УКМ

Шлях в Європейський Союз довготривалий і ресурсозатратний. Але, щоб ця мрія стала реальністю, необхідно докласти ще більше зусиль, зокрема, у частині довкілля і зміни клімату.

З усвідомленням цього та прагненням створення змістовнішого внеску в цей процес, представники та представниці організацій-членів нашої Мережі Екосенс, Національний екологічний центр України, Екоклуб, U-Cycle, Екодія, Плато, а також Радниці УКМ Діана Попфалуші та Ольга Лящук долучилися до тематичного тренінгу “Екологічний та кліматичний вимір вступу України в ЄС”.

За два дні експерти та експертки Ресурсно-аналітичний центр “Суспільство і довкілля” на прикладах пояснили про структуру функціонування ЄС, загальні євроінтеграційні питання, acquis, переговорні процеси та Главу 27 “Довкілля і клімат”.

Вдячні організаторам і організаторкам за можливість розвитку.

У 2020 році використання природоорієнтованих рішень було визнано важливим інструментом для досягнення цілей Європейського зеленого курсу. А в 2021 році членами нашої Мережі було напрацьовано каталог із 25 рішень, які є актуальними для впровадження в українських громадах.

Сьогодні, у міжнародний день біорізноманіття, згадаймо деякі з ПОР, застосування яких є важливим для збереження біорізноманіття, а також адаптації до наслідків зміни клімату та раціонального використання природних ресурсів.

1. Відновлення заплави річок. Заплави — це зазвичай лучні та болотні екосистеми, яким притаманний добре розвинений рослинний покрив, тому вони здатні поглинати велику кількість вуглецю. У природному вигляді ці місця стають осередком для різноманітних представників місцевої фауни, тобто слугують осередками для підтримки існування біорізноманіття.
2. Дощові садки та канави — це композиції з вологолюбних і витривалих до довгих періодів спеки багаторічних рослин, що завдяки спеціальній дренажній системі збирають, затримують та повертають дощову воду до екосистеми. Рослини, висаджені до дощових садків і канав, сприяють очищенню та зволоженню повітря, а також збільшують рівень біорізноманіття у міському просторі.
3. Живоплоти (жива огорожа) — різновид огорожі, що є щільною вузькою смугою кущів або дерев для відгородження або огородження. Живоплоти підтримують біорізноманіття, завдяки створенню середовищ проживання, захисту, харчування для комах і птахів.

Детальніше про ці та інші ПОР дізнавайтеся з каталогу.

Члени Української кліматичної мережі б’ють на сполох.
Незаконні рубки в Україні тривають, шкода лісовим екосистемам — колосальна, а Уряд підтримує їх збільшення!

Команда “Лісові ініціативи і суспільство” підготувала детальний звіт про боротьбу з незаконними рубками в Україні впродовж 2020-2023 років. За цей час було обстежено 7092 га лісів у 10 областях України. Експерти/ки виявили 2132 ділянки з підозрами на незаконні зміни лісового покриву. З повним текстом дослідження можна ознайомитись за посиланням.

У той же час, як зауважують в Українській природоохоронній групі, Уряд схвалив нові правила рубок, за якими лісівникам достатньо оголосити будь-який ліс «неправильним» і у ньому можна буде одразу вирубати до 35% всіх дерев. Детальніше про це тут.

А лише за кілька днів до цього, Міндовкілля окремим рішенням підтримало збільшення рубок навколо нацпарк «Холодний Яр». Детальніше.

Юристи/ки Екологія – Право – Людина (ЕПЛ) водночас проаналізували практику діяльності Державного бюро розслідувань в частині притягнення до відповідальності осіб, які незаконно знищують величезні площі лісових ресурсів. Детальніше.

При цьому, ЕПЛ вкотре закликають депутатів ВРУ не підтримувати законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ефективного управління лісами на основі ведення лісового господарства на принципах наближеного до природи лісівництва, адаптованого до кліматичних змін, збереження біорізноманіття».

Активісти та активістки організацій, які є членами УКМ, докладають максимум зусиль для протидії незаконним рубкам в Україні. Підтримуйте їх на цьому шляху

Днями долучилися до слухання у Комітеті з питань екополітики та природокористування Верховної Ради України щодо реформування законодавства в частині переговорів про членство з ЄС.

Члени нашої Мережі акцентували увагу на секторах, з якими найплідніше працюють: від національної кліматичної політики, екоконтролю, екоциду до біорізноманіття, відходів, водних і лісових ресурсів.

Зокрема, керівниця відділу клімату Екодії, Василина Бельо, наголосила на важливості та амбітності національної кліматичної політики: “Важливо в майбутньому законі про клімат закріпити кліматичну нейтральність України до 2050 року, а також зосередити увагу Європейського Союзу на тому, що росія продовжує розбудовувати імперську могутність за рахунок викопного палива. Більш ніж 660 мільярдів євро було отримано рф за два роки з часу повномасштабного вторгнення за рахунок експорту викопного палива. У той же час, за попередніми підрахунками, Україні потрібно 480 мільярдів доларів для відбудови. Викопне паливо агресора не має мати виходу до інших країн. У цьому може полягати безпековий та кліматичний успіх України”.