УКМ

Цього року кілька організацій-членів УКМ відвідали міжнародні кліматичні переговори країн у Мадриді – COP25. Вперше новий досвід незалежних спостерігачів переговорів отримали представники УЕК «Зелена хвиля»

Олександра Халаїм, голова “Зеленої Хвилі” дослідила як на цьогорічній кліматичній конференції ООН піднімають питання кліматичної освіти для молоді. 

Як учасники COP25 сприймають освіту з питань зміни клімату? Які навчальні інструменти та методи використовують університети та інші освітні установи, представлені на СОР цього року? Що заважає ефективній комунікації кліматичних знань?

Досить багато нових відкриттів на СОР було пов’язано з університетською освітою в США. Примітно, скільки американських університетів та пов’язаних з ними організацій брали участь у COP25. Більше десятка ВНЗ привезли великі (до 25 кожен!)  делегації натхненої студентської молоді. Молоді люди організували багато сайд-івентів, щоб показати свою обізнаність та презентувати практичні проекти по темі кліматичних змін.

Так, на сайд-івенті «SDGS for the SDGS: Students Doing Goal-Oriented Science for Sustainable Development Goals», велика група найактивніших студентів з пяти університетських кампусів (Colorado, Clark, Michigan, Connecticut (США) та Monash (Австралія)) презентувала свої локальні дослідницькі проекти, які стосуються цілей сталого розвитку. Цікаво, що ці дослідження здебільшого виявилися теоретичними, ніж прикладними, як логічно було б очікувати від студентських проектів, і як це більш прийнятно у ВНЗ Західної Європи.

Але разом із тим, на першому тижні COP25 такого рівня та розмаху сайд-івентів, організованих європейськими університетами, не було. Що це – низька зацікавленість європейських ВНЗ у кліматичній конференції, чи брак організаційних ресурсів щодо підготовки сайд-івенту для СОР?

Але повернемося до прихованих бар’єрів та особливостей освіти з питань зміни клімату в США.  Показовою була коротка розмова за кавою у перерві з професором університету Міннесоти, який привіз на СОР студентську групу. Він викладає курси, пов’язані з зміною клімату, і скаржиться на низький інтерес студентів до цих курсів. За його думкою, причиною цього є майже повна відсутність кліматичних курсів у програмі коледжів у США. Випускники коледжів приходять до університету, не знаючи нічого про проблему зміни клімату – та не зацікавлені дізнатися про неї, стверджує він.

Аналогічний розрив між кліматичною наукою та молодіжним активизмом був підкреслений на панельній дискусії “Contributions of higher education to climate action and implementation of the Paris Agreement”, що організували декани та викладачі університетів  Vanderbilt University, Moravian College, University of Hawai’i (США), National University of Singapore, and Monash University (Австралія). Як було зазначено у представленому дослідженні Goldman and Hyams (2019), “студенти американських коледжів та університетів, як правило, не обізнані щодо концепцій зміни клімату”. Необхідними є інституційні зміни, щоб зробити кліматичні курси обов’язковими в коледжах, підкреслили доповідачки.

Так само було показано недостатність комунікації кліматичної науки для місцевих активістів та місцевих органів самоврядування. «Дослідження на місцевому рівні можуть допомогти тим, хто приймає рішення, відповідати на місцеві проблеми, пов’язані з кліматом… але питання доступу до цієї інформації… залишається викликом», – вказують автори презентованого дослідження (Goldman and Hyams 2019).

Необхідність якісної комунікації науки про клімат піднімалася в приватній розмові з професором з Колорадоського університету. «Нам потрібно робити кліматичну науку більш доступною для сприйняття, та привносити набагато більше міждисциплінарності як в нашу університетську освіту, так і в наші наукові дослідження. Мої колеги з різних факультетів здебільшого просто не знають про наші кліматичні дослідження, оскільки ми не маємо платформи для міждисціплінарного спілкування в університеті”, – каже вона.

