УКМ

Українська громадськість разом з партнерами провели низку важливих подій в Українському павільйоні. Екодія спільно з Climate Action Network – Eastern Europe, Caucasus and Central Asia організували експертну дискусію про вплив деколонізації на перехід до справедливих і сталих кліматичних рішень регіонами, що стикаються з політичними репресіями, триваючими конфліктами та залежністю від викопного палива. Особливий акцент в обговоренні був зроблений на роль громадянського суспільства та місцевих громад в цих процесах. Участь в обговоренні, крім власне України, взяли представники та представниці країн Східної Європи, Кавказу, Центральної Азії та Латинської Америки.

Також Екодією було проведено ще одну важливу дискусію: “Місце справедливої трансформації в НПЕК”. Спікери поділились прикладами інтеграції принципів справедливої трансформації в Національні плани з енергетики та клімату в різних європейських країнах, включно з Україною, та підсумували отримані уроки для впровадження майбутніх оновлень НПЕК

В межах Українського павільйону за ці дні відбулись й інші цікаві події: різні стейкхолдери говорили про енергетичне майбутнє України, нові підходи до фінансування відбудови, шлях України до нульового рівня викидів та багато іншого.

Тим часом тривали палкі дискусії в залах кліматичних перемовин. Як передає Міжнародний інститут сталого розвитку “Міністерський діалог з питань фінансів підкреслив масштаби розбіжностей у поглядах щодо нової фінансової цілі, яка буде визначена в Баку”

ЄС, наприклад, наголосив на необхідності розширити базу вкладників до всіх країн, які можуть це зробити, включно з країнами, що розвиваються. Climate Action Network-International (міжнародна мережа екологічних громадських організацій) називають таку риторику “тривожною”, наголосивши, що заможніші країни “готові не лише ухилятися від своїх історичних зобов’язань, але й мають намір перекласти свою відповідальність за клімат на країни, що розвиваються”. Міжнародна громадськість застерігає, що “кульмінація переговорів щодо кліматичного фінансування на COP29 може перетворитися на слабкий компроміс, який ще більше поглибить нерівність і несправедливість”. Вже скоро дізнаємось, до чого приведуть цьогорічні кліматичні перемовини.

15 листопада відбулася й перша церемонія вручення антивинагороди “Fossil of the Day” – “Викопне дня”. Громадськість цього разу “нагородила” нею країни Великої сімки, члени якої входять в ТОП-10 країн з найбільшим скупним рівнем викидів парникових газів.

А пам’ятаєте, ми обіцяли розповісти про реакцію громадськості на факт проведення цьогорічних кліматичних перемовин у черговій країні викопного палива – Азербайджані. Так от, Грета Тунберг вирішили бойкотувати цьогорічний СОР, адже приймаюча країна ще у 2020 році закрила сухопутне сполучення і дістатися її території наразі можна лише літаком. Крім вуглецевого сліду авіації, аргументом проти участі в цій конференції для відомої активістки стала репресивна політична політика уряду у Баку. “Закриваючи очі на придушення в обмін на ресурси, західні держави стають співучасниками репресій та страждань, з якими стикаються народи Кавказу, – заявила екоактивістка під час організованої з цього приводу протестної акції у Тбілісі. Зауважимо, що низка європейських лідерів цього року також відмовилась від участі на СОР.

Ми цілком погоджуємось з аргументами Тунберг, однак для себе все ж вважаємо за необхідне брати участь у таких важливих подіях. Адже просування українських меседжів на міжнародних майданчиках в умовах війни є особливо важливими

Ще одну бурхливу реакцію на цьогорічний СОР висловило міжнародне співтовариство “Репортери без кордонів” (RSF) з огляду на ув’язнення урядом Азербайджану низки медійників, зокрема й тих, що працюють з довкіллєвими темами. “Подання прикладу захисту журналістики, зокрема екологічної, має бути передумовою для проведення кліматичної конференції ООН. Як ми можемо погодитися з тим, що нафтова держава, яка ув’язнює незалежних журналістів, є господарем переговорів, які визначатимуть майбутнє глобального клімату? “, – йдеться в заяві RSF.

