок до Паризької Угоди!, 11.12.2020

Українська кліматична мережа закликає Уряд прийняти довгостроковий план, що передбачатиме найбільш амбітні цілі по:

  • розвитку відновлювальних джерел енергії;
  • впровадженню енергоефективних технологій;
  • використанню потенціалу природних екосистем із депонування вуглецю;
  • скорочення атомної енергетики та вугілля у довгостроковій перспективі, що також означає затвердження цілі вуглецевої нейтральності економіки до 2050 року.

Критична ситуація, яка склалась, має спонукати владу до активних дій для протидії кліматичній кризі! Наразі українська влада ігнорує кліматичну кризу, не беручи її до уваги при формуванні політики країни, при прийнятті рішень, нехтує можливостями швидкої адаптації до зміни клімату. Розвиток енергоефективності та відновлюваних джерел енергії відбувається недостатньо швидко, а зараз він ще й майже зупинився. Те саме стосується сталого розвитку в інших секторах: енергетиці, промисловості, транспорту та сільському господарстві.

Створення 2-го Національно визначеного внеску – це можливість затвердити курс на низьковуглецевий розвиток та показати серйозність намірів уряду протидіяти кліматичній кризі.

Звіт Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату про глобальне потепління на 1.5°C підтверджує наявність антропогенного впливу на зміну клімату та неможливість відкладати зниження викидів парникових газів. Згідно зі звітом, викиди необхідно скоротити у 2 рази до 2030 року у порівнянні із сьогоднішнім рівнем для уникнення катастрофічних соціальних та економічних наслідків. Лише за таких умов можна забезпечити виконання мети Паризької угоди та запобігти катастрофічним наслідкам для економіки, й не тільки. Виходячи з Кадастру викидів парникових газів, у період з 2015 до 2018 року викиди парникових газів в Україні зросли майже на 9%.

Розроблений Міністерством у 2016 році Національно визначений внесок до Паризької угоди, за яким до 2030 року ми мали скоротити викидів на 40% у порівнянні з 1990 року, був оцінений критично недостатнім, Україна станом на 2018 рік вже скоротила свої викиди майже на 64%. Однак, це відбулося не внаслідок якісної кліматичної політики, а через економічний занепад та закриття підприємств. Тож скорочення на 40% від 1990 року означало б фактичне зростання від нинішнього рівня. 

Створення 2-го Національно визначеного внеску – це можливість затвердити курс на низьковуглецевий розвиток та показати серйозність намірів уряду протидіяти кліматичній кризі. Ратифікація Україною Паризької угоди означає, що ми готові зробити усе необхідне для спільної боротьби, аби не допустити підняття середньої глобальної температури на більше ніж 1,5 – 2,0 °C, як цього вимагають науковці. 

З розроблених сценаріїв моделювання, в рамках оновлення 2НВВ, закликаємо затвердити цілі зі скорочення викидів у 2030 році на рівні, який відповідає Комбінованому сценарію чутливості, та який є найбільш амбітним, реалістичним та відповідає взятим Україною міжнародним зобов’язанням. Розвиток за цим сценарієм дасть можливість скоротити викиди на 72% у порівнянні з 1990 роком у 2030 році та мати 86% скорочення викидів у 2050 році, що не є достатнім, але із наявних пропозицій поки найкращим варіантом.  

З повною версією звернення до Уряду можна ознайомитися нижче:


УКМ підтримує необхідність Зеленого Курсу для України, 01.12.2020

Під час онлайн-семінару “Огляд кліматичних дій та переходу до сталої енергетики в Україні” що відбувся 18 листопада представники інститутів громадянського суспільства зробили спільну заяву до Кабінету Міністрів України на чолі з Прем’єр-Міністром України Дениса Шмигаля щодо необхідності розробки і затвердження національного Green Deal – українського Зеленого Курсу.

Відповідні листи було надіслано прем’єр-міністру Денису Шмигалю, віце-прем’єр-міністру з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ользі Стефанішиній, т. в. о. міністра енергетики Ользі Буславець, міністру захисту довкілля та природних ресурсів Роману Абрамовському, міністру закордонних справ Дмитру Кулебі, голові Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та ЖКП Андрію Герусу, голові Комітету з питань екологічної політики та природокористування Олегу Бондаренку, а також т.в.о. голови Держенергоефективності Костянтину Гурі.

Спільну заяву підтримали провідні асоціації та спілки в сфері відновлюваної енергетики та енергоефективності, а також представники 22 громадських організацій та мереж, включно з УКМ. Організаторами заходу виступили ГО “Агентство з відновлюваної енергетики”, ГС “Біоенергетична асоціація України” та ГС “Global 100 RE Ukraine”.

«Україні потрібен власний Зелений Курс не лише через проблему змін клімату. Це також піде на користь економіці, тому державна підтримка енергоефективності, що необхідна для скорочення викидів парникових газів, дозволить створити кращі умови життя для населення якісним та зменшити витрати, а відновлювана енергетика стає дешевою та вигідною без субсидій, що дає можливість створювати нові робочі місця та бути незалежними від імпорту енергоресурсів», – відзначає Вартовий клімату УКМ Олег Савицький.

