УКМ

Щойно на Конференції СОР25 Міністр енергетики та захисту довкілля України Олексій Оржель представив позицію української делегації з ключових переговорних питань.

Ми слідкували за виступом України.

Ми підтримуємо: 

• Заяву про розробку “Зеленого енергетичного бачення України” до 2050 року,
• плани закриття державних вугільних шахт,
• підняття рівня податку на викиди діоксиду вуглецю
• прийняття Закону про моніторинг, звітність та верифікацію (МЗВ) викидів парникових газів,
• позицію не підтримувати перенесення квот з минулого періоду Кіотського протоколу до Паризької Угоди.
• Залучення до процесу громадськості, зокрема молоді.

Але  варто врахувати кілька важливих моментів.  

Ми відмічаємо і підтримуємо, що  заява розробити стратегію нового “зеленого” курсу звучить не лише всередині країни, а і з трибуни ООН. При виконанні цієї заяви, ми закликаємо почати якнайшвидше процес перегляду Енергетичної стратегії України до 2035 року, аби вона включала перехід на відновлювану енергетику ( ВДЕ) та описувала конкретні шляхи повної відмови від викопного палива.

При поданні нового Національно-визначеного внеску (НВВ) України дотримуватися строків. Ми наполягаємо на тому, що НВВ України має бути поданий до Секретаріату РК ЗК ООН не пізніше березня 2020 року, аби до наступної кліматичної конференції країн у Секретаріату було достатньо часу проаналізувати, до якого рівня потепління ведуть нові національні внески країн щодо клімату. Також, враховуючи, що попередні розрахунки НВВ не були досі представлені громадськості, ми стурбовані, що НВВ може не відображати зв’язок з останніми науковими даними  міжурядової групи експертів з клімату – IPCC. Ми закликаємо, поставити ціль “нуль викидів” в Україні у 2050 році у розрахунок нового кліматичного внеску, і таким чином, достойно відреагувати на застереження IPCC і сценарій утримання глобальної температури в межах підняття до 1,5С.

При Прийнятті Закону про моніторинг, звітність та верифікацію (МЗВ) викидів парникових газів не затягувати процес розробки додаткових нормативних актів. 

Прийняття цього закону є дуже важливим і ми підтримуємо цю позицію. Разом з тим, прийняття закону відкладається уже довгий час. Ми вважаємо, що настав час не тільки приймати цей закон, а  розробити і прийняти також закон щодо впровадження системи торгівлі викидами в Україні ( в середині країни) та всі необхідні нормативні документи. Не зупинятися лише на етапі моніторингу.

При закритті багатьох державних вугільних шахт треба врахувати велику кількість   інших і велику кількість недержавних. 

Ми вітаємо, що міністр відзначив потребу закриття державних шахт, але в Україні також функціонують багато недержавних шахт, які теж має охоплювати програма відмови від вугілля. Енергетичний перехід від викопного палива до відновлюваної енергії має відбуватися у соціально справедливий спосіб.

Ми вітаємо, що міністр звернув увагу на необхідність співпраці з громадськістю та молоддю, але варто також залучити науковців, предаставників міст, регіонів та бізнесу для  багатостороннього діалогу та врахування потреб усіх ключових гравців. Ми цілковито згодні з позицією Ураїни не підтримати перенесення квот з минулого періоду Кіотського протоколу до  Паризької Угоди. Ми також підтримуємо позицію України по статті 6 Паризької Угоди.

Значна частина виступу міністра була присвячена тому, що Росія досі включає Крим у свої звіти. Ми повністю підтримуємо, що це абсолютно неприйнятно і суперечить міжнардному праву. Залишилося позитивне враження від виступу пана міністра, але  хочемо нагадати: час для розмов уже закінчився. Досить заявляти – треба діяти! І ми завжди раді  співпраці та діалогу.

Україна посіла 17-е місце в рейтингу країн за Індексом впровадження кліматичної політики (Climate Change Performance Index – CCPI), але значною мірою завдяки мимовільному скороченню викидів через військовий конфлікт на Донбасі.

