УКМ

Питання повоєнної відбудови залишається в центрі уваги серед партнерів України. Та чи достатньо сталим воно планується? Підсумовуємо #URC2025

Впродовж 10-11 липня у Римі відбулась Міжнародна конференція з відновлення України, яка цьогоріч стала найбільшою за історію її проведення – близько 6000 учасників/ць з 70 країн світу. Активно долучились до події й представники/ці членських організацій Української кліматичної мережі, зокрема Екодії, Екоклубу, НЕЦУ, Розвій, МБО Екологія – Право – Людина (ЕПЛ), Razom We Stand та WWF-Україна.

Серед висновків, якими майже одноголосно поділилась прокліматична громадськість, багато позитивного. З основного, відмічається створення Європейського флагманського фонду для відбудови України, що, як очікується, стане одним з найбільших у світі інструментом прямих інвестицій. Фінансуватиме цей фонд, крім іншого, й проєкти відновлюваної енергетики. Окремо слід відзначити й заяву ЄБРР та Євросоюзу щодо планів стимулювання розвитку ВДЕ в Україні з залученням 1,5 млрд євро інвестицій для 1 ГВт нових потужностей.

У той же час усі долучені з членських організацій УКМ заявили про недостатню увагу до сталого та довкіллєвого компонентів у цьогорічних дискусіях щодо відбудови. Зокрема, вже згаданий новостворений фонд не матиме за пріоритет фінансування відновлення довкілля. У дискусіях про інвестиції для розбудови інфраструктури та видобуток корисних копалин довкіллєва складова також не враховувалась.

Відмітили наші учасники/ці також й деякі обмеження для громадянського суспільства, зокрема щодо участі у дискусіях, виступах на експертних панелях та можливості мати своє місце на виставковій частині конференції. А представниці Молодіжної кліматичної ініціативи “Розвій” взагалі зіткнулись з анулювання їх акредитації через організацію акцій із закликом посилити санкції на російський газ та інвестувати лише в екологічно безпечну й соціально справедливу відбудову (обидві акції були попередньо зареєстровані в поліції Риму з подальшою спільною координацією на місці).

Чого очікувати від СОР30? Своїми інсайтами з міжсесійної кліматичної конференції поділились представниці української громадськості.

Впродовж 16–26 червня у німецькому Бонні відбулась традиційна технічна сесія Секретаріату Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату (UNFCCC), що передує основним кліматичним міжнародним перемовинам. Фахівчині відділу клімату Екодія Соф’я Садогурська та Поліна Голуб долучились до події. Експертки зауважують, що ця сесія, попри її менш медійне висвітлення, є важливою кліматичною подією, адже саме на ній узгоджуються основні акценти, рішення щодо яких в подальшому прийматимуться на СОР.

Однією з основних тем цьогорічних перемовин у Бонні стало питання адаптації до зміни клімату, а точніше – індикаторів, за якими відстежуватиметься прогрес тієї чи іншої країни у досягненні глобальної цілі з адаптації. Очікується, що на СОР30 буде затверджено перелік зі 100 таких індикаторів (початковий перелік складався з 9000 запропонованих різними країнами індикаторів) та буде запроваджено механізм моніторингу прогресу адаптації.

Не менш обговорюваною темою стало питання оновлення національно визначених внесків (НВВ) і оцінки колективного прогресу з досягнення глобальної кліматичної цілі. До слова, Україна цього року також має актуалізувати кліматичну мету, однак наразі вона передбачає зростання викидів порівняно із нинішнім рівнем, про що наша спільнота зауважила у зверненні до уряду та надала свої коментарі до презентованого Міндовкіллям проєкту НВВ.

Підіймались у Бонні також питання справедливої трансформації, кліматичних фінансів та біорізноманіття.

“Серед громадськості та науковців є окремий напрямок роботи, що передбачає пошук синергії між так званими «Ріо-конвенціями» 1992 року. Мова про необхідність скоординованих дій країн у питаннях клімату, біорізноманіття та протидії деградації земель у межах відповідних угод. І лише зараз, через понад 30 років, процес пошуку синергії між цими трьома конвенціями став більш обговорюваним. Є очікування, що СОР30 стане перемовинами, де питанням збереження та відновлення екосистем, а також синергії, буде приділено багато уваги”, – розповідає Соф’я Садогурська.

Більше дізнавайтесь з підсумкового експертного матеріалу Екодії за посиланням.

* СОР (Конференція Сторін) – це найбільша міжнародна кліматична подія, що відбувається за участі держав-підписанток Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату. Цьогоріч СОР відбуватиметься у бразильському місті Белен впродовж 11-22 листопада. Українська кліматична мережа з року в рік бере участь у СОР і висвітлює перебіг основних подій.

Фото: Екодія

#COP30

Літо в розпалі, як і наші прокліматичні активності.

У новому випуску Дайджесту новин УКМ розповідаємо про основні проєкти та результати діяльності членів Мережі, а також нашу спільну адвокацію.