На заході також було представлено «Дорожню карту кліматичних цілей України до 2030 року», розроблену громадськими організаціями членами Української Кліматичної Мережі та з залученням понад 30 експертів. Документ включає кількісні індикативні цілі на 2030 рік для п’яти секторів: енергетики, будівель, транспорту, відходів і загального сектору сільського, лісового господарства та землекористування, які є одночасно амбітними та реально досяжними для України. Ця дорожня карта надає бачення того, які кроки має зробити Україна, щоб зменшити вплив на зміну клімату, одночасно розвиваючи економіку та оновлюючи інфраструктуру.

Цей документ рекомендує інтегрувати чіткі кліматичні цілі до національних планів і стратегій у всіх секторах під час їх розробки та перегляду. Участь громадськості має бути невід’ємною частиною розробки секторальних документів, що дасть можливість розбудувати в Україні дієву кліматичну політику – створити власний український Зелений Курс. 

Відео-презентацію можна переглянути за посиланням.


Монопрофільність — недолік для шахтарського міста: нове дослідження ГО “Екодія”, 20.11.2020

Залежність міста лише від шахти – це недолік. Шукати альтернативи вугіллю потрібно виключно у тісній співпраці з місцевою громадою. Це лише частина результатів соціологічного дослідження “Майбутнє справедливої трансформації в Україні: сприйняття в шахтарських містечках”

Його презентували 19 листопада Центр екологічних ініціатив Екодія , одна з організацій УКМ, та Представництво Фонду Фрідріха Еберта в Україні. 

Дослідження проводилось у липні та серпні 2020 року методом фокус-групових дискусій. У ньому взяли участь мешканці Добропілля, Мирнограду, Новогродівки, Покровська, Вугледара, Селидового і Торецька. 

Монопрофільність – недолік для шахтарського міста

Найчастіше респонденти та респондентки зазначали такі негативні аспекти монопрофільності:

  • залежність розвитку міста від одного підприємства, його успішної діяльності, що впливає на впевненість у майбутньому;
  • відсутність вибору професій, зайнятості. Водночас спостерігається зниження престижу професії шахтаря, вона не викликає зацікавлення у частини молоді;
  • важка праця на підприємстві з неконкурентною зарплатнею, яку часто затримують.

Натомість позитив щодо монопрофільності радше пов’язаний із відсутністю інших можливостей у місті: підприємство є головним і стабільним джерелом поповнення міського бюджету (за умови, якщо воно не дотаційне) та робочих місць для населення.

     Шукати альтернативи вугіллю – лише із місцевою громадою

На думку респондентів, закриття шахт та перепрофілювання міста є трудомістким процесом, який повинен мати затверджену стратегію, проходити прозоро та реалізовуватися у тісній співпраці з місцевою громадою. Для максимально безболісного закриття шахт варто:

  • налагодити тісну комунікацію представників влади з громадою міста, створити робочу групу, яка включатиме представників(-ць) шахтарів — людей, що володіють ситуацією зсередини;
  • створити та розвивати підприємства, які забезпечать відхід від монопрофільності і зайнятість населення після закриття шахт.
  • забезпечити соціальний захист населення, що постраждає від закриття шахт. Працівникам передпенсійного віку дати можливість допрацювати або сприяти достроковому виходу на пенсію.

Серед інших думок респондентів щодо закриття шахт переважають такі: 

  • нерентабельні підприємства треба закривати, оскільки вони є економічно невигідними та не приносять прибуток;
  • переїзд із міста в інші регіони або країни розглядається як найраціональніший вихід із ситуації. Запобігти цьому можна через створення робочих місць, конкурентні зарплати, поліпшення інфраструктури міста, створення місць для дозвілля, доступне житло;
  • у більшості населення освіта пов’язана з вугільною промисловістю, що обмежує їхню самореалізацію в інших сферах. Опитані демонструють готовність працювати у тих сферах, що гарантують гідний рівень життя: ІТ-технології, психологія, юриспруденція, служба в поліції;
  • раціонально розвивати та підтримувати різні напрямки економіки, зокрема: промисловість (виробництво плитки, цегли); ремонт сільгосптехніки, виробництво обладнання для отримання альтернативної енергії;
  • після поступового закриття шахт екологічна ситуація в регіоні зміниться на краще: стан повітря та водних ресурсів покращиться, а ліквідація териконів зменшить радіаційний фон. А щоб уникнути просідання ґрунту та підтоплення міста, які пов’язані із затопленням шахт, варто дотримуватися правил безпеки у процесі консервації підземних дільниць.

“Результати опитуваних фокус-груп показали, що думки та ставлення жителів вугільних регіонів збігаються з основними принципами справедливої трансформації. Тому для того, щоб  збудувати правильне прийняття невідворотних змін необхідно підвищити довіру між представниками влади та місцевим населенням. Трансформація вугільного сектору та закриття шахт має плануватися завчасно, ґрунтуючись на стратегічному баченні розвитку шахтарських регіонів. Так можна буде зробити енергетичний перехід справедливим для кожного та кожної”, – коментує Анна Богушенко, фахівчиня з питань енергетичної політики ГО “Екодія”.