Важливе питання в цю проблематику додала Кетлін Роджерс, президент міжнародної організації “Earth Day Network”, у своєму вступному слові на одному з сайд-івентів першого тижня СОР. Від імені організації вона окреслила наміри «Earth Day Network» щодо втілення екологічної освіти до всіх сфер громадянського життя через включення її як складової до системи громадянської освіти. Кліматична та екологічна освіта повинні бути переорієнтовані з освіти, що надає сухі наукові факти та теоретичні знання, до інтегрованої громадянської освіти, що є конструктивним обгрунтованим закликом до дії, стверджує Кетлін.

Кожній дитині, яка народжується сьогодні, найближчим часом доведеться притримуватися «вуглецево-нейтрального» способу життя, щодо викидів парникових газів. І це буде не питанням власної екологічної свідомості чи особистого вибору; це буде викликано простою необхідністю вижити.

Ось чому кліматична освіта повинна ефективно відповідати цим терміновим викликам, будучи частиною громадянської освіти, використовуючи інструменти ефективної наукової комунікації, надаючи молоді навички для практичного втілення змін. Нам потрібні інноваційні трансформативні методи навчання, які слід запровадити у наших університетах. Університетах, що наразі не здатні навчити своїх студентів, як рятувати Землю та себе в умовах кліматичних змін.

Авторка: Олександра Халаїм ГО УЕК “Зелена Хвиля”

Фото: моменти з цьогорічної конференціїї ООН з питань клімату у Мадриді 

18 грудня в Укрінформі українською делегацією було представлено результати участі у щорічній Конференції сторін Рамкової Конвенції ООН з питань клімату — СOP25. У Мадриді на вищому сегменті переговорів, міністр енергетики та захисту довкілля Олексій Оржель представив новий курс України у протидії зміні клімату. 

“ВРУ вже зробила кілька важливих кроків на шляху до скорочення викидів парникових газів. У останні дні кліматичних переговорів у Мадриді, паралельно ВРУ проголосувала за два законопроєкти, що стосуються протидії зміні клімату: законопроєкт № 0874 про озоноруйнівні речовини та фторовані парникові гази, та № 0875 – про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів. Ці законопроєкти були подані ще попереднім урядом, ми довго вагалися чи підтримувати їх. Цими законами, ми зобовязуємо підприємства-забруднювачі ставити датчики для вимірювання викидів на виробництві, щоб зрозуміти який об’єм викидів. Розуміючи скільки ці об’єкти генерують викидів – змінюємо податки на ці викиди, і змінюємо відповідальність. Наша мета зробити не вигідним забруднювати повітря.” – говорить Олександр Маріковський, народний депутат України, заступник голови Комітету з питань екологічної політики та природокористування Верховної Ради України.

Про податок на викиди та зелений тариф для України

“У минулому році ми встановили податки на СО2 до 10 грн за 1 тонну. У порівнянні з попередніми роками, це вже на 24 рази більше для забруднювачів. Уже зареєстровано законопроект про підвищення податку на викиди СO2 у 4 рази. Але запровадження податків не панацея. ТЕЦ і інші підприємства-забруднювачі не мають зупинитися. Українському суспільству це не вигідно. Вони мають надалі безперебійно забезпечувати потреби у енергоресурсах.” – продовжує Маріковський.

“Зелений тариф буде існувати надалі. Але буде реструктуризація, збільшиться термін його виплати, але знизиться розмір ставки. Адже, виплати ставок по зеленому тарифу суттєво впливають на економіку країни. Стратегія розвитку 2050  року має включати перехід на відновлювану енергетику (ВДЕ). Зараз у нас зелений тариф, мені здається, найвищий у світі (12 євроцентів). Тож, ми робимо щось не так. Запустився енергоринок, це допоможе зменшити ставку зеленого тарифу за рахунок конкуренції на ринку. ВДЕ-  це шлях до зменшення викидів, але є нюанси: треба шукати баланс між економікою і довкіллям.” – підкреслив нардеп.

Про результати цьогорічних кліматичних переговорів та новий курс для української енергетики

Олексій Оржель у своїй промові на переговорах розповів про розробку візії зеленого переходу для української енергетики, що буде передбачати реструктуризацію вугільної галузі. 

