УКМ

Аудіо

ГО “Плато”, ХЕК та Zero Waste Lviv – нові члени УКМ, 19.09.2020

Zero Waste Lviv

Спільнота Zero Waste Lviv утворилась наприкінці 2016 року як волонтерський консультаційний центр при Львівський міській раді (ЛМР) з питань мінімізації та попередження утворення відходів. Така ініціатива була вкрай актуальна в часи сміттєвої кризи Львова і не втрачає своєї актуальності надалі. У 2018му році було зареєстровано Громадську організацію “Нуль відходів Львів”.

Місією ГО “Нуль відходів Львів” є сприяння реалізації принципів zero waste в Україні шляхом створення зразкового муніципалітету – Львова, який стане прикладом для інших міст.

ZWL зініціювала, спільно з ЛМР, зустрічі та консультації з ОСББ, представниками бізнесу (зокрема рестораторами та ін.), операторами та переробниками вторсировини, іншими екологічними ініціативами та організаціями міста. В результаті, ці напрацювання стали основою для створення Стратегії поводження з відходами 2017-2020, яка була підтримана ЛМР.

Покликання на сайт – https://zerowastelviv.org.ua/

Покликання на Фейсбук-сторінку: https://www.facebook.com/zerowastelviv

ГО “Плато”

“Плато” – громадська організація, що діє у Львові з метою адвокації кліматичного питання у місті, реалізації природоорієнтованих рішень у напрямку адаптації та кліматичного просвітництва.

Місія організації – глобальна – посилювати громадянське суспільство на шляху до сталого розвитку, а візія – вже за десяток років побачити істотні зміни в очах та діях співгромадян.

Цінності: відкритість до пізнання нового, критичне мислення та екологічний спосіб життя.

Із останніх проєктів “Плато”:

Покликання на сайт: www.plato.lviv.ua

Покликання на Фейсбук-сторінку: https://www.facebook.com/plato.ua

Хмельницький енергетичний кластер

Хмельницький енергетичний кластер – відкрита платформа, яка об’єднує громадські організації, владу, бізнес, медіа, науку задля розвитку відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) та енергоефективності в регіоні.

Основні напрямки діяльності кластеру:

  • Практична реалізація проектів ВДЕ;
  • Розробка і реалізація програм та стратегій регіонального розвитку в контексті теми енергоефективності та ВДЕ;
  • Адаптація регіону до зміни клімату;
  • Реалізація принципів сталого розвитку на території регіону;
  • Інформаційно-просвітницька робота з населенням в сфері ВДЕ;
  • Розвиток сталих видів транспорту.

Нещодавно Кластер розпочав роботу над другим етапом ініціативи “Кліматичні цілі міст Хмельницької області” – інтерв’ювання кандидатів на посади міських голів в Кам’янці-Подільському, Хмельницькому та Шепетівці.

Покликання на сайт: https://www.energycluster.net/

Покликання на Фейсбук-сторінку: https://www.facebook.com/RenewableEnergyCluster

 


Новини сфери клімату та енергетики. Дайджест УКМ у вересні, 09.09.2020

До вашої уваги — дайджест УКМ за серпень та анонси вересня. Аби щомісяця отримувати дайджест кліматичних та енергетичних новин від УКМ варто підписатися на нашу розсилку.

НАЦІОНАЛЬНІ НОВИНИ

  • 5 серпня Кабмін України затвердив Державну стратегію регіонального розвитку на 2021-2027 роки. Стратегічна мета регіональної політики на цей період — розвиток та єдність, орієнтовані на людину – гідне життя в згуртованій, децентралізованій, конкурентоспроможній і демократичній Україні. 
  • 10 серпня уряд розповів про попередні пропозиції для створення спільної з ЄС Дорожньої карти щодо участі України у Європейській зеленій угоді. За словами Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиної, залучення України до реалізації Європейського зеленого курсу має відбуватися через оновлення додатків до Угоди про асоціацію та зближення з політиками ЄС у сферах довкілля, енергетики, промислових питань та торгівлі. 
  • 16 серпня набув чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів”. Відтепер, вперше в Україні, Законом № 738-IX вводяться в обіг зелені облігації як окремий клас цінних паперів та встановлюються «правила гри» для учасників цього ринку.
  • Держенергоефективності ініціювало та розробило спільно з Міненерго, Біоенергетичною асоціацією України, науковими інститутами та іншими стейкхолдерами проєкт Закону України щодо розвитку сфери вирощування енергетичних рослин в Україні. 
  • 26 серпня 2020 р. у Берліні відбулась робоча зустріч в.о. Міністра енергетики України Ольги Буславець та Федерального міністра економіки і енергетики Петера Альтмайєра, під час якої було підписано спільну міжурядову Заяву між Україною та Німеччиною щодо започаткування енергетичного партнерства. Сторони мають намір сприяти енергетичній трансформації, здійснювати обмін напрацюваннями урядової політики у сфері енергетики та покращувати умови для інвестицій приватного сектору в сталу енергетику.

НАЙБЛИЖЧІ ПОДІЇ ОРГАНІЗАЦІЙ УКМ ТА ПАРТНЕРІВ

  • 9 вересня відбудуться збори Ради УКМ
  • 4 жовтня, у  Всесвітній день тварин, ГО “Єдина Планета” запрошує на акцію в Києві, щоб заявити на всю країну: тварини мають право на гуманне поводження!
  • З 1 жовтня 2020 року набудуть чинності державні стандарти з велоінфраструктури, які на замовлення ГО U-Cycle розробив ДП “ДерждорНДІ”. Більше про нові велоДСТУ.

НОВИНИ УКМ

  • У серпні відбулися загальні збори організацій-членів УКМ. До Мережі прийняли 3 організації: ГО “Плато”, Хмельницький енергетичний кластер та ГО “Нуль відходів Львів”.
  • Триває опитування про зміну клімату та адаптацію до неї. Приєднуйтесь до події.

НОВИНИ ЧЛЕНІВ УКМ

Центр екологічних ініціатив «Екодія»

Екодія запустила серію анімаційних роликів про важливість справедливої трансформації шахтарських регіонів

Агентство економічного розвитку

АЕР проводить дослідження основних стратегічних документів та програм у 4 громадах Миколаївської області на  наявність цілей запропонованих у «Дорожній карті кліматичних цілей 2030»

ГО “Екоклуб”

Екоклуб запустив свій подкаст ЕкоЇсти. У першому епізоді — слухайте про небезпеки майбутнього деревообробного заводу поблизу Рівного, вплив формальдегіду та позов до суду проти Екоклубу.

ГО “Екосфера”

Члени ГО “Екосфера” підтвердили незаконну вирубку дерев та порушення природоохоронного законодавства у Кедринському лісництві ДП “Брустурянське ЛМГ”.

ГО “Еколтава”

Еколтава розповіла, які екологічні плани має Полтава та як їх продовжити і вдосконалити цілями Дорожньої Карти кліматичних цілей до 2050 року.

Хмельницький енергетичний кластер

Кластер розпочав роботу над другим етапом ініціативи “Кліматичні цілі міст Хмельницької області” – інтерв’ювання кандидатів на посади міських голів в Кам’янці-Подільському, Хмельницькому та Шепетівці.

ГО “Дзиґа”

У рамках міжнародного проекту Чисте повітря для України за участі ГО «Дзиґа» (Запоріжжя) в Хортицькій національній навчально-реабілітаційній академії  Запорізької обласної ради (о.Хортиця) з’явиться станція громадського моніторингу повітря  “Oxygen”

ГО “Екосенс”

ГО “Плато”

  • У Львові пройшло перше  “Сафарі для громад”. Дводенна пригода об’єднала проактивних містян у пошуку природоорієнтованих рішень для таких міських проблем як погіршення якості повітря, нераціональне використання дощової води, неправильне поводження з органічними рештками, ефект “міського теплового острова” тощо.
  • У межах проекту Сафарі для громад розробили першого бота-мисливця на міські проблеми @Safari_Community_bot
  • ГО “Плато” презентувало посібник “Кліматичні цілі Львова: гайд для обраних до міської ради”.

ГО “Єдина Планета”

Екологія-Право-Людина 

ГО U-Cycle

WWF Україна

МОЖЛИВОСТІ В ОРГАНІЗАЦІЯХ УКМ

Контакти Української кліматичної мережі

climategroup.org.ua  

ucn@climategroup.org.ua
Підписатися на розсилку дайджесту УКМ
Отримувати анонси та новини членів мережі


Зміна клімату посилює соціальні нерівності. Як досягти кліматичної справедливості?, 07.09.2020

Наслідки зміни клімату по-різному впливають на групи населення у всьому світу. Люди, які живуть на рівні прожиткового мінімуму, найгостріше відчувають наслідки зміни клімату, хоча відповідальні за них найменше. Саме тому, адаптація до наростаючої зміни клімату — це, насамперед, питання соціальної справедливості між тими, хто найбільше страждає від проявів і її наслідків, та тими, хто найбільше впливає на кліматичні зміни.

Чому клімат змінюється?

За мільйони років клімат Землі багато разів прогрівався й охолоджувався. Однак зараз планета гріється набагато швидше, ніж це було раніше. Основною причиною зміни клімату є глобальне потепління, яке має чимало негативних наслідків.

Глобальне потепління спричинене парниковим ефектом, природним процесом, за допомогою якого атмосфера зберігає частину тепла Сонця, даючи змогу Землі підтримувати необхідні умови для життя. Без парникового ефекту середня температура планети становила б —18 0 С. Проблема полягає в тому, що щоденна діяльність людини максимально збільшує парниковий ефект, внаслідок чого температура планети зростає.

Настання промислової революції стало переломним моментом у цьому процесі: викиди парникових газів, що потрапляють в атмосферу, почали різко зростати. Людство створило нову модель виробництва та споживання. Відтоді зросла кількість населення, відповідно збільшилось використання ресурсів — зріс попит на енергію та виробництво, головно — з викопного палива.

Щороку б’ємо нові кліматичні рекорди

11 травня 2020 року вміст вуглекислого газу CO2 в атмосфері перевищив рекордний рівень у 415,26 ppm (частин на мільйон), для порівняння в 1910 році вміст CO2 в атмосфері становив 300 ppm (згідно з даними Океанографічного інституту Скріппс). Середня глобальна температура поверхні Землі у 2019 році була другою найгарячішою з моменту початку ведення спостережень за 140 років.

NASA Scientific Visualization Studio. Це відео показує супутникові спостереження за льодовиком Арктичного моря кожного вересня з 1979 до 2019 року, з року в рік площа льоду стає все меншою.

Невідворотним наслідком підвищення температури є танення льодовиків, що спричиняє підвищення рівня моря. Через це зазнають підтоплення прибережні зони, невеликі острови можуть повністю зникнути вже за десяток років. Зміна клімату сприяє появі більш жорстких і непередбачуваних погодних явищ: посухи, пожежі, повені, аномальних температур влітку та взимку, затоплення, поширення нетипових для певної зони інфекцій та тварин. Через це гинуть деякі види рослин, тварин та з’являються кліматичні біженці — люди, які змушені залишати свої помешкання через екстремальні прояви зміни клімату.

Кліматична справедливість — чому про неї варто говорити?

Розвинені країни зробили найбільший внесок у зміни клімату: вони виробляють і викидають в атмосферу найбільше вуглекислого газу на душу населення й мають ресурси, аби адаптуватися до змін. Люди із країн, що розвиваються, споживають менше енергії та мають найменший доступ до ресурсів та технологій, які можуть впливати на зменшення викидів.

Our World in Data. На мапі показано середні викиди вуглекислого газу (CO₂) на душу населення, виміряні в тоннах на рік.

 

Our World in Data. На мапі позначено, скільки енергії споживають країни на душу населення (електроенергія плюс транспорт та опалення).