Новини сфери клімату та енергетики. Дайджест УКМ у листопаді, 16.11.2020

До вашої уваги — дайджест УКМ за жовтень, першу половину листопада та анонси. Аби щомісяця отримувати дайджест кліматичних та енергетичних новин від УКМ варто підписатися на нашу розсилку.

НАЦІОНАЛЬНІ НОВИНИ 

  • 07.10. 2020 в.о. Міністра енергетики анонсувала оновлення Енергетичної стратегії України. Оновлення документу буде проходити на основі  Інтегрованого плану з боротьби зі зміною клімату та розвитку енергетики до 2030 року. Проєкт Інтегрованого плану розробляється Міненергетики згідно вимог до таких планів для країн ЄС. Інтегрований план включатиме заходи стосовно декарбонізації, підвищення енергетичної ефективності, розбудови енергетичних ринків, підвищення енергетичної безпеки, а також запровадженню інновацій в енергетиці України. 
  • 02.11.2020 Міненерго виступило з пропозицією створення Фонду декарбонізації. Передбачається, що Фонд адмініструватиметься ДАЕЕ та наповнюватиметься частиною податку на викиди вуглекислого газу, а кошти з нього йтимуть виключно на проекти, що призводять до скорочення викидів СО2 та мають енергоефективний, екологічний та соціальний ефекти.

НАЙБЛИЖЧІ ПОДІЇ ОРГАНІЗАЦІЙ УКМ ТА ПАРТНЕРІВ

  • 19 листопада відбудеться презентація результатів соціологічного дослідження “Майбутнє справедливої трансформації в Україні: сприйняття в шахтарських містечках”.  Долучайтесь онлайн з 10:00. Реєстрація для учасників.

НОВИНИ ЧЛЕНІВ УКМ

ГО “Екоклуб”

Центр екологічних ініціатив “Екодія”

Агентство економічного розвитку

  • Організація розпочала реалізацію проєкту “Відродження традицій компостування для збереження навколишнього природного середовища у Вознесенській ОТГ”.

МБО “Екологія-Право-Людина”

U-Cycle

ГО “Голос Природи”

ГО “Еколтава”

ГО “Нуль відходів Львів”

O.ZERO

  • Співзасновниця ГО Анастасія Мартиненко просить звернути увагу, що вона більше не має відношення до публічних сторінок O.ZERO. Натомість має офіційно нову назву громадської організації ГО Zero Waste Society. Детальніше про зміни.

Національний екологічний центр України

ГО “Екосенс”

WWF

ГО “Єдина планета”

ГО “Форза”

ГО “Екосфера”

  • У рамках роботи з молоддю представники та представниці ГО Екосфера проводили Зелені школи. Більше про одну з них.

ГО “Зелена Хвиля”

МОЖЛИВОСТІ В ОРГАНІЗАЦІЯХ УКМ

 

Контакти Української кліматичної мережі

climategroup.org.ua  

ucn@climategroup.org.ua
Підписатися на розсилку дайджесту УКМ
Отримувати анонси та новини членів мережі


УКМ підтримує створення Фонду декарбонізації. Які виклики цієї ініціативи?, 12.11.2020

2 листопада Міненерго оголосило про намір створити Фонд декарбонізації. Він має наповнюватися частиною податку на викиди вуглекислого газу, а кошти з нього йтимуть на проєкти, що сприяють скороченню викидів С02 та мають енергоефективний, екологічний та соціальний ефекти.

Українська кліматична мережа заохочує намір держави підтримати проєкти, спрямовані на скорочення викидів парникових газів, та водночас вважає за доцільне звернути увагу на наступне:

  1. Для скорочення викидів С02 Міненергетики має припинити підтримку розвитку вугільної енергетики та субсидування цієї галузі.
  2. Важливим є виконання Національного плану скорочення викидів від великих опалювальних установок. 
  3. Щоб Фонд декарбонізації досягав своїх цілей, треба розробити Стратегію декарбонізації.
  4. Кошти Фонду декарбонізації не повинні повертатись підприємствам-забруднювачам, адже в такому випадку відбудеться порушення принципу “забруднювач платить”. 
  5. Процедури використання коштів мають бути прозорими та зрозумілими. 
  6. Розмір податку на викиди СО2 потрібно збільшити, бо зараз він надто малий для фінансування масштабних проєктів. Його збільшення стимулюватиме підприємства скорочувати викиди парникових газів та використовувати відновлювальні джерела енергії.

З повним текстом листа Ви можете ознайомитися нижче:

 


Екоклуб запустив онлайн-курс для громад та бізнесу про місцеві енергетичні проєкти., 10.11.2020

Де шукати гроші й ідеї на енергетичні проєкти?

Члени УКМ ГО “Екоклуб” запустили онлайн-курс для громад та бізнесу про місцеві енергетичні проєкти.

