УКМ

Україна – частина Енергетичного Співтовариства. Що це означає?

Енергетичне Співтовариство – це регіональний договір, учасниками якого є країни західних Балкан, Україна, Молдова з одного боку та Європейський Союз з іншого. Наразі цей документ оновлюється та  все більше уваги приділяє проблемі зміни клімату. Тепер на порядку денному договору гостро стоїть питання узгодження кліматичної та енергетичної політики між ЄС та договірними сторонами (країнами).

В червні 2018 року після завершення Форуму зі сталого розвитку у Відні Секретаріат Енергетичного Співтовариства опублікував “Маніфест Вахау”. В цьому ключовому позиційному документі були вперше комплексно окреслені виклики для країн-членів, пов’язані з впровадженням інтегрованої кліматичної та енергетичної політики, яка передбачає глибоку структурну перебудову енергетики, згортання вугільного сектору, підвищення енергоефективності та створення умов для загальної декарбонізації економіки.

В “Маніфесті Вахау” наголошувалося на тому, що декарбонізацію енергетичного сектору на основі підвищення енергоефективності та впровадження відновлюваних джерел енергії вже закладено в енергетичну політику та законодавство ЄС, тому це також є невідворотним для всіх членів Договору про Енергетичне Співтовариство, включно з Україною.

Чіткий курс на сталий розвиток

24 червня 2019 року, з нагоди зустрічі міністрів Енергетичного Співтовариства, відповідальних за енергетику, клімат і навколишнє середовище, та Форуму сталого розвитку, Секретаріат опублікував доповнення до “Маніфесту Вахау”.

“Рік тому ми прийшли до висновку, що Договірні Сторони мають потенціал вийти переможцями, а не жертвами у процесі енергетичного переходу. Це досі так, але прийшов час діяти”, – відзначають в Секретаріаті Енергетичного Співтовариства в “Маніфесті Вахау 2.0”.

В новому документі окреслено десять невідкладних кроків для початку втілення енергетичного переходу в країнах-членах договору та визначено ключові тези для дискусій на вищому рівні між національними урядами та ЄС. Тезово зміст цих десяти кроків наступний:

1. Прийняття національних цілей до 2030 року в сфері декарбонізації, а саме щодо підвищення енергоефективності, збільшення частки ВДЕ у загальному енергопостачанні та скорочення викидів парникових газів. Впровадження засад нової енергетичної політики, гармонізованої з загальним курсом ЄС відповідно до положень четвертого енергетичного пакету (Clean Energy Package).
2. Цілісний та відповідальний підхід до втілення реформи електроенергетичного ринку, налагодження транскордонної торгівлі електроенергією та інтеграції регіональних ринків. Національні  плани з енергетики та клімату, які наразі розробляються країнами-членами, мають охопити сфери реформ внутрішніх ринків та регіональної інтеграції. На рівні окремих проектів у техніко-економічних обґрунтуваннях для всіх проектів нових генеруючих потужностей повинні чітко вказуватися прогнозовані обсяги викидів парникових газів та закладатися адекватна ціна вуглецю, на весь період експлуатації електростанції.
3. Поступове скасування субсидій на викопне паливо та негайне припинення неналежної державної допомоги вугільній галузі. При розробці інтегрованих Національних  планів з енергетики договірні сторони повинні включати цілі та конкретні дії в цьому відношенні.
4. Зміцнення режиму правового захисту коштів державної допомоги, які виділяються договірними сторонами для окремих проектів та програм. Для цього Секретаріат Енергетичного Співтовариства може бути наділений відповідними повноваженнями, а також мати доступ до європейських судів. Для цього пропонуються внести зміни до Договору.
5. Введення помірних цін на викиди вуглецю у всіх Договірних Сторонах. Це буде умовою  надання фінансової допомоги від ЄС та міжнародних фінансових організацій. Прибутки енергетичних компаній, що експортують електроенергію на ринки, де діють ціни на викиди вуглекислого газу, повинні оподатковуватись. Поступово податки мають підвищуватися. Отримані доходи можуть бути спрямовані на цілі передбачені в Європейському Союзі Директивою про Систему Торгівлі Викидами (підтримка відновлюваних джерел енергії, заходи з енергоефективності, сталий транспорт) та для підтримки заходів трансформації вугільних регіонів.
6. Обговорення термінів та дорожніх карт для згортання вугільного сектору у кожній з Договірних Сторін на майданчиках з багатосторонньою участю. Національні платформи повинні включати всі відповідні зацікавлені сторони, такі як профспілки, мерів з вугільних регіонів, міністерства, що відповідають за фінанси, енергетику, навколишнє середовище та соціальні питання, гірничодобувні компанії та власників теплових електростанцій, експертів та громадянське суспільство. На рівні Енергетичного Співтовариства вони можуть бути доповнені заходами в межах Платформи “Трансформація вугільних регіонів”, через яку ЄС не тільки може ділитися своїм досвідом, але й надавати необхідну фінансову підтримку для дій на національному та місцевому рівнях.
7. Невідкладне впровадження системи підтримки для відновлюваних джерел енергії на основі аукціонів у всіх Договірних Сторонах.  Деякі країни вже внесли необхідні положення в своє законодавство, але країни, що найбільше залежать від вугілля (Боснія і Герцеговина, Косово та Сербія), досі упираються.
8. Включення Договірних Сторін до платформи розвитку відновлюваної енергії ЄС, створеної відповідно до нової Директиви про відновлювані джерела енергії. Договірні Сторони повинні отримати вигоду від всіх майбутніх фінансових інструментів на рівні ЄС, що сприятиме зменшенню вартості капіталу для проектів з відновлюваної енергетики. Це суттєво сприятиме використанню у Договірних Сторонах величезного потенціалу для розвитку вітрової та сонячної енергетики.
9. Створення в Енергетичному Співтоваристві фонду для фінансування інноваційних досліджень та стартапів у сфері енергетики та кліматичних технологій, технологічних послуг (включаючи цифрові), які спрямовані на стале створення місцевих робочих місць.
10. Врегулювання питань охорони довкілля у сфері інвестицій в гідроенергетику. Розвиток гідроенергетики в Договірних Сторонах в минулому не був сталим через слабке екологічне регулювання. Збалансований підхід може бути досягнутий через двосторонні або регіональні угоди щодо використання водних ресурсів. Також можуть бути укладені регіональні угоди щодо посилення захисту низки річок та річкових басейнів. Двосторонні суперечки можуть вирішуватися за допомогою Центру з вирішення спорів та переговорів Енергетичного Співтовариства.