“Розпочато процес підготовки інтегрованого енергетичного і кліматичного плану для України. Уряд продовжує тримати курс на поступовий розвиток ВДЕ, почалася розробка візії зеленого енергетичного переходу. Є плани запровадити податок на викопне паливо (вуглецевий податок): його акциз буде 27 грн, його розмір перераховуватиметься залежно від виду палива, та в залежності від того, який там вміст вуглецю та обсягу викидів у атмосферу. Його наслідки не є критичними для споживачів але, це допоможе уряду зібрати за різними оцінками  приблизно від 4 до 5 млн грн для енергоефективності. Хочемо запровадити більше заходів з енергоефективності у комунальній сфері та на промисловому рівні.”– повідомила Ірина Ставчук, заступниця Міністра енергетики та захисту довкілля.

“В Україні є низка державних шахт, які є нерентабельними. На деяких з них собівартість тонни вугілля складає до 60 тисяч гривень.  Для держави економічно невигідно їх підтримувати. Набагато вигідніше ці шахти закривати, але паралельно з переорієнтацією шахтарів, запровадженням соціальних програм та виплат шахтарям, щоб вони могли знайти собі нове місце роботи. Зараз іде аудит державних шахт, щоб визначити план які шахти і у який період будуть закриватися. Є багато міжнародних і закордонних інституцій, які цей процес вже пройшли, і готові нас підтримувати в цьому.” – доповнила Ставчук.  

Основна ціль цьогорічних переговорів – прояснити основні правила міжнародної торгівлі квотами на викиди вуглецю (стаття 6). По цьому питанню країни не прийняли рішення. Також, делегати не змогли погодити єдину систему інвентаризації викидів. Але домовилися, що у 2020-му всі країни мають подати оновлені національні внески у Паризьку Угоду. Оновлені внески мають включати реальну ситуацію: здешевлення технологій ВДЕ та амбітні цілі кожної держави. Для України у цих переговорах важливі правила дії  механізму реалізації Паризької Угоди. Україна розпочала процес оновлення свого національно-визначеного внеску, він має бути завершений не пізніше 1 вересня 2020 року. Держава уже кілька років поспіль проти перенесення квот на одиниці викидів з Кіотського Протоколу, адже ринок цих квот буде функціонувати лише тоді, коли буде попит на ці квоти. 

Додатковим політичним завданням для України на СOP25 стала актуалізація питання Криму. Росія включає до свого звіту викиди в окупованих українських територіях, що суперечить міжнародному праву. 

Роль бізнесу та міст у скороченні викидів

“Кліматичні переговори стають майданчиком для співпраці не лише урядів країн, а й бізнесів, фінансових інституцій та міст. Цьогоріч 600 інвесторів підписали звернення до урядів з вимогою скоротити субсидії у вугільну галузь і почати перехід держав на низьковуглецевий розвиток. Уряди  мають поставити ціль досягти кліматичної нейтральності. Але, як показують результати переговорів, урядам домовитися складно. В цей момент міста можуть це зробити скоріше та прийняти локальні стратегії низьковуглецевого розвитку. Сьогодні ніхто не ставить під сумнів можливість переходу країн і міст на  відновлювану енергетику. Містам треба брати цей процес у свої руки. Вже 7 українських міст офіційно заявили про ціль переходу на 100 % ВДЕ до 2050 року. У світі таких міст вже понад 247 та ще 33 регіони.” – підкреслив позиції громадськості Ілля Єременко, голова Української кліматичної мережі. 

Роль бізнесу в скороченні викидів та адаптації до кліматичних змін щороку зростає.

