УКМ

З нагоди проведення міжнародних переговорів ООН з питань клімату, що пройдуть у Мадриді з 2 по 13 грудня для 196 країн, Українська Кліматична Мережа публікує позицію 33 екологічних організацій щодо української політики в сфері зміни клімату 

Заява Української Кліматичної Мережі щодо національної політики в сфері зміни клімату з нагоди міжнародних переговорів у Мадриді

Очікування від української делегації 

Кліматичні переговори – це можливість показати іншим країнам відкритість України до нових технологій і “зелених” підходів до розвитку економіки. Від заяв та позицій нашої делегації залежить залучення інвестицій та імідж країни загалом. 

Демонструвати амбітність у цілях і їх виконанні

Негативні наслідки зміни клімату спонукали вийти на вулиці 7 мільйонів людей по всьому світу з вимогами до своїх урядів. Ці люди, в тому числі тисячі кліматичних активістів і активісток в Україні, очікують від СОР25 предметних домовленостей щодо амбітних національних кліматичних планів на найближче десятиліття.

Національні цілі зі скорочення викидів недостатні і мають бути посилені для утримання росту температури в межах 1,5 градусів. На переговорах СОР24 в Катовіце, Україна заявила про початок перегляду національного внеску щодо глобального реагування на зміну клімату відповідно до Паризької угоди. Підтримку Україні у розробці нового внеску надають ЄБРР за фінансової підтримки SIDA. Попередні результати цієї роботи мають бути озвучені на переговорах в Мадриді. На національному рівні уряд має розпочати широке публічне обговорення оновленого внеску як цілі, яка визначатиме напрямок розвитку економіки. 

Зокрема, новий національний внесок має включати цілі з розвитку відновлюваних джерел енергії (ВДЕ),  інвестицій в екологічні рішення (nature-based solutions) та припинення видобутку і спалювання викопного палива. Національна ціль зі скорочення викидів має відповідати цілі Паризької угоди, тобто скорочення викидів парникових газів до нуля у 2050 році. 

Підтримати спільні п’ятирічні інтервали для національних внесків усіх країн

Спільний часовий інтервал – невід’ємна складова забезпечення контролю виконання Паризької угоди. Сторони переговорів мають дійти згоди щодо єдиного 5-річного періоду для впровадження національних цілей.  Також це покращить порівнюваність національних внесків і цілісність режиму Паризької угоди. Прийняття рішення про спільні інтервали необхідне для розв’язання проблеми надто низьких амбіцій при формулюванні національно-визначених внесків. Це допоможе країнам узгоджувати національні дії з зусиллями інших країн в рамках виконання Паризької угоди. Вже зараз сторони Паризької угоди мають почати досліджувати можливості синергії між національними діями різних країн та їх співпраці зі скорочення викидів в рамках 5-річних часових проміжків. 

Правила для Статті 6 угоди не мають підривати соціальну та природоохоронну цілісність Паризької угоди. 

Будь-яка передача  одиниць скорочення викидів між країнами має сприяти підвищенню амбітності національних цілей та сприяти досягненню утримання росту температури в межах 1,5°C. 

Гнучкі механізми Кіотського протоколу довели свою недієвість і призвели до збільшення викидів, через торгівлю одиницями скорочення, утворених не внаслідок конкретних проектів. Більше того, зафіксовані випадки порушення прав людини та негативний вплив на місцеві громади. Це не має повторитися в рамках реалізації Паризької угоди. Тому потрібно запобігти перенесенню старих одиниць скорочення викидів на період після 2020 року. 

Завершити дію гнучких механізмів в рамках Кіотського протоколу та не приймати ці одиниці скорочення викидів для виконання інших, окрім Кіотського протоколу, зобов’язань. 

Дійсні проекти та методології мають бути переоцінені за жорсткими критеріями до їх переходу в механізми Статті 6. Більшість зареєстрованих проектів механізму чистого розвитку (CDM) будуть скорочувати викиди незалежно від їх участі в торгівлі викидами і подальше врахування цих проектів не призведе до додаткового скорочення викидів. 

Очікування від дій уряду в контексті кліматичних переговорів

Вдосконалити національний моніторинг викидів парникових газів

Прийняти закон “Про засади моніторингу, звітніості та верифікації викидів парникових газів” у другому читанні та прийняти необхідні підзаконні акти для запровадження прозорої та обгрунтованої системи обліку викидів парникових газів. 

Зараз облік викидів парникових газів різні установки здійснюють за власними методологіями. Дані про викиди підприємства оцінюють та подіють самостійно. Держава не контролює відповідності цих даних реальним викидам та методики, за якими виконується обрахунок викидів. 