Щойно на кліматичній конференції країн #cop25 відбулась презентація відповідного звіту – CCPI. До його підготовки долучились українські експерти і експертки: Оксана Алієва (Фонд імені Гайнріха Бьолля в Україні), Ілля Єременко (Українська кліматична мережа), Олег Савицький, Анна Акерманн, Євгенія Засядько, Анна Даниляк, Ірина Бондаренко (ГО Екодія).

Знову, як і минулого року, перші три місця рейтингу країн досі вакантні, адже жодна з країн світу не робить достатньо для утримання підвищення глобальної температури в рамках 1,5°С.

4-5 місця на шкалі посіли Швеція, Данія, Марокко. У кінці списку – Саудівська Аравія та Сполучені Штати Америки: на 60 та 61-ому місцях відповідно.

Зображення: фрагмент звіту Climate Change Performance Index 2020

Під час підготовки звіту беруться до уваги такі сектори:

• скорочення викидів парникових газів – це 40% у формуванні результату;
• політика з підтримки відновлюваної енергетики – 20% результату;
• споживання енергії – 20%;
• ефективність кліматичної політики – 20%.

Військовий конфлікт на Донбасі продовжує впливати на скорочення викидів парникових газів та використання енергії в нашій державі. Тож, це підвищує рейтинг України у цих двох категоріях і впливає на загальний високий рейтинг в індексі. Українські експерти підкреслюють: зменшення викидів на душу населення та скорочення використання енергії у 2012–2017 роках в Україні зумовлені тривалою окупацією Донбасу, де розташовані багато підприємств вугільного сектору та інших енергоємних галузей. Але не в результаті ефективної кліматичної політики.

Відсутність амбітної кліматичної політики відображається у  низькому рейтингу в секторі ефективності національної кліматичної політики, де Україна лише на 49 місці одразу після Російської Федерації.

Національні експерти та експертки критикують країни за відсутність плану поступового припинення використання вугілля та однозначної цілі щодо скорочення викидів до «нуля», враховуючи поглинання, до 2050 року. Ціль України на 2030 рік щодо скорочення викидів парникових газів передбачає можливість росту цих викидів майже в 2 рази порівняно з поточним рівнем. Таким чином, політика щодо скорочення викидів парникових газів та відновлюваної енергії оцінюється як несумісна із утриманням підвищення температури значно нижче за 2°C.

• Добавить в Словарь
  • Новый список слов для Украинский -> Английский…
  • Создать новый список слов…
• Копировать

4 грудня, під час Конференції країн з питань зміни клімату, UNEP з рядом експертних організацій представили звіт Production Gap Report 2019. У ньому йдеться, що країни світу планують добувати і споживати на 120% більше викопного палива, ніж це можливо в рамках цілі Паризької Угоди: обмежити потепління на рівні 1,5 °С. 

Це стосується найбільше видобутку вугілля. Згідно поставлених планів у сфері енергетики, держави добуватимуть цього ресурсу на 150% більше (5,2 млрд. т), ніж передбачається за умови стримання температури на рівні 2 °С та  на 280% більше (6,4 млрд. т), ніж треба, аби дотримуватися мети: потепління не більше 1,5 °С. 

Серед країн, з найбільш амбітними планами на вугільну сферу: Японія, США, Росія, Індія, Австралія.

Зображення: Production Gap Report 2019, UNEP

Ці шокуючі дані ставлять під сумнів виконання домовленостей країн у Паризькій Угоді. Але під час презентації звіту, Швеція та Нова Зеландія поділилися досвідом як зменшити видобуток викопного палива без великих ризиків 

Так, Вікторія Інгман, керівниця Департаменту кліматичної політики Міністерства навколишнього середовища та енергетики Швеції, розповіла про ініціативу Fossil Free Sweden. Вона об’єднує понад 400 представників уряду, місцевої влади, бізнесу та громадянських організацій. Як результат, створено 13 дорожніх карт енергетичного переходу для різних секторів промисловості. При цьому, провідну роль в цьому процесі відіграє екологічно свідомий бізнес.