“Чим вищий податок на викиди в країні, тим менше підприємств можуть це витримати. Але у бізнесу є рішення: нові проекти з відновлюваної енергетики (ВДЕ) та енергоефективності. За рахунок розвитку ВДЕ можемо одночасно скорочувати викиди та нарощувати економічний потенціал. Наша компанія підтримує курс уряду. На ринку є ще компанії, що можуть дати можливості скоротити платіжки за тепло за рахунок сучасних технологій.” — підкреслив Сергій Савчук, виконавчий директор групи компаній “Кліар Енерджі”

Нагадаємо, майже 200 країн з 2 по 15 грудня дискутували про те, яким чином буде досягнута глобальна мета країн у Паризькій Угоді — утримання глобального потепління не більше ніж на 1,5 градуси. Країни ухвалили декларацію «Чилі-Мадрид. Час діяти», проте відклали ухвалення ключових рішень щодо врегулювання міжнародного ринку вуглецевих квот (стаття 6) до наступних переговорів країн у Ґла́зґо (Шотландія). 
Запис брифігну: https://cutt.ly/2rq5ZsC

Країни визначають власні кліматичні цілі

Ми всі в одному каное. Підвищення глобальної температури у 2019 році за різними оцінками вже сягнуло 0,8-1,1 градуса за Цельсієм. Щоб врятувати ситуацію, країни домовились скорочувати викиди, підписавши Паризьку угоду до Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату (РК ЗК). Для її виконання країни розробляють цілі зі скорочення викидів – Національно визначені внески (НВВ) зі скорочення викидів парникових газів, які подають до секретаріату Конвенції. Україна подала свій перший документ з планами зі скорочення викидів у вересні 2016 року.

Перший НВВ України отримав оцінку “незадовільно” від громадських екологічних організацій, тому що він передбачає можливість росту, а не скорочення викидів до 2030 року майже у два рази у порівнянні з поточним рівнем. Зараз рівень викидів України сягає приблизно 32-34% від їх рівня у 1990 році. Ціль першого поданого НВВ: у 2030 році Україна має не перевищити 60% викидів від їх рівня у 1990 році.

Зараз в Україні відбувається процес перегляду своєї кліматичної цілі в рамках проєкту за підтримки ЄБРР. Згідно з Указом Президента, процес розробки нової цілі має бути завершений не пізніше 30 вересня 2020 року. Поки все по плану. Секретаріат РК ЗК просить країни подати свої оновлені цілі не пізніше цього терміну, аби мати достатньо часу на їх аналіз перед наступними переговорами країн СОР 26 у Глазго. Після оцінки НВВ кожної країни буде підготований спеціальний узагальнюючий звіт (synthesis report), що “розкаже” на скільки цього достатньо для протидії подальшим кліматичним змінам.

В цілому, в рамках Паризької кліматичної Угоди передбачається, що країни будуть подавати свої цілі зі скорочення викидів кожні 5 років, але Секретаріат ООН пропонує наступний раунд подання провести у 2020 році. І тут є певна невизначеність. Ті країни, які подали свої цілі у різний час (в проміжок з 2016 по 2019 рік), мають переглянути їх через 5 років. Але їх закликають зробити це разом з іншими раніше – у 2020 році. Мета — синхронізувати терміни, аби всі країни почали подавати дані одночасно і згідно з узгодженою формою. Це значно полегшить оцінювання амбітності поставлених країнами цілей, їх можна буде порівнювати, а головне – вирахувати, до якого рівня потепління нас “ведуть” нові п’ятирічні цілі країн. Разом з тим, не всі країни хочуть знову переглянути свою ціль і спільно подати її у 2020-му.

Згідно з доповіддю ООН про розрив у рівнях викидів 2019 року та згідно зі  звітом про 1,5 градуси Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату (IPCC), поточні цілі країн (185 країн станом на грудень 2019 року подали свої НВВ), ведуть планету на 3,2-3,5 градуси потепління до 2100 року. В той час як глобальна ціль Паризької Угоди — втримати підняття температури на рівні не більше 1,5 градуси за Цельсієм.

Радісна новина в тому, що при перегляді своїх цілей, країни не можуть поставити цілі менш амбітні, ніж попередні, а мають переглядати їх тільки у бік більш інтенсивного скорочення викидів.

Що таке вуглецева нейтральність, та як скорочувати викиди не скорочуючи?

На цьогорічних переговорах у Мадриді (СОР25) наголошують на результатах того ж звіту IPCC про 1,5 градуси. Згідно з ним, єдиний шлях утримати глобальне потепління в рамках 1,5 градуси до кінця століття – всім країнам досягти вуглецевої нейтральності до 2050 року.