Чому енергетичний перехід в Україні має відбутися? 

Розгляд цих питань та відповідні заходи зараз є критично важливими для України, адже трансформація енергетики в бік енергоефективності та використання чистих та безпечних відновлюваних джерел енергії – це шанс побудувати нову сильну економіку та вирватися з тривалого соціо-економічного занепаду, підвищити безпеку та добробут своїх громадян та допомогти міжнародній спільноті вирішити проблему змін клімату.

 

Монополізація, масштабні корупційні схеми, екологічна криза та криза енергетичної безпеки – такий невтішний стан галузі, яка має ключове значення для розвитку економіки України та її життєдіяльності загалом. Чи є вихід з цього становища?

Поточна реформа ринку електроенергетики та практичне впровадження євроінтеграційного курсу в енергетичній політиці дають шанс докорінно змінити стан справ. Чи вдасться Україні поміж поступовим занепадом старої атомної та вугільної енергетики розбудувати нову “розумну” енергетику на основі відновлюваних джерел енергії та цифрових технологій? Галузеві експерти, економісти та екологічні організації запевняють – масштабні зміни в галузі вже невідворотні. Чи будуть вони позитивними – це залежить від майбутніх дій нового Уряду та вже сьогодні від Президента держави.

Як утворився поточний стан електроенергетичної  галузі України

В спадок від Радянського Союзу незалежній Україні залишився централізований електроенергетичний комплекс з домінуючою роллю великих ядерних та вугільних електростанцій. Більшість ТЕС були побудовані в 1950-1960 роки, АЕС – 1970 та 1980 роки. Зараз більшість енергоблоків вугільних ТЕС працюють далеко поза своїм проектним ресурсом і мають одні з найнижчих техніко-економічних та екологічних показників у світі. Генеруючі потужності АЕС вводилися в експлуатацію дещо пізніше ТЕС, але більшість енергоблоків також вже вичерпали свій початковий проектний термін експлуатації у 30 років.   

Виробництво електроенергії у 1990 році майже вдвічі перевищувало поточний рівень – тоді було вироблено 296 ТВт*год порівняно з 159 ТВт*год у 2018 році. Головна причина падіння – деіндустріалізація та різке зниження споживання електроенергії промисловістю. Як наслідок – надлишок генеруючих потужностей та брак інвестицій в їх оновлення протягом останніх 20-років незалежної України.

Після падіння ранніх 90-х та застою, в галузі додалися масштабні корупційні схеми та непрозора приватизація, наслідки якої визначають стан електроенергетичного сектору.

Битва гігантів за ринок

Зараз понад 80% електроенергії в Україні виробляється двома компаніями – державною НАЕК “Енергоатом” та ДТЕК Ріната Ахметов, яка також видобуває 85% енергетичного вугілля в країні. Між двома компаніями-гігантами триває протистояння навколо розподілу коштів електроенергетичного ринку. В грудні Антимонопольний комітет (АМКУ) України закрив справу проти ДТЕК, але майже одночасно з цим ДП НАЕК «Енергоатом» подало нову заяву в АМКУ з вимогою змусити Національну комісію з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) скасувати дію формули “Ротердам+”. На думку “Енергоатому”, така діюча схема призвела до перерозподілу коштів оптового ринку електроенергії на користь генеруючих компаній ТЕС.  Насамперед, за рахунок низького тарифу на електричну енергію з АЕС.

Відповідну методику розрахунку цін на оптовому ринку електроенергії НКРЕКП ухвалила в березні 2016 року. Згідно неї вартість енергетичного вугілля  для потреб ТЕС визначається за такою формулою: середня ринкова ціна імпортного вугілля в портах Амстердам-Роттердам-Антверпен за попередні 12 місяців плюс вартість його доставки в Україну.  24 березня 2017 року Національне антикорупційне бюро України розпочало досудове розслідування за фактом зловживання службовим становищем посадовцями НКРЕКП у зв’язку з цим рішенням.

На користь ДТЕКу, також, зіграла ухвалена в травні постанова Кабінету Міністрів, згідно якої, покладено спеціальні обов’язки в умовах впровадження нової моделі ринку електроенергії на НАЕК “Енергоатом”, ПрАТ “Укргідроенерго”, НЕК “Укренерго” та операторів розподільчих мереж, які будуть субсидіювати низькі тарифи на електроенергію для населення. Водночас, ДТЕК таких фінансових обов’язків позбавлений та, в умовах нового ринку (якщо він буде впроваджений), зможе вільно встановлювати ціну для своїх споживачів.

Мета впровадження нової моделі ринку – яка вона і звідки?

Згідно з умовами Угоди про асоціацію з ЄС та договору про Енергетичне Співтовариство, Україна має змінити модель функціонування ринку електроенергії відповідно до вимог Третього енергетичного пакету, та долучатися до створення сучасного, відкритого та конкурентного загальноєвропейського ринку електроенергії, в якому пріоритет надається розвитку відновлюваних джерел енергії.

В червні 2017 року Україна підписала з об’єднанням мережевих операторів  ENTSO-E угоду про умови майбутнього об’єднання енергосистем України та Молдови з енергосистемою континентальної Європи. З того часу, електроенергетична галузь почала залучати значні інвестиції у модернізацію мереж та будівництво нових потужностей відновлюваних джерел енергії.

Реформа електроенергетики мала забезпечити підвищення енергетичної безпеки та повноцінну інтеграцію в європейський енергетичний ринок, який взяв курс на повну декарбонізацію та скорочення викидів парникових газів, відповідно до цілей Паризької кліматичної Угоди.

Стан енергетичної безпеки – критичний?