Наслідки зміни клімату відчутні нерівномірно серед різних країн та населення. Люди, які живуть у бідності, в умовах нестабільних обставин (люди з інвалідністю, бездомні, безробітні), а також жінки, діти, люди похилого віку, як правило, не мають ні ресурсів, ані страхування, необхідного для відновлення після екологічних катастроф. Їм не вистачає засобів для евакуації перед великими бурями, вони не можуть врятувати свої врожаї від посухи чи повені. Крім того, такі групи населення часто отримують неоднакову частку допомоги в ліквідації наслідків катастроф. Люди з низьким доходом менше беруть участь у процесах прийняття рішень, політичних та правових процесах, що стосуються змін клімату та захисту навколишнього середовища. Це можна назвати кліматичною й соціальною несправедливістю.

Саме ця несправедлива ситуація призвела до вимог міжнародних та громадських організацій до кліматичної справедливості на міжнародному й місцевому рівні. Кліматична справедливість — це справедливе ставлення до всіх людей і свобода від дискримінації при розробленні політик і проєктів, що стосуються адаптації та пом’якшення зміни клімату. Історична відповідальність за більшість викидів парникових газів лежить на промислово розвинених країнах Глобальної Півночі. Це означає, що найменш розвинені країни та соціально вразливі верстви населення мають отримувати підтримку від тих, хто найбільше сприяв зміні клімату. Йдеться про відшкодування завданих збитків та запобігання подальшої шкоди.

Поборники й поборниці кліматичної справедливості намагаються зменшити ці нерівності завдяки впровадженню довгострокових стратегій пом’якшення та адаптації.

Зміна клімату посилює соціальні проблеми, такі як: бідність, безпритульність, гендерна чи расова нерівність. Тому соціальні організації, які проводять кампанію за мир, соціальну справедливість та права людини також борються за кліматичну справедливість.

Зміна клімату та права людини

Права людини є фундаментом демократичного громадянського суспільства будь-якої країни. Кожна людина має основне право на найнеобхідніше для життя: їжу, воду, житло й безпеку, незалежно від того, скільки в неї грошей або влади Але що пов’язує права людини й захист клімату?

Ще у 2008 році Рада ООН із прав людини в Резолюції 7/23 «Права людини та зміни клімату» висловила стурбованість тим, що зміна клімату становить пряму й далекосяжну загрозу для людей та громад у всьому світі.

Брак захисту прав людини — особливо тих, що забезпечують доступ до інформації, право на участь громадськості в прийнятті рішень та доступ до засобів захисту — посилює вразливість маргіналізованих громад до кліматичних впливів. Як наслідок — вони непропорційно відчувають вплив зміни клімату.

Мільйони людей, особливо в країнах, що розвиваються, страждають від наслідків зміни клімату. Ці люди втрачають ресурси, які необхідні їм для життя і від яких вони залежать: дощ, сільгоспугіддя, рослинні та тваринні організми, передбачуваність пір року, землю, питну воду та ліси. Права вразливих груп, включно з людьми похилого віку, людьми з інвалідністю, родинами з дітьми, дітьми, малозабезпеченим населенням та бездомними найбільше перебувають під загрозою.

Amnesty International Ukraine. Інфографіка показує як зміни клімату впливають на основні права людини.

Є багато прикладів того, як зміни клімату порушують конкретні права людини. Зокрема Тайфун Хайянь на Філіппінах забрав життя понад 6000 людей у 2013 році, європейська теплова хвиля у 2003 році спричинила 70 тисяч смертей. Унаслідок зміни клімату збільшується кількість людей, яким загрожує голод. За оцінками ООН у 2019 кількість голодуючих становила 690 мільйонів, тобто кожна 9 людина не отримує достатню кількість їжі, щоби бути здоровою та вести активне життя.

Танення снігу та льоду, зменшення кількості опадів, підвищення температури та підвищення рівня моря впливають на якість та кількість питної води. Зміна клімату впливає й на здоров’я вразливих людей: зростає ризик травм, захворювань та смерті через теплові хвилі та пожежі. Через зміни температури деякі інфекційні захворювання змінюють область поширення.

Екстремальні погодні умови, такі, як повені та пожежі, руйнують будинки, підвищення рівня моря загрожує підтопленням помешкань, залишаючи людей без житла і змушуючи мігрувати. На початку 2020 року ООН визнала право кліматичних біженців на притулок.

Кліматична (не)справедливість в Україні

Упродовж останніх десятиліть в Україні значно змінився клімат. Екстремальні погодні явища, які раніше були рідкісними, часто повторюються в невластиві сезони, та на невластивих їм територіях. Почастішали теплові хвилі, посухи в Черкаській області у 2019 році охопили приблизно 80 % її території, а цьогоріч місцевих мешканців  та мешканок вразили пожежі в Чорнобильській зоні та повені на заході України, внаслідок яких було підтоплено майже 15 тисяч будинків.

У південних областях України більшість населення сконцентрована навколо приморських міст Північного Причорномор’я та Південного узбережжя Криму. Згідно з дослідженням «Вода близько: підвищення рівня моря в Україні внаслідок зміни клімату», населення саме цих регіонів першими відчує негативний вплив зміни клімату в прибережній зоні Чорного та Азовського морів. З’являться проблеми із прісною водою, посухи, зросте кількість та інтенсивність екстремальних погодних явищ — штормів, ураганів та повеней, що призведе до пришвидшення ерозійних процесів на узбережжі. Міста, магістралі, екологічно небезпечні об’єкти потрапляють у прогнозовану зону затоплення.

Центр екологічних ініціатив «Екодія». Прогнозні зони затоплення, які можуть утворитися внаслідок підняття рівня моря через глобальне потепління.

Останні 4 роки відбувається стійке підвищення температури повітря у всі сезони. Паралельно зростає повторюваність екстремальних температур та кількості опадів, які негативно впливають на врожай сільськогосподарських культур, а неврожаї, у свою чергу, змінюють ціни на продукти.

За наявності вологи, влітку висока температура провокує появу сильних злив і градів, виникають небезпечні пориви вітру, іноді смерчі. Дефіцит опадів у певних регіонах провокує появу посухи. Вирубка лісів значно підвищує ризики повеней та паводків, гіршає якість ґрунту та родючість, а зменшення дерев призводить до зростання кількості вуглекислого газу, який не поглинається. Доволі часто під час планування нових районів у містах не зважають на зелені зони або забудовують уже наявні — чим порушують права людей, які живуть на цій території, і не мають змоги переселитись.

Екстремальні температури негативно впливають на здоров’я, зростає кількість шпиталізацій і смертельних випадків. Насамперед, страждають соціально незахищені люди. Для прикладу, безхатьки не зможуть вберегтися взимку від надмірно низьких та влітку від надмірно високих температур. Людям похилого віку й дітям важче переживати спеку, адже через фізіологічні особливості їхнім організмам буває важче впоратись із надмірним теплом.

Від змін клімату постраждають жінки. Доволі часто саме жінкам в Україні доводиться займатися домогосподарством — доглядом за дітьми та старшими людьми, тому це обмежує їхню свободі вибору місця проживання. Вони часто матеріально залежні від інших членів родини, проте найбільше приділяють уваги питанням збереження довкілля. Особливо страждають жінки в сільській місцевості, адже чи не єдиним видом роботи там є сільське господарство. Внаслідок посухи, урожай може бути втрачений, із водною кризою посилюватиметься продовольча криза.

Люди, які користуються екологічним транспортом (тролейбуси, велосипеди, самокати, гіроскутери), потерпають від надмірної кількості авто в містах. Державна політика щодо пристосування до зміни клімату має враховувати голоси вразливих груп населення, які страждають насамперед, тоді можна буде говорити про справедливий розподіл ресурсів і соціальну справедливість.

Our World in Data. Щорічні викиди вуглекислого газу в Україні за різновидом палива 1990–2018 р.р.

Від 1990 року в Україні відбувається скорочення викидів парникових газів, але воно не є наслідком цілеспрямованої кліматичної політики держави. Зменшення викидів спричинене зменшенням використання енергетичних ресурсів, скороченням чисельності населення та промисловим спадом. Проте, ці заходи без системного підходу держави й конкретних адаптаційних програм державного й регіонального рівня, не зупинять зміну клімату.

За словами Іллі Єременка, експерта ГО «Екоклуб», який 4 роки очолював Раду Української кліматичної мережі, основними проблемами в запобіганні зміні клімату та адаптації до неї на загальнодержавному та місцевому рівнях є:

  • непріоритетність зміни клімату для політиків і управлінців;
  • брак знань про зміну клімату, шляхи адаптації та скорочення викидів;
  • брак довготермінового планування в країні;
  • низький податок на викиди СО2, що робить заходи зі скорочення викидів економічно невигідними.

«Ці проблеми можна розв’язати, прийнявши на державному рівні стратегію реагування на зміну клімату, яка була б обов’язковою до виконання міністерствами та місцевими органами влади. Потрібно регулярно проводити просвітницькі та консультаційні заходи, де б зустрічалися місцеві та національні чиновники, які відповідають за питання зміни клімату, а також підвищувати обізнаність населення про зміну клімату, щоби люди запитували про це політиків усе частіше», — зазначає Ілля Єременко.

Подолання бідності та нерівності має важливе значення для підвищення стійкості місцевих громад до наслідків зміни клімату. Уряди мають координувати свою кліматичну, продовольчу та торговельну політику в такий спосіб, щоб ризики для продовольчої безпеки були мінімальні. Приватний сектор теж несе відповідальність за зміни клімату, тому необхідно переорієнтувати свою діяльність, аби зменшувати викиди вуглецю. Усе це вимагає збільшення інвестицій у розвиток сільської місцевості, соціальне забезпечення, охорону здоров’я та освіту.

Постраждалі країни та незахищені групи населення мають самостійно розробляти стратегії, за допомогою яких вони можуть покращити свою продовольчу безпеку та зменшити викиди вуглецю. Згідно зі звітами Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату (IPCC), в урядів країн є лише 10 років для конкретних дій. Ще десяток років бездіяльності можуть стати причиною невідворотних руйнівних наслідків для громад.

 

Текст:

Вікторія Гончаренко для УКМ.


Новини сфери клімату та енергетики. Дайджест УКМ у серпні, 13.08.2020

До вашої уваги — дайджест УКМ за липень та анонси серпня. Аби щомісяця отримувати дайджест кліматичних та енергетичних новин від УКМ варто підписатися на нашу розсилку.

НАЦІОНАЛЬНІ НОВИНИ

Кадрові призначення

Формування громадських рад

НАЙБЛИЖЧІ ПОДІЇ ОРГАНІЗАЦІЙ УКМ ТА ПАРТНЕРІВ

Українська кліматична мережа запустила всеукраїнське опитування про зміну клімату і адаптацію українців до неї! Онлайн та офлайн анкетування триватиме до 30 вересня

НОВИНИ УКМ

НОВИНИ ЧЛЕНІВ УКМ

ГО “Екоклуб”

Центр екологічних ініціатив «Екодія»

ГО U-Cycle

ГО “Голос Природи”

МБО «Екологія-Право-Людина»

WWF-Україна

ГО “Єдина планета”

ГО “Форза”

ГО “Екосфера”

ГО “Екосенс”

МОЖЛИВОСТІ В ОРГАНІЗАЦІЯХ УКМ

Контакти Української кліматичної мережі

climategroup.org.ua  

ucn@climategroup.org.ua
Підписатися на розсилку дайджесту УКМ
Отримувати анонси та новини членів мережі


Чому не працює кліматична політика в Україні: рекомендації для амбітних депутатів і депутаток, 12.08.2020

Державну політику у питаннях клімату можна поділити на два напрямки: зменшення викидів парникових газів з метою запобігання змінам клімату та адаптація до змін клімату.

На сьогодні в Україні прийнято чимало законів і стратегій, які передбачають впровадження проєктів зі зменшення викидів вуглецю. Це, зокрема, Енергетична стратегія на період до 2035 року, Стратегія державної екологічної політики України на період до 2030 року, Стратегія низьковуглецевого розвитку, Плани дій з енергоефективності та відновлюваних джерел енергії, Національний план зменшення викидів забруднюючих речовин від великих спалювальних установок, Закон про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів та інші.

Усі  ці документи передбачають, що наша держава повинна впроваджувати чимало важливих проєктів у сфері протидії зміні клімату. Однак на практиці все виглядає не так, як на папері.