Попри всі реакції з боку громадськості та урядів деяких країни, кліматичні перемовини в Баку тривають, а ми продовжуємо слідкувати за подіями та з дня на день очікуємо на важливі інсайти.

Цей день відзначився першими інсайтами з кліматичних перемовин. Усі сторони високо оцінили швидкий прогрес, досягнутий після рішення про створення Фонду втрат та збитків, але країни, що розвиваються, прагнуть надати подальші пропозиції щодо майбутніх планів мобілізації ресурсів. Щодо довгострокового фінансування ці країни висловили серйозну стурбованість тим, що 69% домовленої суми (мова про $100 млрд щорічного фінансування для країн, що розвиваються) було виділено у формі позик та не було запропоновано уніфіковану систему бюджетування та звітності за використані кошти

Щодо нової колективної кількісної цілі (NCQG) скорочення викидів СО2 делегації готують новий проєкт тексту для перемовин. Різні групи інтересів пропонують свої вимоги та позиції, які мають бути включені в цей текст для її досягнення. Наприклад, група G-77/CHINA пропонує закласти рівень фінансування у розмірі $1,3 трлн/рік.

Також протягом дня в межах перемовин торкнулись ролі Варшавського міжнародного механізму в еволюції інституційного ландшафту втрат і збитків, а також питання розробки реєстрів для відстеження спільних підходів у рамках Паризької угоди.

Наразі триває лише збір пропозиції, які далі будуть обговорюватись перемовними групами.

Представниці української громадськості від молоді в цей день мали нагоду зустрітись із Анною Люрман — Міністеркою Німеччини у справах Європи. Експертки Молодіжної кліматичної ініціативи “Розвій” обговорили з міністеркою виклики для української молоді у кліматичній дипломатії, можливості залучення молоді у кліматичну політику в ЄС та Україні, а також кооперацію між Німеччиною та Україною щодо молодіжного кліматичного залучення

В цей час в Українському павільйоні відбулась низка подій, зокрема про скорочення метанових викидів нашою державою, зеленого енергетичного переходу під час війни, вуглецевих ринків та жіночого лідерства в енергетиці.

Також українська громадськість продовжувала уважно слідкувала за меседжами, які виголошували протягом двох днів в межах СОР29 високі представники країн. Зазначимо, що серед промовців були, як наші союзники, а також нейтральні до України держави, так відверті вороги в обличчі росії та білорусі.

Основні висновки цих виступів можна описати кількома тезами:

ряд європейських лідерів говорили про спільні дії і досягнення вуглецевої нейтральності значною мірою, на жаль, завдяки атомній енергії (дякуємо, зелена таксономія)

країни Африки говорили про екосистемні послуги та відстоювали своє право на отримання фінансування з Фонду втрат та збитків

країни Карибського басейну закликали до реструктуризації зовнішнього боргу та направлення коштів на внутрішні проєкти із зеленого відновлення

недружні диктатури розводили відверто брехливі наративи про їх “поступ” та говорили популістичні заклики про те, що платити мають найбільші забруднювачі (звісно ж, не росія!)

І поки представники інших країн просували свої інтереси, ми не почули головного. Не почули з трибуни СОР29 офіційної заяви України.

З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну президент Зеленський тільки одноразово – у 2022 році, записав відеозвернення з приводу впливу війни на кліматичну політику для #COP27. Після того вищі посадовці нашої держави оминали конференцію та не виявляли жодного зацікавлення.