Онлайн-курс має на меті навчити залученню коштів, стратегічному плануванню та співпраці влади, бізнесу й громадськості для втілення енергетичних проєктів на місцях.

Навчання складається з 10 модулів (тем):

  1. Роль стратегічного планування для залучення грошей.
  2. Довіра та соціальний капітал.
  3. Проектний менеджмент.
  4. Пошук партнерів і підрядників, які не підведуть.
  5. Технічні аспекти енергетичних проектів.
  6. Нетипові проекти в сфері енергоефективності і ВДЕ”.
  7. Створення інструментів фінансової співпраці.
  8. Залучення грантових коштів.
  9. Залучення місцевих запозичень на енергоефективні проєкти.
  10. Чому міжнародні організації фінансують гендерну рівність і як це врахувати в заявках на гранти?

Кожен модуль містить текстову інформацію, графічні елементи, питання для самоконтролю, самостійні завдання та тематичні відео.

Після реєстрації учасники(-ці) матимуть 60 днів, аби пройти онлайн-курс. Усі, хто успішно складуть тести, отримають сертифікати.

Програма та реєстрація: https://money.ecoclubrivne.org/

Участь безкоштовна.

Онлайн-курс “Місцеві енергетичні проекти: як і де малому бізнесу і ОТГ знайти гроші на енергетичні проекти і не тільки” розроблено Екоклубом за підтримки МЗС Норвегії в Україні, Фонд ім. Гайнріха Бьолля, Бюро Київ – Україна, благодійної організації DRA та Bread for the World.


Члени УКМ вимагають від Уряду скоротити ‌забруднення‌ ‌довкілля‌ ‌тепловою‌ ‌енергетикою‌, 30.10.2020

Україн‌а стала членом‌ Енергетичного‌ ‌Співтовариства‌ ‌з‌ ‌1‌ ‌лютого‌ ‌2011‌ ‌року й прийняла ‌зобов’язання‌ ‌дотримуватися‌ ‌положень‌ ‌Договору‌ ‌про‌ ‌заснування‌ ‌Енергетичного‌ ‌Співтовариства‌.‌ ‌Згідно‌ ‌з‌ ‌ним, усі‌ ‌великі‌ ‌спалювальні‌ ‌установки‌ ‌після‌ ‌31‌ ‌грудня‌ ‌2017‌ ‌року‌ ‌мають‌ ‌відповідати‌ ‌вимогам‌ ‌Директиви‌ ЄC‌ ‌про‌ ‌обмеження‌ ‌викидів‌ ‌забруднюючих‌ ‌речовин‌ ‌у‌ ‌повітря.

 ‌8‌ ‌листопада‌ ‌2017‌ ‌р.‌ ‌затверджено‌ ‌Національний‌ ‌план‌ ‌скорочення‌ ‌викидів‌ ‌від‌ ‌великих‌ ‌спалювальних‌ ‌установок‌ ‌(далі‌ ‌–‌ ‌НПСВ).‌ ‌

Метою‌ ‌НПСВну‌ ‌є‌ ‌поступове‌ ‌скорочення‌ ‌викидів‌ ‌діоксиду‌ ‌сірки‌ ‌(далі‌ ‌–‌ ‌SO2),‌ ‌оксидів‌ ‌азоту‌ ‌(далі‌ ‌–‌ ‌NOx)‌ ‌та‌ ‌речовин‌ ‌у‌ ‌вигляді‌ ‌суспендованих‌ ‌твердих‌ ‌частинок,‌ ‌недиференційованих‌ ‌за‌ ‌складом,‌ ‌(далі‌ ‌–‌ ‌пил)‌ ‌від‌ ‌існуючих‌ ‌великих‌ ‌спалювальних‌ ‌установок,‌ ‌номінальна‌ ‌теплова‌ ‌потужність‌ ‌яких‌ ‌становить‌ ‌50‌ ‌МВт‌ ‌і‌ ‌більше,‌ ‌а‌ ‌перший‌ ‌дозвіл‌ ‌на‌ ‌викиди‌ ‌або‌ ‌дозвіл‌ ‌на‌ ‌проектування‌ ‌установки‌ ‌видано‌ ‌до‌ ‌01‌ ‌липня‌ ‌1992‌ ‌року.‌ ‌Строк‌ ‌дії‌ ‌Національного‌ ‌плану‌ ‌скорочення‌ ‌викидів‌ ‌–‌ ‌з‌ ‌1‌ ‌січня‌ ‌2018‌ ‌року‌ ‌по‌ ‌31‌ ‌грудня‌ ‌2033‌ ‌року.‌ ‌

Однак‌ ‌за‌ ‌увесь‌ ‌цей‌ ‌час‌ з 2017 року ‌для‌ ‌досягнення‌ ‌цілей,‌ ‌визначених‌ ‌НПСВ,‌ ‌‌жодного‌ питання‌,‌ ‌окрім‌ ‌створення‌ ‌робочої‌ ‌групи,‌ ‌‌вирішено‌ ‌не‌ ‌було.‌ ‌