Що це означає? Всередині країни рівень викидів парникових газів має дорівнювати рівню їх поглинання лісами, болотними та іншими екосистемами. Для цього важливо під час підготовки НВВ країни звертати особливу увагу на заходи, спрямовані на природні рішення (nature based solutions). Деякі експерти пропонують сюди додавати «негативні викиди» – тобто штучне поглинання вуглецю з атмосфери спеціальними установками (Carbon Capture Storage). Але екологічні організації та групи фахівців переконані, що це призведе лише до закріплення статусу-кво і дозволить надалі викидати багато парникових газів. “Прикриватися” тим, що їх можна буде вловити з атмосфери. Наприклад, уряд Норвегії заявив, що у 2030 році скоротить викиди до рівня 40-50%, у порівнянні з їх рівнем у 1990-му, досягне вуглецевої нейтральності до 2050 року. Але що стоїть за цим?

Насправді, Норвегія планує скоротити викиди лише частково, решту скорочення хочуть продемонструвати завдяки технологіям уловлювання вуглецю та реалізації проєктів зі скорочення викидів в інших країнах (так званий carbon offsetting). Але як тоді ці інші країни досягнуть «нуля викидів», якщо їх скорочення зарахується Норвегії?

Справжня вуглецева нейтральність у 2050 році має стати ядром при підготовці всіх майбутніх національно визначених внесків країн. Вуглецевий бюджет планети складає 420-770 Гт СО2-еквіваленту для досягнення цілі потепління не більше ніж на 1,5°C. При нинішніх річних викидах у 42 Гт залишається лише 12 років, поки цей вуглецевий бюджет буде вичерпаний. Отже, до 2030 року рівень викидів у світі повинен впасти до 25-30 Гт на рік.  Для цього країни, і Україна також, мають порахувати, що потрібно зробити вже до 2030 року, щоб досягти «нуля викидів» у 2050-му. Зробити це на основі кращих технологій. НВВ кожної країни до 2030 року має стати проміжним кроком для досягнення довгострокової мети. Щоб розрахувати, яким саме чином скорочувати викиди, країни проводять оцінку технологічних потреб (Technology Needs Assessment).

Планувати спільно – спільно реалізувати

Важливою складовою при підготовці країнами своїх національних цілей зі скорочення викидів, є адаптація до наслідків зміни клімату. Заходи з адаптації мають стати складовою Плану дій з досягнення НВВ. Необхідно передбачити роль субнаціональних зацікавлених сторін у цьому процесі. Що мають робити міста, бізнес, громадськість для скорочення викидів? Аби знайти правильну відповідь, вони мають бути залучені до процесу розробки Національно визначених внесків своєї країни, та розуміти, хто що має робити для досягнення спільної національної мети. Цей процес формування кліматичної цілі має супроводжуватись гендерним аналізом: як впливатиме досягнення цілі зі скорочення викидів на становище жінок? Чи залучені вони у відповідні процеси зі скорочення викидів та адаптації до змін клімату?

Заявили, треба діяти!

Не менш важливим кроком після розробки цілей є їх виконання. З цим пунктом складно, особливо в Україні. Є безліч прикладів з різних країн за часів дії Кіотського протоколу, коли цілі зі скорочення викидів залишились лише цілями, а не реальним зменшенням рівня викидів. Виконання має супроводжуватись постійним оцінюванням ефективності результатів. Інакше існує ризик при високих цілях опинитись в скрутному становищі, здивовано озиратись у 2029 році, чому нічого не робили ці 9 років.

Найголовніше, всі країни мають діяти разом, і переслідувати не тільки внутрішні інтереси. Фокусуватися на збереженні клімату і планети. При колективному підході, всі країни одночасно мають поставити цілі досягнення вуглецевої нейтральності до 2050 року (із проміжною кліматичною ціллю у 2030 році), постійно оцінювати виконання поставлених перед собою цілей та оновлювати їх.