Експерт_ки Української кліматичної мережі виділили основні прогалини в законодавстві, які не дозволяють нам ефективно втілювати кліматичні цілі України.

  1. Відсутність інструменту реалізації Стратегії низьковуглецевого розвитку України до 2050 року

Цю стратегію розробили в 2017-2018 роках в рамках проєкту міжнародної технічної допомоги USAID у співпраці з тоді ще Міністерством екології. І як наголошує координаторка програми “Енергетична політика і зміна клімату” Фонду ім. Г. Бьолля, Бюро Київ-Україна Оксана Алієва, чомусь стратегічні документи щодо питань клімату в нас розробляють не відповідальні за це органи, а проєкти міжнародної допомоги.

Джерело зображення: United Nations Development Programme

Подальша доля Стратегії низьковуглецевого розвитку – це велика прогалина. Документ не був закріплений жодним із законодавчих актів, і, по суті, мав рекомендаційний характер для Уряду.

«Виглядає так, що Україна Стратегію розробила, в ООН про це відзвітувала, а насправді немає жодного інструменту, яким чином цю Стратегію імплементовувати», – каже Оксана Алієва.

  1. Відсутність реального скорочення викидів парникових газів

Усі затверджені цілі щодо кліматичної політики не пропонують реального скорочення викидів парникових газів у порівнянні з поточним рівнем (2017-2018 роки). Як зазначає експерт офісу реформ при Міністерстві розвитку громад і територій Андрій Железний, викиди в Україні скорочуються не завдяки інноваційним проєктам, а через економічне руйнування: зменшення виробництва, тепліша погода, яка зменшує потребу у спалюванні енергоносіїв (вугілля, тверде паливо) для опалення.

У 2016 році рівень викидів в Україні становив 33-34% від того, скільки Україна вивільняла їх у 1990 році. Тобто, за період до 2016 -го, наша держава втричі скоротила викиди, оскільки так склалися економічні, соціальні умови. Натомість, всі документи з кліматичними цілями, які Україна зараз представляє міжнародній спільноті, дозволяють нарощувати викиди від поточного рівня. 

«Звучить дещо абсурдно: українська національна ціль щодо скорочення викидів парникових газів насправді встановлює такий показник, який фактично пропонує викиди збільшувати», – каже Оксана Алієва.

За її словами, цю прогалину треба усунути. Якщо держава хоче брати участь у міжнародних проєктах та отримувати фінансування із Зеленого кліматичного фонду, то світова спільнота повинна бачити реальні кроки, а не спроби маніпулювати і подавати недостовірну інформацію, порівнюючи викиди з показниками 1990 року.

  1. Відсутність Стратегії з адаптації до наслідків зміни клімату.

Над цим напрямком зараз працює Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів. Також триває робота над оновленням національно-визначеного внеску (НВВ) до міжнародної Паризької кліматичної угоди. Експерт_ки УКМ очікують, що другий НВВ таки визначить справжні цілі зі скорочення викидів парникових газів для України.

Зображення: зростання температур на планеті за різних сценаріїв: бездіяльність країн, їх поточні кліматичні плани, і та необхідний шлях, що веде до зростання не більше ніж на 2,0 градуси.

 

  1. Відсутність інтеграції питань зміни клімату в інші галузеві стратегії країни.

Кліматична політика тісно пов’язана з багатьма сферами. Насамперед це економіка, однак питання клімату не враховуються в порядку денному Міністерства економіки чи Міністерства фінансів, наголошує Оксана Алієва. Те ж стосується і роботи сільськогосподарської галузі країни: слід оцінити ризики і розробити рекомендації, як організувати роботу галузі так, щоб викиди від с/г теж скорочувались. Зараз сфера сільського господарства – одне з вагомих джерел викидів в атмосферу.

Кліматичні питання також повинні бути інтегровані в медичну галузь: як зміни клімату впливатимуть на здоров’я, які хвороби будуть поширюватись, як посилюватиметься навантаження на медичну систему. Все це треба вже врахувати, аби зменшити майбутні соціальні та економічні збитки.

Велика прогалина і в соціальній політиці: в Україні не враховано, яким чином кліматична криза поглиблює соціальну несправедливість серед вразливих груп населення та що з цим робити.

  1. Неусвідомлення важливої ролі збереженого довкілля у протидії змінам клімату та кліматичної адаптації міст.

Насамперед,  мова йде про ліси, болота і недоторкані степи, які поглинають вуглекислий газ з атмосфери і таким чином знижують його глобальну концентрацію. Як наголошує директор ГО “Екоклуб” Андрій Мартинюк, треба законодавчо оберігати ці екосистеми, і навіть розширювати їх з метою протидії змінам клімату.

Фото: Тимофій Шмайда, Dronarium Україна

Андрій Железний додає, що слід реалізувати протипаводкові заходи з адаптацією до екстремальних злив, а також насаджувати дерева з метою захисту від зсувів ґрунту.

  1. Нестабільність законодавства у сфері енергетики і клімату.

Скорочення викидів та адаптація до змін клімату потребують інвестицій. Для їх залучення має бути стабільне законодавство країни, умови не повинні змінюватися кожні пів року, зазначає голова ради УКМ Ілля Єременко.

 

ЩО МОЖУТЬ ЗРОБИТИ ДЕПУТАТ_КИ. ПОРАДИ КАНДИДАТАМ І КАНДИДАТКАМ

 

Зміна клімату – це глобальна проблема, до вирішення якої мають долучитися всі. Однак ця тема є не надто популярною в українській політиці: у передвиборчих програмах якщо й згадується захист довкілля, то доволі побіжно і загально. Але чинні і майбутні депутат_ки повинні розуміти, що вони мають повноваження ефективно сприяти вирішенню кліматичних проблем. 

Як саме і що слід робити депутат_кам ВРУ та місцевих рад?

  1. Займатися самоосвітою з питань енергоефективності, відновлюваної енергетики та зміни клімату. Сьогодні є чимало тренінгів (зокрема і в онлайн форматі), які допоможуть фахово підсилити знання про зміну клімату. Також варто звернутися до громадських організацій і подивитися, які є вже є напрацювання по темі клімату. Їх чимало. 
  2. Внести у передвиборчі програми своїх політичних партій питання зміни клімату: зробити акценти на «зелену» економіку. Оксана Алієва радить щонайменше перевірити, чи економічний розвиток у розроблених програмах не запланований так, що завдасть ще більше шкоди довкіллю і спровокує більшу кількість викидів в атмосферу.
  3. Створити у своїх містах енергетичний моніторинг і енергетичний менеджмент.  Андрій Мартинюк радить призначити хоча б одного енергоменеджера (якщо це сільська ОТГ), який слідкуватиме за тим, як використовується енергія (опалення, електрика, гаряча вода) на території громади і розроблятиме заходи для раціонального використання джерел енергії. Андрій Железний додає, що потрібен також моніторинг за станом довкілля, викидами від підприємств і транспорту. За забруднення чи нанесення шкоди природі слід стягувати компенсації.
  4. Створити програми підтримки і розвитку відновлюваних джерел енергії на території громади: області, району, міста, ОТГ муніципалітету. У різних регіонах це повинні бути різні програми, але вони вкрай потрібні для того, щоб на місцевому рівні відбувався енергетичний перехід до низьковуглецевої економіки.
  5. Приєднатися до Угоди мерів щодо клімату та енергії. Це об’єднання передбачає складання плану, що міститиме облік парникових газів, розробку і реалізацію заходів для їх скорочення. В Україні над енергетичним переходом до 100 % ВДЕ в рамках Угоди мерів вже працюють Житомир, Львів, Кам’янець-Подільський і Чортків. Також про намір перейти на відновлювані джерела енергії заявили Баранівська ОТГ і Тростянецька міська рада. Про такі цілі ці громади заявили публічно, підписавши меморандум з міжнародною організацією 350.org.
  6. Розробити місцеві програми з підтримки Фонду енергоефективності, якщо на території муніципалітету є ОСББ. Як каже Андрій Мартинюк, цей Фонд – чудовий фінансовий інструмент з підтримки утеплення будинків у громадах,  і він ще далеко не на повну потужність використовується на місцевому рівні. Органи місцевого самоврядування можуть дуже допомогти в цьому.
  7. Залучати кошти міжнародної підтримки та інвесторів для реалізації інноваційних проєктів зі скорочення викидів парникових газів. Наприклад, це може бути модернізація транспорту, утеплення шкіл, лікарень, будівель державної і комунальної власності.
  8. Розробити стратегії з адаптації до зміни клімату на рівні громади. Перед цим спільно з експертами і фахівцями профільних організацій провести оцінку вразливості громади до зміни клімату. На її основі має базуватися план з адаптації до зміни клімату і сама стратегія. 
  9. Працювати з місцевими ЗМІ, щоб вони почали більше висвітлювати питання зміни клімату, оскільки, попри очевидні кліматичні зміни в нашій країні, видання та телеканали ще дуже мало уваги приділяють цій тематиці.
  10. Дослухатися до громадських екологічних організацій, які працюють у містах і налагодити співпрацю з ними. Як наголошує Оксана Алієва, місцева влада не сприймає представників та представниць ГО  як фахівців та експертів. Їх часто не запрошують на відповідні засідання, бо представники громадського сектору постійно доносять непопулярні для влади речі. Андрій Мартинюк додає, що громадським організаціям треба докладати неабияких зусиль, щоб їхні рекомендації взяли до уваги.

Загалом той факт, що політики критично мало уваги приділяють темі зміни клімату пояснюється тим, що у суспільстві відсутній гострий запит на це. Хоча, як показують соціологічні дослідження, українці розуміють важливість охорони навколишнього середовища та відчувають на собі прояви зміни клімату.

У вересні 2019 року Київський міжнародний економічний форум спільно з центром дослідження суспільної думки Socis  провели масштабне опитування щодо питань зміни клімату в Україні, відповідно до якого 57% українців назвали найбільшою загрозою майбутнім поколінням забруднення навколишнього середовища. 73,2% респондентів заявили про свою готовність діяти для покращення стану довкілля, а 76,8 % опитаних переконані, що заходи з покращення екологічної ситуації в країні повинна фінансувати держава.

Тож політик_ині мають всі шанси відреагувати на суспільний запит на вирішення проблем клімату в Україні. Депутат_ки повинні формувати кліматичний порядок денний та орієнтуватися на сталий розвиток, а не лише на задоволення сьогоденних потреб населення.

Нашій державі потрібне довгострокове планування з врахуванням ризиків, які очікують нас в майбутньому, бо через 10 років, коли наслідки зміни клімату будуть ще більш відчутними і катастрофічними, буде пізно щось робити. І, як каже Андрій Мартинюк, ми не зможемо насолоджуватися життям в пустелі, на яку може перетворитися українське Полісся.

Текст:

Віра Карпінська, для УКМ


УКМ запускає всеукраїнське опитування про зміну клімату та адаптацію до неї!, 06.08.2020

Українська кліматична мережа, яка об’єднує понад 30 громадських екологічних організацій, розпочала соціологічне дослідження про вплив зміни клімату на життя та здоров’я людей. Дослідження проходить як онлайн, так і офлайн.

Клімат стрімко змінюється, багато людей відчуває на собі суттєве погіршення екологічної ситуації. Як до цього адаптуються міста/села? Що робить і має робити місцева влада?

Наша мета — дізнатися, як люди оцінюють вразливість громад до зміни клімату і які шляхи вирішення цієї проблеми бачать.

Провівши анкетування ми хочемо отримати таку інформацію:

  • дізнатися, які прояви зміни клімату громади спостерігають і яке у них є бачення вирішення проблеми;
  • наскільки громади відчувають зміну клімату і чи взагалі розуміють, що це таке.
  • чи готові громади брати участь у заходах, акціях і брати участь в адаптації;
  • опитування може бути цінним з огляду одержання нових контактів в ОТГ (об’єднаних територіальних громадах), що готові до співпраці.

Надані відповіді допоможуть нам підготувати пропозиції до органів влади для розробки загальнодержавних та місцевих програм з адаптації до зміни клімату.