Відсутність системи обліку викидів парникових газів може перешкодити Україні брати участь у гнучких механізмах Паризької угоди. 

Переглянути Національну Енергетичну Стратегію 2035 зі збільшенням цілей щодо ВДЕ. 

Моделювання сценаріїв розвитку економіки показало, що навіть за консервативного сценарію розвитку ВДЕ, їх частка в енергобалансі 2035 року становитиме більше, ніж це передбачено енергетичною стратегію. Оновлення стратегії має відбутися також з урахуванням більш амбітного національного внеску в Паризьку угоду, заяв 6 міст України про перехід на 100% ВДЕ. Процес перегляду стратегії має бути публічним, пропозиції міст, науковців, бізнесу та громадськості мають враховуватися рівноцінно. Оновлення енергетичної стратегії має ґрунтуватися на принципах “справедливого переходу” (just transition), зокрема убезпечуючи робочі місця в галузях, пов’язаних з викопним паливом.  

Перехід енергетичного сектору України на ВДЕ до 2050 року – це реально з точки зору наявного потенціалу і економічної доцільності. Для цього необхідно прийняти політичне рішення про відповідний енергетичний перехід. На підтвердження цього вже проведено ряд досліджень: 

Координація кліматичної політики

Також потрібно посилити вплив на урядові рішення Міжвідомчої комісії із забезпечення виконання Рамкової конвенції  з питань змін клімату ООН, включивши до оновленого складу комісії чиновників вищої ланки міністерств і відомств. Державний службовець рівня віце-прем’єр-міністра має очолити комісію, щоб вона могла інтегрувати питання змін клімату в роботу усіх міністерств. Таке посилення МВК закладене у проект постанови Міненергодовкілля “Про Міжвідомчу комісію з питань зміни клімату та збереження озонового шару“, яку потрібно прийняти. 

Включити громади у процес національної кліматичної політики. 

Українські міста добровільно беруть зобов’язання зі скорочення викидів і переходу на 100% ВДЕ. Вони залучають міжнародні інвестиції у енергоефективність і з місцевих бюджетів фінансують утеплення будівель, впроваджують енергоменеджмент та оптимізують міський транспорт. Державна політика втілюється у громадах і має бути передбачуваною та зрозумілою для них. По-перше, при оновленні національного визначеного внеску України (НВВ) необхідно врахувати кліматичні цілі, поставлені перед собою містами. По-друге, залучати громади до виконання стратегічної екологічної оцінки проектів і програм, що стосуються відповідних громад. Громади першими відчувають кліматичні зміни. Саме тому процес розробки НВВ має бути інклюзивний та амбітний.

View the English version of the document

Просмотреть русскую версию документа здесь. 

З інтенсивним розвитком відновлюваної енергетики (ВДЕ) в країні та світі, все щастіше виникають дискусії на тему чи дійсно об’єкти  ВДЕ є екологічним способом виробництва енергії і “пілулею” від усіх екологічних загроз.  В той час, як все більше інвесторів, компаній та підприємців вкладають свій капітал у сонячні, біогазові та вітрові станції, фахівці все частіше обговорюють як такі промислові об’єкти впливають на комфорт місцевих жителів поблизу, екосистему території (флора, фауна), на якій вони розташовані, стан річок. А також, як власники таких об’єктів вирішують питання відходів на стадії введення і виведення з експлуатації.

Організації-члени Української кліматичної мережі спільно розробили критерії, яким мають відповідати наявні і майбутні об’єкти відновлюваної енергетики, щоб бути сталим методом виробництва енергії, приносити не лише прибуток власникам, а й користь місцевій громаді та навколишньому середовищу, де вони розташовані.

Критерії сталості промислових об’єктів ВДЕ

Формулюючи ці критерії, громадські організації виходять з наступних передумов: 

• Енергоспоживання в світі зростатиме чи залишатиметься сталим у найближчі 50 років.
• Усі потужності, що працюють на викопному паливі в Україні вичерпають свій ресурс експлуатації у найближчі 30 років і потребуватимуть заміни.
• Енергоспоживання в Україні зростатиме у наступні 5 років, після чого почне скорочуватися. 
• Сучасні технології отримання енергії з ВДЕ загалом становлять меншу загрозу для довкілля, ніж традиційна енергетика. 
• Вплив на довкілля від розвитку ВДЕ має бути меншим, ніж від енергетики на викопному паливі. 

Вимоги до державної політики в сфері розвитку ВДЕ 

У державі мусить існувати орган, що спроможний забезпечити дотримання природоохоронного законодавства на всіх етапах розробки та реалізації проектів ВДЕ, що мають, або можуть мати помітний вплив на довкілля. Без такого органу, неможливо забезпечити дотримання цих критеріїв. Тому розвиток ВДЕ, як безпечної для довкілля альтернативи викопному паливу, неможливо гарантувати. 