Авторка: Оксана Алієва, координаторка програми “Зміна клімату і енергетична політика” Фонду ім. Г. Бьолля, Бюро Київ — Україна

• Добавить в Словарь
  • Новый список слов для Украинский -> Английский…
  • Создать новый список слов…
• Копировать

12 грудня, депутати ВРУ прийняли законопроєкт №0875 “Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів” (скорочено МЗВ) у другому читанні. Головною особливістю законопроєкту є те, що подані підприємствами звіти про обсяг викидів парникових газів будуть перевірені незалежними верифікаторами.

Раніше забруднювачі самостійно, за допомогою власних фахівців-екологів та на основі внутрішніх розрахунків, подавали звіти про викиди. З початком дії закону про МЗВ, подані звіти будуть проаналізовані та перевірені верифікаторами. Підхід обліку викидів буде загальним та чітко визначеним.

“Впровадження системи моніторингу викидів парникових газів є важливим кроком на шляху до їх скорочення. Тільки знаючи, скільки викидів парникових газів продукується в країні, можна планувати та контролювати їх скорочення.  Наступним кроком має бути впроваджена система квот на викиди: коли підприємства матимуть або скорочувати викиди на виробництві, або купувати квоти у тих, хто скоротив їх у відповідній кількості. А для тих, хто не скорочує викиди і не купуватиме квоти, може працювати податок на викиди СО2” – коментує Оксана Алієва, координаторка програми “Зміна клімату і енергетична політика” Фонду ім. Г. Бьолля, Бюро Київ — Україна.

Закон є частиною виконання Угоди про Асоціацію з ЄС. Це перший крок для початку систематичного моніторингу підприємств, які викидають понад 50 000 тонн викидів (в еквіваленті до діоксиду вуглецю).

“Після прийняття цього Закону мають бути розроблені нормативно-правові акти, які внесуть більше ясності в його реалізацію. Перші звіти зможемо побачити у 2021 році, на основі даних вже примати рішення, для скорочення викидів. Також відповідно до Асоціації з ЄС, подані звіти підприємств мають бути публічними та доступними для громадськості. Також, варто підвищити ставку податку на викиди СО2 та подумати про стратегію використання цих грошей” – роз’яснює Євгенія Засядько, експертка кліматичного відділу “Екодії”

В Україні ставка податку на викиди двооксиду вуглецю у рази нижча ніж в інших країнах, та становить 10 гривень за 1 тонну для стаціонарних джерел забруднення. На думку УКМ, це замала сума для забруднювачів, що не мотивує підприємства реально скорочувати свої викиди, не компенсує збитків, завданих довкіллю, та робить вигідним продовжувати забруднювати атмосферу.

“Закон про МЗВ викидів парникових газів покращить якість даних про викиди. На основі них, уряд має провести дослідження двох інструментів для скорочення викидів: системи торгівлі квотами та податку на викиди. І лише після дослідження, яке має пройти широке обговорення з бізнесом, науковцями і громадськістю, розробити оптимальне поєднання з цих двох інструментів” – додає Ілля Єременко, голова ради Української кліматичної мережі.

• Добавить в Словарь
  • Новый список слов для Украинский -> Английский…
  • Создать новый список слов…
• Копировать

У середу, 18 грудня, о 10:00 в агентстві УКРІНФОРМ відбудеться прес-брифінг та обговорення на тему: “Зелений курс для української енергетики, міжнародна торгівля викидами та інші результати кліматичних переговорів ООН для України”

Спікери/ки:

Ірина Ставчук – заступниця Міністра енергетики та захисту довкілля України

Ілля Єременко – голова Ради Української кліматичної мережі

Олександр Маріковський – народний депутат України, заступник голови Комітету з питань екологічної політики та природокористування Верховної Ради України

Сергій Савчук – виконавчий директор групи компаній Кліар Енерджі.

Модераторка: Оксана Алієва – координаторка програм “Зміна клімату і енергетична політика” Фонду ім. Г. Бьолля, Бюро Київ-Україна

Українська делегація повернулася з Міжнародних кліматичних переговорів ООН COP25. З трибун ООН Україною були представлені нові плани у сфері кліматичної та енергетичної політики країни. На COP25 побували представники й представниці українських екологічних організацій, уряду, Верховної Ради та бізнесу.