Громадські організації ‌вже‌ ‌неодноразово‌ ‌зверталися‌ ‌до‌ ‌Прем’єр-міністра,‌ ‌відповідальних‌ ‌Міністерств,‌ ‌щодо‌ ‌проблем‌ ‌невиконання‌ ‌НПСВ‌ ‌та‌ ‌можливих‌ ‌сценаріїв‌ ‌розвитку‌ ‌у‌ ‌разі‌ ‌неналежного‌ ‌виконання‌ ‌Україною‌ ‌зобов’язань,‌ ‌проводили‌ ‌обговорення‌ ‌у‌ ‌громадській‌ ‌раді‌ ‌при‌ ‌Мінприроди‌ ‌із‌ ‌залученням‌ ‌всіх‌ ‌суб’єктів.‌ ‌

Однак‌ ‌питання‌ ‌не‌ ‌зрушило‌ ‌з‌ ‌місця,‌ ‌о‌скільки‌ ‌власники‌ ‌установок‌ ‌не‌ ‌бажають‌ ‌витрачати‌ ‌кошти‌ ‌на‌ ‌екологізацію‌ ‌своїх‌ ‌потужностей,‌ ‌хоча‌ ‌дані‌ ‌вимоги‌ ‌прописані‌ ‌в‌ ‌їх‌ ‌інвестиційних‌ ‌договорах,‌ ‌а‌ ‌строки‌ ‌такої‌ ‌екологізації‌ ‌їм‌ ‌були‌ ‌погоджені‌ ‌під‌ ‌час‌ ‌розробки‌ ‌НПСВ.‌ ‌Варто‌ ‌зауважити,‌ ‌що‌ ‌сам‌ ‌НПСВ‌ ‌і‌ ‌є‌ ‌відтермінуванням‌ ‌екологізації‌ ‌спалювальних‌ ‌установок,‌ ‌який‌ ‌нам‌ ‌погоджено‌ ‌Енергетичним‌ ‌співтовариством.‌ ‌ ‌

Першим‌ ‌ухиленням‌ ‌від‌ ‌виконання‌ ‌НПСВну‌ ‌стало‌ ‌рішення‌ ‌Кабінету‌ ‌Міністрів‌ ‌від‌ ‌24‌ ‌липня‌ ‌2019‌ ‌року‌ ‌‌«Про‌ ‌внесення‌ ‌змін‌ ‌у‌ ‌Додатки‌ ‌1‌ ‌–‌ ‌4‌ ‌до‌ ‌Національного‌ ‌плану‌ ‌скорочення‌ ‌викидів‌ ‌від‌ ‌великих‌ ‌спалювальних‌ ‌установок»‌.‌ ‌Тоді‌ ‌відбулося‌ ‌перше‌ ‌перенесення‌ ‌строків‌ ‌на‌ ‌2-5‌ ‌років,‌ ‌яке‌ ‌стосувалось‌ ‌21‌ ‌з‌ ‌90‌ ‌установок.‌ ‌Це‌ ‌не‌ ‌виходило‌ ‌за‌ ‌рамки‌ ‌загальних‌ ‌строків‌ ‌екологізації‌ ‌до‌ ‌2028-2032‌ ‌років,‌ ‌але‌ ‌було‌ ‌прийнято‌ ‌із‌ ‌жорстким‌ ‌порушення‌ ‌екологічного‌ ‌законодавства‌ ‌України‌ ‌–‌ ‌‌не‌ ‌була‌ ‌взагалі‌ ‌проведена‌ ‌стратегічна‌ ‌екологічна‌ ‌оцінка‌ ‌цього‌ ‌проекту,‌ ‌а‌ ‌громадське‌ ‌обговорення‌ ‌проєкту‌ ‌відбулося‌ ‌із‌ ‌порушеннями.‌ ‌Проте‌ ‌власники‌ ‌великих‌ ‌спалювальних‌ ‌установок‌ ‌забажали‌ ‌більшого.‌ ‌І‌ ‌рішенням‌ ‌ ‌тимчасової‌ ‌робочої‌ ‌групи‌ ‌Міністерства‌ ‌енергетики‌ ‌України‌ ‌з‌ ‌розроблення‌ ‌механізму‌ ‌впровадження‌ ‌Національного‌ ‌плану‌ ‌скорочення‌ ‌викидів‌ ‌від‌ ‌великих‌ ‌спалювальних‌ ‌установок‌ ‌(далі‌ ‌–‌ ‌робоча‌ ‌група)‌ ‌від‌ ‌20.08.2020‌ ‌були‌ ‌затверджені‌ ‌питання‌ ‌щодо‌ ‌повної‌ ‌відмови‌ ‌від‌ ‌умов,‌ ‌передбачених‌ ‌в‌ ‌НПСВ.‌

