УКМ

Залежність міста лише від шахти – це недолік. Шукати альтернативи вугіллю потрібно виключно у тісній співпраці з місцевою громадою. Це лише частина результатів соціологічного дослідження “Майбутнє справедливої трансформації в Україні: сприйняття в шахтарських містечках”. 

Його презентували 19 листопада Центр екологічних ініціатив Екодія , одна з організацій УКМ, та Представництво Фонду Фрідріха Еберта в Україні. 

Дослідження проводилось у липні та серпні 2020 року методом фокус-групових дискусій. У ньому взяли участь мешканці Добропілля, Мирнограду, Новогродівки, Покровська, Вугледара, Селидового і Торецька. 

Монопрофільність – недолік для шахтарського міста

Найчастіше респонденти та респондентки зазначали такі негативні аспекти монопрофільності:

• залежність розвитку міста від одного підприємства, його успішної діяльності, що впливає на впевненість у майбутньому;
• відсутність вибору професій, зайнятості. Водночас спостерігається зниження престижу професії шахтаря, вона не викликає зацікавлення у частини молоді;
• важка праця на підприємстві з неконкурентною зарплатнею, яку часто затримують.

Натомість позитив щодо монопрофільності радше пов’язаний із відсутністю інших можливостей у місті: підприємство є головним і стабільним джерелом поповнення міського бюджету (за умови, якщо воно не дотаційне) та робочих місць для населення.

     Шукати альтернативи вугіллю – лише із місцевою громадою

На думку респондентів, закриття шахт та перепрофілювання міста є трудомістким процесом, який повинен мати затверджену стратегію, проходити прозоро та реалізовуватися у тісній співпраці з місцевою громадою. Для максимально безболісного закриття шахт варто:

• налагодити тісну комунікацію представників влади з громадою міста, створити робочу групу, яка включатиме представників(-ць) шахтарів — людей, що володіють ситуацією зсередини;
• створити та розвивати підприємства, які забезпечать відхід від монопрофільності і зайнятість населення після закриття шахт.
• забезпечити соціальний захист населення, що постраждає від закриття шахт. Працівникам передпенсійного віку дати можливість допрацювати або сприяти достроковому виходу на пенсію.

Серед інших думок респондентів щодо закриття шахт переважають такі: 

• нерентабельні підприємства треба закривати, оскільки вони є економічно невигідними та не приносять прибуток;
• переїзд із міста в інші регіони або країни розглядається як найраціональніший вихід із ситуації. Запобігти цьому можна через створення робочих місць, конкурентні зарплати, поліпшення інфраструктури міста, створення місць для дозвілля, доступне житло;
• у більшості населення освіта пов’язана з вугільною промисловістю, що обмежує їхню самореалізацію в інших сферах. Опитані демонструють готовність працювати у тих сферах, що гарантують гідний рівень життя: ІТ-технології, психологія, юриспруденція, служба в поліції;
• раціонально розвивати та підтримувати різні напрямки економіки, зокрема: промисловість (виробництво плитки, цегли); ремонт сільгосптехніки, виробництво обладнання для отримання альтернативної енергії;
• після поступового закриття шахт екологічна ситуація в регіоні зміниться на краще: стан повітря та водних ресурсів покращиться, а ліквідація териконів зменшить радіаційний фон. А щоб уникнути просідання ґрунту та підтоплення міста, які пов’язані із затопленням шахт, варто дотримуватися правил безпеки у процесі консервації підземних дільниць.

“Результати опитуваних фокус-груп показали, що думки та ставлення жителів вугільних регіонів збігаються з основними принципами справедливої трансформації. Тому для того, щоб  збудувати правильне прийняття невідворотних змін необхідно підвищити довіру між представниками влади та місцевим населенням. Трансформація вугільного сектору та закриття шахт має плануватися завчасно, ґрунтуючись на стратегічному баченні розвитку шахтарських регіонів. Так можна буде зробити енергетичний перехід справедливим для кожного та кожної”, – коментує Анна Богушенко, фахівчиня з питань енергетичної політики ГО “Екодія”.

До вашої уваги — дайджест УКМ за жовтень, першу половину листопада та анонси. Аби щомісяця отримувати дайджест кліматичних та енергетичних новин від УКМ варто підписатися на нашу розсилку.

НАЦІОНАЛЬНІ НОВИНИ 

• 07.10. 2020 в.о. Міністра енергетики анонсувала оновлення Енергетичної стратегії України. Оновлення документу буде проходити на основі  Інтегрованого плану з боротьби зі зміною клімату та розвитку енергетики до 2030 року. Проєкт Інтегрованого плану розробляється Міненергетики згідно вимог до таких планів для країн ЄС. Інтегрований план включатиме заходи стосовно декарбонізації, підвищення енергетичної ефективності, розбудови енергетичних ринків, підвищення енергетичної безпеки, а також запровадженню інновацій в енергетиці України. 
• 02.11.2020 Міненерго виступило з пропозицією створення Фонду декарбонізації. Передбачається, що Фонд адмініструватиметься ДАЕЕ та наповнюватиметься частиною податку на викиди вуглекислого газу, а кошти з нього йтимуть виключно на проекти, що призводять до скорочення викидів СО2 та мають енергоефективний, екологічний та соціальний ефекти.