Окрім ризиків, пов’язаних з запуском ринку в умовах домінування одного приватного гравця (ДТЕК), та можливого неконтрольованого росту цін на електроенергію для споживачів, великою та хронічною загрозою безпеці енергопостачання є залежність від імпорту палива з Росії. Від початку конфлікту з Росією суттєві кроки були зроблені в сфері постачань  газу та ядерного палива, але цього не можна сказати про поставки вугілля. Імпорт вугілля з РФ в 2017 році становив 1,552 млрд. дол. США, а в 2018 році – вже 1,822 млрд. дол. Більше того, частка поставок вугілля з Росії зросла з 57% у 2017 році до 70% у 2018 році. Отже, попри риторику про прагнення до енергетичної незалежності, за уряду Гройсмана в електроенергетиці відбувався протилежний процес – паливна залежність від постачань з території країни-агресора лише зростала. Урядом Гройсмана також реанімований проект добудови Хмельницької АЕС, який має довгу корупційну історію та слугує інтересам Росії.

Попри прив’язку ціни вугілля до міжнародного індексу за формулою Роттердам+, та фальшиву риторику про диверсифікацію джерел постачань, фактично, більша частина імпортного вугілля постачалася та продовжує постачатися з Росії. Без запобіжних та компенсуючих заходів на рівні всієї енергосистеми, зупинка поставок вугілля для ТЕС може загрожувати дефіцитом палива в осінньо-зимовий період та віяловими  відключеннями споживачів.

Оскільки державний вугільний сектор втратив значну частину шахт після окупації Донбасу, а ті що залишилися на контрольованій території значно скоротили обсяги видобутку, в умовах блокади поставок з боку РФ та/або зниженням видобутку приватними шахтами ДТЕК, забезпечити покриття різкого дефіциту паливом  з державних шахт буде неможливо.

Дефіцит вугілля в країні не заважає  експорту електроенергії

Окрім видобутку та імпорту вугілля, ще одна сфера, в якій ДТЕК має монополію – експорт електроенергії. Те, як влаштована досі діюча структура ринку з одним покупцем, дозволяла заробляти на різниці між оптовою ринковою ціною та тарифом для теплової генерації, що розраховується з використанням формули Роттердам+. В цій схемі ДТЕК продає ДП “Енергоринок” всю електроенергію, вироблену на вугільних ТЕС, за тарифом з Роттердам+, а потім вже, по оптовій ринковій ціні в того ж державного підприємства, купує необхідний для експорту обсяг електроенергії з ТЕС, отримуючи маржу за рахунок перехресного субсидіювання від інших видів генерації.

Фактично, весь експорт електроенергії в країни ЄС здійснюється з двох вугільних станцій – Бурштинської та Добротвірської. Бурштинська ТЕС працює синхронно з об’єднаною енергосистемою Європи ENTSO-E в межах так званого Бурштинського енергоострову, з якого можливий експорт у Словаччину, Угорщину та Румунію. Експорт електроенергії в Польщу здійснюється окремою лінією-вставкою постійного струму, яка з’єднує Добротвірську ТЕС та підстанцію Замость по той бік кордону. Не зважаючи на брак потужностей в основній енергосистемі України,в умовах вугільної блокади з боку Росії в 2015 році, експорт “вугільної” електроенергії в країни ЄС залишався без змін, а проект з перепідключення окремих блоків Бурштинської ТЕС для забезпечення потреб власних потреб держави так і не було втілено.

А що відбувається в світі?

Глобально, інвестиції та фінанси в електроенергетиці переходять від викопного палива та  великої централізованої інфраструктури до розподілених енергетичних ресурсів – відновлюваних джерел і систем накопичення та зберігання енергії. Вартість технологій сонячної та вітрової енергетики знижується прискореними темпами, що, в поєднанні з початком широкого впровадження технологій energy storage, створює умови для стрімкої перебудови електроенергетичної галузі.

За останній рік вартість відновлюваних джерел енергії впала до рівнів, коли ВЕС, СЕС та інші ВДЕ виграють конкуренцію за ціною кіловат-години у вугільних електростанцій. Про це повідомляється в останньому звіті про вартість технологій відновлюваної енергетики, опублікованому 29 травня Міжнародним агентством з відновлюваної енергетики (IRENA) на урочистій події в Абу-Дабі. Це також підтверджується раніше опублікованими даними аналітичних фірм Lazarus та Bloomberg New Energy Finance (BNEF). Дані аналітиків BNEF показують, що середня вартість систем накопичення електроенергії на основі літій-іонних акумуляторів знизилася менше ніж за рік на 35% , до 187 доларів за МВт*год, наближаючись до ціни генерації на газових ТЕС.

Графік 1. Середня приведена вартість електроенергії (LCOE) з СЕС, ВЕС та систем накопичення енергії в світі.
Джерело: Bloomberg NEF

В світі середня вартість електроенергії від нових встановлених потужностей наземних ВЕС та СЕС, тепер складає  50 та 57 доларів за МВт*год відповідно, що нижче ніж операційні витрати на виробництво електроенергії (паливо, персонал, обслуговування, поточні ремонти) на багатьох існуючих вугільних ТЕС, зокрема українських.

“Пекельна” ціна української вугільної енергетики

Низька ефективність, високий питомий рівень споживання палива та його роздута ціна за формулою Роттердам+, застаріле обладнання та необхідність частого ремонту збільшують операційні витрати для ТЕС. Все це призвело до того, що Україна має найвищу вартість електроенергії від теплової генерації у світі, на рівні 70 доларів за МВт*год. Навіть в Європі, де діють високі податки на СО2 та жорсткі вимоги до систем очищення димових газів від токсичних речовин, вартість виробництва 1 МВт електроенергії в середньому на 10 доларів нижча, про це свідчать дані звіту “Powering down coal” міжнародної організації Carbon Tracker.