Такі‌ ‌рішення‌ ‌ставлять‌ ‌під‌ ‌загрозу‌ ‌життя‌ ‌і‌ ‌здоров’я‌ ‌української‌ ‌Нації‌ ‌та‌ ‌питання‌ ‌виконання‌ ‌Україною‌ ‌умов‌ ‌Договору‌ ‌про‌ ‌заснування‌ ‌Енергетичного‌ ‌Співтовариства,‌ ‌Угоди‌ ‌про‌ ‌асоціацію‌ ‌України‌ ‌з‌ ‌ЄС‌ ‌та‌ ‌можливості‌ ‌участі‌ ‌України‌ ‌в‌ ‌European‌ ‌Green‌ ‌Deal.‌ ‌

У ‌зв’язку‌ ‌із‌ ‌вищевикладеним,‌ громадські організації вимагають вжити‌ ‌всіх‌ ‌необхідних‌ ‌дій‌ ‌задля‌ ‌недопущення‌ ‌змін‌ ‌(відтермінування)‌ ‌строків‌ ‌реалізації‌ ‌заходів‌ ‌з‌ ‌екологізації,‌ ‌передбачених‌ ‌чинним‌ ‌НПСВ,‌ ‌а‌ ‌саме:‌ ‌

  • ‌дослідити‌ ‌питання‌ ‌на‌ ‌рівні‌ ‌відповідального‌ ‌міністерства‌ ‌та‌ ‌Уряду;‌ ‌
  • не‌ ‌погоджувати‌ ‌рішення‌ ‌щодо‌ ‌перенесення‌ ‌строків‌ ‌реалізації‌ ‌заходів‌ ‌щодо‌ зменшення‌ ‌викидів‌ ‌від‌ ‌великих‌ ‌спалювальних‌ ‌установок,‌ ‌у‌ ‌разі‌ ‌надходження‌ відповідного‌ ‌проєкту‌ ‌рішення‌ ‌на‌ ‌розгляд‌ ‌Уряду;‌ ‌
  • вчинити‌ ‌інші‌ ‌дії,‌ ‌які‌ ‌унеможливлять‌ ‌погодження‌ ‌забруднення‌ ‌довкілля‌ найбільшими‌ ‌промисловими‌ ‌забруднювачами‌ ‌-‌ ‌тепловою‌ ‌енергетикою‌ ‌довше, ніж‌ ‌це‌ ‌передбачено‌ ‌діючими‌ ‌зобов’язаннями‌ ‌України‌ ‌в‌ ‌договорі‌ ‌про‌ Енергетичне‌ ‌співтовариство‌ ‌та‌ ‌Угоду‌ ‌про‌ ‌асоціацією‌ ‌між‌ ‌Україною‌ ‌та‌ ‌Європейським‌ ‌Союзом‌ ‌та‌ ‌викладено‌ ‌в‌ ‌чинному‌ ‌НПСВ.‌ ‌ ‌ 

Серед тих, хто приєдналися до заклику: ГО‌ ‌Єдина‌ ‌Планета‌, ГО‌ ‌“Екоклуб”,‌ ‌м.‌ ‌Рівне‌, ‌ГО‌ ‌“Хмельницький‌ ‌енергетичний‌ ‌кластер”,‌ ‌м.‌ ‌Хмельницький‌, ГО‌ ‌“Еколтава”,‌ ‌м.‌ ‌Полтава‌, ‌ГО‌ ‌“Центр‌ ‌екологічних‌ ‌ініціатив‌ ‌“Екодія”,‌ ‌м.‌ ‌Київ‌.

Повну версію звернення читайте нижче:


Відео-опитування про зміну клімату, 26.10.2020

Вирубка лісів, викиди від виробництв та транспорту в атмосферу, малі можливості для сортування та переробки сміття, — найпоширеніші відповіді на людей щодо причин зміни клімату.

Головний біль та втома через спеку, загострення хвороб та те, що молодь більше хворіє, —так відповіли кияни та гості української столиці на питання про вплив зміни клімату на здоров’я.

Наша мета — дізнатися, як люди оцінюють вразливість громад до зміни клімату і які шляхи вирішення цієї проблеми бачать.

Провівши анкетування ми хочемо отримати таку інформацію:

  • дізнатися, які прояви зміни клімату громади спостерігають і яке у них є бачення вирішення проблеми;
  • наскільки громади відчувають зміну клімату і чи взагалі розуміють, що це таке.
  • чи готові громади брати участь у заходах, акціях і брати участь в адаптації;
  • опитування може бути цінним з огляду одержання нових контактів в ОТГ (об’єднаних територіальних громадах), що готові до співпраці.

Опитування проводиться Українською кліматичною мережею в особі громадських організацій “Екоклуб”, “Еколтава”, “Екосенс”, “Екодія”, “Голос природи”, “Наш дім – Манява” та “Українська молодіжна кліматична асоціація” за фінансової підтримки Фонду ім. Гайнріха Бьолля, Бюро Київ — Україна.


Новини сфери клімату та енергетики. Дайджест УКМ у жовтні, 09.10.2020

До вашої уваги — дайджест УКМ за вересень та анонси жовтня. Аби щомісяця отримувати дайджест кліматичних та енергетичних новин від УКМ варто підписатися на нашу розсилку.