Кей Харрісон, новозеландська експертка у сфері зміни клімату, порадила країнам встановлювати законодавчу заборону на розробку нових газових та нафтових родовищ. У Новій Зеландії ухвалення подібного рішення поліпшило ситуацію. У регіоні Таранакі, який найбільше постраждає від відмови від викопного палива, почали напрацювувати програми підтримки та розвитку місцевих населених пунктів під час переходу від вугілля до ВДЕ.

Представники всіх країн, присутні на презентації, наголосили, що мають позитивний досвід вирішення ситуації: встановлення податку на викиди СO2 та фінансові механізми стимулювання розвитку відновлюваної енергетики.

Водночас, український уряд декларує плани закриття 19 неприбуткових державних вугільних  шахт у найближчі роки та паралельно заявляє про необхідність збільшення власного видобутку вугілля.

Чи не парадокс, панове? 

Національні новини у сфері клімату та енергетики

Україна має намір долучитися до ініціатив ЄС щодо перетворення Європи на перший у світі кліматично нейтральний континент. Йдеться про реалізацію ініціативи Єврокомісії «Нова зелена угода» (New Green Deal) та повну декарбонізацію, включаючи об’єднану енергетичну систему.

12 листопада прийнято за основу проект Закону № 2233 “Про внесення змін до Закону України “Про ринок електричної енергії”. Законопроектом передбачається – законодавче врегулювання механізму виконання спеціальних обов’язків із купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, – недопущення неконтрольованого зростання цін на електричну енергію внаслідок відсутності ефективної конкуренції, –  забезпечення теплопостачання споживачів в опалювальний період шляхом врегулювання питання роботи ТЕЦ в новому ринку електричної енергії.

19 листопада у Парламенті зареєстровано законопроект №2471 від 19.11.2019 щодо розвитку ринку рідких біопалив в Україні. Законопроект має на меті створити дієву законодавчу базу для розвитку конкурентного ринку виробництва і використання біоетанолу та біокомпонентів.

25 листопада Міністр енергетики та захисту довкілля України Олексій Оржель презентував “To do list” змін у сфері енергетики та екології. Зокрема, було заявлено про плани розробити Стратегію переходу України на відновлювану енергетику до 2050 року.

27 листопада відбулися парламентські слухання на тему: “Пріоритети екологічної політики Верховної Ради України на наступні п’ять років”

Міжнародний партнер Фонду енергоефективності GIZ розробив інтерактивну карту енергоаудиторів, що містить контакти фахівців з сертифікації енергоефективності будівель, регіон їхньої діяльності, інформацію про досвід роботи та інше. Деталі можна дізнатися тут. 

Новини УКМ

Делегація від України  вирушила до Мадриду на 25-ту Конференцію сторін. До її складу увійшли представники секретаріату УКМ та багатьох організацій-членів мережі. Делегації 195 країн вкотре зібралися обговорити, як протидіяти зміні клімату. Новини з Мадриду читайте на сторінці УКМ у Фейсбуці та в новинах на сайті мережі.

28-29 листопада у Львові відбувся перший форум Національний форум «Кліматичні амбіції міст» в регіоні Східна Європа, Кавказ та Центральна Азія, в якому взяли участь понад півтори сотні учасників та учасниць — мери, члени /-кині Уряду, науковці/-иці , громадські діячі/-ки й кращі практики світу.

Майже дві сотні учасників з 48 міст, містечок і селищ України зібралися у Центрі Шептицького. Форум став першою масштабною платформою, де представники місцевого самоврядування, експертного середовища, громадськості та бізнесу могли спільно обговорити питання зміни клімату та адаптації міст до нових кліматичних умов, енергоефективності та переходу міст на відновлювані джерела енергії. 