Якнайшвидше потрібно завершити реформу державного екологічного контролю та створити орган, що спроможний забезпечити дотримання природоохоронного законодавства на всіх етапах розробки та реалізації проектів з використанням ВДЕ.

Оцінка впливу на довкілля має стосуватися усіх стадій проектів ВДЕ, зокрема а) вибору ділянки, б) підготовки ділянки і будівництва, в) експлуатації та г) виведення з експлуатації. Оцінка впливу на довкілля проводиться індивідуально в кожному випадку та окремо для різних етапів.

Участь бізнесу у реалізації об’єктів ВДЕ має пропонуватися на конкурсних засадах за наслідками стратегічного планування та консультацій з громадськістю. Потрібна державна та/чи регіональна програма будівництва ВДЕ.

Критерії сталості (sustainability criteria)
промислових проектів* відновлюваної енергетики

* В цьому документі ми називаємо “проектом” увесь комплекс діяльностей, пов’язаних з виробництвом енергії з відновлюваних джерел, що, зокрема, включає: розробку технічної документації, будівельні роботи та обслуговування та ремонт в процесі експлуатації.

• Ефективне використання ресурсів.

1. 1. Проект має ідентифікувати та реалістично оцінювати основні види природних ресурсів, що будуть використовуватися. 
   2. Проект має використовувати кращі сучасні технології для ефективного споживання електричної, теплової енергії, водних та інших видів ресурсів, а також повторного використання відходів виробництва чи діяльності. 
   3. Проект має застосовувати технології, що дозволяють найефективніше використовувати водні ресурси. У ситуаціях, коли для роботи об’єкта потребуватимуть впровадження окремого водопостачання, перевага має надаватися варіанту використання технічної води.

• Попередження та контроль забруднення довкілля.

1. 1. Відповідно до проведеної екологічної та соціальної оцінки проекту, передбачити технології та методи попередження та контролю забруднення довкілля.
   2. Проект має аргументувати неможливість уникнення забруднення довкілля, та лише після цього пропонувати заходи з його мінімізації. 
   3. Технології та рішення, застосовані у проекті, мають відповідати чинному українському законодавству, міжнародним угодам, ратифікованим Україною, та найкращим світовим практикам.
   4. Мінімізувати  утворення відходів в результаті проекту та забезпечити утилізацію тих відходів, яких неможливо уникнути. 

• Викиди парникових газів

1. 1. Проект має впровадити технічно та фінансово доцільні технології та методи для уникнення та мінімізації викидів парникових газів в атмосферу на всіх етапах впровадження та діяльності проекту. Це включає (але не обмежується): альтернативне розташування об’єктів, альтернативні технології та виробничі процеси, зниження неконтрольованих викидів, тощо.
   2. Проект має провести комплексний аналіз викидів парникових газів на всіх життєвих етапах проекту.

1. Збереження біорізноманіття та управління біологічними ресурсами
   1. Обов’язкове проведення оцінки впливу проекту на біорізноманіття та обґрунтування заходів з попередження та/чи зниження такого впливу.
   2. Розміщення об’єкту ВДЕ повинно бути поза територіями природно-заповідного фонду, а також територіями Смарагдової мережі та Рамсарських сайтів, а також територій, важливих для птахів (IBA території).
   3. Об’єкт ВДЕ не повинен призводити до загибелі популяцій диких видів флори і фауни, а також руйнування природних оселищ.
   4. Оцінка впливу на довкілля має включати (але не обмежуватися) оцінку впливів з точки зору їх сили та вірогідності, визначення ефекту на окремі популяції видів, угруповання, екосистеми чи ландшафти. Зокрема, оцінка впливу має враховувати зміни абіотичних факторів, якщо такі зміни впливатимуть на біотичний компонент екосистеми. Також оцінка повинна враховувати кумулятивний вплив об’єкту ВДЕ, разом з іншими, вже існуючими аналогічними об’єктами.
   5. На основі оцінки впливу має бути розроблений опублікований план зменшення впливів проекту на біорізноманіття. Цей план має пройти процедуру публічного обговорення з населенням та громадами, на які може впливати проект.
   6. Проекти ВДЕ не можуть призводити до втрат ландшафтного різноманіття, рекреаційно-туристичного потенціалу, відповідно до вимог Європейської ландшафтної конвенції та Рамкової конвенції з охорони і сталого розвитку Карпат. 
   7. Проекти ВДЕ не можуть призводити до докорінного руйнування окремих екосистем (річок, боліт, тощо).