Ми хочемо дати людям розуміння, що задля покращення екологічної ситуації, можуть бути створені плани з адаптації і є конкретні заходи, що сприятимуть зростанню їхнього добробуту.

Опитування створене на основі 7-ми індикаторів оцінки вразливості населеного пункту до зміни клімату:

  • вразливість до підтоплення;
  • вразливість до теплового стресу;
  • вразливість зелених зон;
  • вразливість до стихійних метеорологічних явищ;
  • вразливість до погіршення якості та зменшення кількості питної води;
  • вразливість до інфекційних захворювань і алергій;
  • вразливість енергетичних систем.

Ця анкета не передбачає надання персональних даних третім особам (фізичним та юридичним) та використовуватиме зібрану інформацію виключно з метою аналізу громадської думки.

Заповнення анкети займає близько 10 хвилин. Опитування триватиме до кінця вересня.

Онлайн-опитування пройде по всій території України, офлайн — на територіях, де знаходяться організації мережі, які безпосередньо проводитимуть опитування, тобто в Рівненській, Полтавській, Київській, Івагл-Франківській, Дніпропетровській та Запорізькій областях.

👉👉👉 ЗАПОВНИТИ ОНЛАЙН-АНКЕТУ 👈👈👈

Опитування проводиться Українською кліматичною мережею в особі громадських організацій “Екоклуб”, “Еколтава”, “Екосенс”, “Екодія”, “Голос природи”, “Наш дім – Манява” та “Українська молодіжна кліматична асоціація” за фінансової підтримки Фонду ім. Гайнріха Бьолля, Бюро Київ — Україна.


Як змінюватиметься клімат Закарпаття. Усе по поличках від кліматологині, 20.07.2020

Цьогоріч Закарпаття в центрі кліматичної загрози. Спочатку зима 2020 дивує весняною, а іноді, і літньою температурою, та повертається в травні зі снігопадами та заморозками. Далі на зміну тривалому посушливому періоду приходять затяжні зливи, що зумовлюють паводки, селеві потоки та значні руйнування і збитки. Сильні грози, град, шквали стають усе частішими. Що відбувається, і до чого готуватися — пояснює в нашому матеріалі Віра Балабух, завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України.

«Погода в тому чи іншому регіоні залежить від циркуляції в атмосфері, та підстильної поверхні, тобто природного ландшафту. Зміни в складі атмосфери й ландшафту зумовлюють особливості погодних умов та їхній перебіг на певній території. Характерний для цієї місцевості, зокрема Закарпатського регіону, багаторічний режим погоди формує регіональний клімат. Ми все частіше стаємо свідками екстремальної, нетипової для Закарпаття, погоди, це говорить про те, що клімат змінюється». — пояснює пані Віра.

 

Як змінюється клімат у регіоні і як це зрозуміти?

Важливий показник, що може свідчити про зміни клімату, та й загалом стан кліматичної системи є температура повітря. Вона є одним із найважливіших елементів погоди і клімату, оскільки тепло лежить в основі всіх атмосферних процесів і зумовлює стан кліматичної системи. Тож, зміна температури свідчить про зміну кліматичної системи. Проявом цього є зміна середніх багаторічних метеорологічних показників (температури повітря, вологість, швидкість вітру, опади та ін.), які являють собою кліматичні норми. Відповідно до Технічного регламенту Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО), кліматичною нормою є середні багаторічні значення показників за 30 років, що називають кліматичним періодом. Сучасні кліматичні норми — це середні дані метеорологічних показників, що були отримані за період із січня 1991 по грудень 2020 року. Ці кліматичні норми беруть до уваги при плануванні соціального й економічного розвитку регіону, проєктування будівель і споруд, конструюванні приладів, їхньої експлуатації та інше.

Чим більше погода й температура в регіоні зараз відрізняється від, прийнятої раніше, кліматичної норми, тим більше, це явище можна назвати не нормальним, екстремальним для регіону.

Тож, порівняймо, як сьогоднішні погодні показники на Закарпатті відрізняються від базової кліматичної норми регіону, та чому такої погоди не витримує інфраструктура.

«Інфраструктурні об’єкти області здебільшого здатні витримати погодні явища, характерні для кліматичної норми регіону, але не екстремальні показники.» — зазначає науковиця.

 

Як може змінитися клімат до 2050 року порівняно із сьогоденням?

Останні 60 років температура повітря на Закарпатті змінювалась. Проте, на відміну від інших регіонів, ці зміни були досить різними. У 60-ті, 70-ті та до середини 80-их років зауважували зниження середньої за рік температури повітря, а з кінця 80-их — навпаки, її зростання.

Найбільше температура змінилася упродовж останніх 30 років — аж на 0,62 ˚С за 10 років. Це майже втричі перевищило зміну середньої за рік глобальної температури — 0,20 ˚С за 10 років.

«Останнє десятиріччя, особливо, період із 2015 по 2019 роки, виявилися найтеплішими за останні 60 років і, ймовірно, за увесь період інструментальних спостережень за погодою. Починаючи з 2007 року, аномалії середньої за рік температури повітря перевищили 1,0 ˚С, а в певні роки, їхні значення сягали вище 2,0 ˚С. П’ять найтепліших років за шестидесятиріччя спостерігаємо в ХХІ столітті. Дуже ймовірно, що 2020 рік на Закарпатті також стане аномально теплим». — передбачає Віра Балабух.

а) середня за рік температура повітря та її аномалії

б) рейтинг 5-и найтепліших років, починаючи з 1961 року

Рис.1 — Середня за рік температура повітря та її аномалія відносно кліматичної норми (1961–1990 рр.) (а) та рейтинг 5-и найтепліших років з 1961 року (б) у Закарпатській області

 

За останні майже тридцять років (1991–2019 рр.) на Закарпатті спостерігається стійке зростання температури повітря упродовж усього року. Середня річна температура повітря в цей період виросла на 0,7 -0,8 ºС відносно кліматичної норми. Так, літо й зима стали теплішими на 1,40С та 0,90С відповідно. Найбільш суттєво підвищилася температура повітря в січні (1,60С), серпні (1,70С) та липні (1,40С). Середня температура перехідних сезонів (осені та весни) виросла на 0,5 — 0,60С.

а) аномалії середньої за місяць температури повітря

б) аномалії середньої за сезон температури повітря

Рис.2 — Аномалії (˚С) середньої за місяць (а) та сезон (б) температури повітря у 1991–2019 рр, відносно кліматичної норми (1961–1990)

 

Як зміна температури впливає на сезони року?

Через ріст середньої температури повітря влітку, літо на Закарпатті продовжилося майже на два тижні за останні десятиріччя. Майже на тиждень виросла тривалість періоду активної вегетації як холоднолюбних культур, так і теплолюбних. Збільшується кількість спекотних днів із максимальною температурою вище 25°С майже на два тижні, а днів зі спекою вище 30 °С стало більше аж на тиждень.

Хоча тривалість холодного періоду на Закарпатті суттєво не змінилась, але морозних днів стало майже на тиждень менше. Холодних днів із морозом -10°С, -15°С, -20 °С і нижче стає все менше. Ці зміни зумовили суттєве підвищення мінімальної температури в холодний період та зменшення тривалості опалювального сезону (із середньою добовою температурою менше 8°С).

Зміна термічного режиму на Закарпатті супроводжується зміною режиму зволоження. Річна кількість опадів в області змінилася не суттєво, але відбувся їх перерозподіл між сезонами: влітку на 10 % менше зволоження, а восени на 20 % більше. Максимальна кількість опадів спостерігається тепер не в червні, а в липні.

а) аномалія річної суми опадів

б) середня за добу кількість опадів

Рис. 3– Зміна річної суми опадів у 1991–2019 рр. відносно кліматичної норми (1961–1990 рр.) та міжрічна мінливість середньої за добу кількості опадів на Закарпатті

 

Збільшення кількості опадів восени на Закарпатті, зумовило зростання зволоженості території в цей же період. Але літо стає все посушливим, спекотним.

а) аномалії (%) кількості опадів за місяць

а) аномалії (%) кількості опадів за сезон

Рис.4 — Аномалії середньої за місяць (а) та сезон (б) кількості опадів у 1991–2019 рр, відносно кліматичної норми (1961–1990)

 

Але й дощі, на сьогодні, стають більш інтенсивними. Усе частіше бувають сильні зливи, шквали, грози, які є великим випробуванням не тільки для інфраструктури, а і для екосистем.

Велика кількість сильних дощів спостерігається вже не лише в липні, але й  у серпні, а також, в деякі роки, й у вересні. Зросла також кількість небезпечних і стихійних дощів у холодний період, особливо в осінні місяці. Проте, кількість дощових днів влітку зменшується, особливо упродовж останнього десятиріччя.

Підвищення температури повітря в холодний період зумовило зміну структури опадів. На Закарпатті взимку все частіше трапляються дні з дощем і все менше зі снігом. Підвищення температури повітря, особливо мінімальної, зумовило також збільшення повторюваності мокрого снігу, налипання мокрого снігу та ожеледі й ожеледиці небезпечного діаметру. Але дні зі снігом перетворюються на дні великих снігопадів.

 

Як зміна клімату змінить Закарпаття найближчі 30 років?

У період 2021–2050 років зміна клімату, яка спостерігалися в Україні та на Закарпатті упродовж останніх десятиріч, буде продовжуватись. За реалізації сценарію SRES A1B* у регіоні можна очікувати подальше підвищення як середньої, так і максимальної та мінімальної температури протягом усього року. Температура повітря може зрости на 1,1–1,2 °С. Найбільше зростання можливе восени (1,3°С), особливо в жовтні (2,3 °С), та взимку (1,4 °С), переважно в лютому (2,1 °С).

*—  Мова йде про можливі сценарії зміни клімату, які залежать від сценаріїв розвитку суспільства. Тому коли ми говоримо про можливу зміну клімату, то мова йде не про прогноз, а про можливий сценарій зміни клімату. Таких сценаріїв може бути кілька.І їх розробляють залежно від того, яка кількість парникових газів очікується. У даному випадку розглядаються проекції зміни клімату для сценарію А1В.

а) аномалії середньої за місяць температури повітря

б) аномалії середньої за сезон температури повітря

Рис.5 — Ймовірні зміни (˚С) середньої за місяць (а) та сезон (б) температури повітря у 2021–2050 рр, відносно кліматичної норми (1961–1990)

 

До середини ХХI століття на Закарпатті можна очікувати істотне збільшення тривалості теплого періоду. Весна настане раніше, літо стане довшим. Тривалість теплого періоду до 2050 року може вирости майже на 2–3 тижні в порівнянні з останніми десятиріччями. На 2–3 тижні збільшиться тривалість вегетаційного періоду та періоду з активною вегетацією, що значно посилить агрокліматичний потенціал території області, і сприятиме вирощуванню більш теплолюбивих культур. Період вегетації починатиметься раніше й пізніше закінчуватиметься. Але пізні весняні заморозки можуть створити загрозу для рослин та врожаю. Збільшення тривалості теплого періоду, ймовірно супроводжуватиметься зростанням кількості спекотних днів із денною температурою вище 25 і 30 °С. Більш ніж на два тижні (16,5 днів) може зрости тривалість літнього сезону й періоду літньої рекреації.

У холодний період на Закарпатті може зменшитися кількість морозних днів. Втратимо близько 8–10 днів із температурою -10 0С і нижче, 2–4 дні з морозами -15 0С і нижче і 1–2 дні з морозами -20 0С і нижче. Тож, зима стане коротшою й менш суворою.