Основні події Форуму:
1. 21 місто підписало Декларацію Форуму. Тим самим вони підтвердили, що визнають надзвичайну кліматичну ситуацію в світі і підтримують ціль Паризької угоди щодо утримання глобального потепління в межах 1,5 градуси до кінця століття шляхом поступової відмови від викопного палива. Повний текст Декларації читайте тут: http://bit.ly/declarationclimateua
2. Баранівська ОТГ та м.Тростянець, підписали меморандум з міжнародною організацією 350.org та поставили ціль перейти на 100% відновлюваних джерел енергії до 2050 року. Тепер в Україні 7 міст, які заявили про ціль перейти на 100% ВДЕ – Житомир, Чортків, Львів, Кам'янець-Подільський, Полтава, Тростянець, Баранівка. Для досягнення цілі громади планують розвивати енергоефективність бюджетних
приватних будівель, скорочувати викиди транспорту, залучати інвестиції для втілення проектів відновлюваної енергетики.
3. Асоціація Малих Міст України також підписала меморандум з міжнародною організацією 350.org і буде підтримувати процес енергетичного переходу міст-членів АММУ.
4. Відбулась презентація коаліції Енергетичний Перехід, до якої ви також можете долучитися.
Переглянути усі презентації спікерів форуму можна за посиланням: http://bit.ly/uaclimaforum_presentations

Фото, які зробила на заході Олена Ангелова, можна подивитися тут https://bit.ly/35R4Rdh , https://bit.ly/2RaYXiY

Організатори заходу: 350.org – Україна, Українська Кліматична Мережа, Heinrich-Böll-Stiftung Ukraine, Проект “Партнерство для розвитку міст” проміс / pleddg

Партнери: Міністерство енергетики та захисту довкілля України, Львівська міська рада, Асоціація малих міст України, Association Energy Efficient Cities of Ukraine, Екоклуб PLATO / ПЛАТО, Abilities, Асоціація міст України, Енергетичний перехід (https://www.facebook.com/energytransition.in.ua/)

Інфопартнери: Дзеркало тижня, Рубрика, Голос України

Новини членів УКМ

УМКА – Українська Молодіжна Кліматична Асоціація

15-17 листопада у Вінниці провели міжнародний кліматичний форум Енергія Змін PowerShift UA, який зібрав близько сотні учасників та учасниць з усієї Україні. Щорічно, вже 8 років підряд, форум стає точкою об’єднання та синхронізації кліматичного руху України. В заході взяли участь як досвідчені громадські активісти та активістки, так і люди, які роблять перші кроки в цій сфері. До речі, вже офіційно відома дата наступного форуму – 9-11 жовтня 2020 року, більше на сторінці Енергія Змін.

Організатор Енергії Змін – ГО УМКА, за підтримки міжнародної організації 350.org та представництва Фонду ім. Гайнріха Бьолля, Бюро Україна-Київ

“Еколтава” – Полтава

23 листопада провели “Лабораторію “зеленого” активізму”.  Говорили про:

– екологічні проблеми в Україні та шляхи їх вирішення;

– знайомство з громадськими кампаніями та історіями їхнього успіху;

– ефективні комунікації та роботу зі ЗМІ;

– адвокацію та лобіювання рішень;

– організацію екологічних подій, на які захочуть приїхати зі всієї країни.

Тренінг організувала команда “Еколтави” за підтримки 350.org – Україна

“Екоклуб” – Рівне

Провели конкурс ідей “Просування сталих енергетичних рішень в громадах (приклади з практики)”для енергетичних проектів у громадах. Отримали 101 заявку. Більшість із них стосується розвитку сонячної енергетики. Також були ідеї по утепленню будівель, створенню револьверних фондів та кооперативів, запровадженню енергоменеджменту.

Після відбору 12 кращих заявників пройдуть навчання від “Екоклубу” з проектного менеджменту та сталого енергетичного розвитку. А згодом 4 із них отримають співфінансування у розмірі 200-400 000 гривень на втілення енергетичного проекту для своєї громади. Проект “Просування сталих енергетичних рішень в громадах (приклади з практики)” реалізується за підтримки Посольства Королівства Норвегії в Україні.