1. Питання власності на землю, майно та переселення людей та громад
   1. Процедура придбання та використання земельних ділянок має включати переговори з громадою щодо спільного використання земель, та добровільного переселення місцевого населення (у разі потреби). Примусове переселення людей в інтересах інвесторів неприпустиме. Згідно Конституції, законів України, Євроконвенції про захист основних прав і свобод, право приватної власності є непорушним: фізичні  або юридичні особи не можуть бути позбавлені права приватної власності на земельні ділянки, інші об’єкти нерухомого майна, що на них розміщені всупереч їхній волі та з порушенням процедури. Примусове відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку викупу земельних ділянок для суспільних  потреб, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.
   2. Місцева громада має бути залучена до процесу інформування та консультацій з перших стадій проекту.
   3. Уряд, місцева влада, місцева громада та інвестори мають призупинити реалізацію проекту, у разі задокументованого порушення проектом зобов’язань, до моменту усунення таких порушень.

• Критерії, специфічні для вітроенергетики (додаткові до пунктів 1-5)

1. 1. Проектована площа об’єкту відновлюваної енергетики має включати санітарно-захисну зону, як це передбачено ДСТУ 8339:2015.
   2. Віддаленість від традиційних шляхів переміщення перелітних птахів, рукокрилих, риб (для офшорних ВЕС) та від ареалів перебування диких тварин, що належать до видів, занесених до Червоної Книги (зокрема як денного, так і нічного міграційних потоків).

1. 1. На проектованій території ВЕС не виявлено види тварин та рослин, рослинні угруповання, оселища, які занесені до Червоної та Зеленої книг, резолюцій 6 та 4 Бернської конвенції.

• Критерії, специфічні для станцій на біомасі/біогазі (додаткові до пунктів 1-5)

1. 1. Проектувальники енергетичних установок на біомасі мають вказувати джерела походження біо-палива. У випадку використання деревини та відходів деревообробки в якості палива, мають забезпечуватися гарантії  легального походження деревини (наприклад через процедуру верифікації даних про постачальника деревини) та відкритий доступ до відповідної інформації,  щоб унеможливити використання в якості палива високоякісної деревини та деревини з територій природно-заповідного фонду.
   2. Енергетичні установки на біомасі повинні бути максимально ефективними. Відповідно до вимог директиви 2009/28/EC  коефіцієнт корисної дії (ККД) має бути не нижче 85% для комунальних та 70% для промислових установок з виробництва теплової та електричної енергії з біомаси. Відповідно, біопаливні ТЕС без утилізації (напр. для опалення, охолодження (три-генерація), технологічні потреби підприємств-супутників) тепла не мають реалізуватися.
   3. Мінімальні витрати на транспортування та локалізованість ресурсної бази, темпи відтворення якої відповідають або перевищують темпи заготівлі. Згідно практики європейських країн відстань від місця заготівлі паливної деревини до енергетичної установки не має перевищувати 100 кілометрів. В межах цієї території в проекті має бути підтверджено доступність необхідної кількості біомаси. 
   4. Державна підтримка біоенергетики в першу чергу має стимулювати утилізацію агровідходів та побутових органічних відходів (для біогазу).
   5. Проекти на біомасі не мають використовувати ділову деревину, а орієнтуватися на відходи деревообробної та агро-промисловості. 
   6. Потужність установок на біомасі не має перевищувати 50 МВт.
   7. Викиди від спалювальних установок на біомасі мають відповідати Директиві 2015/2193 ЄС. 
   8. Торф не є відновлюваним джерелом енергії і проекти, у яких передбачено спалювання торфу, не належать до ВДЕ і не мають отримувати підтримки, передбаченої для ВДЕ-проектів.   

• Вимоги до малих, міні та мікро ГЕС.   