Графік 2: Вартість виробництва електроенергії на ТЕС по країнам світу.
Джерело: Carbon Tracker

Як це можливо? За офіційними даними Міністерства енергетики та вугільної промисловості у 2018 році середнє споживання вугілля українськими ТЕС становило 399 г/кВт*год. При цьому, деякі найбільш зношені енергоблоки спалювали до 450 г/кВт. Тим часом у Європі вугільні електростанції споживають 320-340 грамів вугілля на кВт*год електроенергії. Через те, що українські ТЕС мають низьку ефективність і високий питомі витрата палива, питомі викиди парникового газу CO2 на кВт-год у них на 20-25% вище, ніж у країнах ЄС.

Також, через застарілі та або повністю відсутні технології очищення димових газів, токсичні викиди пилу, діоксиду сірки та оксидів азоту в Україні надзвичайно високі. Це коштує мешканцям уражених територій навколо ТЕС кількох років життя та збільшує смертність від хронічних хвороб дихальних шляхів та серцево-судинної системи. Пов’язані збитки для економіки від втрати працездатності людей та передчасної смертності в Україні не обраховуються, але, за оцінкою міжнародних експертів, мова про мільярди євро на рік. Так, в дослідженні 2011 року, щорічні збитки  від забруднення повітря в Україні оцінювалися 2,6 млрд. доларів або 4% ВВП країни.

“Дике поле” без правил та обмежень для приватної вугільної енергетики існувало за потурання багатьох урядів від Тимошенко до Гройсмана, які нехтували не тільки безпекою держави в електроенергетичній галузі та її економічними інтересами, а екологічними та соціальними наслідками збереження “статусу-кво”.

Час визначати долю вугільної енергетики: націоналізувати не можна закрити

В світі, де вирує кліматична криза,  вирок вугільній енергетиці вже винесено. Протягом 2020-2030-х років ЄС планує повністю відмовитися від використання вугілля в електроенергетиці, а Німеччина встановила кінцеву граничну дату закриття всіх своїх ТЕС на 2038 рік. Слідуючи прикладу ЄС, Японія також змінила свій енергетичний курс на користь відновлюваних джерел енергії. За даними Міжнародного енергетичного агентства з 2006 по 2016 глобально інвестиції у вугільну енергетику скоротилися на 75%.

Серед нових потужностей в  світі тепер домінують відновлювані джерела енергії. Завдяки здешевленню сонячної та вітрової енергетики, стрімкому розвитку систем накопичення енергії та широкому впровадженню інформаційних технологій в електроенергетиці, світ входить в період трансформайційних змін. Це час великої структурної перебудови та оновлення технологічної бази електроенергетики, до цього не тільки треба бути готовими, а й активно приймати участь, розвиваючи власну економіку.

В плані міжнародних зобов’язань та умов інтеграції в електроенергетичний ринок Європи, в рамках договору з ЄС про Енергетичне Співтовариство, Україна зобов’язалася в наступні 10-15 років привести рівні викидів токсичних речовин в атмосферу від вугільних ТЕС у відповідність до європейських норм, або закрити всі установки, які їх порушують. Формально це передбачено згідно відповідного “Національного плану скорочення викидів від великих спалюючих установок”, який був схвалений Міненерговугілля у 2017 році незважаючи на внутрішні неузгодженості  документу та зміну обставин у зв’язку з окупацію Донбасу.

Згідно цього Нацплану до 2028 року необхідно в десятки разів скоротити викиди зольного пилу та двоокису сірки, а  оксидів азоту – щонайпізніше до 2033 року. Зважаючи на те, що сірко- та азотоочистка димових газів на ТЕС побудованих в радянські часи відсутня та в принципі не передбачалася проектами, а також на високу вартість та тривалі терміни спорудження такого обладнання, приведення більш ніж 20 ГВт застарілих та гранично зношених потужностей укрїнської вугільної енергетики у відповідність до європейських екологічних показників технічно та економічно недоцільне.

Зараз вже очевидно, що підписуючи договір про Енергетичне Співтовариство уряд Азарова-Януковича звабився перспективами експорту електроенергії в ЄС, але не оцінив екологічні вимоги, які треба виконувати щоб мати доступ до електроенергетичного ринку Європи. Єдиним реальним шляхом виконання вимог Енергетичного Співтовариства є поступове закриття всіх вугільних електростанцій, більшість з яких вже відпрацювало понад 50 років. Досвід Німеччини, яка сконцентрувала всі активи з видобутку кам’яного вугілля в державному концерні RAG та закрила останню шахту в 2018 році  без соціальних потрясінь, без екологічного лиха та економічного занепаду колишніх вугільних регіонів, показує, що державне управління вугільною галуззю в період її згортання може бути ефективним та соціально справедливим. Сьогодні тема справедливої трансформації вугільних регіонів є однією із ключових у світовому порядку денному, але в Україні піднімається поки що лише на рівні громадськості та місцевої влади.

Сухий залишок

Незалежно від форм її здійснення, нова державна політика в електроенергетиці має бути спрямована на загальну демонополізацію галузі та поступову планову відмову від використання вугілля на користь сонця, вітру та інших відновлюваних джерел енергії, з урахуванням соціальних аспектів такого енергетичного переходу.  Для переходу до використання нових розподілених енергетичних ресурсів, необхідно приділяти більшу увагу розвитку розподільчих мереж, стимулювати інвестиції та підвищувати надійність і ефективність енергосистеми в цілому. Зокрема за рахунок впровадження інформаційних технологій та систем управління попитом.

Текст: Олег Савицький, експерт УКМ з питань клімату та енергетики

 

Незалежні експерти з 4-х європейських країн за ініціативи громадських організацій України та Німеччини підготували дослідження “Досвід трансформації шахтарських регіонів: рекомендації для України”. Його результати було презентовано 12 червня у Києві за участі представників громадськості, міністерств, шахтарських міст та експертного середовища.

Проаналізувавши процес закриття вугільних підприємств у Німеччині, Румунії, Чехії та деяких містах України, автори дослідження розробили практичні поради для влади на національному та місцевому рівнях. Вони мають допомогти проводити подальшу ліквідацію шахт із меншими негативними соціальними та економічними наслідками для вугільного регіону.