 “Екологія-Право-Людина” – м. Львів

3 грудня проводять семінар “Нуль відходів в дії”. Спільно з Львівською торгово-промисловою палатою, Департаментом екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації, ГО «Нуль відходів Львів» для керівників закладів харчування, готелів та відпочинкових комплексів Львова та Львівської області на семінар-тренінг із практичного застосування моделі «нуль відходів». У програмі:

– як запустити систему сортування відходів, яка не лише допоможе Вам вирішити проблему утилізації відходів та зменшити негативний вплив на довкілля, але й приноситиме Вам прибуток;

– яким є практичний досвід у підприємств відповідних галузей із запровадження сортування відходів, їхнє бачення «зсередини» цього процесу і які можливості воно відкриває;

-основні складові концепції «нуль відходів», європейський досвід у її застосуванні та можливості для кожного наблизитися до європейських практик.

Початок заходу: 10-00 год., малий конференц-зал Львівської торгово-промислової палати (м. Львів, Стрийський парк, 14).

Найближчі плани організацій УКМ

Хмельницький енергетичний кластер та  “Екодія”

11 грудня у Хмельницькому проводять Хакатон “Хмельницька АЕС: загроза чи можливість?” 

На хакатоні будуть розробляти  сценарії розвитку Хмельницької області та 30-кілометрової зони біля ХАЕС, в контексті можливих сценаріїв роботи Хмельницької АЕС:

– Добудовується 3 та 4 енергоблоки. Залишаються функціонувати 1 і 2 енергоблоки з продовженням термінів експлуатації;

– Не добудовуються 3 та 4 енергоблоки. Залишаються функціонувати 1 і 2 енергоблоки з продовженням термінів експлуатації;

– Закриття ХАЕС (1 і 2 енергоблоків). Енергоблоки 3 і 4 не добудовуються. Енергоблокам 1 і 2 не продовжується термін експлуатації (виводяться з експлуатації: ХАЕС 1 в 2028, ХАЕС 2 – 2035).

Для участі в хакатоні зареєструйся за посиланням https://forms.gle/eZ2iwGFYiniYcsJu5

Початок о 10:00; м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 65 

У Мадриді триває щорічна Міжнародна конференція ООН з питань клімату, для країн, що приєдналися до Паризької кліматичної Угоди. Кожен рік представники 196 держав відвідують конференцію аби домовитися про те, як досягти скорочення викидів парникових газів до мінімуму, та зупинити глобальне потепління у межах 1,5 градуси.  Кожна країна має демонструвати свої національні зобов’язання щодо протидії кліматичним змінам. При цьому трансформувати різні галузі, від економіки до енергетики.

Тож, який порядок денний для країн на СOP25? 

     1. Як, та у який період відбудеться оновлення кліматичних зобов’язань, і їх реалізація

Країни повинні залишити цьогорічні переговори з чітким розумінням того, як, та у який термін буде проходити процес подачі нових національних кліматичних зобов’язань кожної держави до Паризької Угоди. А також, коли Секретаріат конференції ООН підготує узагальнений звіт цих зобов’язань, що допоможе оцінити колективний прогрес країн у досягненні цілей Паризької угоди – утримання глобального потепління в межах 1,5 градусів. 

      2.  Домовитися про ринок торгівлі квотами на викиди парникових газів між країнами 

51 % національних кліматичних зобов’язань країн включають торгівлю одиницями  скорочення викидів , як один із засобів для скорочення цих викидів. Запровадження торгівлі викидами  може одночасно створити фінансування для переходу економіки держави на відновлювані джерела енергії (ВДЕ) та досягти мінімального впливу на клімат. Але правила торгівлі викидами між країнами повинні враховувати ціль кожної країни у Паризькій кліматичній Угоді.