До 2050 року на Закарпатті зміниться й режим зволоження. Хоча кількість опадів за рік варіюватиме несуттєво (5–8 %), проте випадатимуть вони неоднорідно упродовж року. Взимку можливе значне (23 %) збільшення опадів, переважно за рахунок грудня та лютого. Кількість опадів за літо також суттєво не зміниться, проте в липні їх буде більше, а в серпні — менше. Зменшення опадів у теплий період + підвищення температури повітря = дефіцит вологи і зростання посушливості в регіоні

а) кількість опадів за місяць та їхня зміна відносно кліматичної норми

б) аномалія середньої за сезон та рік суми опадів

Рис. 6. — Проєкції зміни кількості опадів за місяць та сезон у 2021–2050рр відносно кліматичної норми (1961 — 1990гг.) на Закарпатті

 

Але аномальні погодні явища будуть траплятися частіше. Істотно збільшиться кількість екстремальність опадів. Хоча середній за рік добовий максимум опадів до 2050 року на Закарпатті може вирости несуттєво (біля 4 %). У травні, вересні та грудні опади можуть бути більш значними та інтенсивними. Усе це призведе до того, що кількість днів із сильними опадами до середини ХХI століття буде зростати. Більш суттєво інтенсивність опадів збільшиться взимку.

Зміна температури й режиму зволоження зумовить зміну гідрологічних характеристик річок у гірській частині області, зокрема в Рахівському районі, де знаходиться верхів’я Тиси. Наприкінці осені та в зимовий період у районі може збільшитися середній стік за рахунок дощів та танення снігу. Влітку водність річок зменшиться в середньому до 5–10 % зі зменшенням опадів, але очікуються й паводки через інтенсивні дощі. Осінній період за водністю загалом не зміниться, зменшення опадів у жовтні (-35 %) компенсується їх збільшенням у вересні та листопаді (відповідно +17 % та+4 %). За рік співвідношення між дощовими та сніго-дощовими паводками не зміниться.

Тож, розслаблятися не варто. Закарпаття, як і вся Україна потребує негайних заходів з адаптації до нових кліматичних умов уже сьогодні. Інакше, не уникнути збитків як для людей, так і для природи.

Результати оцінки ймовірних змін клімату до середини ХХІ століття та частково зміни кліматичних показників у сучасний кліматичний період отримано в рамках проєкту HUSKROUA 1001/079 «LOC-CLIM-ACT: Місцеві дії щодо впливу кліматичних змін» що виконувався при реалізації Програми транскордонного співробітництва Європейського Інструменту Сусідства й Партнерства (ТКС ЄІСП) Угорщина — Словаччина — Румунія — Україна. Проєкт впроваджувався громадською організацією «Агентство сприяння сталому розвитку Карпатського регіону «ФОРЗА»

Текст:

Балабух Віра — вартова клімату УКМ

Маргарита Мостова — медіа координаторка УКМ


Чому Україні потрібні амбітні кліматичні цілі до 2030 року?, 10.07.2020

На початку 2020 року уряд України заявив про намір долучитися до Європейського Зеленого Курсу — стратегічної програми дій країн ЄС. Її мета — амбіційний план переходу до кліматично нейтральної Європи до 2050 року. Це означає перезапуск економіки Євросоюзу в усіх секторах: за наступні 30 років планують повністю усунути антропогенні викиди парникових газів від енергетики, промисловості, транспорту та землекористування.

Пандемія COVID-19 вплинула на політику в сфері зміни клімату — тепер Єврокомісія хоче посилити заходи в рамках Європейського Зеленого Курсу. Члени Єврокомісії вважають: економічне відновлення після пандемії потрібно спрямувати на розбудову більш стійкої, «зеленої» та цифрової Європи. Тому заходи в рамках Європейського Зеленого Курсу посилять.  Євросоюз запрошує Україну до співпраці в цьому проекті, але ми, попри підписані Угоду про Асоціацію та Договір про Енергетичне Співтовариство, не поспішаємо долучатися та навіть не ставимо собі відповідних цілей.

Після безсніжної зими, весняних пилових бурь, масштабних пожеж у Чорнобильській зоні, нових температурних рекордів та нещодавніх повеней у західних регіонах, спричинених надзвичайно інтенсивними опадами, надалі вдавати, що глобальна проблема зміни клімату нас не стосується, навряд чи вийде. 

 

Чому мери міст підтримують цілі Паризької Угоди, а держава — поки ні?

Фото: ecoaction.org.ua

Фото: ecoaction.org.ua

У 2015 році Україна разом з 194 іншими країнами світу підписала Паризьку Угоду й погодилася добровільно скорочувати викиди парникових газів, які призводять до антропогенної зміни клімату. Тоді країни визнали необхідність «докласти всіх можливих зусиль» для обмеження глобального потепління на рівні до +1,5 градуси цельсію до 2050 року. В рамках угоди всі підписанти мають кожні 5 років подавати свої національно визначені внески — власні плани декарбонізації та адаптації до змін клімату.

Український уряд зараз переглядає національний внесок до 2030 року (НВВ2) і має представити його міжнародній спільноті восени 2020-го. Наприкінці минулого року Мінекоенерго оголосило про перегляд Енергетичної стратегії України до 2035 року та розробку інтегрованого Національного плану з енергетики та клімату на 2021–2030 рр відповідно до вимог ЄС. Усі ці документи мають бути узгоджені та надавати чіткий план заходів для скорочення викидів парникових газів. Але не все йде за планом. Поточний стан справ у державному управлінні дуже далекий від узгодженості з зобов’язаннями. Цьому заважають інтереси кількох великих олігархічних фінансово-промислових груп та про-російських колаборантів, що задіяні в схемах імпорту викопного палива з північного суда та окупованих територій Донецької та Луганської областей.

На відміну від фактично заблокованого лобістами національного рівня, стрімкий розвиток кліматичної політики на рівні міст зумовлений передусім тим, що це стало дієвим способом розв’язання локальних проблем: від покращення стану довкілля та умов життя до стабілізації витрат на енергоресурси та пожвавлення місцевого регіонального економічного розвитку. Продовження дерибану покладів викопного палива та залишків радянської енергетичної інфраструктури може бути ускладнене зростаючим опором на місцевому рівні та прагненням кращої долі для багатьох міст та громад.

На локальному рівні потреба в адаптації до змін клімату та декарбонізації економіки змінює процеси прийняття рішень у питаннях розбудови інфраструктури, середньо- і довгострокового планування та залучення інвестицій, у тому числі міжнародних. Це дає змогу мерам повернути собі контроль над стратегічними сферами, зокрема енергетичною та транспортною політикою. 

Адміністрації міст розглядають перехід від викопного палива до відновлюваної енергії та заходи з енергозбереження не як зобов’язання, а як можливість соціально-економічного розвитку. Вони прагнуть стабільно забезпечувати свою громаду дешевою, чистою, безпечною та сталою енергією. Крім того, міста хочуть бути лідерами в процесах, які науковці вважають невідкладними: підвищення енергоефективності, заміщення викопного палива на невичерпні відновлювані джерела енергії (ВДЕ).

Українські міста вже активно працюють у цьому напрямі, залучаючи міжнародну технічну підтримку та значні інвестиційні кошти, а також діляться з іншими своїм досвідом у сферах енергоефективності, розвитку відновлюваної енергетики та сталої мобільності. У цьому їм допомагають Плани дій зі сталого енергетичного розвитку (ПДСЕР), розроблені в рамках участі в Угоді мерів. Сім міст України, серед яких Житомир та Львів, проголосили ціль перейти на 100 % відновлюваних джерел енергії до 2050 року та долучилися до зростаючого світового руху за 100% ВДЕ.

 

Чому енергоефективність та відновлювана енергія — пріоритет для країн та міст?

Фото: Thinkstock

Світ потребує негайних дій в енергетичному секторі, який відповідальний за більшу частину антропогенних викидів парникових газів через спалення викопного палива. Ключовими інструментами для скорочення викидів СО2 та метану, головних парникових газів, є підвищення енергоефективності та перехід до відновлюваних джерел енергії, які здатні забезпечити 90% необхідного скорочення.

На сьогодні проблема змін клімату вже не є чимось віддаленим, ми вже відчуваємо негативні наслідки на собі — підвищення середньорічних температур, аномальні зливи, повені, посухи, хвилі спеки, пожежі та пилові бурі. Світ усе більше потерпає від кліматичної кризи, з ознаками якої вже стикається, навіть відносно убезпечена від впливу стихій Україна.

Якщо не скорочувати обсяги видобутку та спалення викопного палива — вугілля, нафти й газу, то подальші наслідки змін клімату будуть ще більш масштабними та руйнівними. У разі потепління на 4°C рівень Чорного моря підвищиться більш ніж на метр, а тисячі населених пунктів та частини великих узбережних міст України, зокрема Одеси та Херсону, можуть бути частково або повністю затоплені. Глобально, до другої половини ХХІ століття, ми можемо втратити половину всіх форм життя на планеті, а також зіткнутися з новими великими соціальними потрясіннями, зокрема масовою міграцією та конфліктами за воду та землю.

 

Нова економіка в умовах зміни клімату

Фото: Thinkstock

Щоби міста у всьому світі та інфраструктура, яка підтримує їхню життєдіяльність, почали змінюватися необхідними для порятунку від змін клімату темпами, потрібне нове суспільне уявлення про економічний розвиток. Побудова діджиталізованої кругової економіки та перехід на 100 % ВДЕ — це як Космічна Гонка у 20-столітті. Але на відміну від космічних програм 20 століття, це гонка не за першість, а на виживання, і приймають участь не 2 супердержави, а все людство. Тим не менш, лідери в цій гонці вже очевидні — це Європейський Союз та Китай. Їх успіх показує, що в сучасному світі цифрові технології та сервіси, енергоефективність та відновлювана енергетика є одночасно ключовими точками економічного росту й рішеннями для проблем, пов’язаних зі зміною клімату.

Із широким впровадженням відновлюваних джерел енергії, яке почалося у 2000-х роках, Європа вступила в нову енергетичну епоху, прокладаючи шлях для решти світу. У поєднанні зі швидким прогресом інформаційно-комунікаційних технологій відновлювані джерела енергії створюють основу для децентралізованих систем із горизонтальними потоками енергії та даних — нового «Інтернету Енергії». Одночасно відбуватиметься  цифрова оптимізація виробництва, дистрибуції та утилізації товарів — перехід до безвідходної кругової економіки

За словами всесвітньо відомого економіста-візіонера, головного ідеолога Європейського Зеленого Курсу Джеремі Ріфкіна, світ уже вступає в Третю промислову революцію. Ріфкін є президентом Фундації економічних трендів та з кінця 2000-х років працює консультантом Європейської Комісії у сфері діджиталізації, а також радником китайських урядових установ, що працюють над розгортанням плану China Internet Plus. Китай та ЄС уже зрозуміли, що структуровані цифрові дані — це нафта ХХI століття, адже вони дають змогу виробляти, транспортувати та розподіляти серед споживачів товари та послуги з мінімальними витратами ресурсів та часу, розбудовуючи розумну кругову економіку.

У своїх книгах «Третя промислова революція», «Zero marginal cost society» та «The Green New Deal», які стали світовими бестселерами, Ріфкін вказує на три фундаментальні фізичні елементи економіки, які дають поштовх новій промисловій революції:

  • нові форми комунікації,
  • нові форми енергії, 
  • нові засоби транспорту та логістики

Перша промислова революція у XIX столітті була здійснена завдяки використанню вугілля, парових машин, залізниць та телеграфу, Друга у XX столітті — нафтою, автомобілями, централізованим електропостачанням, теле- та радіомовленням.

Як показує Ріфкін, наразі відбувається Третя промислова революція. Він описує технологічну платформу для неї як три Інтернети: комунікаційний, енергетичний та логістичний, які зближуються й починають діяти як єдине ціле. З поширенням технології 5G, загальний Інтернет Речей (IoT) об’єднує ці три елементи для управління, енергозабезпечення та руху (логістики) економічної діяльності. І це — не просто концепція майбутнього. Це — стратегічний індустріальний курс, який обрали для себе Євросоюз та Китай, щоби технологічно та економічно втілювати повну декарбонізацію.

У Європі елементи цього курсу заклалися ще на початку 2000-х років, вони диктувалися прагенням сталого розвитку. Китай, стикнувшись із катастрофічними наслідками забруднення довкілля та вбивчим смогом, долучився до курсу на Третю промислову революцію на початку 2010-х. Після підписання Паризької Угоди інтереси цих двох геополітичних сил все більше зближаються й саме вони визначають порядок денний глобальної кліматичної політики. 