Ми щиро вдячні Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України та партнерам за чудову організацію павільйону, переговорній команді за активну роботу над відстоюванням інтересів України у рамках домовленостей в юридичній площині, проте вважаємо, що цього недостатньо. Водночас очікуємо на приїзд Міністерки захисту довкілля та природних ресурсів України Світлани Гринчук наступного тижня, яка братиме активну участь у зустрічах впродовж Міністерських днів в межах кліматичної конференції.

Ми продовжуємо слідкувати за подіями, не перемикайтесь і пишіть у коментарях, що ще з полів СОР29 вам цікаво дізнатись

Протягом другого та третього дня кліматичних перемовин триває традиційний Саміт лідерів світу щодо питань клімату. Очільники ряду дружніх до України держав не оминули згадки про брутальну війну росії проти України та її згубний вплив не лише на українське довкілля, а й на глобальну зміну клімату.

Ділимося найцікавішими, на нашу думку, фрагментами з промов лідерів країн-учасниць Рамкової конвенції ООН про зміну клімату

 

Анджей Дуда нагадав присутнім, що міжнародні зусилля щодо захисту довкілля розгортаються на тлі воєн. “Російська агресія проти України продемонструвала, що озброєні конфлікти можуть нести серйозні екологічні збитки та забруднення. З цієї причини наші зусилля повинні бути всеосяжними, екологічний захист передбачає також і запобігання конфліктам”, – наголосив президент Польщі.

Польські ЗМІ також повідомили про бойкотування Дудою спільного фото лідерів через присутність самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка. Зазначається що це “символічне відмежування, серед іншого, у зв’язку з участю Білорусі на українському фронті”.

Шарль Мішель, Голова Європейської Ради, також зауважив на низці триваючих конфліктів, зокрема й “агресивній війні росії проти України”, які призводять до гуманітарних катастроф: “ЄС глибоко вірить у мир та порядок на основі правил, а також у силу закону, а не закон сили”. Крім цього, представник Євросоюзу закликав країни Великої сімки та держави, що швидко розвиваються, приєднатися до збільшення кількості вкладників у кліматичні фонди і назвав євро “валютою кліматичного фінансування”.

Один з небагатьох лідерів країн-членів ЄС, хто відвідав сьогорічний COP, Віктор Орбан, оголосив, що не вважає за потрібне відмовлятись від викопного палива. Говорячи про необхідність скорочення викидів парникових газів, Прем’єр-міністр Угорщини зазначив, що його країна не може жертвувати своєю промисловістю та сільським господарством в цьому процесі. “Ми повинні продовжувати просувати зелений перехід, зберігаючи при цьому використання природного газу та нафти”, – додав він. Така точка зору суперечить офіційній позиції Євросоюзу, яка вимагає більш амбітних дій від світової спільноти для подолання зміни клімату. Зокрема, тогорічні результати СОР28 були розкритиковані ЄС в частині “недостатньої відмови від використання викопного палива”.

Майя Санду, очільниця Молдови, згадала війну, розв’язану росією в Україні, у контексті екологічних зусиль своєї держави: “Попри брутальну війну росії проти України, яка також має значний вплив і на нашу економіку, ми розпочали реалізацію національної програми посадок і плануємо на 5% збільшити лісовий покрив території Молдови … заради здоров’я планети та майбутніх поколінь”.

Кір Стармер, Прем’єр-міністр Сполученого Королівства пообіцяв продовжувати політику минулого уряду їхньої країни у питання виділення 11,6 млрд фунтів кліматичного фінансування до березня 2026 року. Також він розповів, про новий механізм капітального ринку на Лондонській біржі, який може мобілізувати до 75 млрд доларів додаткового кліматичного капіталу на найближчі десятиліття.

Поки лідери світу виголошували свої промови, відбулось урочисте відкриття Українського павільйону в межах СОР29. З ві

тальними словами виступила Міністерка захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук, посол України в Азербайджані Юрій Гусєв та інші. Присутні на відкритті павільйону вшанували пам’ять загиблих українських захисників хвилиною мовчання.