     3. Часові рамки реалізації національних зобов’язань (НВВ) щодо клімату

Переговорники повинні узгодити термін  реалізації своїх НВВ. Початкові зобов’язання країн  у 2015-му, охоплювали різні часові рамки, деякі з них мають бути досягнуті в період з 2020 по 2025 роки, а інші – з 2020 по 2030 рік. Країни мають оновлювати свої внески кожні 5 років. Минулого року, у Польщі, країни погодилися мати один часовий графік для подачі майбутніх зобов’язань щодо клімату до Секретаріату Паризької Угоди, але не змогли домовитися про тривалість реалізації цих зобов’язань. В час, коли у світі оголошено надзвичайну кліматичну ситуацію, ООН намагається задати швидкий темп і строгі терміни для країн у збільшенні їх кліматичних цілей. 

     4. Оцінити втрати та збитки від зміни клімату

Ще одне чутливе питання, що гостро стоїть у Мадриді –  перегляд ефективності Варшавського міжнародного механізму втрат та збитків (WIM), що створений у 2013 році для підрахунку втрат та збитків, пов’язаних із впливом зміни клімату в країнах, що розвиваються та кліматично вразливих. Сюди входить також втрата культурної спадщини країни через кліматичні катастрофи, втрата родючої землі, небезпека для  життя та втрата засобів до існування.

На COP25 уряди переглянуть результати роботи WIM: які уроки були засвоєні, та чи ефективний сам механізм. 

     5. Попереднє фінансування кліматичновразливих країн та збільшення кліматичних зобов’язань високорозвинутих держав

Країни, що розвиваються, стають найбільш уразливі до зміни клімату. Але при цьому не можуть протидіяти стихії без фінансової підтримки розвинених країн. 28 країн вже підтвердили зобов’язання поповнювати Зелений кліматичний Фонд на  9,7 мільярдів доларів. Це позитивний крок, але інші країни повинні також зробити свій внесок, включаючи Австралію, США та заможні держави,що досягли економічного зростання, видобуваючи нафту

Сьогодні на Міжнародних переговорах з питань клімату обговорювали як допомогти регіонам перейти від вугілля до відновлюваної енергетики. З чого починати зміни у громадах, де вугільна енергетика – основа економіки? 

Адже це складний та  необхідний крок для скорочення викидів СО2 та реалізації цілей Паризької Угоди. 

Від України у дискусії вищого рівня взяв участь Костянтин Криницький, координатор кампанії “Справедлива трансформація в Україні” в ГО “Екодія”

У дослідженні  “Досвід трансформації вугільних регіонів” , що було представлено сьогодні, автори проаналізували процес закриття вугільних шахт України, Німеччини, Чехії та Румунії. Далі подаємо кілька важливих тез: 

• Українська вугільна галузь занепадає останні 30 років. З 1990 року видобуток вугілля зменшився в п’ять разів, а кількість шахтарів впала критично зменшується.  за останні 11 років було закрито 68 державних вугільних підприємств. Сьогодні 29 із 33 державних шахт взагалі не приносять прибутку.
• В цей же час, владою декларуються наміри продовжувати закривати вугільні підприємства, однак плану підтримки для фахівців, що втратять роботу, та міст, що втратять головні свої підприємства, поки немає. Проте, на регіональному рівні місцева влада шахтарських регіонів починає брати ініціативу в свої руки.
• Як результат, зі ініціативою мерів, було створено Платформу сталого розвитку вугільних міст Донецької області. Надихнувшись позитивним прикладом Німеччини та інших країн Євросоюзу, це об’єднання має ціль знайти різні механізми розвитку місцевої економіки та прагне донести  до державної влади потребу у поступовому і справедливому переході від вугілля до відновлюваної енергетики ( з точки зору соціальних та економічних факторів). Міста, залежні майже повністю від вугільної енергетики, розробляють проекти у сфері ВДЕ, енергоефективності, освіти та поводження із шахтною водою.