Україні ще не пізно стати гідним посередником в глобальній кооперації між ЄС та Китаєм та сприяти прискоренню глобальної «зеленої» промислової революції. Ми маємо всі інструменти для цього: для заходів на національному рівні громадськістю була розроблена Дорожня карта кліматичних цілей до 2030 року, яка охоплює ключові сектори економіки та окреслює заходи для скорочення викидів парникових газів у кожному з них, а загальні сценарії розвитку економіки в умовах декарбонізації були прораховані вітчизняними науковцями в проекті технічної допомоги, профінансованому ЄБРР. 

 

Куди Україна прокладає стратегічний курс?

Зараз, на 5 рік після підписання Паризької Угоди, брак в Україні на національному рівні адекватної та послідовної кліматичної політики, відмова від «зелених» євроінтеграційних реформ та саботаж заходів із підвищення енергоефективності ведуть до подальшої де-індустріалізації країни, руйнування інфраструктури, втрати науково-технічного потенціалу та загального соціо-економічного занепаду в умовах зростання приватних монополій.

Якщо поточний олігархічно-викопний курс у стратегічних галузях держави зберігатиметься наступні 5–10 років, долю Донбасу — соціально-економічний колапс — можуть повторити інші регіони України. Якщо курс не змінити, нас чекатиме подальше руйнування інфраструктури, спустошення довкілля, економічний занепад, знищення демократичного урядування та встановлення диктатур. Ситуація з окупованим Кримом перетворює прогнозовані в умовах змін клімату війни за воду на реальну загрозу. У всіх сенсах наша країна, як і весь світ в умовах кліматичної кризи, уже однією ногою в прірві. Саме час озирнутися та змінити курс. 

Готуючи Другий Національно Визначений Внесок до Паризької Угоди, Україна стоїть перед історичним вибором: замкнути себе в стані заручника, продовжуючи фінансувати корупціонерів та олігархів, які отримали контроль над покладами викопного палива та радянською енергетичною інфраструктурою, або підтримати Європейський Зелений Курс та надати пріоритет заходам з енергозбереження та розвитку відновлюваних джерел енергії. Послідовні заходи в цих сферах гарантують довгострокову енергетичну безпеку та незалежність. В поєднанні з амбітними кліматичними цілями до 2030 року вони здатні  запустити процес “зеленої” реіндустріалізації країни.

Автор: Олег Савицький, експерт УКМ з питань розвитку відновлюваної енергетики, Вартовий клімату


Новини сфери клімату та енергетики. Дайджест УКМ у липні, 10.07.2020

До вашої уваги — дайджест УКМ за червень та анонси липня. Аби щомісяця отримувати дайджест кліматичних та енергетичних новин від УКМ варто підписатися на нашу розсилку.

НАЦІОНАЛЬНІ НОВИНИ

  • 19 червня Міністром захисту довкілля та природних ресурсів України обрано Романа Абрамовського. 1 липня заступником Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України призначено Ірину Ставчук.
  • 10 червня на засіданні з Експертної Ради Міненерго обговорено Другий Національно-визначений внесок України до Паризької кліматичної угоди. УКМ закликала прийняти Комбінований сценарій чутливості. Розвиток за цим сценарієм дасть можливість скоротити парникові викиди на 72 % у порівнянні з 1990 роком у 2030 році та мати 86 % скорочення викидів у 2050 році, що не достатньо, але із наявних пропозицій, поки є найкращим варіантом.
  • 25 червня Кабмін постановою від 17.06.2020 № 507 затвердив Положення про Міністерство енергетики України. На Міненерго покладено функції: формування та реаліції державної політики в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі; формування та реалізації державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива (крім питань забезпечення енергоефективності будівель та інших споруд) та у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики й теплопостачання.

         ЗАКОНОДАВЧІ РІШЕННЯ

  • 19 червня ВРУ ухвалила законопроєкт № 2284 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів». Цим законом уперше в Україні запроваджують зелені облігації як окремий підвид цінних паперів та встановлюють правила для учасників відповідного ринку. Завдяки цьому зелені облігації стануть ще одним інструментом, що дасть змогу різним категоріям емітентів залучати кошти в проєкти у сфері енергоефективності, управління відходами, альтернативної енергетики, впровадження екологічно чистого транспорту та інші проєкти екологічного спрямування.
  • Вугілля – пріоритет? 22 червня Міністерство енергетики відзвітувало про виконання рішень Антикризового енергетичного штабу. Зокрема, у звіті згадується про розпорядження Кабінету Міністрів для забезпечення пріоритетного використання вітчизняного вугілля тепловою генерацією, а також про розробку Проєкту Закону № 3658 від 15.06.2020 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії». Варто наголосити, що згідно інформації Міненерго, законопроект передбачає «обмеження неконтрольованого зростання СЕС». Міністерство це пояснює перевиконанням цільових показників та завищеними розмірами сонячних «зелених» тарифів. Також Мінекоенерго подало на розгляд ВРУ Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про ринок електричної енергії» № 3657 від 15.06.2020. Законопроєкт передбачає відтермінування на один рік проведення конкурсу з визначення постачальника універсальних послуг та подовження строку зобов’язання чинних постачальників універсальних послуг; подовження строку зобов’язання чинного постачальника «останньої надії» ще на один рік.

НАЙБЛИЖЧІ ПОДІЇ ОРГАНІЗАЦІЙ УКМ ТА ПАРТНЕРІВ 

  • Команда 350.org запустила петицію з вимогою до Президента та уряду Зеленого Курсу для України. Петиція зроблена українською та англійською мовами для збору підписів людей із різних континентів, які хочуть підтримати Україну. Текст петиції можна переглянути тут.

НОВИНИ УКМ

НОВИНИ ЧЛЕНІВ УКМ

ГО «Екоклуб»

  • Судове засідання, на якому мав відбутися розгляд справи по суті, за клопотанням ТОВ «Технопривід Інвест Груп» (кінцевий власник «КРОНОСПАН ХОЛДІНГС П.Л.С., Кіпр) перенесено на 5 серпня. Технопривід обгрунтував це карантином через епідемію коронавірусу.
  • 25 червня відбулася онлайн-акція #ЙдуДоСуду на підтримку «Екоклубу» в суді. Через карантин громадськість не мала змоги прийти до зали засідання суду між представниками Кроноспану та ГО «Екоклуб».
  • Підведено підсумки конкурсу «Екоклубу» для громад «Просування сталих енергетичних рішень у громадах (приклади з практики)». З ідеєю встановити сонячну електростанцію потужністю 50 кВт на водонасосній станції «Мар’їна роща» перемогла команда з Вознесенська, міста, що має найдорожчий в Україні тариф на водопостачання. 

ГО «Еколтава»

Центр екологічних ініціатив «Екодія»

  • Керівник енергетичного відділу Екодії Костянтин Криницький у ефірі Громадського радіо говорив про те,  як згортати галузь вугільної промисловості з найменшими втратами для мешканців міст, що залежать від неї, та як у цьому Україні може допомогти досвід Німеччини.
  • Як фермери намагаються вижити в умовах пандемії вже четвертий місяць? І яку саме підтримку від держави вони потребують? Про це асистентка відділу екологізації промисловості Марія Дячук та експерт із землекористування ГО «Екодія» Михайло Амосов розповіли виданню Левый Берег.
  • Що не так із Програмою стимулювання економіки для подолання наслідків COVID-19 від Уряду розказала керівниця кліматичного відділу ГО «Екодія» Євгенія Засядько в колонці для видання Хмарочос.
  • Анна Даниляк, експертка з екологізації тваринництва «Екодії», розповіла про те, наскільки посухи, спека та дефіцит води є «нормальним» явищем для України. І чому це призводить до втрати врожаю та деградації чорноземів. Читайте у виданні «Рубрика».

ГО U-Cycle

МБО «Екологія-Право-Людина»

350.org Україна

Агентство економічного розвитку — м. Вознесенськ

WWF-Україна

  • Як вирубки впливають на паводки та яких превентивних заходів має вживати влада — розповіли експерти WWF-Україна
  • Якщо вас цікавить тема лісу, запрошуємо переглянути запис вебінару «Які бувають вирубки та які інструменти має громадськість для збереження лісу, який провели керівниця практики «Ліси» WWF-Україна Андрій Плига та адвокат Наталя Кіптенко. Запис вебінару доступний за посиланням.
  • Посаду директорки Всесвітнього фонду природи WWF-Україна обійняла Світлана Куц. Світлана має понад 20-річний досвід роботи в секторі громадянського суспільства, зокрема, як керівниця Українського центру філантропії, Українського офісу міжнародної консалтингової агенції з фандрайзингу, DVV international.

ГО «Єдина Планета»

  • «Єдина Планета» ініціювала переклад на українську фільму «Домініон» — повнометражної документальної стрічки про експлуатацію тварин. Фільм знятий за допомогою дронів, прихованих та кишенькових камер.
  • 15 червня відбулася найтриваліша акція ХутроOFF, що тривала 4,5 години. Учасники акції «Україна без шкуродерень» закликали в особистому спілкуванні понад 100 народних депутатів підтримати законопроєкт 2360 та заборонити хутроферми.

ГО «Екосфера»

  • Команда «Екосфери» провела екскурсію берегами річки Уж для дітей: члени організації познайомили школярів із рослинами заплавної частини річки, розповіли про історію річки та чому на Ужі регулярно здійснюються протипаводкові заходи.

МОЖЛИВОСТІ В ОРГАНІЗАЦІЯХ УКМ

  • Команда «Екодії» в пошуках активних та ідейних колег! Відкрита вакансія для людини, яка вестиме кампанію зі справедливої відмови від викопного палива та переходу на відновлювані джерела енергії.
  • ГО «Форза» www.forza.org.ua шукає стажера з перспективою працевлаштування на посаду менеджер_ки з комунікацій.
  • Команда ГО «Екосфера» шукає нового PR-менеджера.
  • 19 липня ГО U-Cycle проведе безкоштовний майстер-клас із безпечної їзди велосипедом по місту! Реєстрація обов’язкова.
  • ГО «Форза» проводить віртуальні кліматичні мовні подорожі. Це — чудова нагода для учнів віком 13+ років поспілкуватися англійською з однолітками з Австрії та, потенційно, інших країн Європи на тему сталої мобільності, а саме про способи подорожування, інші, ніж приватний автотранспорт (пішки, велосипед, громадський транспорт і тд). Для участі достатньо до 15 липня 2020 року підтвердити зацікавленість та надіслати контактні дані.

 

Контакти Української кліматичної мережі

climategroup.org.ua  

ucn@climategroup.org.ua
Підписатися на розсилку дайджесту УКМ
Отримувати анонси та новини членів мережі


Новини у сфері клімату та енергетики. Дайджест УКМ у червні, 11.06.2020

До вашої уваги — дайджест УКМ у травні. Аби щомісяця отримувати дайджест кліматичних та енергетичних новин від УКМ варто підписатися на нашу розсилку.

НАЦІОНАЛЬНІ НОВИНИ

 Відокремлення Мінприроди від Міненерго

Урядова програма стимулювання економіки

Неоднозначні кадрові рішення

НАЙБЛИЖЧІ ПОДІЇ ОРГАНІЗАЦІЙ УКМ

  • ГО Екодія запрошує приєднатися до онлайн-акції з вимогою поставити амбітну кліматичну мету. Дізнайся, як приєднатися до акції:

👉 bit.ly/2MQvuYk

  • 15 червня кампанія ХутрOFF запрошує вийти на акцію до офісу партії «Слуга народу» із закликом підтримати законопроєкт 2360 про заборону хутрових ферм в Україні. Докладніше:

👉 bit.ly/3cNtxX6

НОВИНИ УКМ

  • Вийшов подкаст MyOxygen з Іллею Єременко, Головою Ради Української Кліматичної Мережі та координатором проєктів ГО «Екоклуб» про громадський активізм, клімат, «зелені» інвестиції та низькі ціни на електроенергію. Послухати тут:

👉 bit.ly/2BWToPI

  • УКМ закликає прийняти комбінований сценарій другого Національно-визначеного внеску, що відповідає очікуванням кліматичної спільноти та передбачає найбільше скорочення парникових газів до 2030 року. Ознайомитися з позицією УКМ:

👉 bit.ly/3hmazKT

НОВИНИ ЧЛЕНІВ УКМ

 

ГО «Екоклуб»

  • Засідання за позовом до «Екоклубу» перенесене на 25 червня. 1 червня мало відбутися перше судове засідання за позовом до «Екоклубу» ТОВ «Технопривід Інвест Груп» — представників деревообробного заводу Кроноспан. На жаль, у одного із захисників «Екоклубу» було підтверджено COVID-19, тому «Екоклуб» був змушений клопотати про перенесення засідання — воно відбудеться 25 червня. 