1. 1. Проект не має передбачати будівництво греблі, що повністю перекриває русло річки чи спричиняє погіршення морфодинамічних властивостей водотоку. 
   2. Режим експлуатації МГЕС не змінить суттєво швидкість потоку (залишається подібним до природного): відсутні залпові скиди та раптові затримки скиду води у добовому, сезонному та внутрішньорічковому швидкісному режимі течії.
   3. Проект не має зменшувати об’єм та якість екологічних послуг та функцій, які виконує річка, включаючи підтримку біорізноманіття, потенціал адаптації до зміни клімату, захист від ерозії та седиментацію.
   4. Режим експлуатації МГЕС не має спричиняти зміни видового складу і середніх кількісних показників угрупувань риб та не може спричиняти перешкод для розмноження та розвитку будь-яких конкретних видів риб. Певні компенсаторні заходи мають бути розроблені (наприклад, будівництво рибопропускних споруд)
   5. Проекти не повинні розміщуватись на річках, де існують популяції риб на інших живих організмів, включених до Червоної книги України, щодо яких є дані про негативний вплив гідротехнічного будівництва на їх популяції і динаміку.
   6. Проектування рибопропускних споруд має відповідати видовому складу рибного населення. Обов’язковою частиною такого проекту має бути дослідження видового складу рибного населення.
   7. Режим експлуатації МГЕС не має створювати перешкод для активних і пасивних міграцій безхребетних та водних рослин.
   8. Діяльність МГЕС не повинна призводити до значних змін трофічного статусу гідроекосистем
   9. Гідротехнічна споруда, що є частиною комплексу МГЕС, має бути інтегрованою в існуючий природний ландшафт таким чином, щоб не спричиняти значного візуального впливу на нього, та не перешкоджати природному пересуванню місцевих видів (нерестові, добові, пов’язані з живленням міграції).
   10. Проект має вести до скорочення викидів парникових газів в межах життєвого циклу проекту. На підтвердження цього, відповідні розрахунки мають входити в звіт з ОВД.
   11. Наявність для зони будівництва МГЕС басейнових планів, які пройшли процедуру СЕО.
   12. МГЕС мають знаходитися поза об’єктами ПЗФ, національної та регіональної екологічної мережі, а також поза межами об’єктів і їх охоронних зон, що мають особливе державне значення, наукову, культурну чи лікувальну цінність, зони охорони цінних видів водних біоресурсів та зони санітарної охорони ділянки річок, які використовуються для питного водопостачання, для рекреаційних, еко-туристичних, лікувальних, курортних та оздоровчих цілей. 
   13. Кумулятивний вплив МГЕС на природні оселища не може становити більше 5% загальної площі оселищ. Зміни структури оселищ мають бути відсутні, або бути незначні.
   14. Збереження берегів, природного  ландшафту і стабільність геологічного середовища. Локальні споруди берегоукріплення становитимуть не більше 15% довжини ділянки річки, на яку МГЕС чинитиме будь-який вплив. Режим експлуатації МГЕС не створюватиме негативного впливу на гідрологічний режим річки, не перешкоджатиме природному “твердому” стоку.
   15. Має бути відсутній негативний вплив на гирлові ділянки приток, не може бути переривання прямих гідравлічних зв’язків з головним водотоком. 
   16. Зміна умов руслоформування не має передбачатися, а руслорегулювальні роботи не змінюють природної форми русла , його абрисів, поздовжнього профілю та похилу.
   17. Має виконуватися оцінка кумулятивного впливу за умови спорудження МГЕС на річках, де наявні інші гідроспоруди. 
   18. Запланований термін використання МГЕС має бути не менше 30 років. Після закінчення проектного терміну експлуатації технологічного обладнання, у випадку недоцільності подальшої експлуатації МГЕС (наприклад, за технічних, економічних, аварійних чи інших чинників) має бути проведений демонтаж технічного обладнання і знесення споруд МГЕС на основі спеціально розробленого проекту. 
   19. Під час експлуатації МГЕС мають бути чітко дотримані правила експлуатації гідротехнічних споруд з виконанням обслуговування споруд і обладнання кваліфікованим персоналом.
   20. Програма екологічного моніторингу для МГЕС має бути розроблена з метою перевірки прогнозованих оцінок змін елементів довкілля (гідроморфологічний стан русла, видовий склад іхтіофауни, грунти тощо) та визначення необхідності вводити коригувальні заходи.
   21. В першу чергу, повинні розглядатися проекти встановлення МГЕС на вже існуючих гідроспорудах чи промислових водотоках.
   22. МГЕС не повинні створювати перешкоди для існування і розвитку водного сплавного і екологічного туризму, призводити до додаткової (понад існуючу) фрагментації річкових екосистем.

Маєте що додати? Не згодні з якимось із цих пунктів? Просимо залишити ваш коментар у цій короткій формі: https://forms.gle/oE4E5RQETFe2BCYv6

Завантажити PDF-документ тут 

Часто люди не можуть усвідомити і побачити, як їхня діяльність впливає на екосистему навколо них, і як зміна клімату впливає на життя звичайного міста. 