НАЙБЛИЖЧІ ПОДІЇ ОРГАНІЗАЦІЙ УКМ ТА ПАРТНЕРІВ

• 19 листопада відбудеться презентація результатів соціологічного дослідження “Майбутнє справедливої трансформації в Україні: сприйняття в шахтарських містечках”.  Долучайтесь онлайн з 10:00. Реєстрація для учасників.

НОВИНИ ЧЛЕНІВ УКМ

ГО “Екоклуб”

• Про проблеми лісової галузі України читайте в інтерв’ю
• Про зміну клімату в Житомирі можна дізнатися у статті Юлії Ахмедової для Екоклубу
• Результати опитування жителів Коростеня та Житомира про водозабезпечення міст, інфраструктурні проблеми, а також кілька дієвих заходів з адаптації до змін клімату, що реалізовані у європейських містах.
• Один із можливих заходів адаптації до зміни клімату у містах — створення зелених коридорів. Що це таке, як працює та чому зелені коридори потрібні вашому місту.

Центр екологічних ініціатив “Екодія”

• Як зміна клімату впливає на сільські громади та с/г в Україні
• Платформа сталого розвитку вугільних міст Донецької області, яку підтримує Екодія, опублікувала своє бачення того, що потрібно для справедливої трансформації шахтарських регіонів.
• Як працюють сонячні колектори та електростанції і як вирішуються проблеми із нестачею чи надлишком сонячного тепла — дивіться у відеолекції
• Читайте коментарі Екодії до законопроектів щодо розмитнення старих авто  
• Що таке зміна клімату, як вона відбувається і як їй можна зарадити

Агентство економічного розвитку

• Організація розпочала реалізацію проєкту “Відродження традицій компостування для збереження навколишнього природного середовища у Вознесенській ОТГ”.

МБО “Екологія-Право-Людина”

• Як реформа екоконтролю сприятиме скороченню незаконних рубок
• Продовження історії з ІКЕА та незаконними рубками лісів в Україні
• Результат державного аудиту використання коштів бюджетних програм мінприроди та мінекоенерго: неефективно, не за призначенням, з численними порушеннями
• Як розподілити повноваження між міндовкілля та мінрегіоном у сфері управління відходами?
• МБО “Екологія-Право-Людина” розпочинає реалізацію проєкту “Екологізація демократії участі: захист екологічних прав в Україні”. 

U-Cycle

• Найбільш свіжий підрахунок велосипедистів у Києві
• Комплексний огляд того, що відбувалось з велосипедним рухом у Києві у 2020 році
• У Херсоні та Бердянську затвердили Концепції розвитку велосипедної інфраструктури, які навесні розробляла організація U-Cycle.  
• Як зробити Київ містом без транспортних заторів читайте у лонгріді 
• Оновлені результати кампанії “Я ЗА ВЕЛО”  по усім 26-ти містам та ОТГ:
• Активісти U-Cycle створили мапу підземних переходів у Києві, які варто продублювати наземними. За допомогою активістів вже нарахували 89 таких підземних переходів.
• Детальніше про основні пропоновані оновлення Правил дорожнього руху, які підготувала U-Cycle, у співпраці з велосипедними спільнотами зі всієї країни.

ГО “Голос Природи”

• ГО “Голос Природи” подала Зауваження та пропозиції до Проекту Стратегії розвитку міста Кам’янське на період до 2027 року

ГО “Еколтава”

• Міська рада Полтави затвердила Міську програму поводження з твердими побутовими відходами, розроблену експертами Еколтави.

ГО “Нуль відходів Львів”

• Пандемія пластику: як карантин вплинув на сферу поводження з відходами? Дослідження провели ГО “Нуль відходів Львів” у партнерстві з ГО “Еколтава”, “Фама” та “Zero Waste Europe”.

O.ZERO

• Співзасновниця ГО Анастасія Мартиненко просить звернути увагу, що вона більше не має відношення до публічних сторінок O.ZERO. Натомість має офіційно нову назву громадської організації ГО Zero Waste Society. Детальніше про зміни.

Національний екологічний центр України

• Стратегія морської природоохоронної політики у День Чорного моря 31 жовтня

ГО “Екосенс”

• Повний запис дискусії про енергетичні основи розвитку Запорізького регіону – далі розраховувати на АЕС чи максимально розвивати ВДЕ. Подія відбулася в рамках Екофоруму-2020 у Запоріжжі

WWF

• 4 дні, 3 ночі та робота кремезних чоловіків — як та навіщо пройшов демонтаж непотрібної частини греблі на струмку Лостунець — дивіться у відео.
• 30 практичних порад від команди науковців WWF про те, як легко та поступово обрати життя, дружнє до Планети 
• Проєкт TRANSGREEN, реалізований в Україні фахівцями WWF, отримав нагороду Європейської комісії в конкурсі NATURA 2000, одну з найвищих нагород в сфері природоохорони! Проєкт направлений на відновлення безпечних шляхів міграції диких тварин у Карпатах.