У дослідженні “Екодії” фахівці подають рекомендації для національної влади про те, як як керувати процесом переходу від вугілля до ВДЕ  у вугільних регіонах: 

• Створити комісію зі структурних змін, що складається з представників основних зацікавлених сторін (органи державної влади і місцевого самоврядування, профспілки, науковці,НУО та бізнес), які надаватимуть рекомендації національному уряду.
• Визначити дати повної відмови від використання вугілля в  енергетичному секторі.
• Створити план реструктуризації сектору на основі рекомендацій цієї комісії
• Співпрацювати з відповідними регіонами від початку — місцеві потреби, інтереси і відповідальність мають бути на першому місці

З 2 по 13 грудня у Мадриді пройдуть 25-ті переговори ООН з питань зміни клімату (COP25) для 196 країн світу, що ратифікували Паризьку кліматичну угоду. Делегації держав будуть представляти свої національні цілі зі скорочення викидів парникових газів аби досягти їх абсолютного  мінімуму у 2050 році. Україна також збирається на COP25. Разом з делегатами від уряду, на переговорах будуть й представники екологічних організацій країни, що будуть слідкувати за процесом у статусі незалежних спостерігачів. 

Які основні задачі у сфері клімату постають для України? 

Міністр енергетики і захисту довкілля Олексій Оржель під час доповіді про пріоритети екологічної політики ВРУ на наступні п’ять років, зазначив, що Міністерство планує розробити стратегію переходу України на відновлювану енергетику до 2050 року. 

Але чи стануть такі заяви реальними справами? Українська кліматична мережа опублікувала заяву, у якій йдеться про, поки що, недостатні кліматичні цілі України. А у Мадриді варто зосередитися на кількох пріоритетних задачах.

На кліматичній конференції у Мадриді, Україна має демонструвати амбітність у сфері енергетичної політики. 

Національні цілі зі скорочення викидів парникових газів недостатні і мають бути посилені, як того вимагає Паризька кліматична Угода, для утримання температури в межах 1,5 градусів. На торічних переговорах в Польщі, Українська делегація заявила про перегляд свого національного внеску у спільні зусилля країн скорочувати викиди. Попередні результати цієї роботи повинні бути озвучені на цьогорічних переговорах ООН. Новий нацвнесок має включати цілі з розвитку відновлюваних джерел енергії (ВДЕ),  інвестицій в екологічні рішення та припинення видобутку і спалювання викопного палива. 

Вдосконалити національний моніторинг викидів парникових газів

Ми досі не прийняли закон “Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів”. Його необхідно затвердити у другому читанні! Адже не контролюючи викиди у атмосферу – неможливо їх ефективно скорочувати. 

Переглянути Національну Енергетичну Стратегію до 2035 року та збільшити частку відновлюваної енергетики (ВДЕ) в ній.

Відновлювана енергетика в Україні стрімко розвивається, моделювання розвитку енергетики показує, що частка ВДЕ в енергобалансі 2035 року за поточних тенденцій, становитиме більше, ніж це передбачено  енергетичною стратегію. Тож, необхідно прийняти політичне рішення про енергетичний перехід країни до 100 % ВДЕ у 2050 році.

Для ефективної реалізації заявлених цілей, питання протидії зміні клімату мають стосуватися роботи усіх Міністерств та відомств. Їх співпрацю, в ідеальному варіанті, має забезпечувати політик високого рівня. Наприклад, віце-прем’єр країни. 

Також, напередодні COP25, Європарламент оголосив надзвичайний стан у сфері клімату та екології у країнах Європи, а за останні два роки сім українських міст заявили про наміри перейти на 100 % відновлюваних джерел енергії аби скорочувати свої викиди та сповільнити кліматичні зміни. 

Контакти для співпраці та уточнень: 

Маргарита Мостова 

медіа-координаторка УКМ з питань участі у кліматичних переговорах ООН в Мадриді 

+380 (099) 92 99 794 

ritamostovaya@gmail.com