Зміни відбуваються поступово, але коли стають помітними – час рахувати збитки, а не дивуватися. Ми поговорили з науковицею-гідрологинею, доцентом Львівського національного університету імені Івана Франка Ольгою Пилипович. Вона розповіла, чому південні області України мають “сильну нестачу прісної води”, вчені шукають воду на Марсі та як запобігти обмілінню українських річок. … читати далі »

7 листопада Українська кліматична мережа спільно з ГО “Голос Природи”провела тренінг “Адаптуй місто до змін клімату” у Києві. На захід приїхало близько 40 учасників із різних міст України – представників органів місцевого самоврядування та активістів, які співпрацюють з владою в питаннях адаптації. Нинішні кліматичні умови вимагають від міст довгострокового і дуже продуманого планування. Нам треба пристосовуватися до потужних злив і снігопадів (коли за годину випадає тижнева норма або за добу – тримісячна); хвиль надзвичайної спеки, які потім змінює різке похолодання; екстремальних морозів, що чергуються з відлигами; смерчів та буревіїв. Наші міста проектувалися під інші показники і тепер маємо багато нових проблем.

… читати далі »

Національні новини у сфері клімату та енергетики

Кабмін постановою від 12.10.2019 № 873 визнав такою, що втратила чинність, свою постанову від 14.09.2019 № 750 “Деякі питання Державної природоохоронної служби України”. Цією постановою передбачалося ліквідувати Державну екологічну інспекцію та утворити Державну природоохоронну службу як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабміном через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику з проведення державного моніторингу навколишнього природного середовища та державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

20 жовтня Кабмін постановою № 880  затвердив Державну програми розвитку регіону українських Карпат на 2020 – 2022 роки. Метою Державної програми є визначення пріоритетних напрямів розвитку гірських територій, створення необхідних організаційних, правових та фінансових передумов для сталого розвитку гірських територій Українських Карпат, підвищення їх конкурентоспроможності, поліпшення якості життя та економічного благополуччя населення, що на них проживає.

У Парламенті зареєстровано законопроект № 2284 від 17.10.2019 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів, яким передбачається запровадження зелених облігацій в Україні та встановлення правил для учасників цього ринку. 

30 жовтня Верховна рада прийняла Закон про внесення змін до деяких законів України (щодо введення заборони на суцільну вирубку ялицево-букових лісів на гірських схилах Карпатського регіону). Документ вносить зміни до статей 21 та 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд», а саме забороняє проведення рубок головного користування в національних природних парках, заказниках. Також законопроект вносить зміни до Закону України «Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону». 

Державне агентство лісових ресурсів України запускає пілотний проект електронного реєстру заготівлі деревини та онлайн-карту рубок. Кожен може зайти з комп’ютера чи телефону на сайт LK.UKRFOREST.COM та ознайомитися з переліком лісорубних квитків на заготівлю деревини або перевірити на карті законність здійснення рубок.

Новини УКМ

10 жовтня УКМ провела вебінар з кліматологом Олексієм Кокоріним «Океани та кріосфера в умовах клімату, що змінюється».  Науковець розтлумачив останню доповідь Міжурядової групи експертів зі зміни клімату ( IPCC ). Ця праця стосується всіх, в тому числі українців, які живуть далеко від океану.

Чому незабаром можуть щезнути майже всі льодовики в Центральній Європі? Чому танення вічної мерзлоти загрожує всьому людству? Чому океан стає кислим і чим це все загрожує планеті й нашому регіону зокрема? Про це можна дізнатися безпосередньо від одного із авторів IPCC за посиланням: https://bit.ly/36ZbHP2  Вебінар організований спільно з спільно з CAN EECCA .

14-15 жовтня відбулась зустріч ради УКМ в Полтаві. Вона була присвячена обробці результатів опитування членів мережі, яке проводили Оксана Мар’юк і Олена Ангелова. Метою опитування є розділення і конкретизація повноважень ради і секретаріату УКМ та приведення їх у відповідність з реальністю. Деталі та підсумки зустрічі описані в цьому документі https://bit.ly/2Kc6w4M

17 жовтня пройшов квартальний дзвінок УКМ. Зібралося 8 організацій.  Його нотатки тут https://bit.ly/33EuqNZ.   Аудіозапис презентації Олега Савицький розповів, як працює зараз ринок електроенергетики і що це означає для ВДЕ. Також трохи торкнулися подій в світі: https://bit.ly/36SnFKB

29 жовтня УКМ спільно з CAN EECCA провели вебінар “Зміна клімату та землекористування».

Кліматологиня, член Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату (IPCC ) Svitlana Krakovska пояснювала простими словами доповідь, над якою більше 2 років працювали 103 фахівця з 52 країн.

Тож, хто хоче мати більше наукових даних, але не зміг прийти на вебінар:

📌Запис вебінару : https://bit.ly/331pRgl

📌Презентація науковиці та актуальні посилання: https://cutt.ly/DenWwqV

Голова УКМ Ілля Єременко провів для співробітників міської ради Чорткова семінар «Зміна клімату і ви».