Одні з перших кроків для справедливої трансформації шахтарських регіонів – це:

• Створити комісію зі структурних змін, яка включатиме представників усіх зацікавлених сторін та місцевого населення і розроблятиме рекомендації для подальших планів реструктуризації;
• Визначити дату повної відмови від вугілля в енергетиці та припинити будь-які дотації у цей сектор;
• Створити спеціальні фонди з питань диверсифікації економіки, розвитку інфраструктури, пенсійного забезпечення, освіти тощо.

Такі кроки допоможуть встановити діалог між національною та місцевою владою, громадянським суспільством, бізнесом, науковцями та працівниками вугільної сфери. Спільними зусиллями всі ці сторони мають запустити програми економічного та соціального розвитку, сприяти переходу до сталого виробництва енергії та створенню нових освітніх, наукових та інноваційних інституцій.

У презентації дослідження взяли участь:

• Максим Федотов, Генеральний директор Директорату викопних видів палива, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України;
• Ірина Сущенко, секретар Покровської міської ради, Донецька область;
• Мартін Шон-Чанішвілі, старший консультант з питань Південно-східного та Східного європейського партнерств, Germanwatch;
• Дмитро Науменко, консультант проекту Low-Carbon Ukraine, Berlin Economics;
• Костянтин Криницький, координатор кампанії “Справедлива трансформація вугільних регіонів”, Екодія.

З текстом резюме дослідження ви можете ознайомитися ось тут.

Презентація дослідження доступна за посиланням.

 

Національні новини у сфері клімату та енергетики

• Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, постановою від 26.04.2019 № 642 затвердила Порядок опублікування інформації про частку кожного джерела енергії, використаного для виробництва електричної енергії, та вплив на навколишнє природне середовище, спричинений виробництвом електричної енергії. Цей Порядок визначає вимоги до формування інформації про частку кожного джерела енергії, яке було використане для виробництва електричної енергії, та вплив на навколишнє природне середовище, спричинений виробництвом електричної енергії, процедуру, періодичність та строки оприлюднення учасниками ринку електричної енергії такої інформації. Постанова набирає чинності з 1 липня 2019 року, але не раніше дня, наступного за днем її опублікування в офіційному друкованому виданні – газеті “Урядовий кур’єр”.
• 14 травня відбулося засідання координаційного комітету «Адаптація на основі екосистем до зміни клімату та стійкий регіональний розвиток шляхом розширення можливостей українських біосферних резерватів». Під час зустрічі, на якій був присутній Міхаель Зукков (відомий у Європі еколог, нагороджений альтернативною Нобелівською премією від Фонду нагород за «Правильний стиль життя у 1999 рік») та представники Університету сталого розвитку Еберсвальде (Німеччина), було презентовано світові приклади адаптації резерватів. Детальніше за посиланням: https://www.kmu.gov.ua/ua/news/vasil-polujko-ukrayinski-biosferni-rezervati-vchatsya-adaptuvatisya-do-zmin-klimatu
• НКРЕКП постановою від 26.04.2019 № 641 затвердила нормативно-правові акти, що регулюють діяльність гарантованого покупця та купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом. А саме:
  • – Порядок купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом; – Методику формування кошторису гарантованого покупця;
  • – Типовий договір купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом між гарантованим покупцем та суб’єктом господарювання, що виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії;
  • – Типовий договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.

• 16 травня Міжвідомча комісія із забезпечення виконання Рамкової конвенції ООН про зміну клімату затвердила проект Національного кадастру антропогенних викидів із джерел та абсорбції поглиначами парникових газів в Україні за 1990-2017 рр. Аналіз Національного кадастру вперше демонструє зниження викидів парникових газів при зростанні показників внутрішнього валового продукту (ВВП).

• 18 травня Президент підписав Закон України № 2712-VIII від 25.04.2019 “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії”. Документ набрав чинності 22 травня 2019 року

Новини УКМ

 

• 22 травня УКМ провела вебінар “Відновлювана енергетика в Україні, можливості для громад”.

Вебінар організований у співпраці з Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України. Директор департаменту ВДЕ Юрій Шафаренко дав  роз’яснення щодо нового закону про обмеження встановлення малих СЕС на землі і пояснив, що досягнення цілі 25 % ВДЕ до 2035 року може коштувати країні 30 млрд євро. Але запровадження аукціонів на ВДЕ дозволяє встановити справедливі тарифи на відновлювану енергію в країні.

Запис вебінару: https://www.fex.net/s/edfbocd

• 27-28 травня УКМ провела тренінг “Майстерня енергетичного переходу міст”. Захід пройшов за фінансової підтримки представництва Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні та Федерального міністерства з охорони навколишнього середовища, збереження природи та ядерної безпеки Німеччини в рамках проекту Міжнародної Кліматичної Ініціативи (ІКІ).

На тренінгу учасники знайомилися із світовими тенденціями переходу на ВДЕ та сценарієм переходу України, зокрема планом переходу Житомира на 100% ВДЕ до 2050 року та оцінкою потенціалу Хмельницької області. Оглянули існуючі та можливі практики енергетичного переходу і обговорили перешкоди для переходу на 100% ВДЕ на місцевому рівні та кроки до їх подолання.

Також учасники разом з тренерами працювали над інструментом оцінки потенціалу енергетичного переходу міст та думали над шляхами залученням громадськості до цього процесу.

Організатори: “Екоклуб” та “Екодія”

Презентації з заходу та нотатки обговорень зібрані тут: https://bit.ly/2WdQHxv

Детальніше про тренінг можна почитати на саті УКМ: https://bit.ly/2K0ptsI

• 28 травня УКМ та 350.org провели прес-тур до Вінниці “Як місту стати енергонезалежним, еко-дружнім та економічно ефективним”.

За день встигли багато. Подивилися, як працює унікальна програма розвитку громадського транспорту (в тому числі велосипедів). Провели прес-сніданок з Владиславом Скальським – заступником міського голови Вінниці, Юлією Мельник – експерткою 350.org та Андрієм Мартинюком – експертом УКМ і керівником “Екоклубу”.

Побували на заводі Kness – єдиному в Україні заводі, який виробляє фотопанелі.