ГО “Єдина планета”

• Акція “Досить мучити тварин” відбулася 20 жовтня під стінами Верховної Ради. Більше фото з акції

ГО “Форза”

• Організація проводить опитування для написання концепції велосипедного розвитку міста Ужгород. Більше про опитування тут.

ГО “Екосфера”

• У рамках роботи з молоддю представники та представниці ГО Екосфера проводили Зелені школи. Більше про одну з них.

ГО “Зелена Хвиля”

• ГО “Зелена Хвиля” відсвяткували своє 14-річчя та на честь цього зняли святкове осіннє відео!

МОЖЛИВОСТІ В ОРГАНІЗАЦІЯХ УКМ

• Де шукати гроші й ідеї для місцевих енергетичних проєктів? Про це — онлайн-курс Екоклубу
• Встигніть взяти участь у конкурсі від Екодії. До 18 листопада громадські організації, що займаються проблемами забруднення повітря, можуть податися на отримання фінансової підтримки.
• До 1 грудня беріть участь конкурсі ілюстрацій “Подивися, як клімат змінився” від Екодії та допоможіть іншим побачити одну з найбільших проблем, що загрожуть нашому довкіллю – зміну клімату!
• Починається запуск програми Друзів Екодії! Дізнатися більше про Друзів Екодії можна на нашому першому онлайн-лекторії 18-19 листопада, 18:00-20:00 в Zoom. Реєструйтеся тут.
• Заповніть цю форму, якщо підтримуєте “велосипедні” зміни до ПДР від U-Cycle та хочете вчасно дізнаватись інформацію.
• “Еколтава” запрошує у свою креативну команду аналітика/-иню для роботи в проектах, спрямованих на впровадження екологічних рішень та ініціатив в громадах.
• У ГО “Плато” розвивається напрямок роботи з молоддю, вагомою частиною якого є СВОЄ – програма професійного розвитку молоді Дізнатися більше та зареєструватися.

 

Контакти Української кліматичної мережі

climategroup.org.ua  

ucn@climategroup.org.ua
Підписатися на розсилку дайджесту УКМ
Отримувати анонси та новини членів мережі

2 листопада Міненерго оголосило про намір створити Фонд декарбонізації. Він має наповнюватися частиною податку на викиди вуглекислого газу, а кошти з нього йтимуть на проєкти, що сприяють скороченню викидів С02 та мають енергоефективний, екологічний та соціальний ефекти.

Українська кліматична мережа заохочує намір держави підтримати проєкти, спрямовані на скорочення викидів парникових газів, та водночас вважає за доцільне звернути увагу на наступне:

1. Для скорочення викидів С02 Міненергетики має припинити підтримку розвитку вугільної енергетики та субсидування цієї галузі.
2. Важливим є виконання Національного плану скорочення викидів від великих опалювальних установок. 
3. Щоб Фонд декарбонізації досягав своїх цілей, треба розробити Стратегію декарбонізації.
4. Кошти Фонду декарбонізації не повинні повертатись підприємствам-забруднювачам, адже в такому випадку відбудеться порушення принципу “забруднювач платить”. 
5. Процедури використання коштів мають бути прозорими та зрозумілими. 
6. Розмір податку на викиди СО2 потрібно збільшити, бо зараз він надто малий для фінансування масштабних проєктів. Його збільшення стимулюватиме підприємства скорочувати викиди парникових газів та використовувати відновлювальні джерела енергії.

З повним текстом листа Ви можете ознайомитися нижче:

 

Де шукати гроші й ідеї на енергетичні проєкти?

Члени УКМ ГО “Екоклуб” запустили онлайн-курс для громад та бізнесу про місцеві енергетичні проєкти.

Онлайн-курс має на меті навчити залученню коштів, стратегічному плануванню та співпраці влади, бізнесу й громадськості для втілення енергетичних проєктів на місцях.

Навчання складається з 10 модулів (тем):

1. Роль стратегічного планування для залучення грошей.
2. Довіра та соціальний капітал.
3. Проектний менеджмент.
4. Пошук партнерів і підрядників, які не підведуть.
5. Технічні аспекти енергетичних проектів.
6. Нетипові проекти в сфері енергоефективності і ВДЕ”.
7. Створення інструментів фінансової співпраці.
8. Залучення грантових коштів.
9. Залучення місцевих запозичень на енергоефективні проєкти.
10. Чому міжнародні організації фінансують гендерну рівність і як це врахувати в заявках на гранти?

Кожен модуль містить текстову інформацію, графічні елементи, питання для самоконтролю, самостійні завдання та тематичні відео.

Після реєстрації учасники(-ці) матимуть 60 днів, аби пройти онлайн-курс. Усі, хто успішно складуть тести, отримають сертифікати.

Програма та реєстрація: https://money.ecoclubrivne.org/

Участь безкоштовна.

Онлайн-курс “Місцеві енергетичні проекти: як і де малому бізнесу і ОТГ знайти гроші на енергетичні проекти і не тільки” розроблено Екоклубом за підтримки МЗС Норвегії в Україні, Фонд ім. Гайнріха Бьолля, Бюро Київ – Україна, благодійної організації DRA та Bread for the World.