👉 bit.ly/2Ys5uYr

 

ГО «Еколтава»

  • 15 травня ГО Еколтава провели онлайн-вебінар «Місто без води: у чому основна загроза зникнення водойм Полтавщини, чи є рішення?»

👉 bit.ly/2znWmMd

  • Команда ГО Еколтава опублікувала відповідь коаліції «Енергетичний перехід», на заяви міністерки Буславець щодо розвитку зеленої енергетики. У ній члени ГО Еколтава не погоджуються з позицією уряду, що «вугільна галузь є одним з найважливіших елементів енергонезалежності України й тому вкрай важливо забезпечити безперебійну роботу вітчизняних вугільних підприємств».

👉 bit.ly/37kyXrv

 

Центр екологічних ініціатив «Екодія»

  • 25–26 травня «Екодія» разом з партнерами: мережею CAN СЄКЦА, Фондом Фрідріха Еберта та BUND (Друзями Землі Німеччини) провели онлайн-конференцію «Кліматичний діалог між секторами в країнах Східного партнерства». Представники урядів, громадянське суспільство й експерти з Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії, Молдови, Росії, України і країн ЄС разом шукали найкращі шляхи посилення кліматичних цілей у важкі часи пандемії COVID.

👉 bit.ly/3fgWa0i

  • Експертка з кліматичного мережування Ольга Бойко разом із художниками розповіла про те, як і чому активізм та мистецтво можуть взаємодіяти й допомагати одне одному.

👉 bit.ly/3cRbwHp

  • Експерт із землекористування Михайло Амосов розповів про загрози, що постануть перед людьми, якщо не боротися зі змінами клімату у своїй колонці для Факти ICTV.

👉 bit.ly/3cRL8NM

 

ГО U-Cycle

  • ГО U-Cycle обурила новина щодо рішення Окружного адміністративного суду міста Києва скасувати пішохідну зону на Контрактовій площі та вулиці Петра Сагайдачного. Вони заявили, що підтримують ініціативи КМДА зі створення пішохідних зон у Києві та закликали мера Віталія Кличка та адміністрацію міста дотримуватися подальшого введення цих ініціатив у своєму відео:

👉 bit.ly/3fh1dOi

  • Команда U-Cycle активно працює над розробленням концепцій розвитку велоінфраструктури для Херсона, Бердянська та Мелітополя. Відбулися публічні консультації для жителів цих міст, на яких презентували драфти стратегічних документів та, зокрема, схему веломереж. Більше про це:

👉bit.ly/30wjwev

  • Голова ради U-Cycle Богдан Лепявко в ефірі Українського радіо розповів про те, як варто розвивати велосипедну інфраструктуру в Києві та інших містах.

👉 bit.ly/36upehM

 

ГО «Форза»

  • Команда ГО «Форза» вирішила зібрати зріз думок щодо питань лісу та клімату в Карпатах та завдань, які потрібно ставити перед лісівниками на наступне десятиріччя. Представники організації будуть вдячні, якщо Ви зможете приділити 10 хв часу для відповідей на запитання. Опитувальник за покликанням:

👉bit.ly/2UBqDyx

 

МБО «Екологія-Право-Людина»

  • Команда ЕПЛ опублікувала свої пропозиції щодо порядку денного для нового міністерства у сфері охорони довкілля.

👉 bit.ly/2Yp5N6n

  • ЕПЛ обрала 11 шкіл Львова для реалізації проєкту ЕПЛ «Ефективне управління органічними відходами у Львові» та передала в ДП «Парк-Високий Замок» подрібнювач для зелених відходів

👉 bit.ly/3dUmayz

👉 bit.ly/2XS4dev

МОЖЛИВОСТІ В ОРГАНІЗАЦІЯХ УКМ

  • ГО «Екодія» запрошує на Перший у світі віртуальний Форум нової доби «НА КОРДОНАХ». Форум збирає найактивніших представників громадянського суспільства: теоретиків-філософів, практиків, громадських діячів, підприємців, психологів, дієвих урядовців. Щоб взяти участь у форумі зареєструйтеся:

👉 bit.ly/37n3rJC

  • ГО U-Cycle запрошує на щорічні Загальні збори, які відбудуться 13 червня 2020 року. Це відкрита подія для всіх дійсних членів та друзів U-Cycle.

👉 bit.ly/3cRhB6H

  • ГО «Екоклуб» та Energy Efficiency and Climate Projects запрошують повчитися та підвищити фаховість у сферах енергоаудиту та енергоменеджменту в лікарнях.

Заявки приймають від:

— енергоменеджер(ок) медичних закладів міського підпорядкування з Херсонської, Миколаївської, Одеської, Кіровоградської та Запорізької областей;

— працівни(ць) органів місцевого самоврядування міст, що перебувають у зазначених вище областях (учасники вебінару мають бути дотичні до тепло- та електропостачання медичних закладів);

— представни(ць) Міністерства розвитку громад та територій України та Державної агенції з енергоефективності та енергозбереження України.

Деталі програми, спікери та анкета реєстрації:

👉 bit.ly/2UCAbcC

  • Екоклуб «Зелена Хвиля» шукає волонтерів. Покликання на анкету:

👉 bit.ly/3dUWPnV

 

Контакти Української кліматичної мережі

climategroup.org.ua  

ucn@climategroup.org.ua
Підписатися на розсилку дайджесту УКМ
Отримувати анонси та новини членів мережі


Україна має прийняти амбітний національно визначений внесок до Паризької Угоди, 10.06.2020

Сьогодні відбудеться засідання Експертної ради Мінекоенерго (перейменовано на Міненерго) щодо розгляду прогнозних сценаріїв до Другого національно визначеного  внеску до Паризької угоди. Громадськість підготувала позицію щодо затвердження внеску, оскільки, на нашу думку, українська влада ігнорує кліматичну кризу, не беручи її до уваги при формуванні політики країни та не протидіючи їй. Розвиток енергоефективності та відновлюваних джерел енергії відбувається недостатньо швидко.

У рамках підготовки оновленого Національно визначеного внеску, Міністерство розробило три сценарії, один з яких зовсім не передбачає скорочення викидів та не відповідає затвердженому законодавству Україні та взятим на себе міжнародним зобов’язанням. Другий та третій сценарії охоплюють реалізацію прийнятого законодавства та міжнародних зобов’язань, але попри це, не є досконалими у цілях розвитку зеленої енергетики, енергоефективності та інших.

У зв’язку з цим громадськість закликає:

  • прийняти план, що передбачатиме найбільше скорочення  парникових газів до 2030 року;
  • у майбутньому переглянути його на ще більш амбітний сценарій;
  • затвердити цілі зі скорочення викидів у 2030 році на рівні, який відповідає Комбінованому сценарію чутливості, та який є найбільш амбітним та відповідає взятим Україною міжнародним зобов’язанням.

Розвиток за цим сценарієм дасть можливість скоротити викиди на 72% у порівнянні з 1990 роком у 2030 році та мати 86% скорочення викидів у 2050 році, що недостатньо, але із наявних пропозицій є найкращим варіантом.

Із повним текстом звернення можна ознайомитися нижче:


Уряд має переглянути Програму стимулювання економіки для подолання наслідків COVID-19, 05.06.2020

27 травня Кабінетом Міністрів України була затверджена Програма стимулювання економіки для подолання наслідків епідемії COVID-19. УКМ, зі свого боку, вітає намір Уряду відновити економічне зростання та створити нові робочі місця. Але водночас у нас спричинили занепокоєння певні положення цього документу.

Так, одним з антикризових заходів є заборона встановлення завищених національних цілей щодо скорочення викидів СО2.

Така ініціатива, на нашу думку, неприйнятна, бо затвердження амбітного національно-визначеного внеску є необхідним для дотримання Україною взятих на себе міжнародних зобов’язань.

Ці зобов’язання передбачені Рамковою конвенцією ООН про зміну клімату, Паризькою угодою та Угодою про асоціацію між Україною та ЄС щодо стримування глобальної середньої температури на рівні не вище 2°С понад доіндустріальні рівні та зменшення викидів парникових газів.

Відмовитися від своїх зобов’язань та перекреслити державні стратегічні документи — це великий удар по іміджу України. Не кажучи вже про марнування коштів платників податків на розроблення цих стратегічних документів.

До того ж головний політичний та економічний партнер України — Європейський Союз — затвердив за основу розвитку на наступні 30 років Зелений Курс. Він передбачатиме тотальне озеленення економіки та промисловості та зобов’язання для бізнесу удосконалювати свої технології в бік низьковуглецевих.

У ЄС планується введення carbon border tax (вуглецевого податку на кордоні). Такий податок означатиме, що українська продукція буде нерелевантною на європейських ринках через високі викиди СО2 під час її виготовлення. Певно, що така ситуація не сприятиме виходу України з кризи, а лише поглибить її. Тому уряд уже зараз має готувати промисловість до «озеленення», а не залишати статус кво.

Амбітні кліматичні цілі потребують фінансових витрат та політичної волі, проте в перспективі вони принесуть економічне процвітання Україні та адаптацію до кліматичної кризи, що з кожним роком стає все гострішою.

УКМ закликає Кабінет Міністрів України переглянути прийняту Програму стимулювання економіки для подолання наслідків епідемії COVID-19 в бік її озеленення та виключити положення щодо недопущення встановлення завищених національних цілей щодо скорочення викидів СО2. Закликаємо підтримати розвиток галузей, що сприяють низьковуглецевому розвитку України!

Із повною версією звернення можна ознайомитися нижче:


Новини у сфері клімату та енергетики. Дайджест УКМ у травні, 14.05.2020

Тримайте дайджест УКМ у травні. Аби щомісяця отримувати дайджест кліматичних та енергетичних новин від УКМ варто підписатися на нашу розсилку.

Національні новини

  • З 16 квітня 2020 року  – т.в.о. Міністра енергетики та захисту довкілля України стала Ольга Буславець.
  • 17 квітня у Парламенті зареєстровано законопроект №3356 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язковості використання рідкого біопалива (біокомпонентів) у галузі транспорту. Документ передбачається обов’язкову частка рідкого біопалива в загальному річному обсязі продажу бензину: із 1 липня 2021 р. – не менше 5% об’ємних; із 1 липня 2023 р. – не менше 6% об’ємних; із 1 липня 2025 р. – не менше 7% об’ємних. 5 травня законопроект було підтримано Комітетом ВРУ з енергетики та житлово-комунальних послуг.
  • За даними інформаційного порталу ”Економічна правда”, СБУ звернулася до Парламенту з листом щодо загрози енергетичній безпеці країни та дестабілізації Об’єднаної енергетичної безпеки через неконтрольоване зростання виробників “зеленої” енергетики і недосконалість ціноутворення. СБУ повідомляє про необхідність переходу до нової конкурентної моделі підтримку “зеленої” енергетики через проведення аукціонців з розподілу квоти, та про необхідність заборони підключення ВДЕ, які перешкоджатимуть видачі потужності діючих об’єктів генерації.

Найближчі події організацій УКМ

1) 15 травня відбудеться вебінар: “У чому основна загроза зникнення водойм Полтавщини”, який організовує Еколтава. Детальніше в події.