І побачили, як на Стадницькому полігоні добувають біогаз із гір сміття і трансформують в електроенергію для містян.

Партнери прес-туру: Heinrich-Böll-Stiftung Ukraine та “Екоклуб”.

• УКМ долучилася до кліматичних страйків молоді, які охопили 24 травня Україну і ще понад сотню держав. Молодь вимагає від політиків активної протидії глобальній зміні клімату. Київ, Львів, Миколаїв, Рівне, Кривий Ріг, Одеса, Бахмут, Харків, Запоріжжя – загалом на вулиці міст вийшло півтисячі молодих людей. У столиці влаштували акцію під Кабміном. Активісти передали відкритий лист-звернення до Міністра екології та природних ресурсів.

Молодь висунула до влади такі вимоги:

• Визнання кліматичних змін однією з першочергових державних проблем.
• Впровадження пріоритетної та якісної кліматичної освіти.
• Скорочення викидів парникових газів.
• Пріоритетний розвиток відновлювальних джерел енергії в країні.
• Системність та відкритість екологічних експертиз у державі.

Новини членів УКМ

• Центр екологічних ініціатив “Екодія”  – м. Київ

Відкрили кіноклуб. Кіно-зустрічі відбуватимуться кілька разів на місяць. Усі кінопокази будуть поєднані наскрізною темою активізму, зміни клімату та взаємодії людей з планетою.

Кіноклуб Екодії для тих, хто цікавиться тим, що відбувається в світі, задумуєтесь про те, який вплив має на планету, хоче дізнатись більше про екологічний рух, знайти однодумців, або просто любить хороше кіно. Першою показали відому стрічку, створену в колаборацію Ісландії з Україною – “Гірська жінка на війні”. Кіноперегляд безкоштовний. Місце проведення: KWINS hall, вул. Антоновича, 40, Київ

Запустили фотоконкурс “Моє ВДЕ”. Збирають фотографії малих сонячних та вітрових електростанцій та позитивні історії про відновлювану енергетику https://ecoaction.org.ua/my-vde.html

• ГО “Голос Природи” – м. Кам’янське

У Кам’янському за ініціативою екологічної організації «Голос Природи», розпочався процес підготовки рішення сесії міської ради щодо прийняття Плану заходів з адаптації міста до зміни клімату. Ухвалення цього стратегічного документа відкриває перед містом нові перспективи і можливості по залученню фінансової та технічної допомоги для мінімізації негативних наслідків глобального потепління. Організація «Голос Природи» готова сприяти тому, щоб План заходів щодо адаптації міста до зміни клімату був прийнятий на сесії міської ради до кінця літа 2019 року. Подробиці: www.voice.dp.ua

• Всесвітній Фонд дикої природи в Україні ( WWF)        

З 28 по 30 травня WWF Україна разом з Інститутом конфліктології Німеччини “Elmauer managing consensus” провели в Яремче інтенсивний тренінг “Комунікація та подолання конфліктів на прикладі великих хижаків в Українських Карпатах”. 

Ведмеді, рисі та вовки – великі хижаки, поширені в Україні. І хоча, вони мешкають в дикій природі, часом зустрічаються з людиною. І такі зустрічі можуть призводити до конфліктів, в результаті яких страждають люди, їхнє майно чи худоба, або ж самі тварини. Також, мешканці територій, де поруч трапляються ведмеді, рисі чи вовки не знають як реагувати на присутність хижаків і/ або мають до них вкрай негативне ставлення. Учасники тренінгу дізналися закордонні практики мирного співжиття з великими хижаками; навчилися основ конфліктології і застосування конкретних методик в щоденній взаємодії незалежно від ситуації.

• ГО “Екосенс” – м. Запоріжжя

12 травня провели Кульбабовий пікнік на Хортиці. Розпочали з прогулянки по весняному острову, по дорозі збирали сміття, вовчали місцеву флору та корисні властивості рослин. А далі просто насолоджувались красою і спілкуванням.  

 Найближчі плани організацій УКМ

• ГО “Голос Природи”

6-7 червня проводять у Дніпрі та Кам’янському українсько-німецьку конференцію «Кліматична адаптація: виклики та перспективи на національному, регіональному та місцевому рівні». УКМ виступає партнером заходу.

Близько 20 німецьких та українських експертів ознайомлять учасників конференції з найактуальнішою інформацією щодо змін клімату, їх наслідками для України та Німеччини, представлять можливості, стратегії та конкретні проекти з адаптації до змін клімату на національному, регіональному та місцевому рівнях.  

Учасники заходу отримають можливість обговорити роль влади та громадськості у реалізації проектів з кліматичної адаптації, можливості впливу на промислові підприємства для зменшення ними викидів, проблеми міст і громад у зв’язку з наслідками змін клімату та можливості  їх рішення. Особливої актуальності конференція набуває у зв’язку з реформою місцевого самоврядування в Україні.

Організатори конференції: Генеральне консульство Німеччини у Донецьку (тимчасовий офіс Дніпро), громадська організація Голос Природи.

• ГО “Голос Природи” – м.Кам’янське

У Кам’янському, за ініціативою екологічної організації «Голос Природи», розпочався процес підготовки рішення сесії міської ради щодо прийняття Плану заходів з адаптації міста до зміни клімату. Ухвалення цього стратегічного документа відкриває перед містом нові перспективи і можливості по залученню фінансової та технічної допомоги для мінімізації негативних наслідків глобального потепління. Очікується, що План заходів щодо адаптації міста до зміни клімату буде прийнятий на сесії міської ради до кінця цього літа.

Подробиці: www.voice.dp.ua

• ГО “Еколтава” – м. Полтава

У партнерстві з УКМ готується провести Green Camp – 2019. Захід пройде  21 до 27 липня, на гірському масиві Свидовець (с. Ясіня, Рахівський р-н).

Учасники будуть разом пізнавати унікальність гірських місцин, будувати дієві кампанії громадського тиску, вчитися культури стійкості в роботі та синхронізуватися із усім найкращим в екологічному русі. Організатори: Ekoltava, 350.org – Україна.