Зараз місто розробляє власний сценарій енергетичного переходу на 100% ВДЕ до 2050 року, а також план адаптації до зміни клімату. Всі ці заходи допоможуть зробити Чортків енергонезалежним та комфортним для проживання.

Першочергове завдання – збільшити енергоефективність і зменшити споживання енергоресурсів та викиди CO2 в навколишнє середовище на 30% до 2030-го року.

Наприклад, зараз в Чорткові система центрального опалення працює лише в комунальних закладах, а житловий сектор користується автономним опаленням, в тому числі, використовується чимало біомаси – місто робить ставку на ті ресурси, які є в регіоні.

Більше тут: https://bit.ly/2BUyDAM

7 листопада УКМ спільно з ГО “Голос Природи” організовують семінар “Адаптуй місто до зміни клімату”.

Захід буде корисним для органів місцевого самоврядування та активістів, які співпрацюють з владою в питаннях адаптації.

В програмі семінару:

• Семен Поломаний, засновник проектної групи Zemlia про оцінку ризиків від змін клімату, реконструкцію міської інфраструктури та пілотні проекти, реалізовані групою.
• Ілля Єременко, голова УКМ розповість, як організувати місцевий консультаційний процес, щоб залучити зацікавлені сторони до розробки плану заходів з адаптації.
• Євген Колішевський, керівник ГО Голос Природи розповість про досвід Кам’янського з розробки плану адаптації міста до змін клімату.
• Представники Кам’янська Міська Рада поділяться досвідом планування та реалізації заходів з адаптації міського середовища до змін клімату.

Семінар відбувається за фінансової підтримки Представництва Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні (Heinrich-Böll-Stiftung Ukraine) та організаційної підтримки ГО Екоклуб.

7 листопада пройде прес-конференція «Які кліматичні зміни чекають на міста і як до них підготуватися»

Завідуюча відділом синоптичної метеорології Укргідрометінституту, к. г. н. Віра Балабух розкаже про особливий мікроклімат міст і загрози, які чекають на Україну. Про те, що зараз необхідно розширювати мережу метеомоніторингу, а її навпаки – скорочують. Так, щоб давати точні прогнози для Києва, в місті має працювати хоча б 10 станцій, а їх є лише 3. Хоча вчасне попередження дозволить вжити потрібні заходи і в рази зменшити збитки.

Представник міжнародної організації 350.org Інна Дацюк розповість про проведення оцінки вразливості міст. Про збитки від кліматичних змін і про те, скільки можна зекономити, якщо вчасно проводити заходи з адаптації.

Голова Української кліматичної мережі Ілля Єременко розкаже про міжнародний досвід адаптації міст до нових кліматичних умов.

Керівник ГО «Голос природи» Євген Колішевський поділиться досвідом Кам’янського – одного з перших міст в Україні, яке почало розробляти і втілювати комплексний план адаптаційних заходів.

Архітектор Семен Поломаний розповість, як архітектурні рішення можуть допомогти містам адаптуватися до нових умов. 

Прес-конференцію організовують: Українська Кліматична Мережа та міжнародна організація 350.org – Україна за підтримки Представництва Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні.

28-29 листопада у Львові пройде Національний форум “Кліматичні амбіції міст”. Голови українських міст, члени Уряду, науковці, громадські діячі й кращі практики світу зберуться , щоб спільно вирішувати, як містам жити в нових кліматичних умовах.

Зменшити вплив на клімат і адаптуватися до тих змін, які вже стали невідворотними — завдання, яке доведеться вирішувати усім українським містам.

В світі є чимало прикладів успішного сталого розвитку міст — це коли мешканцям живеться комфортно, економіка розвивається, а довкілля не страждає. Це реально і в Україні. Скажімо, чотири міста вже заявили про те, що до 2050 року перейдуть на 100% відновлювальної енергії і мають перші результати, якими й поділяться на заході.

Про свій досвід також розкажуть представники міст Європи, Азії та Америки. Приїдуть представники міжнародних організацій та фінансових установ, готові надати технічну та фінансову підтримку українським містам, які переходять на ВДЕ.