2) ГО “Дзига”, Екоклуб “Зелена Хвиля” разом з партнерами ініціювали і продовжують “Марафон Знань” – серію онлайн-вебінарів про довкілля та екологічну тематику. Детальніше.

Новини членів УКМ

13 травня об 11:00 відбулася онлайн-пресконференція Відновлювана енергетика: вихід з кризи, а не здобич олігархів. Нещодавно НРКЕКП (державний регулятор у сфері енергетики) заявила про необхідність зупинити розвиток відновлюваної енергетики в Україні. Які ризики несе таке рішення і хто насправді постраждає від нього найбільше? Онлайн трансляція заходу є на сторінці Коаліції у Facebook та на YouTube-каналі bit.ly/2WIbmw5.

Центр екологічних ініціатив Екодія

  • 21 квітня 2020, у зв’язку з балансовими обмеженнями в енергосистемі, енергоблок №2 Запорізька атомна електростанція, відповідно до регламентних процедур, було розвантажено, відключено від мережі та виведено в резерв. Одразу ж з’явилася думка, що це несправедливість – вимкнути блок АЕС у період кризи, а Служба безпеки України попередила про “загрозу енергетичної безпеки країни через неконтрольоване зростання виробників “зеленої” енергетики”. Коаліція “Енергетичний перехід” (100% ВДЕ в Україні), до якої входить і Екодія, вважає неприпустимим маніпулювання громадською думкою щодо того, що відновлювана енергетика складає загрозу енергетичній безпеці України та є занадто дорогою для населення. У чому ж насправді проблеми та які можливі рішення для побудови безпечної енергетики та справедливого переходу на 100% ВДЕ читайте тут bit.ly/2SdAida
  • Були випущені матеріали про спільне між такими кризовими явищами, як коронавірус та зміна клімату: Анна Акерманн та Оксана Алієва  розповідають, як пов’язані ці дві кризи у матеріалі bit.ly/2RHoCPE; про те, як коронавірусна та кліматична кризи впливають на світ, хто потерпає від них найбільше і як виходячи з однієї з цих криз, можна активніше розпочати боротьбу і з другою bit.ly/3ayCB14;

ГО Екоклуб 

  • 18 травня о 11.50 відбудеться судове засідання між ТОВ “Техноприводу Інвест Груп”  та Екоклуб Рівне. До того, ТОВ “Техноприводу Інвест Груп” вчергове подали клопотання про перенесення підготовчого засідання, посилаючись на коронавірус і карантинні заходи. Екоклуб отримав судовий позов від представників Кроноспану. ТОВ “Технопривід Інвест Груп” (кінцевий власник “КРОНОСПАН ХОЛДІНГС П.Л.С., Кіпр)” планує спорудження деревообробного заводу у с. Городок поблизу Рівного. Технопривід заявили про безпеку планового підприємства для здоров’я місцевих мешканців та стану довкілля. Екоклуб порівняв характеристики очікуваного забруднення від діяльності планованого заводу з безпечними концентраціями** забруднювачів і заявив, що безпечні рівні буде перевищено у рази. Технопривід вважає, що такі заяви Екоклубу псують ділову репутацію компанії і подав до суду на Екоклуб. Слідкуйте за перебігом справи разом з Екоклуб

ГО U-Cycle

  • U-cycle разом з іншими організаціями та ініціативами, що працюють у сфері безпеки дорожнього руху підписали звернення до Міністерства внутрішніх справ України стосовно запуску системи автофіксації порушень. Текст звернення: https://bit.ly/3f1jDDA

ГО Еколтава

  • В травні, команда Еколтави надіслала звернення до Одеської ОДА з проханням надати пересипу лиману Сасик охоронний статус та зберегти його від забудови. Пересип лиману – це частина Азово-Чорноморського екологічного коридору та є особливо важливим для птахів. Лиман Сасик входить Смарагдової мережі Європи, тобто за Бернською конвенцією Україна має здійснювати низку заходів для збереження біорізноманіття на цій території. 
  • ГО “Еколтава” провела ряд вебінарів для громад: Нуль відходів “Нуль відходів у громадах: ОСББ, ОТГ та бізнесі” (запис), “Цифрова безпека активістів та організації в інтернеті” (запис), Прибуток&природа: як знайти баланс? Розкаже “Free Svydovets” (подія), Вебінар “Актуальні кліматичні цілі для громад в умовах кризи” (запис), “Зміна клімату та соціальна (не)справедливість” (запис).

WWF-Україна

  • За підтримки WWF-Нідерланди зібрали 16 тисяч євро на відновлення русла струмка Лостун, що передбачає частковий демонтаж залишків греблі Лостунець. Демонтаж греблі на Лостуні запланований на 2020 рік та є частиною програми WWF-Україна ВІЛЬНІ РІЧКИ. LET IT FLOW! Дізнатись більше про подальші плани з реалізації Програми: bit.ly/3aAuLUK
  • У спільному спецпроекті з Українська правда розповіли про водну культуру українців, стан рідкісних видів і причини збільшення кількості рубок в нашій країні.І що має зробити держава для подолання викликів і збереження біорізноманіття та природних ресурсів України 

ГО О.ЗЕРО

  • Підтримує прийняття Законопроекту про відходи 2207-1, яке стоїть на порядку денному 12 травня: https://bit.ly/2Wo07tL. Разом з командою “Батарейки, здавайтеся!”, закликають депутатів дійти до законопроєкту про відходи в порядку денному та підтримати законопроєкт 2207-1, в розробці драфту якого брали участь провідні громадські організації України, як основний. Важлива також підтримка друзів і громади, детальніше за посиланням.

ЕГО “Зелений Світ”

  • Виступає за зниження “зеленого тарифу” для об’єктів малої гідроенергетики. Відповідне звернення ЕГО “Зелений Світ” адресовано Міністерству енергетики та захисту довкілля України. Детальніше за посиланням. 

ГО “Голос Природи”

  • Активісти «Голос Природи» обстежили лісопосадку, яка знаходиться в лівобережній частині Кам’янського. В ході перевірки були виявлені ділянки з незаконно вирубаними деревами, вік яких може становити більше 40 років. Детальніше про незаконне вирубування дерев на сайті

ГО “Форза”

  •  Розпочали проект “SUMCITYNET: міста за покращення доступності і кліматично-сталу міську мобільність”, в рамках якого співпраця партнерів з Польщі, України і Білорусі буде спрямована на сприяння вирішення проблем, з якими зіштовхуються сучасні міста – заторів, шкідливих викидів, обмеженої доступності міст для велосипедистів, людей похилого віку, осіб з інвалідністю. Проект реалізовується за підтримки Європейського Союзу в рамках Програми транскордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства Польща-Білорусь-Україна 2014-2020. Джерело

МГЕО «Наш дім – Манява»

  •  Упартнерстві з Верховинською селищною радою розпочинає капітальний ремонт покрівлі з використанням енергозберігаючих технологій та підлоги в приміщенні дитячого садка в рамках проекту «Покращення навчальних умов у закладі дошкільної освіти «Сонечко» (смт. Верховина)». Детальніше за посиланням

Можливості в організаціях УКМ: 

1) U-cycle шукають волонтерів для розробки Національної велосипедної стратегії. U-Cycle готується до розробки Національної велосипедної стратегії, і першим кроком є збір думок та побажань від майбутніх користувачів, активістів та чиновників. Дослідження буде проводитися шляхом якісного дослідження: онлайн-інтерв’ювання людей у різних областях і містах України та аналіз побажань і значень, які висловили співрозмовники. Детальніше. 

2)  ГО “Екоклуб” запрошує в команду медіа-координатора(ку) кампанії у сфері захисту довкілля. Дедлайн – до 20 травня 2020 року. Очікуваний початок роботи: 1 червня 2020 р., зайнятість: від 50 % до 100 % (обговорюється). Деталі…

3) ГО “Екодія” шукає фахівця чи фахівчиню у кліматичну команду до відділ клімату і транспорту. Зайнятість від 50% до 100% (обговорюється). Більше деталей щодо вакансії.

4) МБО «Екологія-Право-Людина» (ЕПЛ) у співпраці з Environmental Law Alliance Worldwide (ELAW) розпочинає новий проект «Посилення екологічної демократії в Україні». Проект покликаний підвищити спроможність громадськості брати участь у боротьбі за екологічну справедливість та триватиме впродовж 2-х років. Учасниками цих заходів зможуть стати зацікавлені громадські організації та активісти. Детальніше на сторінці ЕПЛ.


Побороти вірус та занедбати довкілля? Чому Уряд не має скорочувати фінансування природоохоронної сфери, 28.04.2020

18 квітня набув чинності Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2020 рік”, який скорочує видатки на енергоефективні та природоохоронні заходи, та водночас збільшує фінансування вугільної галузі під виглядом вжиття заходів для боротьби з епідемією захворювання COVID-19.

УКМ засуджує нехтування заходами захисту довкілля

УКМ виступає категорично проти зменшення фінансування по бюджетній програмі 2401270 «Здійснення природоохоронних заходів, зокрема з покращення стану довкілля» і вимагає від народних депутатів України якнайшвидше переглянути ці зміни. 

УКМ публікує звернення до Уряду від 33 екологічних організацій країни.

Переглянути звернення в PDF-форматі

 

 


Запрошуємо до команди асистента/ку з комунікацій, 25.04.2020

З квітня  по листопад 2020 року Мережа розпочинає ще один проект з кліматичної адаптації, підтриманий Фондом ім.Гайнріха Бьолля в Україні. Тож, оголошуємо конкурс на вакансію медіа асистента/ки УКМ. 

Активна фаза роботи припадає на травень-листопад 2020, але ми прагнемо залучити, навчити нового/ву спеціаліста/ку для стабільної роботи в УКМ надалі, в якості комунікаційника/ці. Ознайомитися з роботою УКМ можна на сайті, або у соц.мережі.

Гарантуємо та пропонуємо: 

  • менторство та введення в курс справ протягом 2 місяців 
  • гнучкий графік та можливість працювати віддалено 
  • міцна та дружня команда 
  • можливість навчання, реалізація власних  творчих ідей 
  • зайнятість на 70% 
  • щомісячна заробітня плата –  7000 гривень + можливість надбавок. 

 

Орієнтовні обов’язки на посаді: 

Поточні операційні:

Модерація поштової розсилки членів УКМ 

Ведення контент плану для постингу у соціальних мережах

Наповнення медіа – бази УКМ 

Прийом запитів від громадськості у соціальних мережах

Прийом запитів від ЗМі, та організація надання коментарів для ЗМІ від імені УКМ 

Підготовка текстів для новин 

Періодичний постинг новин УКМ соціальних мережах: Facebook ,Twitter 

Прийом телефонних запитів до УКМ 

Участь у робочих онлай та офлайн  засіданнях та зустрічах ради і членів УКМ 

Стратегічні комунікаційні задачі 

  1. Просування та наповнення Telegram-каналу УКМ 
  2. Випуск щомісячних новинних дайджестів УКМ
  • Як подати кандидатуру? 
  1. Відправити резюме українською мовою на пошту ucn@climategroup.org.ua  до 12 травня 12:00 2020 року з темою листа “медіа асистент/ка 2020” 
  • Відбір на вакансію: 

1 етап: розгляд поданих резюме до 15 травня та відбір від 3 до 5 кандидатів/кандидаток 

2 етап: проведення онлайн інтерв’ю з кандидатами протягом 18-19 травня 

3 етап: сповіщення результатів та початок введення в курс справ 

Цінуємо кандидатів та кандидаток, які: 

  • знають англійську на розмовному рівні 
  • мають високу цифрову грамотність: користування програмами, додатками, онлайн-сервісами.
  • долучені до екологічного руху України, або мають досвід роботи у громадській організації  
  • мають досвід та навички роботи в сфері комунікацій: журналістика, PR, SMM, маркетинг, філологічна освіта
  • ініціативні та енергійні 

Маєте питання? Ми вам допоможемо.

Звертайтеся: Оксана Мар’юк – oksana.maryuk@gmail.com,

Маргарита Мостова – ritamostovaya@gmail.com, +380 99 92 99 794 

 


« Попередня сторінка