Табір відбудеться за фінансової підтримки представництва Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні (Heinrich-Böll-Stiftung Ukraine) та 350.org – Україна.

Придбати квитки можна тут  https://2event.com/uk/events/1729391

Заповнити реєстраційну форму  http://bit.ly/2EFZiDt

• Екоклуб – м. Рівне

24-26 червня спільно із GIZ проведуть тренінг “Енергоменеджмент в лікарнях” у м. Дніпро.

Запрошують енергоменеджерів та енергоменеджерок, що працюють в медичних закладах та управліннях/відділах охорони здоров’я міських рад та ОТГ на триденний тренінг «Енергоменеджмент у лікарнях» з. Разом з експертами поговорять про таке:

• Теорія енергоменеджменту лікарень. Енергетичний бюджет та баланс установи, організація енергомоніторингу та  оцінка потенціалу енергозбереження.
• Технічні знання про будівлі і обладнання. Практичні кейси.
• Пошук фінансування на енергоефективні заходи. Як подолати обмеження, накладені на бюджетні установи законодавством.

Деталі та анкета для реєстрації тут: https://ecoclubrivne.org/dnipro/

• ГО «Екоклуб» та Хмельницький енергетичний кластер

11 червня проводять Хмельницький енергетичний форум, де обговорюватимуться нові енергетичні можливості області.

Запрошують до участі представників органів місцевого самоврядування, бізнесу, інвесторів та експертів у сфері відновлюваної енергетики та енергоефективності. Під час форуму вперше буде представлено аналіз потенціалу відновлюваних джерел енергії Хмельниччини в розрізі кожного району. Учасникам буде надана актуальна інформація про реалізацію відновлюваної енергетики, особливості розвитку біоенергетики та сонячної енергетики. Захід стане гарною можливістю зав’язати контакти із виробниками устаткування, потенційними інвесторами, експертами та практиками в галузі відновлюваної енергетики.

Деталі та анкета для реєстрації тут: https://ecoclubrivne.org/energy_forum/

• ГО “Екодія”

12 червня проведуть презентацію дослідження “Досвід трансформації шахтарських регіонів: рекомендації для Донбасу”, проведеного незалежними експертами з 4-х європейських країн за ініціативи громадських організацій України та Німеччини. Вони проаналізували позитивний і негативний досвід згортання вугільної промисловості у Німеччині, Румунії, Чехії та деяких містах України. На основі цього аналізу вони розробили практичні рекомендації для влади на національному та місцевому рівнях.

о 13:00 в приміщенні “Укрінформу”. Вхід вільний. Реєстрація для відвідувачів ▶  bit.ly/2EDzMyA

Для ЗМІ ▶ bit.ly/2HHIi1f

Додаткова інформація: press@ecoaction.org.ua

ГО “Екосенс”

21 червня на Урбан-форумі, що пройде у Запоріжжі, проводять лекцію- дискусію “Зелені системи у міському просторі”. У рамках проекту “Запоріжжя за чисту енергію” поговорять про те, як вписуються сонячні та вітрові електростанції у міський простір, як застосовувати енергію сонця для smart-проектів та громадських просторів і що заважає місту запроваджувати 100 % ВДЕ.

• Асоціація Велосипедистів Києва 

Пропонують велосипедом відправитися у 7-ий “Космос-табір”. Виїзд 27 червня 2019 року (четвер), 11:30. У зворотній бік велоколона повертається в неділю, 30 червня.

Місце збору: Оболонський проспект, 52А, біля АТБ (мапа: https://goo.gl/QmRBvP) – берег Київського моря (50 км від Києва). Тел. для довідок: 063 640 50 72

Члени УКМ можуть скористатися МОЖЛИВОСТЯМИ:

• Отримати фінансування на поїздки для участі у зустрічах, засіданнях, тренінгах.
• Отримати фінансування дрібних видатків, пов’язаних із проведенням заходів.
• Пошук потрібних експертів для відповідей на ваші питання.
• Оплата друку різноманітних публікацій, що стосуються клімату.
• Допомога у пошуку фінансування.
• Отримання інфо-матеріалів від інших членів УКМ.
• Публікація та підтримка звернень і заяв.

Детальніше з процедурою отримання підтримки можна ознайомитися за посиланням: https://goo.gl/oVTxNi

Контакти Української кліматичної мережі

climategroup.org.ua  

ucn@climategroup.org.ua

Facebook: www.facebook.com/climategroup

Підписатися на розсилку дайджесту УКМ

Отримувати анонси та новини членів мережі

   Голова Ради УКМ                             Медіа – координаторки УКМ

               Ілля Єременко                                  Маргарита Мостова,  Інна Плюта

                             illia@ecoclubrivne.org                                          ucn@climategroup.org.ua,  innaplyuta83@gmail.com

      +380 63 4835122                                         +380 99 92 99 794                       +38 068 1456760

Українська кліматична мережа підтримує енергетичний форум у Хмельницькому. Члени УКМ, ГО “Екоклуб” та Хмельницький енергетичний кластер запрошують на дводенний енергетичний форум, що відбудеться в Хмельницькому 11-12 червня 2019 року. Захід складатиметься із двох частин.

Перший день:
Представлення Методики аналізу потенціалу відновлюваної енергетики (ВДЕ) та презентація аналізу ВДЕ Хмельницької області.
Другий день:
Семінар у вузькому колі представників ОТГ та міст “Перехід громади на 100% ВДЕ: переваги та побоювання.”

Фото: афіша Форуму у Хмельницькому

Члени УКМ можуть скористатися МОЖЛИВОСТЯМИ:

• Отримати фінансування на поїздки для участі у зустрічах, засіданнях, тренінгах.
• Отримати фінансування дрібних видатків, пов’язаних із проведенням заходів.
• Пошук потрібних експертів для відповідей на ваші питання.
• Оплата друку різноманітних публікацій, що стосуються клімату.
• Допомога у пошуку фінансування.
• Отримання інфо-матеріалів від інших членів УКМ.
• Публікація та підтримка звернень і заяв.