Поговоримо про:

– заявлені плани розробки Візії зеленого енергетичного переходу України до 2050 року

– необхідність поступової відмови від вугілля та соціально-справедливий енергетичний перехід

– податок на викиди діоксиду вуглецю

– необхідність впровадження системи торгівлі викидами всередині країни,

– позицію України про подальшу міжнародну торгівлю викидами парникових газів

–  відповідні трансформації у бізнес-середовищі.

Початок:  о 10:00. Місце проведення: УКРІНФОРМ, 1 зала. (вул. Б. Хмельницького, 8/16, Київ).

Акредитація ЗМІ здійснюється на місці та за e-mail адресою:  ritamostovaya@gmail.com або ucn@climategroup.org

Тел.: 099 92 99 794 

Організатори: Українська кліматична мережа, Фонд ім. Гайнріха Бьолля, Бюро Київ-Україна

Запрошуємо ЗМІ, представників і представниць громадських організацій, профільних державних установ та соціально відповідальний бізнес.

За останні 3 роки фінансові установи виділили $745 млрд. компаніям, що планують будівництво вугільних електростанцій. Загалом, планується звести більш ніж 1000 станцій та блоків сумарною потужністю 570 ГВт. Urgewald e.V.,BankTrack та 30 неурядових організацій-партнерів презентували на Кліматичних Переговорах країн COP25 дослідження про найбільших світових інвесторів у вугільну генерацію.

У трійці лідерів – японські банки Mizuho ($16,8 млрд.), Mitsubishi UFJ Financial Group ($14,6 млрд.) та Sumitomo Mitsui Banking Corporation ($7,9 млрд.). Четверте та п’яте місця посіли Citigroup ($5,7 млрд.) та BNP Paribas ($4,3 млрд.). Починаючи з січня 2017 року 307 комерційних банків надали $159 млрд. прямих позик на будівництво нових вугільних потужностей. Розбиття даних по регіонам свідчить, що 32% фінансування припадає на японські банки, а 26% – на європейські.

Хеффа Шуекінг, директор Urgewald, зазначила, що за останні 3 роки фінансові установи виділили $745 млрд. компаніям, що планують будівництво вугільних електростанцій. Загалом, планується звести більш ніж 1000 станцій та блоків сумарною потужністю 570 ГВт.

Окрему увагу приділили іспанському банку Santander, одному з основних спонсорів проведення цьогорічної кліматичної конференції в Мадриді.

За словами Карлоти Руїс-Баутіста, юриста з питань екології IIDMA, банк стверджує, що не фінансуватиме вугільну промисловість. Водночас, Santander за останні два роки надав $655 млн. корпоративних позик трьом компаніям (PGE, Tauron, Energa), що планують побудувати 5,7 ГВт нових потужностей в Польщі.

У той же час, 300 комерційних банків забезпечили $585 млрд. фінансування брудної енергетики через страхування проектів. Лідером тут є Китай, а саме: Промисловий та комерційний банк Китаю ($33 млрд.), Ping Insurance Group ($27,4 млрд.), Міжнародна корпорація управління майном та інвестицій ($25,7 млрд.), Банк Китаю ($24,1 млрд.) та Шанхайський банк розвитку району Пудун ($22,4 млрд.).

Останні декілька років принесли позитивні новини, що великі інвестори, такі як Світовий банк, ЄБРР, AXA та Allianz, один за одним починають відмовлятися від інвестицій у викопні види палива. Але, водночас, результати презентованого дослідження нагадують про реальний стан справ та велику роботу, яку ще треба зробити. Фінансові інституції, що продовжують забезпечувати грошима тих, хто будує вугільні станції, підривають виконання Паризької угоди та унеможливлюють стримання потепління на позначці 1,5°C”

Автор: Костянтин Криницький – експерт ГО “Екодія” , член Української кліматичної мережі

На основі:  NGO Research Reveals Top Financiers of New Coal Power Development, December 2019

Одна з важливих складових щорічних кліматичних переговорів ООН – гендерна рівність і права людини в контексті кліматичної справедливості. 10  грудня на СOP25 став тематичним днем гендеру.