Україна вже втретє в межах СОР має власний павільйон. Цьогоріч він оздоблений зображеннями мисткині Олександри Жумайлової площею понад 120 кв. м, присвячених 50 ключовим екологічним ініціативам держави, бізнесу та громадськості України. Однією з важливих інсталяцій павільйону є проєкт громадських організацій SaveDnipro та UAnimals – зона віртуальної реальності, яка демонструє знищені росією українські ліси й поля, Каховське водосховище, загибель дельфінів у Чорному морі та загибель тварин через замінування.

На офіційному відкритті кліматичних перемовин відбулась передача президентства на СОР: тогорічний головуючий, керівник великої нафтової компанії ADNOC в ОАЕ, Султан аль-Джабер передав головування чинному міністру екології та природних ресурсів Азербайджану Мухтару Бабаєву. Як не парадоксально, минуле нового головуючого на СОР теж тісно пов’язано з нафтовою промисловістю, адже Бабаєв – колишній віцепрезидент державної азербайджанської нафтогазової компанії Socar.

У своїй вступній промові президент СОР29 наголосив на катастрофічності наслідків кліматичної кризи: “Ми повинні бути абсолютно чесними. Програма ООН з навколишнього середовища показує, що нинішня політика веде нас до потепління на 3 градуси за Цельсієм”. Значна частина його виступу була присвячена необхідності підсилення фінансування для боротьби з кліматичною кризою: “Ми маємо інвестувати сьогодні, щоб врятувати завтра”

Нагадуємо, що кліматичне фінансування є одним з провідних питань цьогорічних перемовин. Адже домовленої ще у 2009 році щорічної суми підтримки кліматичних дій у країнах, що розвиваються, у розмірі 100 млрд на думку експертного середовища вкрай недостатньо. “Сума кліматичного фінансування має складати трильйони, а не мільярди. Дослідження 2023 року показує, що навіть якщо вдасться обмежити потепління на рівні до 1,5°C, країни Глобальної Півночі будуть винні Глобальному Півдню 192 трильйони доларів США — а це 5 трильйонів на рік”, – йдеться у новому матеріалі Heinrich-Böll-Stiftung Ukraine про геополітичний вимір боротьби зі зміною клімату.

“Нова амбітна ціль щодо кліматичного фінансування цілком відповідає власним інтересам кожної окремої нації, включно з найбільшими та найбагатшими. Але недостатньо просто домовитися про мету. Ми повинні більше працювати над реформуванням світової фінансової системи”, – наголосив у своїй вступній промові Виконавчий секретар ООН із питань зміни клімату Саймон Стілл. Він також наголосив на важливості узгодження показників адаптації, щоб розуміти “чи ми рухаємось шляхом підвищення стійкості”.

Перші події відбулися вже і в Українському павільйоні в межах СОР29, попри те, що його офіційне відкриття відбудеться 12 листопада. У павільйону цьогоріч дуже символічний вигляд: стіни оздоблені переробленим папером із насінням рослин, що символізує ідеї спільних зусиль, які виростають у великі зміни. Представниці української громадськості з Екодія та Молодіжної кліматичної ініціативи “Розвій” діляться першими фото з павільйону та готуються до активної участі у дискусіях та панелях.

В цілому ж, цьогорічний кліматичний саміт викликає багато емоцій у громадськості з огляду на залежність приймаючою країни від викопного палива, що є найбільшим чинником кліматичної кризи. Також обурення викликають запрошені на подію відверто терористичні режими: Талібан та росія. І це у той час як росія в перший день СОР29 пошкоджує греблю греблю Курахівського водосховища на Донеччині. Детальніше про реакцію громадськості на цьогорічні кліматичні перемовини розповідатимемо у наступних дописах

Ми продовжуємо слідкувати за перебігом подій, а вам пропонуємо поділитися нашими СОР-щоденниками із друзями та колегами.

Фото: Ольга Тарасенко, Екодія.