Детальніше з процедурою отримання підтримки можна ознайомитися за посиланням: https://goo.gl/oVTxNi
Контакти Української кліматичної мережі
climategroup.org.ua
ucn@climategroup.org.ua
Facebook: www.facebook.com/climategroup

Підписатися на розсилку дайджесту УКМ
Отримувати анонси та новини членів мережі

У Кам’янському, за ініціативою членів УКМ, організації «Голос Природи», розпочався процес підготовки рішення сесії міської ради щодо прийняття Плану заходів з адаптації міста до зміни клімату. Майбутній документ стане одним із перших кліматичних документів в Україні, зо прийнятий на місцевому рівні. Ухвалення цього стратегічного документа відкриває перед містом нові перспективи і можливості по залученню фінансової та технічної допомоги для мінімізації негативних наслідків глобального потепління.  «Голос Природи» буде сприяти тому, щоб План заходів щодо адаптації міста до зміни клімату був прийнятий на сесії міської ради до кінця літа 2019 року.

Ініціатива громадськості підтримана керівництвом Кам’янського

28 травня 2019 року в Кам’янському відбулася робоча нарада з обговорення доцільності прийняття Плану заходів з адаптації Кам’янського до зміни клімату рішенням сесії міської ради. У робочій нараді взяли участь депутати міської ради, представники виконавчих органів влади і державних служб. В ході наради організація «Голос Природи» розповіла передісторію складеного стратегічного документа і обґрунтувала важливість його прийняття на сесії міської ради.

Розробка Плану з адаптації почалась у 2016 році, коли з ініціативи організації «Голос Природи» в Кам’янському пройшов семінар для депутатів і відповідальних чиновників, на якому було розказано про наслідки зміни клімату на місцевому та обласному рівнях, а також про важливість скорочення викидів парникових газів та необхідність кліматичної адаптації. Крім того, на цьому ж заході була презентована методика оцінки вразливості міста до зміни клімату. З урахуванням того, що семінар зібрав профільних фахівців і експертів з різних сфер міського життя, а також осіб, що відповідають за долю міста і прийняті рішення, учасники погодилися скористатися запропонованою методикою і оцінити вразливість Кам’янського до зміни клімату.

За підсумками проведеної оцінки, учасники семінару визначили, що зміна клімату в Кам’янському стало причиною таких проблем, як: локальне підтоплення, тепловий стрес, погіршення стану зелених насаджень, погіршення якості і скорочення запасів питної води, руйнування енергетичних систем, збільшення кількості стихійних гідрометеорологічних явищ, поява нових інфекційних і алергічних захворювань. На основі проведеної оцінки вразливості Кам’янського до зміни клімату, а також зібраних додаткових даних і результатів досліджень, організація «Голос Природи» розробила План заходів з адаптації Кам’янського до зміни клімату. Врешті решт, попередня аналітична робота дала можливість організації «Голос Природи» реалізувати в Кам’янському кілька практичних пілотних проектів з кліматичної адаптації.

Зокрема, були відновлені і вдосконалені системи відводу дощової води на чотирьох локаціях (пр-т Дружби Народів, 53-А; вул. Бурхана, 21; вул. Маршова і Булавіна; вул. Нікопольська, 40), а також придбаний спеціальний насос високого тиску для обслуговування внутрішньо квартальних зливових комунікацій. У той же час, «Голос Природи» вважає, що розроблений План заходів з адаптації Кам’янського до зміни клімату важливо прийняти на сесії міської ради. Це дозволить включити заходи Плану з адаптації до міських програм (екологія, ЖКГ, міська інфраструктура і транспорт, охорона здоров’я тощо), а також розширить можливості щодо залучення додаткових коштів, як з державних, так і зарубіжних фондів. Учасники робочої наради домовилися детально вивчити запропонований План заходів з адаптації Кам’янського до зміни клімату, і до 21 червня 2019 року подати до управління екології та природних ресурсів міської ради пропозиції щодо його доопрацювання.

«Проблеми, пов’язані зі зміною клімату, очевидні, як для чиновників, так і для звичайних городян. З огляду на те, що заходи з кліматичної адаптації необхідно впроваджувати в різних сферах міського життя, ми просимо профільні департаменти ознайомитись із запропонованим Планом і підготувати пропозиції щодо його доопрацювання», – звернувся Богдан Наполов, начальник управління екології та природних ресурсів, до учасників робочої наради.

«За службовим обов’язком моєї депутатської діяльності мені довелось взяти участь як у семінарі, так і в проведенні оцінки вразливості Кам’янського до зміни клімату. Особисто я підтримую пропозицію організації «Голос Природи» прийняти План з кліматичної адаптації на сесії міської ради, за умови, що фахівці профільних департаментів ще раз пропрацюють цей документ і подадуть свої пропозиції з урахуванням наших фінансових і технічних можливостей. Зі свого боку, я готовий переконувати керівництво міста та депутатів міської ради в доцільності прийняття такого Плану рішенням сесії», – заявив Олександр Донець, член депутатської комісії з питань екології.

«Зміна клімату безпосередньо впливає як на здоров’я, так і умови життя людей. Такі проблеми, як локальне підтоплення і тепловий стрес, дуже актуальні для Кам’янського. Сьогодні необхідно зрозуміти, що ми можемо зробити для поліпшення умов життя городян за рахунок місцевих ресурсів, і визначитися з переліком заходів, які неможливо реалізувати в місті без фінансової та технічної підтримки з інших джерел. Саме для цього необхідно прийняти План з адаптації на сесії міської ради, – пояснив Євген Колішевський, виконавчий директор громадської організації «Голос Природи».

 

ДОВІДКА:
«План заходів з адаптації міста Кам’янське до наслідків зміни клімату» був розроблений в 2016-2017 роках під час реалізації проекту «Крок назустріч адаптації міста Кам’янське до зміни клімату». Цей проект фінансувався Національним екологічним центром України в рамках реалізації проекту «Кліматичний форум Схід ІІ» (Climate Forum East II), який фінансувався Європейською Комісією та Австрійським Агентством з Розвитку.

З повним текстом документа можна ознайомитися на сайті організації «Голос Природи» за посиланням тут.