Але,що цікаво: саме в цей день вся увага на переговорах була прикута до виступів міністрів на найвищому сегменті Конференції. Питання до Секретаріату РКЗК ООН, яку ( належну) частку публічної уваги вони готові віддати питанням прав людини і гендерної рівності (?).

Цьоріч, фокус уваги дещо зсунутий з класичних питань: як  впливає зміна клімату і забруднення на жінок у різних регіонах.

Відомо, що жінки, особливо представниці корінних народів та кольорові жінки, першими відчувають на собі наслідки зміни клімату. Насамперед, вони страждають від нестачі води. Адже саме жінки у країнах, що розвиваються, відповідальні за забезпечення своїх родин питною водою. Вони можуть витрачати по 20 годин на тиждень, щоб наносити вдосталь води до своїх домівок. Зі зміною клімату і водною кризою, яка посилюється, ця ситуація ще погіршуватиметься. Це тільки один з багатьох прикладів.

В Україні питання становища жінок в умовах зміни клімату теж актуальне, його  не можна назвати врегульованим. Жінки мають менше ресурсів для адаптації до наслідків зміни клімату, часто обмежені у мобільності пересування і свободі вибору місця проживання через піклування про дітей і старших людей. Вони зачасту залежні матеріально від інших членів родини. Їх здоров’я страждає сильніше, але при цьому, саме жінки приділяють більше уваги питанням збереження довкілля і заощадженню ресурсів. Більшість кліматичної спільноти в Україні – жінки!

Саме тому у Мадриді на COP25 лунають заклики перестати розглядати жінок як жертв кліматичної кризи, а радше як силу для її вирішення. Для цього необхідно дати жінкам долучитися до прийняття відповідних рішень щодо зміни клімату у своїх громадах, країнах і  почути їх промови на міжнародних кліматичних переговорах. Жінки досі складають мізерно малу частку у складі офіційних делегацій урядів на кліматичних переговорах. Більшість делегацій очолюють саме чоловіки.

Мимоволі формується питання: чи не чоловічі рішення призвели нас до сьогоднішньої кліматичної кризи?

Приклад успішної політики, що  вела саме жінка – Прем’єр Міністерка Нової Зеландії Джасінда Ардерн. Вона запропонувала відійти від показника ВВП для вимірювання успішності розвитку країна, а використовувати натомість показники рівня щастя та добробуту (Happiness Index).

Це чудовий приклад, але він, на жаль, скоріше виняток. Жінки досі виборюють своє право вголос заявляти, що зміна клімату і соціальна несправедливість, внаслідок інтенсивного видобутку викопного палива, роблять їх життя гіршим. Останнім часом спостерігається збільшення випадків переслідування кліматичних та екологічних активістів і активісток, особливо в країнах Латинської Америки.

Вже існує прийнята спеціальна міжнародна конвенція – Escazu Agreement. Але, жінок  продовжують звинувачувати  у перешкоджанні економічному розвитку. Поза законом стоїть жіночий активізм і боротьба за чисте довкілля для себе і своїх дітей, їх залякують, катують, вбивають.

Прямо у холі переговорів, була проведена акція в пам’ять загиблих активістів і активісток “Light for defenders”, які віддали своє життя на захист природи. В 2018 році було відомо 164 випадки вбивства активістів і активісток, серед яких багато представниць саме корінних народів.

Тож, закликаємо приділяти достойну увагу адаптації до змін клімату вразливих груп. Особливо підтримувати в цьому жінок.

На фото у матеріалі: прекрасні учасниці Міжнародної кліматичної конференції ООН у Мадриді.

Джерело: Flickr UNclimatechange

Авторка: Оксана Алієва, Фонд імені Гайнріха Бьолля в Україні

• Добавить в Словарь
  • Новый список слов для Украинский -> Английский…
  • Создать новый список слов…
• Копировать