НАЦІОНАЛЬНІ НОВИНИ

  • КМУ постановою № 880 від 23.09.2020 р. затвердив перелік видів діяльності, викиди парникових газів в результаті провадження яких підлягають моніторингу, звітності та верифікації. Визначено, що якщо на установці наявні декілька виробничих процесів, що належать до одного виду діяльності, їх потужності підсумовуються оператором установки.
  • 23 вересня утворено Міжвідомчу комісію з питань зміни клімату та збереження озонового шару замість Міжвідомчої комісії із забезпечення виконання Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, та затверджено положення про неї.

НАЙБЛИЖЧІ ПОДІЇ ОРГАНІЗАЦІЙ УКМ ТА ПАРТНЕРІВ

НОВИНИ ЧЛЕНІВ УКМ

ГО “Екоклуб”

Центр екологічних ініціатив «Екодія»

Агентство економічного розвитку

ГО “Еколтава”

ГО Zero Waste Lviv

ГО “Плато”

ГО “Екологія-Право-Людина”

ГО U-Cycle

ГО “Голос природи”

WWF

  • Пропонуємо ознайомитися зі звітом “Жива природа”. Це — флагманське дослідження WWF, яке виходить кожні два роки, з вивченням тенденцій у сфері глобального біорізноманіття та здоров’я планети.

ГО “Єдина планета”

ГО “Екосфера”

 

Контакти Української кліматичної мережі

climategroup.org.ua  

ucn@climategroup.org.ua
Підписатися на розсилку дайджесту УКМ
Отримувати анонси та новини членів мережі


ГО “Плато”, ХЕК та Zero Waste Lviv – нові члени УКМ, 19.09.2020

Zero Waste Lviv

Спільнота Zero Waste Lviv утворилась наприкінці 2016 року як волонтерський консультаційний центр при Львівський міській раді (ЛМР) з питань мінімізації та попередження утворення відходів. Така ініціатива була вкрай актуальна в часи сміттєвої кризи Львова і не втрачає своєї актуальності надалі. У 2018му році було зареєстровано Громадську організацію “Нуль відходів Львів”.

Місією ГО “Нуль відходів Львів” є сприяння реалізації принципів zero waste в Україні шляхом створення зразкового муніципалітету – Львова, який стане прикладом для інших міст.

ZWL зініціювала, спільно з ЛМР, зустрічі та консультації з ОСББ, представниками бізнесу (зокрема рестораторами та ін.), операторами та переробниками вторсировини, іншими екологічними ініціативами та організаціями міста. В результаті, ці напрацювання стали основою для створення Стратегії поводження з відходами 2017-2020, яка була підтримана ЛМР.

Покликання на сайт – https://zerowastelviv.org.ua/

Покликання на Фейсбук-сторінку: https://www.facebook.com/zerowastelviv

ГО “Плато”

“Плато” – громадська організація, що діє у Львові з метою адвокації кліматичного питання у місті, реалізації природоорієнтованих рішень у напрямку адаптації та кліматичного просвітництва.

Місія організації – глобальна – посилювати громадянське суспільство на шляху до сталого розвитку, а візія – вже за десяток років побачити істотні зміни в очах та діях співгромадян.

Цінності: відкритість до пізнання нового, критичне мислення та екологічний спосіб життя.

Із останніх проєктів “Плато”:

Покликання на сайт: www.plato.lviv.ua

Покликання на Фейсбук-сторінку: https://www.facebook.com/plato.ua

Хмельницький енергетичний кластер

Хмельницький енергетичний кластер – відкрита платформа, яка об’єднує громадські організації, владу, бізнес, медіа, науку задля розвитку відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) та енергоефективності в регіоні.

Основні напрямки діяльності кластеру:

  • Практична реалізація проектів ВДЕ;
  • Розробка і реалізація програм та стратегій регіонального розвитку в контексті теми енергоефективності та ВДЕ;
  • Адаптація регіону до зміни клімату;
  • Реалізація принципів сталого розвитку на території регіону;
  • Інформаційно-просвітницька робота з населенням в сфері ВДЕ;
  • Розвиток сталих видів транспорту.

Нещодавно Кластер розпочав роботу над другим етапом ініціативи “Кліматичні цілі міст Хмельницької області” – інтерв’ювання кандидатів на посади міських голів в Кам’янці-Подільському, Хмельницькому та Шепетівці.

Покликання на сайт: https://www.energycluster.net/

Покликання на Фейсбук-сторінку: https://www.facebook.com/RenewableEnergyCluster

 


Новини сфери клімату та енергетики. Дайджест УКМ у вересні, 09.09.2020

До вашої уваги — дайджест УКМ за серпень та анонси вересня. Аби щомісяця отримувати дайджест кліматичних та енергетичних новин від УКМ варто підписатися на нашу розсилку.