Програма заходу та реєстрація: http://uaclimaforum.org/

Акредитація для журналістів innaplyuta83@gmail.com або 0681456760

Форум організовують: Українська Кліматична Мережа та міжнародна організація 350.org – Україна за підтримки Представництва Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні (Heinrich-Böll-Stiftung Ukraine)

Місце проведення: Центр Шептицького (м. Львів, вул. Стрийська, 29a, конференц-зал)

Дата: 28 – 29 листопада

Початок: о 10:00

Новини членів УКМ

“Екодія” – Київ 

У Брюсселі презентували представникам Єврокомісії та вугільних регіонів світу повну версію дослідження “Досвід трансформації шахтарських регіонів: рекомендації для України” >>> bit.ly/2qofnt5

✌Ціль даного дослідження – розпочати дискусію щодо майбутнього шахтарів та економічної перебудови вугільних регіонів України. Адже наша держава поступово ліквідовує збиткові й застарілі вугільні шахти.

🤔Із 2004 року 68 державних гірничих підприємств закрилися, ще 19 – ліквідуються або готуються до ліквідації. А з часу здобуття незалежності України кількість працівників на державних шахтах зменшилась від мільйона до 42 000 людей.

👫👬 Дослідження підготували незалежні експерти з 4-х європейських країн, проаналізувавши процес закриття вугільних підприємств у Німеччині, Румунії, Чехії та деяких містах України.

Деякі з рекомендацій для української влади:

✅ Створити комісію зі структурних змін, яка включатиме представників усіх зацікавлених сторін та місцевого населення.

✅ Визначити дату повної відмови використання вугілля в енергетиці та припинити будь-які дотації у цей сектор.

✅ Створити спеціальні фонди з питань диверсифікації економіки, розвитку інфраструктури, пенсійного забезпечення, освіти.

👉 Ознайомитися з повною версією дослідженням можна тут >>> bit.ly/2Bma2ol

“Екоклуб” – Рівне

Шукає ідеї для втілення енергетичних проектів у громадах. Якщо ти активіст(-ка), підприємець(-иця) чи працюєш в місцевих радах – ця можливість для тебе! Запрошуй у команду однодумців (мінімум по одному представнику від кожної з перелічених категорій ↑);

✨ проходьте спільне навчання;

✨ описуйте ідею для сталого розвитку громади;

✨ вигравайте від 200 000 до 400 000 грн на втілення проекту.

Деталі конкурсу тут: https://ecoclubrivne.org/competition_cases/

📩 Подати заявку: https://cutt.ly/NeThRZv

Дедлайн: 1 грудня, 23:59 год.

*Проект “Просування сталих енергетичних рішень в громадах (приклади з практики)” реалізується за підтримки Посольства Королівства Норвегії в Україні.

Найближчі плани організацій УКМ

УМКА – Українська Молодіжна Кліматична Асоціація

15 листопада у Вінниці  проводить Форум “Енергія Змін 2019”

 Наскрізним питанням восьмого міжнародного форуму “Енергія змін” стануть зміни та способи ними оперувати. Цьогорічна Енергія Змін для тебе, якщо ти хочеш знати більше про:

▪ способи вирішення кліматичної кризи упродовж наступних 12 років і який вплив на ситуацію маєш саме ти;

▪ зміну клімату в Україні та світі науково;

▪ світову та українську кліматичну політику;

▪актуальні українські проекти і кампанії протидії зміні клімату;

▪ як бути почутими та ефективними на міжнародному рівні;

▪ місце і роль кліматичного руху в структурі українського суспільства;

▪шляхи співпраці – як руху бути сталим;

▪ найгучніші кліматичні кампанії 2019 в світі;

▪ способи передбачення вигорання та підтримання сталості в кліматичному русі;

▪ точки впливу – що важливо робити в Україні зараз;

▪ картування кліматичного руху; 

▪ нові можливості проявити свою активну соціальну позицію, якщо ти ще не впевнена/ний із чого почати.

За всіма додатковими питаннями можна звертатися: olgafursik@gmail.com, +380636506113

Організатор Енергії Змін – Громадська Організація “Українська Молодіжна Кліматична Асоціація”. За підтримки представництва фонду Heinrich-Böll-Stiftung Ukraine та міжнародного руху 350.org – Україна.

«Еколтава» – Полтава

23 листопада проводять тренінг “Лабораторія “зеленого” активізму”

У програмі тренінгу про:

– екологічні проблеми в Україні та шляхи їх вирішення;

– знайомство з громадськими кампаніями та історіями їхнього успіху;

– ефективні комунікації та роботу зі ЗМІ;

– адвокацію та лобіювання рішень;

– організацію екологічних подій, на які захочуть приїхати зі всієї країни.

Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/7KsBXRfgFZTaw1187

Участь у заході безкоштовна, проте кількість місць обмежена. Відбір учасників буде здійснюватися на конкурсній основі. Організатори забезпечують харчування під час заходу.

Дедлайн реєстрації 14 листопада. Організатори – ГО “Еколтава”. Захід проводиться за фінансової підтримки Global Greengrants Fund та 350.org.