З основного:
Продовжуємо боротьбу за збереження природної спадщини Карпат
Розповіли італійському виданню про вплив повномасштабного вторгнення на кліматичний рух в Україні
Просували питання створення енергетичних спільнот для підвищення стійкості
Досліджували перспективи екологізації гуманітарного розмінування
Створювали прокліматичні подкасти та багато-багато іншого

Про все детально дізнавайтесь з червневого дайджесту за посиланням.

А щоб отримувати наші розсилки найпершими, не забудьте підписатись.

Як підвищити інтерес та обізнаність журналістської спільноти до теми зміни клімату?

Цим доволі непростим питанням часто задається наше експертне середовище, саме тому беремо активну участь у просвітницьких заходах для журналістів/ок.

Цього разу представники і представниці Ради і членських організацій Мережі виступили в ролі тренерів/ок на Кліматичному Контент Пулі від n-ost — німецької медійної ГО, яка сприяє транскордонній співпраці журналістів/ок.

Наші експерти та експертки охопили широке коло питань: керівниця відділу клімату Екодії Василина Бельо поділилася експертизою з міжнародної та української кліматичної політики, а її колежанка, фахівчиня з питань зміни клімату Екодії Софія Садогурська розповіла про фактчекинг і дезінформаційні виклики у кліматичній журналістиці. Голова Правління Української природоохоронної групи Олексій Василюк поділився із присутніми експертизою щодо природоорієнтованих рішень та подолання зміни клімату у позаміському середовищі, а Голова Ради УКМ і проєктна менеджерка Плато Діана Попфалуші — інформацією щодо дієвих адаптаційних заходів в міських умовах.

“Тема зміни клімату, безумовно, викликає зацікавлення серед журналістів і журналісток, проте це зацікавлення здебільшого точкове: хтось пише про енергетику, хтось висвітлює аграрну політику. Однак загалом дуже мало хто на постійній основі просуває саме тему кліматичної кризи. Тож ми маємо міркувати над тим, яким чином зробити цю проблему більш видимою в інфопросторі”, — резюмує Діана Попфалуші.

Українська кліматична мережа прагне більш амбітних кліматичних цілей.

11 червня Міндовкілля оприлюднило проєкт третьої ітерації українського Національно визначеного внеску (НВВ) до Паризької угоди. Про що йдеться?

НВВ — мета, яку ставить перед собою кожна держава-підписантка Паризької угоди, щодо зниження рівня викидів парникових газів порівняно з базовим 1990 роком. Зараз здійснюється черговий перегляд цієї мети на наступні 10 років (тобто до 2035 року). Тож профільне міністерство запропонувало відповідний проєкт, який має відображати наступну, амбітнішу обіцянку України щодо скорочення викидів парникових газів.

Та чи дійсно нова мета, що пропонується урядом, більш амбітна?

Членські організації УКМ проаналізували цей проєкт і долучились до громадських обговорень, надавши свої експертні пропозиції та коментарі. Серед основних зауважень — занизький обіцяний рівень скорочення викидів. Наприклад: уряд пропонує встановити за мету скорочення парникових газів на 68-73% до 2035 року порівняно з рівнем 1990 року. Водночас ще у 2023 році цей рівень в Україні сягнув 75%. Виходить, ми ставимо за державну мету нарощувати викиди впродовж наступних 10 років і поглиблювати кліматичну кризу.

Нами запропонована наступна кліматична ціль — скорочення викидів на 76-80%. Крім того, вважаємо вкрай важливим доповнити документ адаптаційним компонентом, що міститиме оцінку кліматичних ризиків і пріоритети щодо кроків з адаптації до зміни клімату у взаємозв’язку із політикою щодо зменшення рівня викидів.

Сподіваємося на врахування урядом експертних пропозицій.

“Відбудова має стати не поверненням до довоєнного стану, а якісним стрибком уперед — до більш сталої, стійкої та кліматично безпечної України”.

Саме в цьому переконана українська експертна громадськість, що об’єдналась у платформу Build Ukraine Back Better і розробила Дорожню карту сталого відновлення України.

Автори та авторки окреслили пріоритетні реформи та політики, необхідні для початку відбудови України для забезпечення її екологічно сталого та стійкого відновлення у шести ключових секторах: будівлі (забудоване середовище), довкілля, економіка, енергетика, сільське господарство, транспорт.

Ознайомитись з дорожньою картою можна за посиланнями:
▪ Україномовна версія: https://buildukrainebackbetter.org/roadmap-ua
▪ Англомовна версія: https://buildukrainebackbetter.org/roadmap

До групи розробників Дорожньої карти сталого відновлення України увійшла низка членських організацій УКМ, зокрема Громадянська мережа ОПОРА, Екоклуб, Лісові ініціативи і суспільство, МБО Екологія – Право – Людина (ЕПЛ), Українська природоохоронна група, Екодія, Razom We Stand та WWF-Україна. А до авторського колективу долучились дві радниці УКМ: Анастасія Івашина та Ольга Лящук.