НАЦІОНАЛЬНІ НОВИНИ

  • 5 серпня Кабмін України затвердив Державну стратегію регіонального розвитку на 2021-2027 роки. Стратегічна мета регіональної політики на цей період — розвиток та єдність, орієнтовані на людину – гідне життя в згуртованій, децентралізованій, конкурентоспроможній і демократичній Україні. 
  • 10 серпня уряд розповів про попередні пропозиції для створення спільної з ЄС Дорожньої карти щодо участі України у Європейській зеленій угоді. За словами Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиної, залучення України до реалізації Європейського зеленого курсу має відбуватися через оновлення додатків до Угоди про асоціацію та зближення з політиками ЄС у сферах довкілля, енергетики, промислових питань та торгівлі. 
  • 16 серпня набув чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів”. Відтепер, вперше в Україні, Законом № 738-IX вводяться в обіг зелені облігації як окремий клас цінних паперів та встановлюються «правила гри» для учасників цього ринку.
  • Держенергоефективності ініціювало та розробило спільно з Міненерго, Біоенергетичною асоціацією України, науковими інститутами та іншими стейкхолдерами проєкт Закону України щодо розвитку сфери вирощування енергетичних рослин в Україні. 
  • 26 серпня 2020 р. у Берліні відбулась робоча зустріч в.о. Міністра енергетики України Ольги Буславець та Федерального міністра економіки і енергетики Петера Альтмайєра, під час якої було підписано спільну міжурядову Заяву між Україною та Німеччиною щодо започаткування енергетичного партнерства. Сторони мають намір сприяти енергетичній трансформації, здійснювати обмін напрацюваннями урядової політики у сфері енергетики та покращувати умови для інвестицій приватного сектору в сталу енергетику.

НАЙБЛИЖЧІ ПОДІЇ ОРГАНІЗАЦІЙ УКМ ТА ПАРТНЕРІВ

  • 9 вересня відбудуться збори Ради УКМ
  • 4 жовтня, у  Всесвітній день тварин, ГО “Єдина Планета” запрошує на акцію в Києві, щоб заявити на всю країну: тварини мають право на гуманне поводження!
  • З 1 жовтня 2020 року набудуть чинності державні стандарти з велоінфраструктури, які на замовлення ГО U-Cycle розробив ДП “ДерждорНДІ”. Більше про нові велоДСТУ.

НОВИНИ УКМ

  • У серпні відбулися загальні збори організацій-членів УКМ. До Мережі прийняли 3 організації: ГО “Плато”, Хмельницький енергетичний кластер та ГО “Нуль відходів Львів”.
  • Триває опитування про зміну клімату та адаптацію до неї. Приєднуйтесь до події.

НОВИНИ ЧЛЕНІВ УКМ

Центр екологічних ініціатив «Екодія»

Екодія запустила серію анімаційних роликів про важливість справедливої трансформації шахтарських регіонів

Агентство економічного розвитку

АЕР проводить дослідження основних стратегічних документів та програм у 4 громадах Миколаївської області на  наявність цілей запропонованих у «Дорожній карті кліматичних цілей 2030»

ГО “Екоклуб”

Екоклуб запустив свій подкаст ЕкоЇсти. У першому епізоді — слухайте про небезпеки майбутнього деревообробного заводу поблизу Рівного, вплив формальдегіду та позов до суду проти Екоклубу.

ГО “Екосфера”

Члени ГО “Екосфера” підтвердили незаконну вирубку дерев та порушення природоохоронного законодавства у Кедринському лісництві ДП “Брустурянське ЛМГ”.

ГО “Еколтава”

Еколтава розповіла, які екологічні плани має Полтава та як їх продовжити і вдосконалити цілями Дорожньої Карти кліматичних цілей до 2050 року.

Хмельницький енергетичний кластер

Кластер розпочав роботу над другим етапом ініціативи “Кліматичні цілі міст Хмельницької області” – інтерв’ювання кандидатів на посади міських голів в Кам’янці-Подільському, Хмельницькому та Шепетівці.

ГО “Дзиґа”

У рамках міжнародного проекту Чисте повітря для України за участі ГО «Дзиґа» (Запоріжжя) в Хортицькій національній навчально-реабілітаційній академії  Запорізької обласної ради (о.Хортиця) з’явиться станція громадського моніторингу повітря  “Oxygen”

ГО “Екосенс”

ГО “Плато”

  • У Львові пройшло перше  “Сафарі для громад”. Дводенна пригода об’єднала проактивних містян у пошуку природоорієнтованих рішень для таких міських проблем як погіршення якості повітря, нераціональне використання дощової води, неправильне поводження з органічними рештками, ефект “міського теплового острова” тощо.
  • У межах проекту Сафарі для громад розробили першого бота-мисливця на міські проблеми @Safari_Community_bot
  • ГО “Плато” презентувало посібник “Кліматичні цілі Львова: гайд для обраних до міської ради”.

ГО “Єдина Планета”

Екологія-Право-Людина 

ГО U-Cycle

WWF Україна

МОЖЛИВОСТІ В ОРГАНІЗАЦІЯХ УКМ

Контакти Української кліматичної мережі

climategroup.org.ua  

ucn@climategroup.org.ua
Підписатися на розсилку дайджесту УКМ
Отримувати анонси та новини членів мережі


« Попередня сторінка